Рішення

від 02.09.2014 по справі 910/9751/14-908/2851/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 13/53/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.09.2014 Справа № 910/9751/14-908/2851/14

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпекс-Груп", м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплоенергомонтаж", м. Запоріжжя

про стягнення 87 240,02 грн.

Суддя Серкіз В.Г.

Представники :

Від позивача: Бобін О.О., наказ № 1 від 01.04.2008р., директор

Від відповідача: не з'явився

Розглядається позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпекс-Груп" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплоенергомонтаж" 87 240,02 грн. заборгованості за договором поставки № 19/06-1 від 19.06.2013р., яка складається з суми основного боргу в розмірі 80 000,00 грн., пені в розмірі 2 752,16 грн., інфляційні витрати в сумі 3 962,00 грн., та 3% річних в розмірі 525,86 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.05.2014р. у справі № 910/9751/14 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпекс-Груп" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплоенергомонтаж" про стягнення 87 240,02 грн. прийнято до провадженя та порушено провадження у справі.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.07.2014р. справу № 910/9751/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпекс-Груп" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплоенергомонтаж" про стягнення 87 240,02 грн. передано за територіальною підсудністю до господарського суду Запорізької області.

Матеріали справи № 910/9751/14 надійшли до господарського суду Запорізької області 11.08.2014 року, про що свідчить штамп вхідної кореспонденції канцелярії суду за № 654/01-02.

Відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України № 30 від 26.11.2010р., протоколом автоматичного розподілу справи між суддями від 11.08.2014р., справу № 910/9751/14-908/2851/14 передано на розгляд судді Серкізу В.Г.

Ухвалою суду від 11.08.2014р. справу № 910/9751/14-908/2851/14 прийнято до свргр провадження суддею Серкіз В.Г., присвоєно справі номер провадження 13/53/14 та призначено судове засідання на 02.09.2014р.

Представником позивача заявлено клопотання про відмову від здійснення технічної фіксації судового процесу.

02.09.2014р. справу розглянуто, спір вирішено, прийнято рішення у справі, вступну та резолютивну частини якого оголошено в судовому засіданні згідно із приписами ст. 85 ГПК України.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, викладені у позові № 21.05.20144-1 від 21.05.2014р. Позовні вимоги ґрунтуються на умовах ст.ст. 509, 525, 625, 626, 629, 631 ЦК України, ст. ст. 1, 2, 12, 13, 15, 41, 44, 49, 54, 66, 67 ГПК України та мотивуються невиконанням відповідачем умов договору поставки щодо розрахунків за поставлений товар.

Відповідач проти позову не заперечив, відзив та витребувані докази суду не надіслав, свого представника в судове засідання не направив. Про дату, час та місце судового засідання відповідач був повідомлений належним чином ухвалою суду.

Згідно до п. 3.6 роз'яснень президії ВГСУ від 18.09.1997 р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" (з наступними змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місця знаходження юридичних осіб - учасників судового процесу.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами, якщо їх достатньо для вирішення спору по суті.

Визнавши, що спір може бути розглянутий за наявними матеріалами у справі в порядку ст. 75 ГПК України, суд, заслухавши представника позивача,

В С Т А Н О В И В:

19 червня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Імпекс-Груп" (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Теплоенергомонтаж" (Покупець) був укладений договір поставки № 19/06-1 (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору, Продавець зобов'язується відпустити, Покупець прийняти й оплатити на умовах викладених в договорі, продукцію, асортимент, кількість і ціна якої зазначаються в рахунках або видаткових накладних.

Ціна на продукцію є договірною ціною між Продавцем та Покупцем, з урахуванням ПДВ і вказується в рахунку або у видатковій накладні, які є невід'ємною частиною договору. Загальна сума Договору складає суму всіх рахунків або видаткових накладних, прикладених до Договору (п.2.1 та 2.2 Договору).

Датою приймання Продукції, є дата зазначена у видатковій накладній про одержання товару, підписана уповноваженими представниками сторін(п. 4.1 Договору).

Згідно із п. 5.1 та 5.2 Договору, розрахунок по даному Договору здійснюється в національній валюті України (гривня) у безготівковій грошовій формі. Оплата всієї вартості Продукції зазначеної в рахунку, здійснюється Покупцем шляхом перерахування грошових коштів - 50 % передплатою на поточний рахунок Продавця, а решта не пізніше 20 календарних днів з моменту передачі товару.

Підпунктами 6.1.1 та 6.1.2 пункту 6.1 передбачено, що Продавець зобов'язаний відпустити Покупцеві продукцію на умовах, викладених в даному Договорі. Передати Покупцеві на продукцію, що відпускає, наступні документи:

- видаткову накладну на продукцію;

- податкову накладну на продукцію.

Підпунктом 6.2.1. пункту 6.2 Договору зазначено, що Покупець зобов'язаний зробити оплату продукції згідно п. 5.1 в п. 5.2. Договору.

Строк дії Договору відповідно до п.п. 9.1.1 п. 9 Договору встановлено до 31 грудня 2015 року,.

На виконання умов Договору, позивач поставив відповідачу, а саме люк чавунний важкий «Т» із замком (С250 Тепломережа) на загальну суму 208 560,00 грн., що підтверджується видатковими накладними (копії в матеріалах справи).

Відповідач не в повному обсязі виконав свої зобов'язання за договором поставки № 19/06-1 від 19.06.2013р. та сплатив лише 128 560,00 грн., що підтверджується банківськими виписками (копії в матеріалах справи).

20.12.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Імпекс-Груп" (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Теплоенергомонтаж" (Покупець) був укладена додаткова угода до Договору поставки № 19/06-1, відповідно до якої, зважаючи на той факт, що Покупець має заборгованість по оплаті поставленого йому товару в сумі 80 000,00 грн. , Сторони дійшли взаємної згоди про розстрочення боргу. Покупець зобов'язаний здійснити погашення боргу наступним чином:

- до 31 січня 2014 року - 26 000,00 грн.;

- до 28 лютого 2014 року - 27 000,00 грн.;

- до 31 березня 2014 року - 27 000,00 грн.

Однак, Товариство з обмеженою відповідальністю "Теплоенергомонтаж" не виконало свої зобов'язання та не сплатило заборгованість в розмірі 80 000,00 грн.

Мотивуючи заявлений позов, позивач вказує на те, що відповідач у встановлений строк поставлений товар не оплатив, у зв'язку із чим в нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 80 000,00 грн.

Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Згідно зі ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні - покупцеві товар, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічний припис містять п.п.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

Матеріалами справи підтверджено здійснення позивачем поставки товару на загальну суму 208 560,00 грн. згідно видаткових накладних, а також отримання товару відповідачем (копії вказаних видаткових накладних міститься в матеріалах даної справи)

Однак, відповідач у встановлений Договором строк за поставлений товар сплатив частково у розмірі 128 560,00 грн., чим порушив умови договору поставки № 19/06-1 від 19.06.2013р.

Доказів повного виконання зобов'язання по оплаті поставленого товару відповідач суду не надав та в матеріалах справи вони відсутні.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд зазначає, що відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідачем не надано жодного доказу в підтвердження відсутності вини та доказів вжиття всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язання.

З урахуванням наведеного, суд вважає позовні вимоги про стягнення з Товариством з обмеженою відповідальністю "Теплоенергомонтаж" 80 000,00 грн. основної заборгованості за поставлений товар за договором поставки № 19/06-1 від 19.06.2013р. обґрунтованими, заснованими на законі, договорі, і такими, що підлягають задоволенню.

Також, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 2 752,16 грн., інфляційні витрати в сумі 3 962,00 грн., та 3% річних в розмірі 525,86 грн.

Відповідно до приписів ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача, розмір 3% річних від простроченої суми та індекс інфляції грошових коштів за період прострочення з 31.01.2014р. по 20.05.2014р. складають інфляційні витрати в сумі 3 962,00 грн. та 3% річних в сумі 525,86 грн.

Перевіривши правильність розрахунку позивача, суд визнав позовні вимоги в частині стягнення з Товариством з обмеженою відповідальністю "Теплоенергомонтаж" інфляційних витрат в сумі 3 962,00 грн. та 3% річних в сумі 525,86 грн. обґрунтованими, доведеними, заснованими на законі, договорі, та задовольнив їх у повному обсязі.

Згідно приписів ст.3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У той же час, в п.7.1.1 Договору сторони погодили, що у випадку не поставки або порушення строків поставки товару, Продавець сплачує Покупцеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

При цьому, як вбачається зі змісту викладеного пункту договору, взагалі не зазначено та не передбачено договором розмір пені. Тобто, конкретний розмір пені за порушення строків оплати товару сторонами при укладенні Договору не визначено.

З огляду на викладене, наданий позивачем розрахунок суми пені судом не може бути прийнятий, оскільки він є необґрунтованим, у зв'язку із чим в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача 2 752,16 грн. пені судом відмовляється.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 75, 82 - 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплоенергомонтаж" (69001, м. Запоріжжя, вул. Тбіліська, буд. 2, код ЄДРПОУ 30729875) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпекс-Груп" (02068, м. Київ, вул. А.Ахматової, 35-Б, кв. 105, код ЄДРПОУ 35758256) 80 000 (вісімдесят тисяч) грн. 00 коп. основного боргу, 3 962,00 (три тисячі дев'ятсот шістдесят дві) грн. 00 коп. інфляційних витрат, 525 (п'ятсот двадцять п'ять) грн. 86 коп. - 3% річних та 1 769 (одна тисяча сімсот шістдесят дев'ять) грн. 27 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову - відмовити.

Суддя В.Г. Серкіз

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення оформлено і підписано згідно з вимогами ст. 84 ГПК України 05.09.2014р.