Постанова
від 28.08.2014 по справі 826/1222/14
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/1222/14 Головуючий у 1-й інстанції: Васильченко І.П.

Суддя-доповідач: Желтобрюх І.Л.

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 серпня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючої-судді: Желтобрюх І.Л.,

суддів: Мамчура Я.С.,

Горяйнова А.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 березня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПроАктив Медіа Консалтинг» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ПроАктив Медіа Консалтинг» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12.09.2013 №47926552207.

Постановою Окружного адміністративного суду від 19 березня 2014 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що позивачем були неправомірно віднесені до складу податкового кредиту суми за господарськими операціями з ТОВ «В.Н. Сапфір» та ТОВ «Експерт-промислово торгівельна група», оскільки господарські операції між вказаними підприємствами не спрямовані на настання реальних наслідків та мають ознаки фіктивних.

Перевіривши доводи апеляційної скарги за наявними в матеріалах справи письмовими доказами колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, Державною податковою інспекцією у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві проведено невиїзну позапланову документальну перевірку ТОВ «Проактив медіа Консалтинг» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських відносин з ТОВ «В.Н. Сапфір» за період з 01.06.2012 по 30.06.2012 та ТОВ «Експерт-промислово торгівельна група» за період з 01.05.2012 по 30.06.2012.

В ході проведення перевірки встановлено порушення позивачем ст. 185, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4, п. 201.10 ст. 201 ПК України, в результаті чого встановлено заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до бюджету, на загальну суму 180000 грн., в т.ч. за травень 2012 року - 60000 грн., за червень 2012 року - 120000 грн.

За результатами проведеної перевірки відповідачем складено Акт від 30.08.2013 №296/26-55-22-07/32917425.

На підставі Акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення від 12.09.2013 №47926552207, яким збільшено позивачу суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 270000 грн., в т.ч. за основним платежем - 180000,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 90000,00 грн.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем як суб'єктом владних повноважень не надано будь-яких доводів та не подано жодних доказів, які б ставили під сумнів реальність виконання спірних господарських операцій із отримання позивачем послуг трансляції рекламних матеріалів, невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, або засвідчили б наявність інших обставин, що підтверджують недобросовісність позивача як платника податків та виключають право на формування податкового кредиту.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого.

Відповідно до п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п.198.6. ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог .

Відповідно до п. 201.10. ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

Відповідно до ч. 1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо, - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та ТОВ «В.Н. Сапфір» було укладено договір від 30.05.2012 №067/1 12 про надання послуг з організації трансляції рекламних матеріалів.

Відповідно до пункту 1.1 вищевказаного договору, замовник замовляє, а виконавець зобов'язується здійснити комплекс заходів з організації трансляції рекламних матеріалів замовника на регіональних телерадіокомпаніях України згідно сітки трансляції та завдання на трансляцію рекламних матеріалів, що додаються.

Також, аналогічний договір про надання послуг з організації трансляції рекламних матеріалів позивачем було укладено з ТОВ «Експерт-промислово торгівельна група» за № 046/1 від 30.04.2012.

На підтвердження виконання умов вказаних вище договорів, позивачем були надані такі документи, а саме: Договір від 30.05.20 №067/1 12, Договір від 30.04.2012за № 046/1, завдання на трансляцію рекламних сюжетів, акти виконання робіт, банківські виписки та податкові накладні.

Проте, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту з ПДВ наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/робіт/послуг, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, а не лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на рахунках платників податку.

При цьому, для формування податкового кредиту мають значення податкові накладні та інші первинні документи, які, виходячи з наведеного, видаються на підтвердження реально вчиненої операції. Тобто наявність податкових накладних є необхідною, але не безумовною підставою для отримання платником податку права на податковий кредит з податку на додану вартість.

Аналізуючи надані позивачем докази на підтвердження реальності господарських операцій, проведених та ТОВ «В.Н. Сапфір» та ТОВ «Експерт-промислово торгівельна група», колегія суддів звертає увагу на таке:

Як вбачається з Акта ДПІ У Деснянському районі м. Києва ДПС від 03.10.2012 №582/22-6/37881137 в ході дослідження повноти дотримання податкового законодавства TOB «В.Н.Сапфір» було встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг). Крім того, встановлено, що TOB «В.Н.Сапфір» не звітує про наявність основних фондів та не подає інформація щодо загальної кількості працюючих за період з І кварталу 2011 року - І квартал 2012 року.

Вказані вище обставини не були спростовані в ході апеляційного розгляду справи.

Крім того, відповідно до ч.5 ст. 254 КАС України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Відповідно до положень ч.1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрали законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З аналізу вищевказаних норм чинного законодавства вбачається, що судові рішення в адміністративних, цивільних або господарських справах, що набрали законної сили, є обов'язковими для врахування і в інших справах, що розглядаються судами, тобто преюдиційними. Після набрання судовим рішенням законної сили сторони не можуть оспорювати встановлені судом обставини.

Так, в ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду від 24.04.2014 по справі №826/15396/13-а, в якій, серед іншого, досліджувалось реальність вчинення ТОВ «В.Н. Сапфір» будь-яких господарських операцій за період травень-липень 2012 року було встановлено, що ТОВ «В.Н. Сапфір» відсутнє за місцем державної реєстрації: м. Київ, вул. Червоноткацька, буд. 94, оф. 301 та те, що свідоцтво платника ПДВ останнього було анульовано 07.07.2012 року (причина анулювання - відсутність підтвердження до ЄДР, відсутність за місцем реєстрації), лище через кілька місяців після здійснення мільйонних господарських операцій.

Стосовно господарських відносин позивача з TOB «Експерт-промислова торгівельна група», колегія суддів зазначає наступне:

Так, згідно АІС «Податки» станом на дату написання Акту про неможливість проведення зустрічної звірки » від 20.03.2013 № 609/22.9-11/ 38050718 та Акту про проведення невиїзної позапланової документальної перевірки ТОВ «Проактив медіа Консалтинг» , стан платника TOB «Експерт-промислова торгівельна група» - 9 «направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням».

В зв'язку з чим, працівниками ГВПМ ДПІ у Солом'янському районі м.Києва ДПС складено Довідку №6/8.5-27 від 30.01.2013, згідно з якою місцезнаходження TOB «Експерт-промислова торгівельна група» не встановлено.

На запит ДПІ у Солом'янському районі м.Києва ДПС ( від 12.03.2013 №6558/10/15.2-14) TOB «Альянс маркет» повідомлено, що протягом 2012 року TOB «Альянс маркет» господарських взаємовідносин з ТОВ «Експерт-промислово торгівельна група» не було.

Аналогічну відповідь було отримано податковим органом і від ПрАТ «PK Євротек» у відповідь на лист-запит від 14.03.2013 №6984/10/15.2-14.

В свою чергу, обсяг первинних документів, наданих позивачем на підтвердження реальності проведення господарських операцій за період, що перевірявся, з ТОВ «В.Н. Сапфір» та ТОВ «Експерт-промислово торгівельна група», містить лише загальну інформацію про отримані послуги та не дозволяє повною мірою встановити розмір та специфіку отриманих послуг, так само, як і не дозволяють встановити подальше використання таких послуг позивачем.

У відповідності до ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов хибного висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх задоволення, оскільки позивачем не було надано належних та допустимих доказів правомірності формування ним податкового кредиту за сумами ПДВ, сплаченими за господарськими операціями з ТОВ «В.Н. Сапфір» та ТОВ «Експерт-промислово торгівельна група»; податкові накладні та інша первинна бухгалтерська документація, подана позивачем на підтвердження реальності спірних господарських операцій, не може бути визнано належною, оскільки, враховуючи вищевикладені обставини та положення ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, не має юридичної сили і доказовості.

Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів приходить висновку, що доводи апеляційної скарги є обґрунтованими та такими, що знайшли своє підтвердження в ході апеляційного перегляду справи.

Отже, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, оскаржуване рішення ухвалене з порушенням норм матеріального права, а тому, у відповідності до ст.202 КАС України, - підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст.160, 167, 197, 198, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 березня 2014 року скасувати.

Товариству з обмеженою відповідальністю «ПроАктив Медіа Консалтинг» в задоволенні адміністративного позову до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві про скасування податкового повідомлення-рішення відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча:

Судді:

Головуючий суддя Желтобрюх І.Л.

Судді: Горяйнов А.М.

Мамчур Я.С

СудКиївський апеляційний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення28.08.2014
Оприлюднено10.09.2014
Номер документу40388025
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —826/1222/14

Ухвала від 10.04.2014

Адміністративне

Київський апеляційний адміністративний суд

Желтобрюх І.Л.

Постанова від 28.08.2014

Адміністративне

Київський апеляційний адміністративний суд

Желтобрюх І.Л.

Постанова від 19.03.2014

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Васильченко І.П.

Ухвала від 06.02.2014

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Васильченко І.П.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні