Рішення

від 03.09.2014 по справі 396/419/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/1754/14 Головуючий у суді І-ї інстанції Музика О. В.

Доповідач Дьомич Л. М.

РІШЕННЯ

Іменем України

03.09.2014 Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі :

головуючого судді: Дьомич Л.М..

суддів: Дуковського О.Л., Єгорової С.М.

з участю секретаря: Діманової Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 30 квітня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_4, співвідповідача реєстраційної служби Новоукраїнського РУЮ Кіровоградської області про визнання недійсним договорів оренди земельних ділянок та скасування державної реєстрації,-

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2014 року ОСОБА_5, який представляє інтереси ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про:

- визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 12.06.2013 року, укладеного між ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 та ОСОБА_4, площею 2,88 га, (кадастровий номер 3524085600:02:003:0718), розташованої на території Рівнянської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, який зареєстрований в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права за № 4825821 13.06.2013 року;

- визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 12.06.2013 року, укладеного між ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (кадастровий номер 3524085600:02:003:0742) площею 2,8781 га, розташованої на території Рівнянської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, який зареєстрований в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права за № 4839160 13.06.2013 року;

- визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 12.06.2013 року, укладеного між ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (кадастровий номер 3524085600:02:003:0744) площею 1,4389 га, розташованої на території Рівнянської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, який зареєстрований в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права за № 4788075 12.06.2013 року;

- визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 12.06.2013 року, укладеного між ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (кадастровий номер 3524085600:02:003:1251) площею 5,76 га, розташованої на території Рівнянської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, який зареєстрований в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права за № 4784864 12.06.2013 року;

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_3 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії КР 100629, виданого 28 вересня 2005 року є власником земельної ділянки площею 2,88 га з кадастровим номером 3524085600:02:003:0718 та на підставі державних актів на право приватної власності на землю серій КР № 033372, серії КР № 033373, серії КР № 033374 виданих 11 серпня 2009 року є власником земельної ділянки площею 2,8781 з кадастровим номером 3524085600:02:003:0742, земельної ділянки площею 1,4389 га з кадастровим номером 3524085600:02:003:0744 та земельної ділянки площею 5,76 га з кадастровим номером 3524085600:02:003:1251, які розташовані на території Рівнянської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області.

23 березня 2013 року ОСОБА_3 уповноважила довіреністю ОСОБА_2 бути представником її прав пов'язаних з реалізацією прав щодо володіння, користування та розпорядження вказаними земельними ділянками.

Згідно витягу про реєстрацію в єдиному реєстрі довіреностей №24290765 17 квітня 2013 року позивач припинила дію вищевказаної довіреності та відповідно до ст. 249 ЦК України повідомила про це ОСОБА_2.

Проте, в лютому 2014 року їй випадково стало відомо, що її земельними ділянками користується ОСОБА_4 на підставі чотирьох договорів оренди від 12 червня 2013 року, які укладені від її імені ОСОБА_2.

Вказані договори, які надані за її зверненням реєстраційною службою нею не укладалися та не підписувались, підпис у графі «орендодавець» здійснені відповідачем ОСОБА_2, який на час укладання 12 червня 2013 року не мав жодних правових підстав на їх підписання, так як дія довіреності від 23 березня 2013 року припинена ще 17 квітня 2013 року.

Крім вказаного, оспорювані договори оренди землі не містять ряд істотних умов, передбачених ст. 15 Закону України «Про оренду землі», а саме: орендну плату із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків порядку її внесення і перегляду та відповідальність за її несплату; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Згідно ч. 2 ст. 15 відсутність у договорі оренди землі однієї із істотних умов передбачених цією статтею є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Під час розгляду справи представником позивача подано заяву про уточнення позовних вимог, якою доповнено позов вимогами про:

- скасування державної реєстрації договору оренди земельної ділянки від 12.06.2013 року, площею 2,88 га (кадастровий номер 3524085600:02:003:0718), розташованої на території Рівнянської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, який зареєстровано в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права за № 4825821 13.06.2013 року;

- скасування державної реєстрації договору оренди земельної ділянки від 12.06.2013 року, площею 2,8781 га, (кадастровий номер 3524085600:02:003:0742), розташованої на території Рівнянської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, який зареєстрований в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права за № 4839160 13.06.2013 року;

- скасування державної реєстрації договору оренди земельної ділянки від 12.06.2013 року, площею 1,4389 га, (кадастровий номер 3524085600:02:003:0744), розташованої на території Рівнянської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, який зареєстрований в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права за № 4788075 12.06.2013 року;

- скасування державної реєстрації договору оренди земельної ділянки від 12.06.2013 року, площею 5,76 га, (кадастровий номер 3524085600:02:003:1251), розташованої на території Рівнянської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, який зареєстрований в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права за № 4784864 12.06.2013 року (а.с.70-72).

Ухвалою Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 18 квітня 2014 року до участі у справі залучено реєстраційну службу Новоукраїнського районного управління юстиції в Кіровоградській області в якості співвідповідача (а.с.64).

Рішенням Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 30 квітня 2014 року позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

Визнано недійсним договір оренди землі від 12.06.2013 року, укладений між ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 та ОСОБА_4, на земельну ділянку (кадастровий номер 3524085600:02:003:0718) площею 2,88 га, розташовану на території Рівнянської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області та зареєстрований в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 4825821 від 13.06.2013 року.

Скасувано державну реєстрацію договору оренди землі від 12.06.2013 року, укладеного між ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 та ОСОБА_4, на земельну ділянку (кадастровий номер 3524085600:02:003:0718) площею 2,88 га, розташовану на території Рівнянської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області та зареєстрований в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 4825821 від 13.06.2013 року.

Визнано недійсним договір оренди землі від 12.06.2013 року, укладений між ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 та ОСОБА_4, на земельну ділянку (кадастровий номер 3524085600:02:003:0742) площею 2,8781 га, розташованої на території Рівнянської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області та зареєстрований в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 4839160 від 13.06.2013 року.

Скасовано державну реєстрацію договору оренди землі від 12.06.2013 року, укладеного між ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 та ОСОБА_4, на земельну ділянку (кадастровий номер 3524085600:02:003:0742) площею 2,8781 га, розташовану на території Рівнянської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області та зареєстрований в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 4839160 від 13.06.2013 року.

Визнано недійсним договір оренди землі від 12.06.2013 року, укладений між ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 та ОСОБА_4, на земельну ділянку (кадастровий номер 3524085600:02:003:0744) площею 1,4389 га, розташовану на території Рівнянської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області та зареєстрований в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 4788075 від 12.06.2013 року.

Скасовано державну реєстрацію договору оренди землі від 12.06.2013 року, укладеного між ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 та ОСОБА_4, на земельну ділянку (кадастровий номер 3524085600:02:003:0744) площею 1,4389 га, розташовану на території Рівнянської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області та зареєстрований в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 4788075 від 12.06.2013 року.

Визнано недійсним договір оренди землі від 12.06.2013 року, укладений між ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 та ОСОБА_4, на земельну ділянку (кадастровий номер 3524085600:02:003:1251) площею 5,76 га, розташовану на території Рівнянської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області та зареєстрований в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 4784864 від 12.06.2013 року.

Скасовано державну реєстрацію договору оренди землі від 12.06.2013 року, укладеного між ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 та ОСОБА_4, на земельну ділянку (кадастровий номер 3524085600:02:003:1251) площею 5,76 га, розташовану на території Рівнянської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області та зареєстрований в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 4784864 від 12.06.2013 року.

Стягнуто судові витрати з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 в розмірі 2192 (дві тисячі сто дев'яносто дві) грн. 40 коп.

ОСОБА_2 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить про скасування рішення суду та ухвалення нового, яким відмовити в задоволенні позову повністю. Зазначає, що суд першої інстанції приймаючи рішення не повно з'ясував обставини, що мають істотне значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального і процесуального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення ОСОБА_3 та її представника ОСОБА_6, пояснення ОСОБА_2, а також його представника ОСОБА_7, дослідивши письмові докази по справі, перевіривши рішення суду у межах доводів апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню з ухваленням нового, за наступних підстав.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно вимог ст. 214 ЦПК України - під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема питання про те, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин та яка правова норма підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Задовольняючи позов суд першої інстанції дійшов висновку, що спірні договори оренди є недійсними, оскільки укладені особою, яка не мала на те повноважень, а також всупереч Закону України «Про оренду землі».

Проте, з таким висновком суду першої інстанції погодитися не можна.

Встановлено, що ОСОБА_3 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії КР №100629 від 28.09.2005 року з кадастровим номером 3524085600:02:003:0718, який зареєстровано в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права за № 4825821 від 13.06.2013 належить земельна ділянка площею 2,88 га, на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії КР №033372 від 11.08.2009 року, з кадастровим номером 3524085600:02:003:0742, який зареєстрований в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 4839160 від 13.06.2013 року належить земельна ділянка площею 2,8781 га, на підставі державного акту серії КР №033373 від 11.08.2009 року з кадастровим номером 3524085600:02:003:0744, який зареєстрований в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 4788075 від 12.06.2013 року належить земельна ділянка площею 1,4389 га та на підставі державного акту серії КР №033374 від 11.08.2009 року з кадастровим номером 3524085600:02:003:1251 зареєстрованого в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 4784864 від 12.06.2013 року належить земельна ділянка площею 5,76 га.

Вказані земельні ділянки розташовані на території Рівнянської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області та надані позивачу для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.25-28).

23 березня 2013 року ОСОБА_3 уповноважила довіреністю ОСОБА_2 представляти її інтереси пов'язані з реалізацією прав щодо володіння, користування та розпорядження земельними ділянками.

Згідно витягу про реєстрацію в Єдиному реєстрі довіреностей №24290765 дію вищезазначеної довіреності позивач припинила 17 квітня 2013 року (а.с.29). Але у лютому 2014 року позивач. дізналась, що ОСОБА_4 користується земельними ділянками позивача на підставі чотирьох договорів оренди від 12 червня 2013 року, укладених за довіреністю ОСОБА_2.

На підставі укладених договорів оренди ОСОБА_2 надав в строкове платне користування терміном на 40 років ОСОБА_4 вищевказані земельні ділянки.

Відповідно до частини першої статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Частиною 3 ст. 640 ЦК України передбачено, що договір, який підлягає державній реєстрації, є укладеним з моменту державної реєстрації.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 ЗУ «Про оренду землі» договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Згідно ч. 1, ст. 792 ЦК України передбачено, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язаний передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Разом з тим цивільні права та обов'язки, на досягнення яких було спрямоване волевиявлення сторін при укладенні спірних договорів, набуваються після відповідної державної реєстрації.

Відповідно до ч.2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний стороною (сторонами).

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч.3 ст.203 ЦК України ).

Згідно ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, в тому числі встановлених ч.3 ст.203 ЦК України .

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України (ст. 4 ЦПК України).

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання правочину недійсним. Оспорювані договори укладені ОСОБА_2 від імені та в інтересах ОСОБА_3 на підставі довіреності від 23 березня 2013 року. Відповідно до вимог ч. 1 та ч. 3 ст. 237 ЦК України представництвом є правовідношення, де одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Відповідно до вимог ст. 239 ЦК України правочин, вчинений представництвом, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє.

За положеннями ст. 249 ЦК довіреність як односторонній правочин, дія якого залежить від укладача, може бути в будь-який час скасована довірителем. Разом з тим, скасування довіреності не є підставою припинення повноважень, оскільки сама довіреність засновується на домовленості між сторонами або на положеннях закону. Про скасування довіреності мають бути негайно повідомлені представник і треті особи, для укладення правочинів з якими була видана довіреність. Повідомлення про скасування довіреності може бути оформлено заявою, що складена за правилами Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України. Якщо довіреність була посвідчена нотаріально, то і відмова від неї вимагає нотаріальної форми, адже згідно ч. 3 ст. 214 ЦК відмова від правочину вчиняється у такій самій формі, в якій було вчинено правочин. Юридичне значення такого повідомлення полягає в тому, що довіреність, яка скасована, зберігає чинність щодо представника, особи, яку представляють, прав та обов'язків третьої особи, з якою представник уклав правочин до тих пір, допоки вони не довідаються або не матимуть змоги довідатися про скасування довіреності. Дана норма права має спеціальний характер, яка є винятком із загального правила про припинення усіх правових наслідків у зв'язку з скасування довіреності.

Таким чином, скасування довіреності має юридичне значення для представника та третіх осіб лише в тому випадку, якщо вони були сповіщені про це. Тому підставою для задовлення позовних вимог ОСОБА_3 в частині визнання недійсними договорів оренди землі, пов'язане з наданням об'єктивних і беззаперечних доказів про те, що вона сповістила відповідачів щодо припинення повноважень за довіреністю від 23.03.2013 року.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Стороною позивача в обґрунтування вимог надана довідка, за підписом заступника начальника ЦСО № 11 м. Олександрії ОСОБА_11, видана у лютому 2014 року (а.с.39) про направлення 24 квітня 2013 року ОСОБА_3 на адресу ОСОБА_2 рекомендованого листа. В якому як зазначає сторона позивача, містилося повідомлення від 24.04.2013 року (а.с.38) про припинення дії довіренності від 23.03.2013 року. Як з'ясовано з запису судового засідання, суд зобов"язав сторону позивача надати оригінал документів, що підтверджують поштове відправлення, для вирішення питання щодо прийняття заявленого доказу. Зазначені документи суду першої інстанції не надані, як і підтвердження отримання відповідачем повідомлення та чек-розрахунок про поштове відправлення. Внаслдіок чого відповідач обґрунтовано вважав, що даний доказ судом не прийнятий.

Позивачем також представлена суду копія конверту з датою відправлення 27.08.2013 року (а.с.40), тобто за час коли оспорювані договори вже були укладені та зареєстровані.

Зазначені докази суд першої інстанції визнав належними і дійшов висновку, що ОСОБА_3 повідомила представника про припинення дії довіреності.

Сторона відповідача, об'єктивно вважаючи що довідка заступника ЦОС № 11 без огляду оригіналу судом не прийнята, не застосував заходи спростування зазначеного, а тому в апеляційній скарзі вказує на порушені його процесуальні права, у зв"язку з чим в суд апеляційної інстанції наданий лист від 23 травня 2014 р. № 17-44 з Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» за підписом виконуючого обов'язки директора Москаленко Н.Є., в якому зазначається, що згідно п.121 Правил надання послуг поштового зв'язку затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. № 270 відправник має право на одержання інформації щодо відправленого ним поштового відправлення, лише за умов відповідної заяви та наявності розрахункового документу про прийняття поштового відправлення для пересилання. Такі заяви приймаються протягом шести місяців з дня прийняття їх до переселення (а.с.118). Як повідомила в суді ОСОБА_3 розрахунковий документ нею втрачено. Згідно листа від 11 липня 2014р. № 27-11/3 з Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» за підписом директора ОСОБА_10 виходить, що на підставі заяви ОСОБА_2 було проведено перевірку, якою встановлено, що вищевказана довідка про відправлення йому рекомендованого листа від 24.04.2013 року, видана заступником начальника ЦОС № 11 ОСОБА_11 з порушенням п.121 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. № 290 (а.с. 120). Крім того зазначено, що відомості про поштове відправлення видаються за умови пред'явлення розрахункового документу про прийняття поштового відправлення для пересилань і такі заяви приймаються лише протягом шести місяців з дня прийняття їх до пересилання. Такі довідки вправі видати начальник цеху обслуговування споживачів, його заступник, начальник відділень поштового зв'язку, якщо інформація не потребує додаткової перевірки. (лист від 23.05.2014 р. № 17-44 на звернення від 19.05.2014 року). Тому виходить, що довідка про відправлення поштового повідомлення від 24.04.2013 року видана заступником ЦОС № 11 ОСОБА_11 не тільки з порушенням Правил надання послуг поштового зв'язку, але і без можливості перевірити чи така відправка відбувалась. Інших доказів стороною позивача не надавалось, а тим більше підтвердження отримання повідомлення.

Тобто, об'єктивних даних про сповіщення відповідачів про припинення дії договору суду не надано. До теперішнього часу позивачем не витребувані у відповідачів ні оригінал довіреності, ні оригінали державних актів про право власності на земельні ділянки. Як нею зазначено в позові, що про правочини випадково дізналась у лютому 2014 року по мінуванню майже 10 місяців, після укладених спірних договорів оренди землі.

Як зазначив представник реєстраційної служби Новоукраїнського районного управління юстиції реєстратор не надіжений повноваженнями перевіряти дійсність довіреності, на підставі якої укладені договори. Необхідний обсяг документів заявником наданий.

Таким чином, суд першої інстанції не врахував положення ст. 249 ЦК України ст.ст. 57,59,60 ЦПК, а відтак дійшов помилкового висновку щодо належного повідомлення ОСОБА_2 про скасування довіреності, внаслідок чого оспорювані договори оренди укладені особою без наділених повноважень.

Також суд першої інстанції безпідставно погодився з доводами сторони, щодо невідповідності правочинів положенням статті 15 Закону України «Про оренду землі». І в цій частині висновки не відповідають вимогам законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Частиною 1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі» визначено істотні умови договору оренди землі. Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Отже, сторони договору, дійшовши згоди щодо всіх істотних умов договору оренди землі, складають і підписують договір, надаючи згоді встановленої форми.

Згідно ч.1 ст.210 ЦК України договір оренди землі підлягає державній реєстрації та на підставі ч.1 ст.210, ч. 3 ст. 640 ЦК України є укладеним із моменту його державної реєстрації.

Оспорюваний договір оренди за формою і змістом відповідає вимогам Закону України "Про оренду землі" , пройшов державну реєстрацію, а тому відповідно до ч. 1 ст. 210 , ст. 638 , ч. 3 ст. 640 ЦК України , ч. 2 ст. 125 ЗК України та ст. 18 Закону України "Про оренду землі" є укладеним з моменту його реєстрації.

Заявляючи дану вимогу позивач зазначила перелік вимог, які не виписані в договорах оренди землі, обумовлені ст. 15 ЗУ "Про оренду землі", разом з тим сторона повинна довести, а відтак суд встановити, чи дійсно порушуються права орендодавця у зв'язку з відсутністю в договорах оренди умов, передбачених вищевказаною нормою права, вказати істотність цих умов, а також з'ясувати у чому полягає порушення законних прав власника. Натомість, ОСОБА_3 не визначила в чому саме полягає порушення її прав та інтересів, а в суді апеляційної інстанції пояснила, не отримала бажану орендну плату наперед за шість років, як домовлялась з ОСОБА_2, хоча підтверлжень останнього немає.

Крім того, посилання на не визначеність розміру орендної плати спростовується примірниками чотирьох договорів оренди землі пунком 4, плата становить від 2000 грн. до 5000 грн. ( в залежності від площі землі) з урахванням індексації; умови і строки повернення земельної ділянки орендодавцеві виписані в пункті 9; щодо ризику випадкового пошкодження або знищення обєкта оренди чи його частини, відповідальність сторін передбачені пунктами 10, щодо умов передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, то орендар є фізичною особою. Пунктом 18 договорів передбачено порядок зміни умов договору, на виконання якого орендодавець заходи не вживала.

Таким чином, суд першої інстанції задовольняючі позовні вимоги про визнання недійсними договори оренди земельних ділянок, не повно з"ясував обставини у справі, не врахував недоведеність обставин, що мають значення для справи, вважаючі їх встановленими, що є підставою для скасування оскаржуваного судового рішення та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову за його безпідставністю та необгрунтованістю.

Керуючись ст. 303, ст. 307, ст. 309, ст. 313, ст. 314, ст. 316, ст. 319 ЦПК України, колегія суддів -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

Рішення Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 30 квітня 2014 року - скасувати.

В задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_4, співвідповідача реєстраційної служби Новоукраїнського РУЮ Кіровоградської області про визнання недійсним договорів оренди земельних ділянок та скасування державної реєстрації - відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий суддя:

Судді: