Рішення

від 04.09.2014 по справі 904/6291/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04.09.14р. Справа № 904/6291/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сахар груп", м. Дніпропетровськ

до Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський хлібзавод №9", м. Дніпропетровськ

про стягнення 33430,16 грн.

Суддя Первушин Ю.Ю.

Представники:

Від позивача: Твердохліб О.П., довіреність №080814 від 08.08.2014 року, представник;

Від відповідача: Шелудько І.І., довіреність №275 від 05.05.2014 року, представник.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сахар груп" (далі - Позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський хлібзавод №9" (далі - Відповідач), в якому просить суд стягнути заборгованість за поставлений товар у розмірі 33 430 грн. 16 коп., із яких: 26 265 грн. 00 коп. - основний борг, 4 374 грн. 68 коп. - індекс інфляції, 362 грн. 05 коп. - 3% річних, 2 428 грн. 43 коп. - пеня, та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 827 грн. 00 коп.

Ухвалою господарського суду від 21.08.2014 року порушено провадження у справі № 904/6291/14 та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 04.09.2014 року.

02.09.2014 року до канцелярії господарського суду від представника відповідача надійшов відзив № 523 від 02.09.2014 року (а.с. 76) в якому останній повідомляє, що позовні вимоги позивача визнає у повному обсязі. Крім того, відповідач зазначає, що в рахунок погашення боргу платіжним дорученням № 5282 від 20.08.2014 року перераховано Позивачу суму основного боргу у повному розмірі , а саме 26 265 грн. 00 коп. Інші грошові вимоги Позивача, за наявності фінансової можливості, будуть перераховані позивачу до судового засідання. Також, відповідачем на підставі п. 3 ст. 83 ГПК України подано клопотання про зменшення розміру позовних вимог в частині неустойки, у зв'язку з складною фінансовою ситуацією підприємства (а.с. 104-105).

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу представниками сторін не заявлялось.

У порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 04.09.2014 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, оцінивши надані до матеріалів справи докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

12 березня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сахар груп» (далі - Позивач) та Приватним акціонерним товариством «Дніпропетровський хлібзавод №9» (далі - Відповідач) укладено Договір купівлі - продажу № 120313/1 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору, Продавець зобов'язується передати у власність Покупця товар, а Покупець прийняти та оплатити товар в порядку та на умовах, передбачених цим Договором. Продавець гарантує, що він є власником товару, та на товар, який поставляється за цим Договором відсутні будь - які права третіх осіб.

Найменування, кількість та асортимент Товару, а також інші відомості, щодо яких Сторони дійшли згоди, та який підлягає передачі Покупцю визначається в Специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього договору (п. 1.2 Договору).

Пунктом 1.3 Договору передбачено, що поставка Товару здійснюється партіями на підставі узгоджених Сторонами письмових заявок, які надаються продавцю.

В заявці визначається номер та дата заявки, строк поставки, повне найменування товару, кількість, загальна вартість товару, який підлягає передачі Покупцю, та інші відомості щодо яких сторони дійшли згоди та які є необхідними для виконання цього Договору (п. 1.3.1 Договору).

Відповідно до п. 2.1 та п. 2.2 Договору, загальна вартість Договору складається із суми вартості товарів, зазначених в накладних, з урахуванням ПДВ. Ціна за товар, яка зазначена в накладних встановлена на момент відвантаження товару. В подальшому ціна на товар може змінюватись в залежності від росту рівня інфляції, а також у зв'язку із змінами відпускної ціни виробника. У разі зміни ціни товару поставка такого товару відбувається тільки за письмовим погодженням Сторін.

Згідно п. 2.3, 2.4 Договору, Покупець здійснює оплату за поставлений Товар в національній валюті України відповідно до узгодженої Сторонами заявки на підставі партії Товару та накладних в день отримання Покупцем Товару, але не пізніше одного банківського дня з дати поставки товару Продавцем. Оплата за поставлений Товар здійснюється в безготівковій формі шляхом

перерахування грошових коштів платіжним дорученням на рахунок продавця.

Відповідно до п. 2.5 Договору, фактом виконання Покупцем своїх обов'язків, щодо оплати товару є надходження грошових коштів на рахунок Продавця.

Так, 24.04.2014 року згідно умов Договору Позивачем було поставлено Відповідачу товар - цукор на загальну суму 69 300 грн. 00 коп., що підтверджується видатковою накладною № РН-58 Відповідно до п. 2.3. Договору №120313/1 від 12.03.2013р. Покупець здійснює оплату за поставлений Товар в день отримання Покупцем Товару, алеї не пізніше одного банківського дня здати поставки товару Продавцем.

Відповідач за поставлений товар за Договором №120313/1 від 12.03.2013 року розрахувався частково, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість перед Позивачем в сумі 26 265 грн. 00 коп.

З метою досудового врегулювання спору Позивачем 10.07.2014 року направлено на адресу відповідача претензію з вих. №100714/1 від 10.07.2014 року (а.с. 45) про здійснення перерахування заборгованості у розмірі 34 604, 18 грн. в строк до 18.07.2014 року. Відповідач отримав вищезазначену претензію 18.07.2014 року про що, свідчить копія повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 48). Вказані вимоги були залишені відповідачем без відповіді та задоволення.

18.07.2014 року Відповідачу повторно направлена претензія №180714/1 від 18.07.2014 року (а.с. 46) про здійснення перерахування заборгованості у розмірі 32 740,63 грн. в строк до 26.07.2014 року. Відповідач отримав вищезазначену претензію 25.07.2014 року про що, свідчить копія повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 50). Вказані вимоги були залишені відповідачем без відповіді та задоволення.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За приписом статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання, або одностороння зміна його умов не допускається.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

02.09.2014 року до канцелярії господарського суду від представника Відповідача надійшов відзив №523 від 02.09.2014 року (а.с. 76) зі змісту якого вбачається, що Відповідачем після пред'явлення позову до суду, в рахунок погашення боргу перераховано Позивачу суму основного боргу у повному розмірі, а саме 26 265 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 5282 від 20.08.2014 року (а.с. 103).

Отже, провадження у справі № 904/6291/14 в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 26 265, 00 грн. підлягає припиненню за правилами п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищезазначеної норми закону позивачем було нараховано інфляційні втрати на загальну суму 4 374, 68 грн. та 3% річних на загальну суму 362, 05 грн., розрахунки (а.с. 9) яких перевірено господарським судом.

При викладених обставинах вимоги позивача щодо стягнення інфляційних втрати на загальну суму 4 374, 68 грн. та 3% річних на загальну суму 362, 05 грн. слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір не передбачено законом або договором, а статтями 1 та 4 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996 року №543-96-ВР передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але розмір пені не повинен перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховувалася пеня.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов'язань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Відповідно до п. 7.4 Договору, при порушенні строку оплати товару, передбаченого п. 2.3 Договору, на вимогу Продавця Покупець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на період заборгованості за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до п. 7.4 Договору, Позивачем нарахована пеня за період з 25.04.2014 року по 15.08.2014 року на загальну суму 2 428 грн. 43 коп. (розрахунок - а.с. 10).

Відповідачем на підставі п. 3 ст. 83 ГПК України подано клопотання про зменшення розміру позовних вимог в частині неустойки, у зв'язку з складною фінансовою ситуацією підприємства (а.с. 104-105).

Статтею 83 Господарського процесуального кодексу України встановлено право суду зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання.

Згідно ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно ч. 1 ст. 233 Господарського кодекс України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Враховуючи те, що Відповідачем суму основного боргу сплачено у повному обсязі, а також тяжкий фінансовий стан на підприємстві відповідача, що підтверджено звітами про фінансові результати (а.с. 106-110), господарський суд вважає за можливе на підставі п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України зменшити розмір пені на 70% від належної до стягнення, що становить 728 грн. 53 коп. Представник позивача не заперечував проти зменшення розміру пені.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково: стягненню підлягає 3 % річних у розмірі 362 грн. 05 коп., інфляційні втрати у розмірі 4 374 грн. 68 коп., пеня у розмірі 728 грн. 53 коп., в решті позовних вимог слід відмовити.

Відповідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на Відповідача.

Керуючись ст.ст. 4, 32-34, 36, 43-44, 49, п. 1-1 ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Припинити провадження у справі №904/6291/14 в частині стягнення основної заборгованості у розмірі 26 265 грн. 00 коп.

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський хлібзавод №9" (49035, місто Дніпропетровськ, вулиця Чеботарьова, будинок 28, код ЄДРПОУ 00378000) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сахар груп" (49074, місто Дніпропетровськ, вулиця Запасна, будинок 5, квартира 24, код ЄДРПОУ 35396509) 3 % річних у розмірі 362 грн. 05 коп., інфляційні втрати у розмірі 4 374 грн. 68 коп., пеню у розмірі 728 грн. 53 коп., та судовий збір у розмірі 1 827 грн. 00 коп.

В решті позовних вимог - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його оголошення, а у разі якщо в судовому засідання було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено - 08.09.2014 року.

Суддя Ю.Ю. Первушин