Рішення

від 01.09.2014 по справі 911/3056/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"01" вересня 2014 р. Справа № 911/3056/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛТЕР ЕГО», м. Київ

до Приватного акціонерного товариства «Альба Україна», м. Бориспіль

про стягнення 1 391 476,00 грн.

Суддя Щоткін О.В.

за участю представників сторін:

позивач - Шмарьова Т.О. предст., дов. б/н від 27.06.2014р.;

відповідач - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛТЕР ЕГО» до Приватного акціонерного товариства «Альба Україна» про стягнення 1 391 476,00 грн. заборгованості за договором купівлі-продажу АЕ 3 від 03.01.2012р., яка складається з: 1 366 017, 68 грн. суми основного боргу та 25 458,32 грн. пені.

Ухвалою господарського суду Київської області від 24.07.2014р. у справі №911/3056/14 було порушено провадження та призначено до розгляду на 11.08.2014р.

Відповідач через канцелярію суду подав копії статутних документів, які залучені судом до матеріалів справи.

Через канцелярію суду позивач подав додаткові письмові пояснення, які були залучені судом до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду Київської області від 11.08.2014р. розгляд справи було відкладено на 01.09.2014р.

Відповідач в судове засідання 01.09.2014р. не з'явився, хоча про дату, час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, письмового відзиву на позов не подав, клопотання про відкладення до суду не надсилав.

Згідно п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду від 26.12.2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, яких достатньо для об'єктивного вирішення спору по суті, судом закінчено, а також враховуючи приписи статті 69 Господарського процесуального кодексу України щодо строків розгляду справи, суд керуючись нормами статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 01.09.2014р. оголосив вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд, -

встановив:

03 січня 2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «АЛЬТЕР ЕГО» (Продавець) та Приватним акціонерним товариством «Альба Україна» (Покупець) укладено договір купівлі-продажу № АЕ3, відповідно до умов якого Продавець зобов'язується передавати лікарські засоби, вироби медичного призначення та продукцію інших товарних груп у власність Покупця, а Покупець зобов'язується приймати та оплачувати їх, на умовах даного Договору.

Пунктом 2.1. Договору визначено, що кількість та асортимент товару зазначаються у видаткових накладних на кожну партію товару, які формуються відповідно до узгодженої сторонами заявки.

Відповідно до п. 11.2. Договору (з урахуванням змін та доповнень внесених Додатковою угодою № 2 від 25.01.2013р.), сторони погодилися, що кожні п'ятнадцять днів Покупець надає звіти про продаж товарів поставлених відповідно до умов цього Договору, а саме до 5-го та 20-го числа кожного місяця слідуючого за звітним, поставленого відповідно до умов цього Договору № АЕ3 від 03.01.2012р.

Пунктом 5.2. Договору (з урахуванням змін та доповнень внесених Додатковою угодою № 2 від 25.01.2013р.), оплата поставленого товару проводиться на таких умовах: Покупець сплачує за проданий товар на умовах відстрочення платежу 60 календарних днів з дати надання звіту про продаж товару.

Додатковою угодою № 5 від 16.12.2013р. сторони передбачили, що Договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31.12.2016р.

Позивач, на виконання умов договору передав у власність покупця товар на загальну суму 1 903 880,00 грн., на підтвердження чого надав до суду копії видаткових накладних №РН-0000055 від 17.03.2014р., №РН-0000056 від 17.03.2014р., №РН-0000061 від 24.03.2014р., №РН-0000067 від 28.03.2014р., №РН-0000072 від 07.04.2014р., №РН-0000074 від 08.04.2014р., які підписані та скріплені печатками сторін

Проте, як стверджує позивач, відповідач здійснив лише часткову оплату товару у розмірі 45 167,62 грн. та повернув товар на суму 492 514,70 грн., у зв'язку з чим за відповідачем рахується заборгованість у розмірі 1 366 017,68 грн.

В порядку досудового врегулювання спору, позивач направив на адресу відповідача претензію № 152 від 03.07.2014р., яка залишена останнім без відповіді та належного реагування.

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Так, у відповідності до частини першої статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно частини другої статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Приписами пункту 2 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено: покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, як це передбачено ст. 33 ГПК України.

Зважаючи на вищевикладене та те, що відповідач доказів повної оплати отриманого товару до суду не надав, вимога позивача про стягнення з відповідача 1 366 017,68 грн. заборгованості є обґрунтованою та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Крім суми основного боргу, позивач просить суд стягнути з відповідача 25 458,32 грн.

Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарський відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених дим Кодексом, іншими законами та договором. Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Відповідно до ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Перевіривши правильність нарахування пені, з врахуванням часткових проплат здійснених відповідачем, норм чинного законодавства, умов договору, застосовуючи подвійну облікову ставку НБУ, суд встановив, що заявлена пеня в розмірі 25 458,32 грн. підлягає задоволенню в повному обсязі.

За таких обставин суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог Товариством з обмеженою відповідальністю «АЛЬТЕР ЕГО» у повному обсязі.

Згідно із статтями 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір при задоволенні позову покладається на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд, -

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Альба Україна» (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Шевченка,100, код ЄДРПОУ 22946976) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬТЕР ЕГО» (01103, м. Київ, б-р Дружби Народів,3-а, код ЄДРПОУ 30112326) - 1 366 017 (один мільйон триста шістдесят шість тисяч сімнадцять) грн. 68 коп. боргу, 25 458 (двадцять п'ять тисяч чотириста п'ятдесят вісім) грн. 32 коп. пені та 27 829 (двадцять сім тисяч вісімсот двадцять дев'ять) гривень 52 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дата підписання повного тексту рішення: 08.09.2014р.

Суддя Щоткін О.В.