Рішення

від 02.09.2014 по справі 911/3267/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" вересня 2014 р. Справа № 911/3267/14

Розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Недекс», м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Елейн», м. Бориспіль

Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортно-експедиційне комерційне підприємство «Транстехсервіс», м. Херсон

про стягнення 59 292,17 грн.

Суддя А.Ю.Кошик

Представники:

Від позивача: Блінова О.В.

Від відповідача 1: не з'явився;

Від відповідача 2: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Недекс» (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Елейн» (далі - відповідач 1) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортно-експедиційне комерційне підприємство «Транстехсервіс» (далі - відповідач 2) про стягнення 59 292,17 грн.

Провадження у справі № 911/3267/14 порушено відповідно до ухвали суду від 01.08.2014 року та призначено справу до розгляду на 19.08.2014 року.

18.08.2014 року від відповідача 1 - Товариства з обмеженою відповідальністю «Елейн» надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач позовні вимоги вважає обґрунтованими, однак у зв'язку із відсутністю коштів не має змоги погасити заборгованість. Крім того, відповідач 1 надіслав заяву про розгляд справи без участі його представника.

Відповідач 2, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, у судове засідання 19.08.2014 року без поважних причин не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не надав.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 19.08.2014 року, у зв'язку із неявкою представників відповідачів, розгляд справи було відкладено на 02.09.2014 року.

В судовому засіданні 02.09.2014 року представник позивача позовні вимоги підтримав. Відповідач 2, належним чином повідомлений про час і місце розгляду спору, у судове засідання 02.09.2014 року повторно без поважних причин не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не подав, а також вимоги ухвалу суду від 01.08.2014 року не виконав.

Згідно до п.п. 3.9.1., 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час та місце і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За таких обставин, суд розглядає справу у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих позивачем, у нарадчій кімнаті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши надані докази, судом встановлено наступне.

29.10.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Недекс» (далі - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Транспортно-експедиційне комерційне підприємство «Транстехсервіс» (далі - відповідач 2) укладено Договір поставки № 29 (далі у тексті - Договір поставки), згідно якого позивач зобов'язувався поставити Відповідачу 2 молекулярне сито, полісульфід, бутил та алюмінієвий профіль.

Згідно ч. 1 ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до умов Договору поставки, позивач та відповідач 2 домовились про поставку товару партіями з терміном дії Договору до 31.12.2012 року та можливістю його пролонгації за принципом мовчазної згоди.

Відповідно до п. 2.3. Договору поставки, оплата за товар здійснюється Покупцем на підставі виставленого Постачальником рахунку-фактури на суму поставленої партії товару, шляхом перерахування безготівкових грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника, а також в іншій формі, що не заборонена законодавством України. Розрахунок між сторонами здійснюється в національній валюті України - гривні.

02.10.2013 року та 17.10.2013 року, як зазначив позивач, ним на виконання умов Договору поставки, поставлено відповідачу 2 товар на загальну суму 46 531,30 грн., що підтверджується Рахунком-фактурою № СФ-000000676 від 02.10.2013 року, Податковою накладною № 5 від 02.10.2013 року, Рахунком-фактурою № СФ-000000717 від 17.10.2013 року, Податковою накладною № 56 від 17.10.2013 року.

Відповідно до п. 3.8. Договору поставки покупець зобов'язаний належним чином прийняти партію товару, в тому числі передати оформлені в установленому законом порядку необхідні документи Постачальнику в момент приймання партії товару. Отримання поставленого товару у відповідній кількості, визначеній Рахунками-фактурами, підтверджується Довіреністю № 431 від 02.10.2013 року та Довіреністю № 462 від 17.10.2013 року, що видані на ім'я завідуючого складом матеріалів ОСОБА_2 за підписом повноважних осіб.

Крім того, відповідно до п. 2.4. Договору поставки, моментом поставки покупцю товару є дата передачі товару, яка зазначена у видатковій накладній та підписана повноважними представниками обох сторін. В дотримання умов Договору поставки, повноважними представниками позивача та відповідача 2 підписані та скріплені печатками відповідні Видаткові накладні № РН-0000661 від 02.10.2013 року та № РН-0000714 від 17.10.2013 року.

Однак, в порушення умов Договору поставки, як зазначив позивач, відповідач 2 свої зобов'язання не виконав, грошові кошти за поставку товару не сплатив.

30.12.2013 року, з метою досудового врегулювання спору, позивач направив на адресу відповідача 2 Претензію за вих. № 30/12/13-2 про погашення заборгованості за Договором поставки. У відповідь на заявлені вимоги, відповідач 2 направив позивачу Акт звіряння взаємних розрахунків станом на 28.02.2014 року, згідно якого відповідач 2 визнав заборгованість перед позивачем на загальну суму 46 531,30 грн.

Однак станом на день розгляду спору, відповідач 2 заборгованість не погасив і як наслідок зобов'язання за Договором поставки перед позивачем належним чином не виконав.

Згідно з ч.1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання, зокрема, припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.

Відповідно до п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

01.11.2013 року з метою забезпечення виконання зобов'язань відповідача 2 за Договором поставки, між позивачем та відповідачем 1 укладено Договір поруки № 1/11/2013 (далі - Договір поруки).

У відповідності до п. 1 ст. 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає за порушення зобов'язання боржника.

Відповідно до п. 1.1. Договору поруки, відповідач 1 як поручитель прийняв на себе обов'язок перед позивачем солідарно відповідати за виконання відповідачем 2 зобов'язань щодо здійснення останнім розрахунку та можливих штрафних санкцій за Договором поставки, а також інших витрат позивача, що пов'язані із захистом свого порушеного права у разі невиконання та/або неналежного виконання відповідачем 2 обов'язків за Договором поставки.

У відповідності до п. 3.3.1. Договору поруки Кредитор зобов'язаний протягом п'яти робочих днів від дати невиконання/неналежного виконання Боржником повністю або частково зобов'язань, забезпечених порукою, повідомити про це Поручителя з наданням інформації щодо обсягів невиконання/неналежно виконаного зобов'язання. Недотримання Кредитором вищевказаних строків повідомлення не є підставою для Поручителя відмовитись від виконання своїх обов'язків за цим Договором.

30.12.2013 року в дотримання вимог Договору поруки, позивачем вручено відповідачу 1 письмову вимогу за вих. № 30-1/2 про сплату грошових коштів на загальну суму 46 531,30 грн. з прикладенням копій відповідних підтверджуючих заборгованість документів.

Однак станом на день розгляду спору, відповідач 1 зобов'язання за Договором поруки належним чином не виконав.

У відповідності до п. 3.1.2. Договору поруки, поручитель зобов'язаний у випадку невиконання Боржником зобов'язань, забезпечених порукою, нести відповідальність перед кредитором як солідарний боржник. Згідно ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушення умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до ч. 1 ст. 554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Крім того, частиною 2 тієї ж статті передбачено, що поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Пунктом 2.1. Договору поруки, поручитель зобов'язується сплатити кредитору суму заборгованості, штрафні санкції у розмірі, передбаченому пунктом 5.3. Договору поставки, а також інші витрати Кредитора, що пов'язані з захистом свого порушеного права у разі невиконання/неналежного виконання Боржником обов'язків за Договором поставки. Відповідно до п. 5.3. Договору поставки, у разі порушення Покупцем порядку та строків оплати цього Договору, Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості з оплати за товар за кожний день прострочення платежу до моменту належного виконання.

Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три процента річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з наданими позивачем розрахунками, сума заборгованості відповідача 1 та відповідача 2 перед позивачем становить 59 292,17 грн., з яких 46 531,30 грн. основного боргу, 5 797,21 грн. пені, 5 839,27) грн. індексу інфляції, 1 124,39 грн. - 3% річних. Дослідивши наданий позивачем розрахунок, судом встановлено, що він є арифметично вірним та відповідає вимогам чинного законодавства.

Вимоги позивача суд вважає правомірними та обґрунтованими, оскільки відповідні нарахування проведені за фактичний період існування заборгованості і у відповідності до вимог чинного законодавства України та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачем доведені та обґрунтовані, відповідачем 1 підтримані, відповідачем 2 не заперечені та не спростовані, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України відшкодування витрат по сплаті судового збору покладається на відповідача в повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Елейн» (08031, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Котовського, буд. 83; код ЄДРПОУ 38217826) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортно-експедиційне комерційне підприємство «Транстехсервіс» (73000, Херсонська обл., м. Херсон, вул. 40 років Жовтня, буд. 31-А; код ЄДРПОУ 03119061) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Недекс» (01021, м. Київ, вул. М. Грушевського, буд. 28/2, н/п 43; код ЄДРПОУ 34578084) 46 531,30 (сорок шість тисяч п'ятсот тридцять одна) грн. основного боргу; 5 797,21 (п'ять тисяч сімсот дев'яносто сім) грн. пені; 5 839,27 (п'ять тисяч вісімсот тридцять дев'ять) грн. індексу інфляції; 1 124,39 (одна тисяча сто двадцять чотири) грн. 3% річних та 1 827,00 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Кошик А.Ю.