Постанова

від 01.09.2014 по справі 813/5165/14

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД79018,  м. Львів,  вул. Чоловського,  2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И 01 вересня 2014 року                                                                       № 813/5165/14             м.Львів Львівський окружний адміністративний суд у складі судді Сасевича О.М. розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м.Львова до Закритого акціонерного товариства «Вантажавто» про стягнення заборгованості,-                                                 В С Т А Н О В И В : управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м.Львова (надалі - УПФУ в Галицькому районі м.Львова) звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із вищевказаним позовом, в якому просить стягнути з Закритого акціонерного товариства «Вантажавто» (надалі - ЗАТ «Вантажавто») заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 30  495,20 грн. Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 11.09.2009 року між управлінням Пенсійного фонду України в Галицькому районі м.Львова та відповідачем було укладено договір про розстрочення заборгованості по штрафах та пені в сумі 40  563,81 грн. Однак, позивач зазначив, що боржником умови вказаного договору не виконувались, тому начальником УПФУ в Галицькому  районі м.Львова 25.05.2012 року було прийнято рішення про дострокове розірвання договору розстрочення. Відповідач частково сплатив заборгованість, тому борг склав 25  473,81 грн. Окрім того, позивач зазначив, що за несвоєчасну сплату страхувальником страхових внесків 04.08.2011 року Пенсійним фондом винесено рішення про застосування до ЗАТ «Вантажавто» штрафу у розмірі 3  768,33 грн. та нараховано пеню у розмірі 9  110,11 грн. Позивач стверджує, що борг у добровільному порядку відповідно до чинного законодавства відповідачем не сплачено, а тому такий підлягає стягненню у судовому порядку. Ухвалою судді від 22.07.2014 року позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення її недоліків. У зв'язку із виконанням позивачем вимог зазначеної вище ухвали, 04.08.2014 року відкрито скорочене провадження у даній адміністративній справі. Відповідачу надіслано судом копію ухвали про відкриття скороченого провадження, разом із витягом про процесуальні права і обов'язки сторін та запропоновано протягом десяти днів з дня одержання вказаних вище документів подати заперечення проти позову, а також необхідні документи або заяву про визнання позову. Із матеріалів справи вбачається, що поштовий конверт із судовими документами, відправлений судом за зареєстрованим місцезнаходженням відповідача (м.Львів, вул.Грунтова, 1), органами поштового зв'язку повернутий з відміткою «за закінченням терміну зберігання». У встановлений строк заперечень чи пояснень відповідача щодо даного адміністративного позову до суду не надходило. Частиною 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. В силу положень ч.4 ст.183-2, п.2 ч.5 ст.183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі. Оскільки судом належним чином виконано свій обов'язок щодо повідомлення відповідача, тому суд дійшов до висновку про наявність достатніх підстав для розгляду справи в порядку скороченого провадження, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі. Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з таких підстав. Територіальні органи Пенсійного фонду України в силу закону здійснюють контроль за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою надходження страхових внесків, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, а також стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача суми вказаної заборгованості. ЗАТ «Вантажавто» зареєстроване як юридична особа 03.12.1997 року, що підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Судом із матеріалів справи встановлено, що ЗАТ «Вантажавто» перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Галицькому районі м.Львова як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а отже є страхувальником у розумінні положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Згідно даних обліку позивача, за відповідачем рахується заборгованість зі сплати фінансової санкції та пені в сумі 30  495,20 грн. Зазначена заборгованість відповідача виникла наступним чином. Закрите акціонерне товариство «Вантажавто» несвоєчасно сплачувало до управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м.Львова страхові внески, у зв'язку із чим на відповідача було накладено штраф та нараховано пеню на суму 40  563,81 грн. Так, 11 вересня 2009 року між УПФУ в Галицькому районі м.Львова та ЗАТ «Вантажавто» було укладено договір про розстрочення сплати накладених (нарахованих) штрафів та пені №10. Відповідно до пункту 1.1. розділу 1 договору від 11 вересня 2009 року №10, Управлінням було надано відповідачу розстрочку щодо сплати накладених штрафів та пені на суму 40  563,81 на період з вересня 2009 року до червня 2014 року. У свою чергу, відповідач в силу умов договору був зобов'язаний погашати зазначену суму частинами, згідно визначеного графіку не пізніше 20-го числа кожного місяця. Однак, відповідачем в повній мірі умови вказаного договору не виконувались, тобто несплачувалась чергова частка розстроченої заборгованості із штрафів та пені протягом трьох базових звітних періодів, відповідно до п.2.2 даного договору, а тому начальником управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м.Львова 25.05.2012 року було прийняте рішення №5 про дострокове розірвання договору розстрочення. Відповідач частково погасив заборгованість по штрафних санкціях та пені у розмірі 15  090,00 грн., відтак, сума несплаченого боргу, згідно договору про розстрочення, становить 25  473,81 грн. Відповідно до абз.5, 6 п.7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється. На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом. За змістом ст.17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (чинного на час відповідних правовідносин) страхувальники зобов'язані своєчасно нараховувати, обчислювати та сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески до Пенсійного фонду. Відповідно до ч.6 ст.20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Згідно ч.2 ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (чинного на час відповідних правовідносин), суми страхових внесків своєчасно не нараховані та /або не сплачені страхувальниками у строки, визначені цим законом вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій. В силу п.2 ч.9 ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (чинного на час відповідних правовідносин) одночасно на суми своєчасно не сплачених страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка вказаних сум коштів, розрахованих за кожний день прострочення платежу. 04.08.2011 року на підставі п.2 ч.9 ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» начальником УПФУ в Галицькому районі м.Львова стосовно відповідача було прийнято рішення за №0865 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду, яким застосовано до Підприємства штраф у сумі 3  768,33 грн. та нараховано пеню в сумі 9  110,11 грн. за несвоєчасну сплату страхових внесків за період з 16.09.2009 року по 16.03.2011 року. Окрім того, 07.06.2012 року позивачем було виставлено Підприємству вимогу про сплату боргу №0457 у сумі 30  495,20 грн. Докази отримання уповноваженою особою відповідача  вимоги наявні у матеріалах справи. Частиною 12 статті 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків. Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд, згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Як підтверджується матеріалами справи, заборгованість у розмірі 30  495,20 грн. відповідачем не сплачена. Загалом, інших доказів вжиття заходів щодо погашення наявної заборгованості перед Пенсійним фондом у загальній сумі 30  495,20 грн. ЗАТ «Вантажавто» суду не представлено, а також не надано жодних доказів у спростування позовних вимог. Таким чином, з урахуванням викладених обставин, суд вважає, що позовні вимоги управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м.Львова є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, а тому позов підлягає до задоволення у повному обсязі. Відповідно до ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати з відповідача не належить стягувати. Керуючись ст.ст.4, 7-11, 14, 69-71, 72, 86, 87, 94, 159, 160-163, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд – П О С Т А Н О В И В : Адміністративний позов задовольнити повністю. Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Вантажавто» (м.Львів, вул.Грунтова, 1; код ЄДРПОУ 05520098) на користь управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м.Львова (м.Львів, пр.Червоної Калини, 35; код ЄДРПОУ 20847365) заборгованість заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 30  495 (тридцять тисяч чотириста дев'яносто п'ять) грн. 20 коп. Постанова суду, прийнята у порядку скороченого провадження, виконується негайно. Постанова може бути оскаржена сторонами до Львівського апеляційного адміністративного суду. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через Львівський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Постанова, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили. Суддя                                                                  Сасевич О.М.