Ухвала

від 04.09.2014 по справі 810/3579/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/3579/14 Головуючий у 1-й інстанції: Щавінський Р.С. Суддя-доповідач: Парінов А.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

04 вересня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Парінова А.Б.,

суддів: Грибан І.О., Губської О.А.,

при секретарі судового засідання Арсенійчук М.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: Овчарук Г.М.,

від відповідача: Литвин В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 10 липня 2014 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «КІК АВТО» до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області, в якому просив визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 26.05.2014 р. №0005162204.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 10 липня 2014 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення неправильно застосував норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, які з'явилися в судове засідання, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що посадовими особами відповідача було проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «КІК АВТО» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Моолл-Сервіс», ТОВ «Броварське територіальне об'єднання капітального будівництва», ТОВ «Трейд-Лаб» за період з 01.07.2011 р. по 30.06.2012 р.

За результатами проведеної перевірки контролюючим органом складено акт перевірки від 15.05.2014 р. №260/10-06-22-04/36998219, в якому встановлено порушення позивачем вимог встановлено порушення п.п. 135.5.4 п.135.5 ст.135 ПК України та відсутність об'єктів оподаткування з податку на прибуток на загальну суму 1057805,00 грн., в т.ч.: за 3 квартал 2011 р. в розмірі 109330,00 грн., за 2011 р. в розмірі 338214,00 грн., за І квартал 2012 р. в розмірі 469491,00 грн., за 2 квартал (півріччя) 2012 р. в розмірі 140770,00 грн.; п.п.1.2 п.1, п.п.2.2, п.п.2.13, п.п2.14, п.п.2.15, п.п.2.16 п.2 та п.п.3.2 п.3 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 р. за №168/704

На підставі акта перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 26.05.2014 р. №0005162204 про визначення податкового зобов'язання по податку на прибуток підприємств в сумі 1210371,00 грн. за основним платежем та 152566,00 грн. за штрафними санкціями).

Вважаючи вказане податкові повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що господарські операції позивача з ТОВ «Молл-Сервіс», ТОВ «Броварське територіальне об'єднання капітального будівництва», ТОВ «Трейд-Лаб» мали реальний характер, оскільки підтверджуються відповідними первинними документами, а тому визначення на цій підставі позивачу податкових зобов'язань з податку на прибуток є незаконним.

Колегія суддів погоджується з наведеним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачу збільшено суму податкових зобов'язань з податку на прибуток за період, що перевірявся, оскільки, за висновками контролюючого органу, договори, укладені позивачем з його контрагентами: ТОВ «Молл-Сервіс», ТОВ «Броварське територіальне об'єднання капітального будівництва», ТОВ «Трейд-Лаб» є такими, що укладені без мети настання реальних наслідків, оскільки не підтверджуються первинними документами: актами приймання-передачі, довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей, товарно-транспортними накладними.

Колегія суддів звертає увагу, що наслідки в податковому обліку платника податків створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах.

Таким чином, в даному випадку дослідженню підлягає реальність господарських операцій, що є підставою для формування податкових зобов'язань за наслідками таких операцій; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на формування податкових зобов'язань.

Як вбачається з матеріалів справи, в період, за який проводилась перевірка, позивач мав господарські взаємовідносини з наступними контрагентами: ТОВ «Моолл-Сервіс», ТОВ «Броварське територіальне об'єднання капітального будівництва», ТОВ «Трейд-Лаб», з якими було укладено однотипні договори на поставку товару.

Між ТОВ «КІК АВТО» і ТОВ «ТРЕЙД ЛАБ» було укладено договір купівлі-продажу товарів від 03.01.2012р. №328 (далі по тексту - Договір № 328).

Відповідно до п.1.1. Договору № 328 Продавець (TOB «КІК АВТО») зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, продати Покупцю (TOB «ТРЕЙД-ЛАБ») визначені цим Договором запчастини та експлуатаційні матеріали (далі - «товар»), а Покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, приймати товар та оплачувати його.

Підпунктом 1.2 Договору № 328 визначено, що номенклатура, найменування, одиниця виміру, походження товару, загальна кількість, ціна за одиницю товару, що підлягає продажу за цим Договором, термін та умови продажу визначаються у рахунках-фактурах та товарних накладних, або інших передбачених чинним законодавством документах на товар, які є невід'ємною частиною Договору та остаточно узгоджується Сторонами під час замовлення товару.

Згідно з п.п.2.2. Договору № 328 Товар продається на умовах попередньої оплати або на умовах відстрочення платежу. У разі продажу товару на умовах відстрочення платежу, термін відстрочення платежу становить 3 (три) календарних дні.

Підпунктом 2.3. Договору № 328 передбачено, що продаж товару здійснюється за погодженням сторін на умовах: п.п.2.3.1. EXW склад Постачальника (TOB «КІК АВТО»). Товар переходить у власність Покупця (TOB «ТРЕЙД-ЛАБ») з моменту передачі товару Покупцю на складі Постачальника.

Згідно з п.п.2.3.2. FCA Франко-Перевізник. Товар переходить у власність Покупця з моменту передачі товара Продавцем перевізнику. Оплата послуг Перевізника здійснюється за рахунок Покупця. Усі ризики загибелі, втрати, пошкодження товару переходять до Покупця з моменту передачі Продавцем товару Перевізнику. Доказом передачі Продавцем товару Перевізнику є квитанція, декларація або інший документ, що засвідчує передачу товару Перевізнику, уповноваженому Покупцем.».

Згідно п.п.2.3.2., п.п.2.3.1. п.п.2.3. договору від 03.01.2012р. №328 відвантаження та транспортування товарів (автозапчастини) проводилось Перевізником за рахунок Покупця (ТОВ «ТРЕЙД-ЛАБ»).

На підтвердження факту виконання договору позивачем надано суду копії податкових та видаткових накладних, виписку банку, рахунок-фактуру

Крім цього, 12.08.2011р. позивачем було укладено договір купівлі-продажу товарів від №226 з TOB «Броварське Територіальне Об'єднання Капітального Будівництва» (далі по тексту - Договір № 226)

Відповідно до пп.1.1. Договору № 226 Продавець (TOB «КІК АВТО») зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, продати Покупцю (TOB «Броварське Територіальне Об'єднання Капітального Будівництва») визначені цим Договором запчастини та експлуатаційні матеріали (далі - «товар»), а Покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, приймати товар та оплачувати його.

Пунктом 1.2. Договору № 226 передбачено, що номенклатура, найменування, одиниця виміру, походження товару, загальна кількість, ціна за одиницю товару, що підлягає продажу за цим Договором, термін та умови продажу визначаються у рахунках-фактурах та товарних накладних, або інших передбачених чинним законодавством документах на товар, які є невід'ємною частиною Договору та остаточно узгоджується Сторонами під час замовлення товару.

Згідно з п.п.2.2. Договору № 226 Товар продається на умовах попередньої оплати або на умовах відстрочення платежу. У разі продажу товару на умовах відстрочення платежу, термін відстрочення платежу становить 3 (три) календарних дні.

Відповідно до п.п.2.3. Договору № 226 продаж товару здійснюється за погодженням Сторін на умовах: EXW склад Постачальника (TOB «КІК АВТО»). Товар переходить у власність Покупця (TOB «Броварське Територіальне Об'єднання Капітального Будівництва») з моменту передачі товара Покупцю на складі Постачальника (п.п.2.3.1.)

Згідно з п.п.2.3.2. FCA Франко-Перевізник. Товар переходить у власність Покупця з моменту передачі товару Продавцем перевізнику. Оплата послуг Перевізника здійснюється за рахунок Покупця. Усі ризики загибелі, втрати, пошкодження товару переходять до Покупця з моменту передачі Продавцем товару Перевізнику. Доказом передачі Продавцем товару Перевізнику є квитанція, декларація або інший документ, що засвідчує передачу товару Перевізнику, уповноваженому Покупцем».

Згідно п.п.2.3.2.. п.п.2.3.1. п.п.2.3. договору від 03.01.2012р. №328 відвантаження та транспортування товарів (автозапчастини) проводилось Перевізником за рахунок Покупця (TOB «Броварське Територіальне Об'єднання Капітального Будівництва»).

На підтвердження факту виконання договору позивачем надано суду копії податкових та видаткових накладних, виписку банку, рахунок.

25.07.2011р. між позивачем та TOB «МОЛЛ-СЕРВ1С» було укладено договір купівлі-продажу товарів від 25.07.2011р. №216 (далі по тексту - Договір № 216), згідно з умовами якого Продавець (TOB «КІК АВТО») зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, продати Покупцю (TOB «МОЛЛ-СЕРВ1С») визначені цим Договором запчастини та експлуатаційні матеріали (далі - «товар»), а Покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, приймати товар та оплачувати його (п.1.1).

Згідно з п.п.1.2. Договору № 216 номенклатура, найменування, одиниця виміру, походження товару, загальна кількість, ціна за одиницю товару, що підлягає продажу за цим Договором, термін та умови продажу визначаються у рахунках-фактурах та товарних накладних, або інших передбачених чинним законодавством документах на товар, які є невід'ємною частиною Договору та остаточно узгоджується Сторонами під час замовлення товару.

Пунктом 2.2. Договору № 216 передбачено, що товар продається на умовах попередньої оплати або на умовах відстрочення платежу. У разі продажу товару на умовах відстрочення платежу, термін відстрочення платежу становить 3 (три) календарних дні.

Згідно з п.п.2.3. Договору № 216 продаж товару здійснюється за погодженням Сторін на умовах: п.п.2.3.1. EXW склад Постачальника (TOB «КІК АВТО»). Товар переходить у власністі Покупця (TOB «МОЛЛ-СЕРВІС») з моменту передачі товара Покупцю на складі Постачальника.

Відповідно д п.п.2.3.2. Договору № 216 FCA Франко-Перевізник. Товар переходить у власність Покупця з момент; передачі товара Продавцем перевізнику. Оплата послуг Перевізника здійснюється Продавцем з; рахунок Покупця. Усі ризики загибелі, втрати, пошкодження товару переходять до Покупця моменту передачі Продавцем товару Перевізнику. Доказом передачі Продавцем товар; Перевізнику є товарно-транспортна накладна, квитанція, декларація або інший документ, що засвідчує передачу товару Перевізнику.».

Згідно п.п.2.3.2.. п.п.2.3.1. п.п.2.3. договору від 03.01.2012р. №328 відвантаження т транспортування товарів (автозапчастини) проводилось Перевізником за рахунок Покупця (ТОЇ «МОЛЛ-СЕРВІС»).

На підтвердження факту виконання договору позивачем надано суду копії податкових та видаткових накладних, виписку банку, рахунок.

Проаналізувавши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що надані первинні документи є достатніми доказами фактичного здійснення господарських операцій.

Законом України «Про бухгалтерський обік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Таким чином, для підтвердження правомірності формування податкових зобовязань з податку на прибуток необхідні первинні документи, оформлені відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» (далі-Закон).

Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством (ст.2).

Частиною 2 ст.3 Закону визначено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ст.1 Закону, первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ст.9 Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п.2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні».

Суд враховує, що надані позивачем первинні документи відповідають встановленим вимогам та підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

З приводу доводів відповідача щодо відсутності у позивача товарно-транспортних накладних суд зазначає наступне.

Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджені наказом Мінтрансу України від 14.10.97 р. № 363, регламентують порядок перевезення вантажів різного виду та визначають права, обов'язки і відповідальність власників автомобільного транспорту - Перевізників та вантажовідправників і вантажоодержувачів - Замовників.

Визначені Правилами документи - ліцензійна картка, дорожній лист, товарно-транспортна накладна - є обов'язковими для використання авто-перевізниками з метою пред'явлення особам, уповноваженим здійснювати контроль на автомобільному транспорті і у сфері безпеки дорожнього руху.

Слід зазначити, що центральним податковим органом не видавались обов'язкові до виконання платниками податків акти щодо підтвердження товарно-транспортними накладними та подорожніми листами в податковому обліку пов'язаних з господарською діяльністю отриманих автотранспортних послуг.

Отже, наявність чи відсутність товарно-транспортних накладних є лише дотриманням чи порушенням тільки правил перевезень автомобільним транспортом, які не пов'язані з дотриманням вимог податкового законодавства.

Враховуючи те, що постачання позивачу товарів підтверджено розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, які були надані відповідачу до перевірки, доведеність подальшого використання придбаних послуг у власній господарській діяльності позивача, вилучення первинних документів в ході проведення слідчих дій, суд приходить до висновку про безпідставність тверджень відповідача про неправомірне формування податкового кредиту та валових витрат за наслідками таких операцій.

Відтак, виходячи з встановлених судом обставин та наведених вище норм законодавства у їх сукупності, суд приходить до висновку про доведеність наявності сукупності умов, обставин та підстав (фактичного виконання спірних операцій саме контрагентом позивача) з якими наведені вище норми законодавства пов'язують можливість правомірного формування спірних сум податкових вигод та, відповідно, про наявність у позивача підстав для їх формування.

Згідно з п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (надалі - ПК України), прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Пунктом 135.1 ст.135 ПК України встановлено, що доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Пунктом 135.2. ст. 135 ПК України визначено, що доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення обліку і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до ст. 135 ПК України доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у п. 135.2 цієї статті, та складаються з доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до п. 135.4 цієї статті, інших доходів, які визначаються відповідно до п.135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у п. 135.3 цієї статті та у ст. 136 цього Кодексу.

В силу вимог п.137.1 ст.137 Податкового кодексу України дохід від реалізації товарів визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар. Дохід від надання послуг та виконання робіт визнається за датою складення акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг.

Згідно п.137.4 статті 137 Податкового кодексу України датою отримання доходів, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, є звітний період, у якому такі доходи визнаються згідно з цією статтею, незалежно від фактичного надходження коштів (метод нарахувань), визначений з урахуванням норм цього пункту та ст.159 цього Кодексу.

Згідно з п. 44.2 ст. 44 Податкового кодексу України для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з врахуванням положень цього кодексу.

Відповідно до вимог пп. 135.5.4. п. 135.4 ст. 135 Податкового кодексу України інші доходи включають: вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

Податковий орган зазначає, що кошти, отримані позивачем за спірними договорами з вказаними вище контрагентами є безповоротною фінансовою допомогою.

Відповідно до пп. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України фінансова допомога - фінансова допомога, надана на безповоротній або поворотній основі.

Безповоротна фінансова допомога - це:

- сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів;

- сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості;

- сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності;

- основна сума кредиту або депозиту, що надані платнику податків без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних);

- сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.

Податковим органом не надано доказів, що позивачем отримано від ТОВ «Моолл-Сервіс», ТОВ «Броварське територіальне об'єднання капітального будівництва», ТОВ «Трейд-Лаб» безповоротну фінансову допомогу, яка підпадає під визначення, наведене в пп. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України.

Натомість, враховуючи наявність у позивача належним чином оформлених первинних документів, які підтверджують поставку товару ТОВ «Моолл-Сервіс», ТОВ «Броварське територіальне об'єднання капітального будівництва», ТОВ «Трейд-Лаб», колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність у діях позивача порушення вимог ст. п.п. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів зазначає, що доводи податкового органу не підтверджують правовірність прийняття спірного рішення.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої та не дають підстави вважати, що судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального та права, які регулюють спірні правовідносини, та процесуального права.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів правомірності прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно, оцінивши фактичні обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, дійшов вірного висновку про задоволення вимог адміністративного позову.

Згідно з ст. ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 10 липня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення (ч.5 ст.254 КАС України)та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя А.Б. Парінов Судді І.О. Грибан О.А. Губська Ухвалу в повному обсязі виготовлено 08.09.2014 року

.

Головуючий суддя Парінов А.Б.

Судді: Грибан І.О.

Губська О.А.