Постанова

від 11.07.2014 по справі п/811/961/14

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 липня 2014 року Справа № П/811/961/14

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А., за участю секретаря судового засідання Козоріз О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді адміністративну справу за позовом відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Кіровограді до обласної комплексної дитячо-юнацької спортивної школи "Колос" Кіровоградської обласної організації всеукраїнського фізкультурно-спортивного товариства "Колос" агропромислового комплексу України про стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В:

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Кіровограді (надалі - відділення ВДФССНВ у м. Кіровограді) звернулося до суду з позовом до обласної комплексної дитячо-юнацької спортивної школи "Колос" Кіровоградської обласної організації всеукраїнського фізкультурно-спортивного товариства "Колос" агропромислового комплексу України (надалі - ОКДЮСШ "Колос") про стягнення заборгованості за страховими внесками у розмірі 11 782,18 грн.

Позов мотивовано тим, що перевіркою ОКДЮСШ "Колос" з питань правильності нарахування, повноти і своєчасності перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду, результати якої оформлено актом №1299 від 04.02.14, установлено порушення відповідачем законодавства щодо соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, яке призвело до виникнення недоїмки у розмірі 7372, 92 грн. та нарахування пені у сумі 4409, 26 грн. Оскільки відповідач ухиляється від сплати цієї заборгованості, позивач просить суд стягнути її на свою користь.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, та надані у справу матеріали і документи. Додатково пояснила, що за наслідками перевірки, проведеної позивачем за період з 16.03.04 по 31.12.10, установлено, що відповідачем при розрахунку розміру страхових внесків неправильно застосовувався страховий тариф, установлений статтею 4 Закону України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" для бюджетних установ, оскільки відповідач не належить до таких. Тому позивачем у ході перевірки здійснено перерахунок страхових внесків з застосуванням страхового тарифу, установленого статтею 1 цього Закону, що призвело до нарахування недоїмки та пені, заявлених до стягнення у даній справі.

Представники відповідача у письмових запереченнях та у судовому засіданні позовні вимоги не визнали, посилаючись на те, що ОКДЮСШ "Колос", яка є неприбутковою організацією та дотується з бюджету, у період з 16.03.04 по 31.12.10 своєчасно та у повному обсязі сплачувалися страхові внески, розраховані за страховим тарифом у розмірі 0,2%, який був визначений позивачем у відповідних повідомленнях. Не погоджуючись з нарахуванням страхових внесків та пені за результатами перевірки, просили суд у задоволенні позову відмовити.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, показання свідка, дослідивши та оцінивши надані докази, суд встановив такі обставини.

Обласна комплексна дитячо-юнацька спортивна школа "Колос" Кіровоградської обласної організації всеукраїнського фізкультурно-спортивного товариства "Колос" агропромислового комплексу України з 16.08.02 зареєстрована як юридична особа (а.с.69-71, т.1), з 16.03.04 зареєстрована у відділенні ВДФССНВ у м. Кіровограді як страхувальник (а.с. 31 зв., т.1).

Посадовою особою відділення ВДФССНВ у м. Кіровограді у період 04-14.02.14 проведено планову перевірку ОКДЮСШ "Колос" з питань дотримання законодавства щодо правильності нарахування, повноти і своєчасності перерахування та надходження страхових внесків, інших платежів до Фонду, цільового і правильного витрачання його коштів, а також відповідності встановленого класу професійного ризику виробництва та страхового тарифу фактичному основному виду діяльності страхувальника, правильності складання звітності та своєчасності її подання робочому органу виконавчої дирекції Фонду. (а.с. 141, т.1)

У ході перевірки складено акт №1299 від 04.02.14 перевірки правильності нарахування, повноти і своєчасності перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за період з 16.03.04 по 31.12.10. Згідно з цим актом встановлено відхилення у визначенні страхового тарифу (за даними Реєстру страхувальників - 0,2%, за даними перевірки - 0,63%), оскільки страхувальник не підпадає під дію статті 4 Закону України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та йому неправомірно встановлена ознака "бюджетна установа". За наслідками перевірки відповідачу донараховано страхові внески у розмірі 7372, 92 грн., які є недоїмкою, за що нарахована пеня у сумі 4409, 26 грн., усього - 11 782,18 грн. (а.с. 6-11, т.1).

Вирішуючи спір щодо стягнення цих сум з відповідача, суд прийшов до таких висновків.

Правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві, визначає Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (надалі - Закон, в редакції, діючій на момент реєстрації відповідача як страхувальника).

Відповідно до частини 3 статті 6 Закону страхувальниками є роботодавці, а в окремих випадках - застраховані особи.

Згідно зі статтею 10 Закону реєстрація страхувальників - юридичних осіб у робочому органі виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків провадиться у десятиденний строк після одержання свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності.

Факт реєстрації страхувальника страховиком засвідчується страховим свідоцтвом, форма якого встановлюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків.

Частиною 2 статті 45 Закону передбачено, що роботодавець як страхувальник зобов'язаний: 1) своєчасно реєструватися у Фонді соціального страхування від нещасних випадків; 2) своєчасно та повністю сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків; 3) інформувати робочий орган виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків: а) про кожний нещасний випадок або професійне захворювання на підприємстві; б) про зміну технології робіт або виду діяльності підприємства для переведення його до відповідної групи тарифів небезпеки; в) не пізніш як за два місяці - про ліквідацію підприємства; 4) щорічно подавати робочому органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків відомості про чисельність працівників, річну суму заробітної плати, річний фактичний обсяг реалізованої продукції (робіт, послуг), кількість нещасних випадків і професійних захворювань на підприємстві за минулий календарний рік; 5) безоплатно створювати всі необхідні умови для роботи на підприємстві представників Фонду соціального страхування від нещасних випадків; 6) повідомляти працівникам підприємства адресу та номери телефонів робочого органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків, а також лікувально-профілактичних закладів та лікарів, які за угодами з цим Фондом обслуговують підприємство.

Відповідно до частин 1, 3, 4, 5, 7, 8 статті 47 Закону страхові тарифи, диференційовані по групах галузей економіки (видах робіт) залежно від класу професійного ризику виробництва, встановлюються законом.

Розміри страхових внесків для страхувальників - роботодавців обчислюються у відсотках до сум фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, на інші заохочувальні і компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", які підлягають обкладенню прибутковим податком з громадян.

Страхові внески нараховуються в межах граничної суми заробітної плати (доходу), що встановлюється Кабінетом Міністрів України та є розрахунковою величиною при обчисленні страхових виплат.

Розмір страхового внеску залежить від класу професійного ризику виробництва, до якого віднесено підприємство, знижки до нього (за низькі рівні травматизму, професійної захворюваності та належний стан охорони праці) чи надбавки (за високі рівні травматизму, професійної захворюваності та неналежний стан охорони праці).

Розрахунок розміру страхового внеску для кожного підприємства провадиться Фондом соціального страхування від нещасних випадків відповідно до Порядку визначення страхових тарифів для підприємств, установ та організацій на загальнообов'язкове соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Страхувальник здійснює страховий внесок у Фонд соціального страхування від нещасних випадків у порядку і строки, які визначаються страховиком.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13.09.00 №1423 затверджено Порядок визначення страхових тарифів для підприємств, установ та організацій на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання (надалі - Порядок №1423).

Пунктом 1 Порядку №1423 передбачено, що з метою визначення страхових тарифів для підприємств, установ та організацій (далі - підприємства) на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання (далі - страхування від нещасного випадку) галузі економіки та види робіт (далі - галузі економіки) диференціюються за класами професійного ризику виробництва згідно з додатком. Для окремих галузей економіки страхові тарифи встановлюються законом без віднесення їх до класів професійного ризику виробництва.

Відповідно до пунктів 12, 17 Порядку №1423 Фонд відносить підприємства до галузей економіки за видами їх основної діяльності. Якщо страхувальник провадить свою діяльність у кількох галузях економіки, підприємство відноситься до тієї з них, яка має найбільшу питому вагу в обсязі реалізованої продукції. У разі зміни технології робіт або виду діяльності підприємства Фонд відповідно змінює належність цього підприємства до класу професійного ризику виробництва.

У разі коли роботодавець не надає Фонду відомості, необхідні для визначення класу професійного ризику виробництва, або надає їх несвоєчасно і не в повному обсязі, Фонд установлює клас професійного ризику виробництва і страховий внесок за власною оцінкою.

На час реєстрації відповідача у відділенні Фонду діяла Інструкція про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затверджена постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 20.04.01 №12 (надалі - Інструкція №12), яка була чинною до 12.08.07 та визначала порядок реєстрації страхувальників, обчислення і сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності і господарювання, виду діяльності, галузевої належності, фізичними особами, які використовують працю найманих працівників, а також добровільно застрахованими особами, обліку та витрачання страхових коштів, здійснення платежів, ведення бухгалтерського обліку і звітності.

За змістом пунктом 3.2, 3.5, 3.6, 3.8 Інструкції №12 (у редакції, чинній на час реєстрації відповідача у відділенні Фонду) платники страхових внесків до Фонду подають до робочих органів виконавчої дирекції Фонду за місцем знаходження заяву за формою, встановленою виконавчою дирекцією Фонду, та завірені нотаріально або відповідальною особою робочого органу виконавчої дирекції Фонду копії таких документів: свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності (рішення про створення установи, організації); довідки органу статистики про внесення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, присвоєння ідентифікаційного коду.

На підставі цих документів проводяться відповідні записи в журналах обліку, а одержані від платників документи зберігаються у справі, на якій проставляється реєстраційний номер страхового свідоцтва.

Після реєстрації страхувальнику видається страхове свідоцтво за формою згідно з додатком 1.

У випадку реорганізації (зміни форми власності, організаційно-правової форми, назви) або зміни місця знаходження платник зобов'язаний у 10-денний строк подати до робочого органу виконавчої дирекції Фонду відповідну заяву про перереєстрацію. Якщо відбулися зміни в межах територіального обслуговування, реєстраційний номер страхового свідоцтва страхувальника не змінюється.

Згідно з пунктами 4.2, 4.9 Інструкції №12 робочі органи виконавчої дирекції Фонду повинні в десятиденний строк після отримання документів зареєструвати страхувальника та в місячний строк після встановлення Верховною Радою України нових розмірів страхових тарифів повідомити страхувальнику про віднесення його до галузі (підгалузі) економіки або виду робіт, яким відповідає його основна діяльність, та розмір страхового тарифу.

У разі, коли роботодавець не надає робочому органу виконавчої дирекції Фонду відомості, необхідні для визначення класу професійного ризику виробництва, або надає їх несвоєчасно і не в повному обсязі, робочий орган виконавчої дирекції Фонду установлює клас професійного ризику виробництва і страховий внесок за власною оцінкою.

Відповідно до пункту 7 Порядку повідомлення страхувальників про розміри страхових внесків відповідно до Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", затвердженого наказом виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 03.07.03 №185, після виконання процедури віднесення страхувальника до певного класу професійного ризику виробництва робочий орган виконавчої дирекції Фонду видає страхувальнику повідомлення про віднесення його до класу професійного ризику виробництва, якому відповідає його основна діяльність, та страховий тариф, встановлений Законом, за формою згідно з додатком 7 до Тимчасових рекомендацій щодо забезпечення проведення реєстрації страхувальників в робочих органах виконавчої дирекції Фонду, затверджених наказом виконавчої дирекції Фонду від 15.03.2001 року №62.

Постановами правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 06.07.05 №26, від 25.10.05 №41, від 10.07.06 №28, внесено зміни до Інструкції №12, зокрема щодо порядку реєстрації та обліку платників страхових внесків.

Відповідно до пунктів 3.7, 3.9, 3.11 Інструкції №12 (в редакції постанови правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 10.07.06 №28), після набуття суб'єктом господарювання статусу платника страхових внесків робочі органи виконавчої дирекції Фонду надсилають йому листом з повідомленням про вручення адресату страхове свідоцтво за формою згідно з Додатком 1 та повідомлення про віднесення його до класу професійного ризику виробництва, якому відповідає його основна діяльність, розмір страхового тарифу та розрахунок розміру страхового внеску за формою згідно з Додатком 8, 8.1. Повідомлення за формою згідно з Додатком 8, 8.1 реєструється в журналі обліку відповідно до Додатка 9.

Платник страхових внесків у разі незгоди із встановленим розміром страхового тарифу протягом десяти робочих днів після отримання від робочого органу виконавчої дирекції Фонду документів про набуття статусу страхувальника звертається до робочого органу виконавчої дирекції Фонду про перегляд розміру страхового тарифу. При цьому платник страхових внесків подає робочому органу виконавчої дирекції Фонду заяву згідно з Додатком 3, в якій вказує основний вид економічної діяльності, та необхідні документи для підтвердження розміру страхового тарифу. Робочий орган виконавчої дирекції Фонду після отримання заяви страхувальника відносить його до відповідного класу професійного ризику виробництва згідно із заявленим основним видом економічної діяльності. У разі зміни розміру страхового тарифу робочий орган виконавчої дирекції Фонду проводить перерахунок нарахованих страхових внесків з дня набуття суб'єктом господарювання статусу страхувальника.

Внесення змін до облікових та особових справ страхувальників проводиться на підставі відповідних повідомлень державних реєстраторів і заяв роботодавців не пізніше наступного робочого дня з дня фактичного отримання зазначених відомостей або заяв. При цьому, якщо змінилася назва або місцезнаходження страхувальника, робочі органи виконавчої дирекції Фонду наступного робочого дня надсилають платнику страхових внесків листом з повідомленням про вручення адресату нове страхове свідоцтво з врахуванням внесених змін.

Постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 12.07.07 №36, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 01.08.07 за №867/14134, затверджено Інструкцію про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (надалі - Інструкція №36), яка була чинною у період з 12.08.07 по 01.01.11 та передбачала аналогічний порядок узяття на облік юридичних та фізичних осіб і набуття ними статусу платників страхових внесків.

Як вбачається з матеріалів особової справи ОКДЮСШ "Колос" (а.с. 116 - 184, т.1), відповідач 15.03.04 звернувся до відділення ВДФССНВ у м. Кіровограді з заявою про реєстрацію його страхувальником/платником страхових внесків. (а.с. 175, 184зв., т.1) До заяви відповідачем додано свідоцтво про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності, довідку органу статистки про внесення підприємства до ЄДРПОУ, копію статуту, як це передбачено п.3.2 Інструкції №12. (176 - 184, т.1)

Відповідно до статуту, зареєстрованого 27.05.03, ОКДЮСШ "Колос" створена рішенням президії облради "Колос" на кошти засновника в порядку, передбаченому діючим законодавством і є відомчим підрозділом обласної організації "Колос". Засновником є Кіровоградська обласна організація всеукраїнського фізкультурно-спортивного товариства "Колос" агропромислового комплексу України. Головним завданням ОКДЮСШ "Колос" є розвиток масового спорту і на його основі - підготовка кандидатів у збірні команди області, України. Фінансування ОКДЮСШ "Колос" здійснюється на рахунок фонду соціального страхування, обласного бюджету, а також за рахунок додаткових джерел існування. ОКДЮСШ "Колос" є неприбутковою організацією. (а.с. 176 - 181, т.1).

Згідно з довідкою про включення ОКДЮСШ "Колос" до ЄДРПОУ №19265 від 30.05.03, його організаційно-правовою формою господарювання є "заклад" (код КОПФГ 410), форма фінансування - змішана, основним видом діяльності є КВЕД 92.62.0 є: "інша діяльність у сфері спорту". (а.с. 182, т.1) Відповідно до Порядку №1423 цей вид економічної діяльності класифікується за 7 класом професійного ризику виробництва.

Відповідно до статті 10 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" відповідачу 16.03.04 видано страхове свідоцтво (а.с. 174, т.1) та повідомлення №4045 про те, що згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 13.09.00 №1423 підприємство віднесено до 7 класу професійного ризику та йому встановлено страховий тариф у розмірі 0,2% від фактичних витрат на оплату праці найманих працівників відповідно до Закону України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності". Також у повідомленні проведено розрахунок розміру страхового внеску для відповідача. (а.с. 173 зв.) Вказане повідомлення складено позивачем за формою згідно з додатком 7 до Тимчасових рекомендацій щодо забезпечення проведення реєстрації страхувальників в робочих органах виконавчої дирекції Фонду, затверджених наказом виконавчої дирекції Фонду від 15.03.01 №62.

Як установлено судом, при визначенні відповідачу страхового тарифу позивач керувався статтею 4 Закону України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", згідно з якою для бюджетних установ та об'єднань громадян страхові тарифи встановлюються в розмірі 0,2 відсотка від сум фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, на інші заохочувальні і компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", які підлягають обкладенню прибутковим податком з громадян.

Відповідно до пункту 5 Порядку повідомлення страхувальників про розміри страхових внесків відповідно до Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", затвердженого наказом виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 03.07.03 №185, та пункту 4.6 Порядку здійснення контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати страхувальниками страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, інших платежів до Фонду та цільовим використанням коштів, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 17.10.03 №68, до бюджетних установ, на яких поширюється дія статті 4 Закону України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", відносяться страхувальники, які визначаються відповідно до пункту 6 статті 2 Бюджетного кодексу України, згідно з яким бюджетна установа - орган, установа чи організація, визначена Конституцією України, а також установа чи організація, створена у встановленому порядку органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим чи органами місцевого самоврядування, яка повністю утримується за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевих бюджетів. Бюджетні установи є неприбутковими.

З матеріалів справи вбачається, що після реєстрації відповідача страхувальником 16.03.04, йому двічі видавалися нові повідомлення №4045 про віднесення страхувальника до класу професійного ризику виробництва, якому відповідає його основна діяльність, та страховий тариф, у зв'язку зі зміною керівника закладу, а саме у січні 2005 року та у квітні 2006 року. При цьому страховий тариф для відповідача позивачем не змінювався. (а.с. 31, 165, т.1)

Саме виходячи зі встановленого позивачем страхового тарифу у 0,2% відповідачем у період з 16.03.04 по 31.12.10 розраховувався розмір страхового внеску, про що свідчать розрахункові відомості про нарахування і перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України з 2004 по 2010 рік (а.с.32-67, т.1).

Між тим, за висновками перевірки, проведеної позивачем у лютому 2014 року, результати якої оформлено актом №1299 від 04.02.14, відповідач не підпадає під дію статті 4 Закону України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", а страховий тариф для нього установлений статтею 1 цього Закону та складав з 16.03.04 - 0,93 % (у відсотках до фактичних витрат на оплату праці найманих працівників), з 01.01.06 - 0,73 %, з 13.01.09 - 0,63 %. (а.с. 8) За висновками позивача, неправильне застосування страхового тарифу у 0,2% призвело до виникнення недоїмки зі страхових внесків та їх донарахування за період з 16.03.04 по 31.12.10 у розмірі 7 372, 92 грн. та нарахування пені у сумі 4 409, 26 грн.

Постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 30.11.10 №30, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 24.12.10 за №1337/18632, затверджено Порядок віднесення страхувальників до класу професійного ризику виробництва з урахуванням виду їх економічної діяльності та проведення перевірок достовірності поданих страхувальниками відомостей про види економічної діяльності (у тому числі основний) (надалі - Порядок №30).

Пунктами 4.1, 4.15, 4.16 Порядку №30 передбачено, що робочі органи виконавчої дирекції Фонду здійснюють перевірки достовірності поданих страхувальниками відомостей про види економічної діяльності (у тому числі основний) підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання для віднесення страхувальника до класу професійного ризику виробництва з урахуванням виду його економічної діяльності.

Вид економічної діяльності, заявлений страхувальником як основний, перевіряється на підставі даних первинних бухгалтерських документів, відомості розподілу і звіряється з даними форми державного статистичного спостереження №1-підприємництво (річна) "Структурне обстеження підприємства", затвердженої наказом Державної служби статистики України від 01 серпня 2012 року №321, за відповідний минулий рік або іншими звітами в разі, якщо страхувальник дану статистичну форму не складає.

Якщо під час перевірки страхувальника з'ясувалося, що страхувальником нараховувався та сплачувався єдиний внесок не за основним видом економічної діяльності, йому повідомляється новий клас професійного ризику виробництва з урахуванням фактичного основного виду економічної діяльності з початку року, наступного за тим, в якому під час перевірки було виявлено зміну виду економічної діяльності.

Якщо під час перевірки страхувальника з'ясувалося, що за період до 01.01.2011 ним сплачувались страхові внески не за основним видом діяльності чи виявлені суми коштів, на які страхувальником не нараховано страхові внески, або не прийнято до заліку витрати, йому призначається новий розмір страхового тарифу і проводиться відповідне донарахування страхових внесків з фінансовими санкціями згідно з законодавством, що діяло до 1 січня 2011 року.

Тобто, чинне законодавство надає робочим органам виконавчої дирекції Фонду право донараховувати страхові внески, якщо за результатами перевірки достовірності поданих страхувальниками відомостей про види економічної діяльності буде установлено, що ним сплачувались страхові внески не за основним видом діяльності чи виявлені суми коштів, на які страхувальником не нараховано страхові внески, або не прийнято до заліку витрати. Між тим, у ході перевірки таких обставин не установлено.

Як вбачається з актів перевірок №1299 від 04.02.14, №831 від 12.02.14, складених позивачем, перевіркою достовірності поданих страхувальником відомостей про види економічної діяльності, зокрема щодо виду діяльності згідно з КВЕД-1996: 92.62.0 (КВЕД-2010: 93.19) "інша діяльність у сфері спорту", заявленого страхувальником як основний, та при визначенні класу професійного ризику виробництва порушень не встановлено. (а.с. 6 - 8, 120 - 121, т.1)

Дослідженням реєстраційної справи юридичної особи ОКДЮСШ "Колос", наданої суду реєстраційною службою Кіровоградського міського управління юстиції (а.с. 92, т.1, а.с. 1 - 206, т.2), установлено, що у період з 16.03.04 по 31.12.10 зміни до установчих документів щодо реорганізації, зміни організаційно-правової форми, видів економічної діяльності відповідачем не вносилися, а відтак - відповідачем не ініціювалося внесення змін до його облікової справи щодо даних, які можуть вплинути на обов'язки страхувальника перед застрахованими та Фондом.

Наведене свідчить, що у період з 16.03.04 по 31.12.10 відповідачем розраховувалися та сплачувалися страхові внески, виходячи зі страхового тарифу, який був самостійно установлений позивачем за власною оцінкою при реєстрації відповідача страхувальником, доведений позивачем до відому відповідача відповідними повідомленнями та після цього позивачем не переглядався. У вказаний період відповідач був включений до Реєстру платників страхових внесків за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, з класифікаційною ознакою про те, що він підпадає під дію статті 4 Закону України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та йому установлений страховий тариф у розмірі 0,2%.

Суд не приймає посилання позивача на пункт 3.10 Інструкції №36, яким передбачено, що платник страхових внесків у разі незгоди з установленим розміром страхового тарифу протягом десяти робочих днів після отримання від робочого органу виконавчої дирекції Фонду страхового свідоцтва та повідомлення про взяття на облік звертається до робочого органу виконавчої дирекції Фонду з проханням про перегляд розміру страхового тарифу. При цьому платник страхових внесків подає робочому органу виконавчої дирекції Фонду заяву, зазначену у пункті 3.4 цієї Інструкції, у якій вказує основний вид економічної діяльності, та необхідні документи для підтвердження розміру страхового тарифу. Робочий орган виконавчої дирекції Фонду після отримання заяви страхувальника приймає рішення про віднесення його до відповідного класу професійного ризику виробництва згідно із заявленим основним видом економічної діяльності. Якщо за результатами розгляду заяви змінюється розмір страхового тарифу, то робочий орган виконавчої дирекції Фонду проводить перерахунок нарахованих страхових внесків з дня набуття суб'єктом господарювання статусу страхувальника.

Суд вважає, що вказана норма, яка була чинною з 12.08.07 по 01.01.11, надавала платнику страхових внесків право у разі незгоди з розміром страхового тарифу, установленим у повідомленні робочого органу виконавчої дирекції Фонду про взяття на облік, на протязі 10 робочих днів після його отримання ініціювати перегляд розміру встановленого страхового тарифу. Воднораз, на момент реєстрації відповідача 16.03.04 у відділенні Фонду, коли йому було позивачем установлено страховий тариф у 0,2%, чинною на той час Інструкцією №12 така можливість передбачена не була.

До того ж, діюче законодавство, покладаючи на роботодавця як страхувальника обов'язок інформувати робочий орган виконавчої дирекції Фонду про зміну технології робіт або виду діяльності підприємства для переведення його до відповідної групи тарифів небезпеки, не передбачало його обов'язку перевіряти правильність встановлення йому страхового тарифу робочим органом виконавчої дирекції Фонду.

Відповідно до частини 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

За визначенням, наведеним у пункті 5.1 Інструкції №36, не внесені страхувальниками у встановлений строк страхові внески до Фонду вважаються недоїмкою і стягуються у порядку, передбаченому законодавством, з нарахуванням пені. Пеня нараховується із сум недоїмки за кожний прострочений день і обчислюється, виходячи із 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки (без урахування штрафів) за весь строк.

Оскільки позивачем в судовому засіданні не доведено порушення відповідачем як страхувальником та платником страхових внесків своїх обов'язків, передбачених Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", та правомірність донарахування відповідачу недоїмки у розмірі 7 372, 92 грн. та пені у сумі 4 409, 26 грн. за період з 16.03.04 по 31.12.10, тому суд відмовляє у задоволенні позову про їх стягнення, у зв'язку з безпідставністю позовних вимог.

Судові витрати сторонами не понесені.

Керуючись ст.ст. 11, 71, 86, 94, 158 - 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня отримання її копії апеляційної скарги, з одночасним надісланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.А. Черниш