Ухвала

від 04.09.2014 по справі 813/965/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2014 року Справа № 876/7705/13

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Яворського І.О.,

суддів: Кухтея Р.В., Клюби В.В.

з участю секретаря судового засідання Сердюк О.Ю.

з участю осіб:

позивача по справі: представника Тимофіїв Н.Ю.

відповідача по справі: представника Каранця Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Шевченківському районі м. Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 07 травня 2013 року в справі за позовом приватного підприємства «Ремесло-А» до Державної податкової інспекції в Шевченківському районі м. Львова про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, приватне підприємство «Ремесло-А» (далі - ПП «Ремесло-А») в лютому 2013 року звернулося з позовом в суд до Державної податкової інспекції в Шевченківському районі м. Львова та просило визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0004442300/14881 від 14.09.2012 року.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказує на те, що право позивача на податковий кредит підтверджується усіма необхідними первинними документами, а висновки відповідача стосовно безтоварності господарських операцій позивача з контрагентом ПП «Інвест Пром» є необґрунтованими та не підтвердженими доказами. На підтвердження фактичного здійснення господарських операцій з контрагентом ПП «Інвест Пром» під час проведення перевірки були надані всі первинні документи, які відповідачем не були взяті до уваги.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 07 травня 2013 року в справі №813/965/13а адміністративний позов було задоволено.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням Державною податковою інспекцією в Шевченківському районі м. Львова подано апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 07 травня 2013 року в справі №813/965/13а та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Шевченківському районі м. Львова необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову без змін. При цьому колегія суддів виходить з наступних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 27.08.2012 року по 29.08.2012 року Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Львова проведено позапланову невиїзну документальну перевірку приватного підприємства «Ремесло-А», про що складено Акт № 1374/22-1009/30822777 від 31.08.2012 року про результати позапланової невиїзної документальної перевірки з питань взаєморозрахунків з ПП «Інвест Пром» за червень 2011 року. Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п. 198.2., п. 198.3., п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість в сумі 7 821 грн.

14.09.2012 року відповідачем на підставі акта перевірки № 1374/22-1009/30822777 від 31.08.2012 року прийнято податкове повідомлення - рішення форми «Р» № 0004442300/14881, яким відповідно до вимог п. 198.2., п. 198.3., п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 7 822 грн., у тому числі основний платіж 7 821 грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) 1 грн.

Відповідно до вимог п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України (далі - ПК України) для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2. ст. 198 ПК України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України (в редакції, чинній на час спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

На підтвердження дотримання вимог п. 198.2., п. 198.3., п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України позивачем надано копії:

- договору поставки № 106 від 01.06.2011 року, укладеного між ПП «Інвест Пром» (постачальник) та ПП «Ремесло-А» (покупець);

- податкових накладних № 321 від 03.06.2011 року на суму 28944 грн., № 322 від 14.06.2011 року на суму 17983,20 грн.;

- видаткових накладних № 321 від 03.06.2011 року на суму 28944 грн., № 322 від 14.06.2011 року на суму 17983,20 грн.;

- платіжних доручень № 176 від 06.06.2011 року на суму 28944 грн., № 193 від 20.06.2011 року на суму 17983,20 грн.;

- реєстру виданих та отриманих податкових накладних за червень 2011 року.

Колегія суддів, погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відсутність в матеріалах даної адміністративної справи товарно-транспортних накладних, дорожніх листів, довіреностей та іншої документації, що підтверджує транспортування та зберігання товару не є підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки відсутність зазначених документів не є безумовною підставою ставити під сумнів здійснення господарських операцій.

Відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997 року, товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, а товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Згідно з п.,п. 11.1, 11.3, 11.4, 11.5, 11.7 зазначених Правил основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Разом з тим, вказані правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Крім того, чинним законодавством України не встановлено обов'язку суб'єкта господарювання, а також права здійснювати перевірку справжності наданих контрагентами документів при укладенні договорів.

Надані позивачем докази вказують на відсутність порушень позивачем п. 198.2., п. 198.3., п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України. Позивачем представлено суду всі відповідні розрахункові, платіжні та інші документи, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та які вказують на товарність господарських операцій, їх відповідність основній меті господарської діяльності контрагентів.

Суд дійшов висновку, що твердження відповідача про відсутність фактичного здійснення господарських операцій позивача з контрагентом ПП «Інвест Пром», відсутність її зв'язку з господарською діяльністю підприємства, а також висновки про заниження податку на додану вартість на суму 7 821 грн. не обґрунтовані належними та допустимими доказами.

З огляду на наведене апеляційні вимоги є неаргументованими, а тому в задоволенні таких необхідно відмовити.

Керуючись ч.3 ст.160, ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, ст.206, ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Шевченківському районі м. Львова залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 07 травня 2013 року в справі №813/965/13а - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі, відповідно до ч.3 ст. 160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий І.О. Яворський

Судді Р.В. Кухтей

В.В. Клюба