Рішення

від 03.09.2014 по справі 910/15548/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/15548/14 03.09.14

За позовом Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча

Компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу

"Южноукраїнська атомна електрична станція"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Екватор"

про стягнення 88 149,00 грн. .

Суддя Трофименко Т.Ю.

Представники:

від позивача: Юніна С.П. - по дов. №236 від 10.06.2014р.

від відповідача: не з'явився

Обставини справи :

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Екватор" про стягнення 88 149,00 грн. штрафних санкцій за порушення термінів поставки по договору №ПУ-33280 від 25.06.2013р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.07.2014 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 13.08.2014 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Заяв, клопотань на адресу суду не надходило.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

З урахуванням неявки в судове засідання представника відповідача, суд визнав за доцільне розгляд справи відкласти на 03.09.2014р.

У судовому засіданні 03.09.2014р. представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 03.09.2014 не з'явився, письмовий відзив на позов не подав, вимог суду викладених в ухвалі про порушення провадження у справі від 29.07.2014 та ухвалі від 13.08.2014р. про відкладення розгляду справи не виконав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, оскільки ухала суду направлялась на адресу відповідача, що визначена за матеріалами справи.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. (п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Згідно ст. 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала направляється за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

У відповідності до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України ухвалу суду про порушення провадження у справі від 21.01.2013 було надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу, що зазначена в позовній заяві, а саме : м. Київ, вул. М.Тимошенко, 2-3 гурт. яка згідно матеріалів справи є місцезнаходженням відповідача.

Стаття 64 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що у разі відсутності сторін за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців ухвала про порушення провадження у справі вважається врученою їм належним чином.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Слід також зазначити, що вищезгаданий інформаційний лист відправляє до пункту 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році"(із змінами від 08.04.2008), в якому зазначається, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Про поважні причини неявки в судові засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Відповідно до вимог ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

В судовому засіданні 03.09.2014р., відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд:

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. До зобов'язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який правочин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань.

25.06.2013 між Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Южно-Українська атомна електрична станція» (надалі позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ ЕКВАТОР» (надалі відповідач) було укладено договір № ПУ-33280 на постачання продукції на суму 195 000,00 гри.

Відповідно до п.1.1 Договору, відповідач зобов'язався передати позивачу товар, у кількості, асортименті і цінам, зазначеним у специфікації № 1, яка є невід'ємною частиною договору на умовах DDP, який передбачає максимальний обсяг обов'язків продавця, включаючи всі ризики втрати чи пошкодження товару до моменту здійснення його поставки, а позивач - прийняти та оплатити товар.

Відповідно до п. 3.1 Договору, постачання продукції повинно було здійснитись у грудні 2013 року (з правом достроково постачання0, автотранспортом постачальника на умовах DDP (м. Южноукраїнськ, Миколаївської обл.), відповідно до правил Інкотермс -2010. Вантажоодержувач- м. Южноукраїнськ, Миколаївської обл.. ЮУВ ВП «Складське господарство».

Зобов'язання відповідача по постачанню продукції на суму 195 000,00 гри. не виконано.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі статтею 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Як визначено частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 5.1. договору сторони визначили строк поставки товару грудень 2013 року.

При розгляді справи судом встановлено, що поставка товару відповідачем не була здійснена.

Згідно з статтею 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають встановлені договором або законом правові наслідки.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у встановлений договором або законом строк (частина 1 статті 612 ЦК України).

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Сторонами в п. 4.1 Договору передбачена відповідальність відповідача (постачальника) за порушення терміну постачання - сплата пені в розмірі 0,1 % від вартості непоставленого товару за кожен день прострочення.

З урахуванням викладеного відповідач повинен сплатити пеню в сумі 35 490,00 грн. за період прострочення постачання з 01.01.2014 по 01.07.2014 з суми 195 000,00 гри.

Окрім того, п.4.1 договору передбачена відповідальність відповідача (постачальника) у разі прострочення постачання понад 30 календарних днів - сплата штрафу у розмірі 7 % від вартості непоставленого товару.

З урахуванням викладеного, відповідач повинен сплатити штраф в сумі 13 659, 00 гри. відповідно до розрахунку:

195 000,00 грн. /100 х 7 % = 13 659, 00 гри.

Сторони по договору в п.. 4.4 Договору передбачили відповідальність постачальника, що у разі односторонньої відмови від виконання своїх зобов'язань по договору, відповідач зобов'язаний сплатити позивачу штраф у розмірі 20 % суми договору відповідно до розрахунку:

195 000,00 грн. /100 х 20 % = 39 000, 00 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку. Що позовні вимоги є обгрунтованими, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі..

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ ЕКВАТОР» (03680 м. Київ, вул. Желябова, 8/4, оф. 423, код ЄДРПОУ 38591088) на користь Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (01032, м. Київ, вул.. Вєтрова, 3, код 24584661 ) в особі Відокремленого підрозділу «Южноукраїнська атомна електрична станція» (555001, Миколаївська обл.., м. Южноукраїнськ, промзона, код 20915546) 35 490 грн. 00 коп. пені, 13 659 грон. 00 коп. - штраф, 39 000 грн. 00 коп. штраф, 1 827 грн.00 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили..

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 08.09.2014 р.

Суддя Трофименко Т. Ю.