Ухвала

від 02.09.2014 по справі 822/2328/14

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 822/2328/14

Головуючий у 1-й інстанції: Ковальчук А.М.

Суддя-доповідач: Курко О. П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2014 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Курка О. П.

суддів: Білоуса О.В. Совгири Д. І.

при секретарі: Швець А.І.

за участю представників сторін:

представника відповідача Рисюка П. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 червня 2014 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Міланд" до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення , -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Міланд"(далі - Позивач) звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому (далі- Відповідач) про скасування повідомлення - рішення.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 червня 2014 року позов задоволено.

Не погодившись із прийнятим рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову. В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування всіх обставин справи що призвело до неправильного її вирішення.

Представник Відповідача в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника Відповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

З обставин справи колегія суддів встановила, що Відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Міланд" з питань своєчасності надходження валютних цінностей на Україну та підтвердження повідомлень уповноваженого банку про порушення строків розрахунків в іноземній валюті за період з 12.06.2013 року по 11.03.2014 року.

За результатами перевірки складено акт від № 1962/22-04/34256395 від 21.05.2014 року, та встановлено, що Позивачем порушено вимоги ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23.09.1994 року №185/94-ВР та Постанови НБУ від 14.05.2013 року №163 "Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті" щодо дотримання 90-денного строку надходження імпорту товарів по контракту №AG1206/13 від 12.06.2013 року з "AVISS Group Sp.о.о.о."

27 травня 2014 року на підставі акту перевірки Хмельницької ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення форми "У" №0000322204/1057 про сплату грошового зобов'язання за платежем в сумі 6243 грн.

Судом апеляційної інстанції з матеріалів справи з'ясовано, що 12 червня 2013 року укладено імпортний контракт №АG1206/13 між ТОВ «Міланд» та "AVISS Group Sp.о.о.о." Польща.

Відповідно до Додатку №2 до контракту "AVISS Group Sp.о.о.о." Польща за контрактом поставило Позивачу товар - автомобіль б/у VOLKSWAGEN CADDY 2007 року випуску, номер кузова WV1ZZZ2КZ8Х002238 вартістю 2600 євро.

Оплату за вказаний товар здійснено ТОВ «Міланд» на користь "AVISS Group Sp.о.о.о." Польща 29.10.2013 в сумі 1100 (одна тисяча сто) євро та 06.09.2013 року в сумі 1500 (одна тисяча п'ятсот) євро, що підтверджується виписками по рахунку 26008000122121 від 29.10.2013 року та від 06.09.2013 року.

Автомобіль б/у VOLKSWAGEN CADDY 2007 року випуску, номер кузова WV1ZZZ2КZ8Х002238 фактично перетнув митний кордон України 23.06.2013 року, що підтверджується рахунком-фактурою (інвойс) №3/6/2013 від 19.06.2013 року та повідомленням про прибуття вантажу на територію України, на яких проставлено штамп Львівської митниці «під митним контролем» про пропуск автомобіля б/у VOLKSWAGEN CADDY 2007 року випуску, номер кузова WV1ZZZ2КZ8Х002238 на територію України 23.06.2013 року.

На вказаних документах є наявні штампи Хмельницької митниці про перебування під митним контролем на території України автомобіля VOLKSWAGEN CADDY 2007 року випуску, номер кузова WV1ZZZ2КZ8Х002238 починаючи з 04.07.2013 року.

Факт перебування автомобіля VOLKSWAGEN CADDY 2007 року випуску, номер кузова WV1ZZZ2КZ8Х002238 на складі Хмельницької митниці підтверджується листом Хмельницької митниці Міндоходів за вих. №51/1-52/3142 від 21.10.2013 року, в якому остання повідомляє про те, що автомобіль розміщений на складі митниці згідно акту приймання-передавання від 08.08.2013 року №8.

Таким чином суд першої інстанції приймаючи оскаржуване рішення виходив з того, що Позивач при виконанні контракту №АG1206/13, укладеного з "AVISS Group Sp.о.о.о." Польща , не допустив порушення строків проведення розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з таких підстав.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті"(далі - Закон 185/94 ВР) виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Згідно з ч. 1 ст.2 Закону №185/94-ВР імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Статтею 4 Закону №185/94-ВР передбачено, що порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Відповідно до абзацу чотирнадцятого до статті 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» № 959-ХІІ від 16 квітня 1991 року імпорт (імпорт товарів) - купівля (у тому числі з оплатою в не грошовій формі) українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами. За абзацом тридцять восьмим статті 1 Закону № 959 момент здійснення експорту (імпорту) - момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Крім того, Інструкцією «Про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями», затвердженою постановою Правління Національного банку України від 24 березня 1999 р. № 136 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 травня 1999 року за № 338/3631), в редакції яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин (від 27.12.2008 року), визначено порядок здійснення уповноваженими банками контролю за дотриманням резидентами, встановлених законодавством строків розрахунків за експортними, імпортними операціями і отримання резидентами індивідуальних ліцензій Національного банку України на перевищення цих строків.

Тобто, банки зобов'язані контролювати дотримання резидентами строків розрахунків в іноземній валюті по зовнішньоекономічним угодам.

За пунктом 3.3 розділу 3 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 24 березня 1999 року № 136, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 28 травня 1999 року за № 338/3631, банк знімає з контролю операцію резидента в разі імпорту товару з увезенням його на територію України після: отримання інформації про цю операцію в реєстрі МД (типу ІМ-40 "Імпорт", ІМ-41 "Реімпорт", ІМ-72 "Магазин безмитної торгівлі", ІМ-75 "Відмова на користь держави", 1М-76 "Знищення або руйнування") - якщо для митного оформлення продукції використовується МД; пред'явлення резидентом документа (крім МД), який використовується для митного оформлення продукції, - якщо для митного оформлення продукції не використовується МД; пред'явлення резидентом документа, який згідно з умовами договору засвідчує виконання нерезидентом робіт, надання послуг, передавання прав інтелектуальної власності та інших немайнових прав, призначених для продажу (оплатної передачі), - в інших випадках.

Таким чином колегія суддів зазначає, що ввезення в Україну товару, що підлягає митному оформленню службовими особами митниці з метою забезпечення митного контролю, вивезення її за межі і транзиту через територію України, неможливо без його фактичного переміщення через митний кордон України, тому поняття «перетину товаром митного кордону» збігається із «переміщенням товару через митний кордон України - ввезенням товару в Україну», підставою для якого в режимі імпорту є наявність на товар товаросупровідного документу.

Тому «перетин товаром митного кордону України», який засвідчується відбитком штампу «під митним контролем» з відповідною датою, не можна ототожнювати з «пропуском товарів через митний кордон України», який здійснюється виключно після завершення митного оформлення в тому обсязі, який відповідає меті його переміщення через митний кордон України і який підтверджується оформленою вантажною митною декларацією.

Оскільки належними та допустимими доказами Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, на якого покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого ним рішення, не довів обґрунтованість висновків акту перевірки, колегія суддів дійшла висновку, що правочини, укладені Позивачем відповідають нормам чинного законодавства України, , що підтверджується первинними документами, які виписані на виконання умов домовленостей.

З урахуванням наведених правових положень та встановлених обставин даної справи колегія суддів вважає, що доводи, викладені Відповідачем в апеляційній скарзі, є необґрунтованими, оскільки вони спростовуються зібраними по справі доказами і не відповідають вимогам закону, що регулює спірні правовідносини. За таких обставин колегія суддів не знаходить законних підстав для повного чи часткового задоволення вимог апеляційної скарги.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було повно та всебічно з'ясовано обставини, що входять до предмета доказування та мають значення для справи, надано їм належну правову оцінку та винесено рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, що дає всі підстави для залишення його без змін.

Згідно зі п. 1 ч. 1 ст. 198 , ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області, - залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 червня 2014 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 08 вересня 2014 року .

Головуючий Курко О. П.

Судді Білоус О.В.

Совгира Д. І.