Рішення

від 04.09.2014 по справі 906/1059/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

від "04" вересня 2014 р. Справа № 906/1059/14

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Давидюка В.К. ,

за участю представників сторін:

від позивача: Будіянський О.С.- дов. б/н від 30.04.2014р. ;

від відповідача: не з'явився;

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ад-шина" (м.Київ)

до Дочірнього підприємства "Агрофірма ЯН" Приватного підприємства "ЯН"

про стягнення 19832,25 грн.

Позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 19832,25 грн. за відвантажений товар згідно видаткової накладної, з яких: 16800,12грн. основного боргу, 1923,31грн. інфляційних та 1108,81грн. 3% річних.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. На виконання вимог ухвали суду надав довідку від 03.09.2014р., в якій повідомляє, що сума основного боргу не змінилась та складає 16800,12грн.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, до суду 04.09.2014 р. надіслав клопотання Вх.№11360 про відкладення розгляду справи у зв'язку з тим, що позбавлений можливості з'явитися до суду для участі в розгляді справи.

Розглянувши клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, враховуючи те, що неявка відповідача не перешкоджає повному та всебічному розгляду справи, що поважність причини неявки відповідача документально не підтверджена, а також той факт, що відповідач не був позбавлений права направити суду письмовий відзив. Приймаючи до уваги, що на підставі клопотання відповідача Вх.№10920 від 21.08.2014р. розгляд справи ухвалою суду від 21.08.2014р. було відкладено, суд відхиляє клопотання відповідача про відкладення розгляду справи та вважає за можливе здійснювати розгляд справи за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 03.05.2012р. ТОВ "Ад-шина" (позивач) на підставі усної домовленості передав ДП "Агрофірма "ЯН" ПП "ЯН" (відповідач) товар на загальну суму 16800,12грн.

Факт поставки товару підтверджується накладною №АВSI002108 від 03.05.2012р. та виставленим рахунком на оплату №SKVZ0000001909 від 27.04.2012р.(а.с. 5-6).

У накладній №АВSI002108 від 03.05.2012р. сторони встановили строк оплати товару до 17.05.2012р.

Відповідач свої зобов'язання по оплаті товару не виконав.

23.07.2014р. позивач направив на адресу відповідача лист-вимогу (а.с.8-9) з проханням оплатити заборгованість у розмірі 16800,12грн., однак останній залишив їх без відповіді та задоволення.

За вказаних обставин, позивач звернувся до господарського суду Житомирської області з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений згідно видаткової накладної товар.

Дослідивши в сукупності всі обставини та матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, господарський суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно ч.1 ст.175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

За своєю правовою природою правовідносини, що склалися між позивачем та відповідачем, є договірними (заснованими на усних домовленостях) правовідносинами з купівлі-продажу, згідно яких у відповідача, внаслідок передання йому позивачем товару на загальну суму 16800,12грн., виник кореспондуючий обов'язок оплатити його.

Отже, згідно приписів ст.ст.173, 174 ЦК України між позивачем та відповідачем виникло майново-господарське зобов'язання, в силу якого відповідач повинен оплатити отриманий товар, а позивач має право вимагати від відповідача виконання його обов'язку.

Приписами ч.1 ст.692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Отже із приписів ч.1 ст.692 ЦК України випливає обов'язок відповідача оплатити товар після його прийняття та прийняття товаророзпорядчих документів на нього.

Тобто, прийнявши від позивача товар по накладній №АВSI002108 від 03.05.2012р. , у відповідача відповідно до вищенаведених приписів ст.692 ЦК України виник кореспондуючий обов'язок одразу оплатити його.

Крім того, у видатковій накладній сторони визначили строк оплати за поставлений товар, відповідно до 17.05.2012р.

Відповідач своє зобов'язання належним чином не виконав (в матеріалах справи відсутні докази, що свідчать про протилежне), розрахунків з позивачем за поставлений товар не провів.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення 16800,12грн. основного боргу обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача 1108,81грн. 3% річних та 1923,32грн. інфляційних.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наведені норми свідчать, що за порушення грошового зобов'язання боржник на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням індексу інфляції та нараховані 3% проценти річних.

Суд, перевіривши розрахунок позивача (а.с.3), прийшов до висновку, що річні в розмірі 1108,81грн. та інфляційні в сумі 1923,32грн. нараховані позивачем обґрунтовано, тому задовольняє позовні вимоги в цій частині.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач доказів сплати заборгованості не надав, доводів позивача не спростував.

Враховуючи викладене, позовні вимоги обґрунтовані, заявлені відповідно до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, наявними в матеріалах справи та підлягають задоволенню на суму 19832,25грн., з яких: 16800,12грн. основного боргу, 1108,81грн. 3% річних та 1923,32грн. інфляційних.

Судовий збір покладається на відповідача, оскільки він спонукав позивача звернутись до суду.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Агрофірми "Ян" Приватного підприємства "Ян" (13643, Житомирська обл., Ружинський р-н, с.Немиринці, вул.Дзержинського, 58, код 30847917)

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ад Шина" (02660, м.Ктїв, вул.Закревського, 16, код 35974863)

- 16800,12грн. - основного боргу;

- 1108,81грн. - 3% річних ;

- 1923,32грн. - інфляційних;

- 1827,00грн. - судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 09.09.14

Суддя Давидюк В.К.

Віддрукувати:

1- в справу;

2 - відповідачу (рек. з пов)