Рішення

від 08.09.2014 по справі 904/4971/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08.09.14р. Справа № 904/4971/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "СТРОЙ-ІНВЕСТ", м. Нікополь, Дніпропетровська область

до Відділу освіти та науки Нікопольської міської ради Дніпропетровської області, м. Нікополь, Дніпропетровська область

про стягнення 732 222,53 грн. за договором виконання робіт

Суддя Назаренко Н.Г.

Секретар судового засідання Бондик Є.В.

Представники:

Від позивача: Оскаленко М.Ю., довіреність № б/н від 23.06.2014 р.

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «Строй-Інвест» звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Відділу освіти та науки Нікопольської міської ради про стягнення 732 222,53 грн. заборгованості за договором виконання робіт.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору № 55/159 від 16.08.2013р. про виконання робіт з капітального ремонту.

Позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач надав відзив на позов, згідно якого заперечує проти задоволення позовних вимог, посилаючись на наступні обставини.

З метою виконання зобов'язань, передбачених пунктами 1.1, 4.1 Договору, та керуючись Наказом Міністерства фінансів України від 02.03.2012 року №309 «Про затвердження порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України» відповідач 27.08.2013 року зареєстрував договір, укладений між позивачем та відповідачем, в Управлінні Державної казначейської служби України у м..Нікополі.

Відповідно до ст.14 Закону України «Про освіту» обсяги бюджетного фінансування навчальних закладів системи освіти, що є комунальною власністю, встановлюють місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, тобто Нікопольська міська рада.

Дотримуючись положення вище зазначеної норми закону, відповідач щочетверга кожного місяця починаючи з дати реєстрації та взяття на облік договору в УДКСУ в м.Нікополі подавав до фінансового відділу Нікопольської міської ради пропозиції на фінансування видатків фонду бюджета міста по відділу освіти і науки, в тому числі і на фінансування оплати підрядних робіт за Договором. Після надання згоди Нікопольською міською радою на фінансування, 08.11.2013 року УДКСУ у м.Нікополі на рахунок позивача було перераховано 87 400,00 грн. 16.04.2014 року відповідачем до Управління Державної казначейської служби України у м.Нікополі для реєстрації та оплати були направлені платіжні доручення №2 та №3 на суму 531 698,97 грн. та 200 523,56 грн. відповідно. Проте вище наведені платіжні доручення були повернуті відповідачу із зазначенням причини такого повернення, а саме - відповідно до вимог п.п.2 п.11 Постанови КМУ від 01.03.14р. №65.

Так, відповідно до п.п.2 п.11 Постанови (у редакції від 13.05.2014 року) Державній казначейській службі можна здійснювати операції з погашення кредиторської заборгованості за капітальними видатками станом на 1 березня 2014р. виключно в обсягах, що відповідають обсягам, а в редакції від 09.07.2014 року - з погашення кредиторської заборгованості за капітальними видатками, розмір якої за окремим розпорядником та одержувачем бюджетних коштів перевищує 300 тис. гривень, виключно в обсягах, що відповідають обсягам, установленим за результатами контрольних заходів Державної фінансової інспекції.

Таким чином, операції з погашення кредиторської заборгованості без результатів контрольних заходів Державної фінансової інспекції Управлінням Державної казначейської служби України у м.Нікополі не здійснювались.

05.08.2014 року Нікопольською об'єднаною державною фінансовою інспекцією розпочато позапланову ревізію фінансово-господарської діяльності відповідача з 01.04.2013 року по 31.07.2014 року. Згідно з п.2.8. Програми позапланової ревізії фінансово-господарської діяльності відділу освіти і науки Нікопольської міської ради за період з 01.04.2013 по 31.07.2014 року, затвердженої в.о.начальника Нікопольської ОДФІ В.В.Бохан 05.08.2014 року, питанням ревізії є видатки на капітальне будівництво, реконструкцію та ремонт. Проте з 07.08.2014 року позапланову ревізію призупинено у зв'язку з необхідністю в проведенні зустрічних звірок.

Враховуючі наведені обставини, відповідач вважає, що ним, вжито усі залежні та можливі заходи для недопущення виникнення заборгованості за договором та оплати підрядних робіт, а тому відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

08.09.2014 року позивачем надано додаткові пояснення, згідно яких позивач вказує, що фінансування відповідача здійснюється за рахунок місцевого бюджету, відповідно до п.14 Положення про відділ освіти та науки. З огляду на те, що в Постанові КМУ від 01.03.14р. №65 йдеться мова виключно про кошти Державного бюджету, позивач вважає посилання відповідача на приписи вищевказаної постанови безпідставними.

До того ж, стосовно проведення ревізії відповідача Державною фінансовою інспекцією, позивач зазначає, що відповідно до п.12 Постанови КМУ від 01.03.14р. № 65, Державній фінансовій інспекції було доручено провести протягом березня - травня 2014 року контрольні заходи з перевірки достовірності обсягів кредиторської заборгованості розпорядників та одержувачів коштів державного бюджету з оплати товарів, робіт і послуг, на закупівлю яких поширюється дія Закону України "Про здійснення державних закупівель", станом на 1 березня 2014 р.

Як вбачається з документів доданих до матеріалів справи щодо проведення ревізії відповідача Державною фінансовою інспекцією, останній доручено провести ревізію відповідача з метою перевірки додержання законодавства. В жодному документі щодо проведення ревізії відповідача не зазначено необхідність проведення такої перевірки по дотриманню саме положень Закону України "Про здійснення державних закупівель".

Розгляд справи відкладався ухвалами суду до 12.08.14р., 08.09.14р.

Клопотання про здійснення технічної фіксації сторонами не заявлялось.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 08.09.2014 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

16.08.2013р. між Відділом освіти та науки Нікопольської міської ради (далі - Замовник, Відповідач), КП «Служба єдиного замовника» Нікопольської міської ради (далі - КП «СЄЗ» та Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційною фірмою «Строй-Інвест» укладено договір № 55/159 про виконання робіт з капітального ремонту (далі - Договір) та 19.12.2013р. сторонами укладено додаткову угоду № 352 до договору № 55/159 від 16.08.2013р. про виконання робіт з капітального ремонту (далі - додаткова угода).

Відповідно п. 1.1. Договору виконавець зобов'язується у 2013 році відповідно до умов даного договору виконати роботи, передбачені проектом «Капітальний ремонт будівлі спортивного залу КЗ ДЮСШ №1 за адресою: Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул.. Херсонська, 9», надалі за текстом роботи. КП «СЄЗ», як представник замовника, якому надані повноваження технічного нагляду, зобов'язується здійснювати свої дії згідно п. 6.5. цього договору, а замовник - прийняти та оплатити такі роботи.

Найменування, обсяг та строки робіт, які будуть надані виконавцем згідно з цим договором, встановлюються дефектними актами та проектно-кошторисною документацією, що є невід'ємною частиною цього договору (п.1.2. Договору).

Згідно п. 3.1. Договору в редакції Додаткової угоди ціна цього договору становить 836 409,71 грн., в т.ч. ПДВ 2 797,86 грн. Ціна цього договору включає:

- вартість підрядних робіт - 819 622,53 грн. без ПДВ.

- вартість технічного нагляду - 16 787,18 грн. в т.ч. ПДВ 2 797,86 грн.

Пунктом 3.2. Договору встановлено, що ціна цього договору можу бути зменшена за взаємною згодою сторін.

У відповідності до п. 4.1 Договору розрахунки за цим договором проводяться шляхом перерахування коштів замовником на розрахунковий рахунок виконавця після пред'явлення останнім рахунку на оплату виконаних робіт (далі - рахунок) та акта приймання-здачі виконаних робіт протягом 30 робочих днів, або поетапно в межах виділених бюджетом міста коштів на фінансування робіт, що є предметом цього договору.

Згідно п. 4.2 Договору виконавець не пізніше 20 числа щомісячно подає замовнику рахунок. До рахунку додаються оформлені належним чином акти виконаних робіт (Ф-КБ2в) перевірені КП «СЄЗ» разом з актом виконаних виконавцем робіт надає оформлені належним чином акти виконаних робіт з технічного нагляду, рахунки на їх оплату.

Вартість виконаних виконавцем робіт розраховується на підставі проектно-кошторисної документації, затвердженої замовником враховуючи фактичні об'єми виконаних робіт (п. 4.3 Договору).

Оплата технічного нагляду, що здійснює КП «СЄЗ», включається до зведеного кошторисного розрахунку, загальної вартості робіт та є їх складовою частиною. Замовник сплачує на поточний рахунок КП «СЄЗ» за виконані роботи з технічного нагляду одночасно з оплатою робіт виконавця або протягом 30 робочих днів з моменту підписання акту виконаних робіт виконавця (п. 4.4 Договору).

Відповідно п. 4.5. Договору Замовник згідно з Постановою Кабінету міністрів України від 09.10.2006р. № 14.04 «Про попередню оплату товарів, робіт та послуг за бюджетні кошти» має право перерахувати на розрахунковий рахунок виконавцю попередню оплату у розмірі до 30% від ціни договору при наявності письмового обґрунтування виконавцем потрібності такої попередньої оплати.

Пунктом 5.1 Договору встановлено, що строк виконання робіт визначається датою їх початку та повинні бути закінчені не пізніше 31.12.2013р.

Виконані роботи оформляються актом приймання-здачі виконаних робіт протягом 5 робочих днів з моменту повідомлення виконавцем про готовність предмету договору до прийому (п. 5.2. Договору).

Цей договір набирає чинності з моменту підписання та діє до 31.12.2013р., але не припиняє дії до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п. 10.1. Договору).

Сторонами було підписано Договірну ціну на будівництво (роботи), Локальний кошторисна загально будівельні роботи № 2-1-1, Локальний кошторис № 2-1-4 на загально будівельні роботи, Локальний кошторис № 2-5-1 на встановлення систем протипожежного захисту, Локальний кошторис № 2-6-1 на пусконалагоджувальні роботи, Підсумкові відомості ресурсів, Зведені кошторисні розрахунки вартості будівництва.

На виконання умов Договору, Позивач у повному обсязі виконав роботи на загальну суму 819 622,53 грн., що підтверджується підписаними сторонами Дефектними актами, Довідками про вартість виконаних будівельних робіт (та витрат) за вересень 2013р. та грудень 2013р., Актами приймання виконаних будівельних робіт за вересень, грудень 2013р.

Відповідач за виконані роботи розрахувався частково у сумі 87 400,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №U2344904 від 09.11.2013р. (а.с. 101), несплаченою залишилась сума 732 222,53 грн.

Позивачем 03.04.14р. на адресу відповідача були направлені рахунки на оплату виконаних робіт: № 76 на суму 616 098,97грн. та №101 на суму 200 523,56грн. та вимога про сплату заборгованості у розмірі 732 222,53 грн. за договором № 55/159 від 16.08.2013р., яка залишена відповідачем без відповіді та виконання (а.с.102-105, 153,154).

Враховуючи неповну оплату відповідачем виконаних робіт по договору, позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права та просить сягнути з відповідача 732 222,53 грн. заборгованості за виконані роботи.

Вивчивши матеріали справи , заслухавши представників сторін, суд прийшов до висновку про задоволення позову на підставі наступного.

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено підстави виникнення зобов'язань, а саме цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що непередбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Правовідносини, які склалися між сторонами, є правовідносинами підряду, які регулюються нормами законодавства про підряд, в тому числі параграфом 1 глави 61 Цивільного кодексу України, на підставі наступного.

Відповідно до ч.1,2 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ч.1 ст.854 Цивільного кодексу України ).

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарські зобов'язання, які є одним із видів господарських зобов'язань, - це цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Виконання зобов'язань з оплати виконаних робіт згідно акту приймання виконаних підрядних робіт, доданого до матеріалів справи, є предметом спору у даній справі.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, що визначено ст. 175 ГК України.

Згідно п.1 ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько - господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Матеріалами справи підтверджується, та відповідачем не заперечується виконання позивачем робіт відповідно до умов договору, прийняття їх відповідачем без заперечень, та часткову їх оплату в сумі 87 400,00 грн.

Доказом наявності заборгованості відповідача перед позивачем за Договором № 55/159 від 16.08.2013р. на суму 732 222,53 грн. є також Акти звірки взаєморозрахунків за 2013р. та від 15.07.2014р., підписані представниками сторін без заперечень та засвідчені печатками підприємств (а.с.116, 156).

Господарський суд не приймає заперечення відповідача щодо відмови від задоволення позову у зв'язку з відсутністю фінансування з наступних підстав.

Умовами п.4.1 Договору сторони встановили альтернативну оплату: розрахунки за цим договором проводяться шляхом перерахування коштів замовником на розрахунковий рахунок виконавця після пред'явлення останнім рахунку на оплату виконаних робіт (далі - рахунок) та акта приймання-здачі виконаних робіт протягом 30 робочих днів, або поетапно в межах виділених бюджетом міста коштів на фінансування робіт, що є предметом цього договору.

Отже, позивач мав право вимагати від відповідача оплату робіт після закінчення 30-тиденного строку після виставлення рахунків на оплату.

В статті 193 Господарського кодексу України зазначається, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Крім того, в силу приписів статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Суд зазначає, що отримання бюджетного фінансування не можна розглядати як подію, яка неминуче настане, в розумінні абзацу 2 ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями. Відповідач як юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями за спірним Договором і така відповідальність не може ставитися у залежність від дій чи бездіяльності будь-яких третіх осіб, в тому числі Державного казначейства України.

Відповідно до ч. 2 ст. 617 Цивільного кодексу України відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання. Ці положення повністю кореспондуються з положеннями ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, де зазначено, що непереборною силою, тобто надзвичайними і невідворотними обставинами не вважаються, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Таким чином, посилання відповідача на відсутність бюджетного фінансування не звільняє відповідача від виконання зобов'язань щодо оплати поставленої та прийнятої продукції, тому судом не приймається.

Щодо посилання відповідача на те, що він повинен бути звільнений від відповідальності, оскільки довів неможливість виконати свої зобов'язання за договором, суд зазначає, що згідно зі ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Однак, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення лише основної заборгованості, та не просить стягнути з відповідача будь-які санкції.

Відповідно до ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем на час розгляду справи позовні вимоги належними та допустимими доказами не спростовані, доказів оплати боргу суду не надано.

Враховуючи викладене, вимоги позивача в частині стягнення заборгованості у сумі 732 222,53 грн. є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України, витрати у справі слід покласти на відповідача.

Керуючись ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82-84, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Відділу освіти та науки Нікопольської міської ради (53200, Дніпропетровська область, м.Нікополь, вул. Електрометалургів, 3; код ЄДРПОУ 02142336) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо - комерційної фірми «Строй-Інвест» (53224, Дніпропетровська область, м.Нікополь, вул. Усова, 36;. код ЄДРПОУ 38474982) 732 222,53 грн. (сімсот тридцять дві тисячі двісті двадцять дві грн. 53 коп.) - основного боргу та 14 644,45 грн. (чотирнадцять тисяч шістсот сорок чотири грн. 45 коп.) - витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Н.Г. Назаренко

Дата підписання рішення, оформленого відповідно до вимог ст. 84 ГПК України, - 10.09.2014р.