Головуючий у 1 інстанції - Хохленков О.В.
Суддя-доповідач - Яковенко М.М.
УКРАЇНА
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 вересня 2014 року справа №805/4704/14
приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя: Яковенко М.М.
судді : Ханова Р.Ф., Гайдар А.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22 травня 2014 року по адміністративній справі № 805/4704/14 за позовом ОСОБА_2 до Східної митниці Міндоходів про визнання незаконними дії та зобов'язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В :
Позивач ОСОБА_2 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Східної митниці Міндоходів (далі - відповідач) про визнання незаконними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що рішенням Гірницького районного суду м.Макіївки Донецької області від 05.03.2014 року за ним визнано право власності на автомобіль HONDA ACCORD TOURER реєстраційний номер НОМЕР_1.
19.03.2014 року позивач звернувся до відповідача з інформаційним запитом, згідно з вимогами ст..21 Митного кодексу України, з проханням роз'яснення норм діючого законодавства.
На думку позивача, листом від 31.03.2014 року відповідач надав йому відповідь лише на частку питань, які висувалися позивачем. Також, позивач вважає, що відповідь Східної митниці не відповідає встановленої законом формі.
Просив визнати незаконними дії відповідача, в частині надання відповіді яка не містить відповіді по суті висунутих запитань.
Просив визнати незаконними дії відповідача в частині розповсюдження на правовідносини що в нього виниклі, норм, які регулюють митний режим тимчасового ввезення.
Просив визнати незаконними дії відповідача в частині надання відповіді в неналежний формі.
Просив зобов'язати відповідача надати йому роз'яснення на всі висунуті їм питання відповідно до діючого законодавства України.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 22 травня 2014 року у задоволенні позову відмовлено у повному обсязі (а.с.40, 41-43).
Не погодившись рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся з апеляційною скаргою, пославшись на незаконність та необґрунтованість постанови, як прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, просив постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов (а.с.48-51).
Розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження.
Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задовольнити частково з наступних підстав.
Як правильно зазначено судом першої інстанції, правовідносини що склалися між сторонами регулюються нормами Митного кодексу України від 13.03.2012 року № 4495 (далі по тексту МК України), Законом України «Про інформацію» та Законом України «Про звернення громадян».
Як встановлено судом першої інстанції, Рішенням Гірницького районного суду м.Макіївки Донецької області від 05.03.2014 року, визнано право власності за ОСОБА_2 на автомобіль HONDA ACCORD TOURER реєстраційний номер НОМЕР_1. Це рішення набрало законної сили 17.03.2014 року (а.с.10).
19.03.2014 року позивач звернувся до відповідача з інформаційним запитом, згідно з вимогами ст..21 Митного кодексу України, з проханням надати роз'яснення наступних питань:
1) Чи ввозив він на митну територію України транспортний засіб HONDA ACCORD TOURER реєстраційний номер реєстраційний номер НОМЕР_1;
2) Чи повинен він, на підставі яких норм права на вказаний транспортній засіб оформлювати митні декларації;
3) Чи повинно на цей транспортний засіб видаватися митним органом посвідчення для реєстрації в органах ДАІ МВС України (бланк форми МД-6) та за яких обставинах;
4) Чи не є цей транспортний засіб предметом контрабанди;
5) Хто ввозив цей транспортний засіб на митну територію України, на якому митному режимі ввозився та на якому митному режимі знаходиться транспортний засіб на дату надання відповіді (а.с.9).
31.03.2014 року відповідач надав позивачу відповідь № 05-70-76/03-1/4326-В-8 в якій вказав, що транспортний засіб був ввезений на митну територію України 27.12.2013 року громадянином РФ ОСОБА_3 у режимі тимчасового ввезення терміном на 1 рік та надав роз'яснення діючого митного законодавства щодо порядку, оподаткування та митного оформлення транспортних засобів (а.с.5-8).
Щодо змісту наданої відповіді митним органом.
Відповідно до ч.1 ст.21 МК України, за зверненнями підприємств та громадян, що переміщують товари, транспортні засоби комерційного призначення через митний кордон України або провадять діяльність, контроль за якою відповідно до цього Кодексу покладено на органи доходів і зборів (заінтересованих осіб), органи доходів і зборів безоплатно надають консультації з питань практичного застосування окремих норм законодавства України з питань державної митної справи.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що з точки зору вимог ч.1 ст.21 МК України, він не є громадянином, що переміщує товари, транспортні засоби комерційного призначення через митний кордон України або громадянином, що провадить діяльність, контроль за якою відповідно до цього Кодексу покладено на органи доходів і зборів.
Суд правильного зазначив, що зі змісту звернення позивача вбачається, що він звертається до відповідача не з питань практичного застосування окремих норм законодавства України з питань державної митної справи, як того вимагає закон, а звертається з питаннями по роз'ясненню окремих фактів інформаційного характеру та з питань по роз'ясненню дій нормативно - правових актів в тих чи інших правовідносинах.
Тобто, в даному випадку правова оцінка такому інформаційному запиту, повинна здійснюватися, як відповідне звернення громадянина, який звернувся до суб'єкта владних повноважень за інформацією, а не громадянина, що переміщує товари, транспортні засоби комерційного призначення через митний кордон України або провадить діяльність, контроль за якою відповідно до цьогоКодексу покладено на органи доходів і зборів, який звернувся до суб'єкта владних повноважень з питань митної справи, відповідно дост..21 МК України.
Також, суд першої інстанції обґрунтовано розглянув звернення позивача ОСОБА_2 до митного органу, як звернення з питаннями по роз'ясненню окремих фактів та з питань по роз'ясненню дій нормативно - правових актів в тих чи інших правовідносинах, а не з питань практичного застосування окремих норм законодавства України з питань державної митної справи.
Виходячи з правового аналізу в його сукупності, положень норм 21 МК України, з огляду на зміст поданого запиту, колегія суддів зазначає, що питання отримання відповіді на запит, особою яка є заявником, як учасник у відносинах митного законодавства, та питання отримання інформації, за правилами інших норм, є різними не тільки за своєю правовою природою, але ж і порядком її отримання, можливості оскарження. Такі правовідносини є взаємовиключними один одному, та врегульовані положеннями різних нормативно-правових актів.
Визнаючи для себе, як можливість отримання рішення, та підставах звернення до суду за захистом на думку позивача його порушеного права відповідно до правил Митного кодексу України, колегія суддів зазначає, що не кожне, на думку особи яка запитує інформацію та певні роз'яснення, слід вважати та розглядати в порядку 21 МК України, даже коли особа посилається на цю норму, як на правову, що регулює відповідні відносини. При чому колегія суддів звертає увагу, що у своєму запиту до відповідача, позивач не зробив жодних посилань на правову підставу звернення із запитом.
Так, позивач висунув до відповідача п'ять питань.
Що стосується інформаційних питань 1,4,5, чи ввозив позивач на митну територію України транспортний засіб HONDA ACCORD TOURER, чи не є цей транспортний засіб предметом контрабанди, хто ввозив цей транспортний засіб на митну територію України, на якому митному режимі ввозився та на якому митному режимі знаходиться транспортний засіб на дату надання відповіді, відповідач надав відповідь що транспортний засіб був ввезений на митну територію України 27.12.2013 року громадянином РФ ОСОБА_3 у режимі тимчасового ввезення терміном на 1 рік та відповідно цей автомобіль не предметом контрабанди.
Тобто, підстав для надання консультації у вигляді прийняття рішення, в даному випадку немає.
Що стосується питань 2, 3, про те чи повинен позивач на вказаний транспортній засіб оформлювати митні декларації та чи повинно на цей транспортний засіб видаватися митним органом посвідчення для реєстрації в органах ДАІ, відповідач надав у відповіді роз'яснення діючого митного законодавства щодо порядку, оподаткування та митного оформлення транспортних засобів.
Згідно з ч.2 ст.21 МК України, консультації з питань практичного застосування окремих норм законодавства України з питань державної митної справи надаються митницями за місцем розташування підприємств (за місцем проживання або тимчасового перебування громадян) або центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в усній, письмовій або, за бажанням заінтересованої особи, електронній формі у строк, що не перевищує 30 календарних днів, наступних за днем отримання відповідного звернення. Консультації в письмовій формі надаються у вигляді рішень органів доходів і зборів.
Ні законами та підзаконними нормативно - правовими актами не встановлена єдина форма рішення, яке приймається за наслідками звернення з питань практичного застосування окремих норм законодавства України з питань державної митної справи.
Оскільки, як зазначалось вище, суд розглядає звернення позивача до митного органу, як звернення громадянина до суб'єкта владних повноважень з питань митної справи, та на відповідь на це звернення не розповсюджується вимоги ч.2 ст.21 МК України щодо форми митної консультації у вигляді рішення.
Як встановлено судом, відповідь № 05-70-76/03-1/4326-В-8 від 31.03.2014 року надано митним органом на інформаційний запит позивача, згідно з вимогами Закону України «Про звернення громадян» та Закону України «Про інформацію».
В той же час, якщо на запит позивача не розповсюджуються правила ст.21 МК України, то колегія суддів не вбачає з огляду на положення Закону України «Про звернення громадян» та Закону України «Про інформацію», надання конкретних відповідей на поставленні сформовані 2, 3 питання. Як вбачається з відповіді відповідача, останній обмежився лише посиланнями на загальні положення нормативно-правових актів, без конкретизації відповіді по суті поставлених питань. Ненадання конкретизованої відповіді на поставлені питання, й було однією підставою звернення до суду.
З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що вимоги позивача про зобов'язання надати роз'яснення на усі поставлені у письмовому зверненні від 19.03.2014 року питання, підлягають частково, а саме що стосується 2 та 3 питань.
Висновки суду першої інстанції щодо надання належної відповіді на усі поставлені питання, не узгоджується з обставинами справи, що призвело суд до помилкового висновку про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.
Щодо інших заявлених вимог, то останні є безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають. Відмовляючи у їх задоволенні, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку.
На підставі викладеного, враховуючи невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, з урахуванням ст.202 КАС України, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, внаслідок чого постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нової про часткове задоволення вимог.
Керуючись статтями 2, 11, 159, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 202, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22 травня 2014 року по адміністративній справі № 805/4704//14-задовольнити частково.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22 травня 2014 року по адміністративній справі № 805/4704/14 - скасувати.
Прийняти нову постанову.
Адміністративний позов ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Зобов'язати Східну митницю Міністерства доходів і зборів України надати ОСОБА_2 роз'яснення 2 та 3 поставлені питання, які були сформовані у письмовому зверненні від 19 березня 2014 року.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання нею законної сили.
Головуючий суддя М.М. Яковенко
Судді Р.Ф. Ханова
А.В. Гайдар
Суд | Донецький апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 10.09.2014 |
Оприлюднено | 12.09.2014 |
Номер документу | 40404117 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Донецький апеляційний адміністративний суд
Яковенко М.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні