Рішення

від 03.09.2014 по справі 908/2432/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 4/72/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.09.2014 Справа № 908/2432/14

за позовом Приватного акціонерного товариства «Фабрика «Динамо», (69076, м. Запоріжжя, вул. Жукова, буд. 9)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Південь-Схід Моноліт», (69076, м. Запоріжжя, вул. Жукова, буд. 9, кімн. 12)

про стягнення 8916,76 грн. заборгованості

суддя Зінченко Н.Г.

За участю представників сторін:

від позивача -Качуренко Ю.Ю., довіреність №61 від 10.07.2014р.;

від відповідача - не з'явився;

11.07.2014р. до господарського суду Запорізької області звернулося Приватне акціонерне товариство «Фабрика «Динамо», м. Запоріжжя (ПрАТ «Фабрика «Динамо») з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Південь-Схід Моноліт», м. Запоріжжя (ТОВ «Південь-Схід Моноліт») про стягнення 8916,76 грн. заборгованості, що складається з заборгованості з орендної плати за договором оренди нежитлових приміщень № 15/12 від 01.12.2011 р. в розмірі 6738,58 грн., заборгованості з компенсацій витрат за користування земельною ділянкою в розмірі 720,74 грн., пені в розмірі 498,64 грн., інфляційного нарахування на суму боргу в розмірі 778,10 грн. та 3 % річних в розмірі 180,70 грн.

Згідно Протоколу автоматичного розподілу справи між суддями від 11.07.2014 р. справу № 908/2432/14 призначено до розгляду судді Зінченко Н.Г.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 11.07.2014 р. порушено провадження у справі № 908/2432/14, справі № 908/2432/14 присвоєний номер провадження справи 4/72/14, судове засідання призначено на 03.09.2014 р., у сторін витребувані документи і матеріали, необхідні для вирішення спору.

В судовому засіданні 03.09.2014 р. справу розглянуто, прийнято і оголошено, на підставі ст. 85 ГПК України, вступну і резолютивну частини рішення.

За письмовим клопотанням представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Заявлені позовні вимоги ґрунтуються на приписах ст., ст. 13, 14, 203, 526, 530, 625, 626, 629 ЦК України, ст. 193 ГК України і заявлені з підстав невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором оренди нежитлових приміщень № 15/12 від 01.12.2011 р. Так, 01.12.2011 р. позивачем та відповідачем був укладений договір № 15/12, за умовами якого позивач надав, а відповідач прийняв в строкове платне користування з метою розташування офісу нежитлове приміщення площею 12,8 кв.м., розташоване за адресою: 69076, м. Запоріжжя, вул. Жукова, буд. 9. Відповідно до п. 3.1 договору строк оренди спливає 01.11.2014 р. Передача відповідачу відповідного нежитлового приміщень підтверджується актом прийому-передачі приміщення від 01.12.2011 р. Згідно умов договору сторони домовилися, що за використання об'єкту оренди відповідач сплачує позивачу місячну орендну плату в розмірі 384,00 грн. з ПДВ. Орендна плата сплачується на умовах попередньої оплати до 10 числа місяця за який сплачується орендна плата. Крім того, на підставі актів про надані послуги відповідач відшкодовує позивачу щомісячно орендну плату за користування земельною ділянкою в розмірі 30,72 грн. з ПДВ. Як зазначає позивача, з моменту укладення договору № 15/12 від 01.12.2011 р. по листопад 2012 року включно відповідачем орендна плата та компенсація витрат за оренду земельної ділянки вносилася, хоча і з порушення строків, передбачених договором. Починаючи з грудня 2012 року здійснювати платежі за договором відповідач припинив, посилаючись на скрутне фінансове становище. 12.05.2014 р. позивачем на адресу відповідача був направлений лист за вих. № 40 про розірвання договору оренди та погашення боргу за договором. Відповідачем вказаний лист залишений без відповіді та задоволення, приміщення за актом прийму-передачі не повернуті. Таким чином, за період з грудня 2012 року по травень 2014 року за відповідачем обліковується заборгованість з орендної плати в сумі 6738,58 грн. та заборгованість з компенсацій витрат за користування земельною ділянкою в сумі 720,74 грн. Пунктом 7.1 договору сторони узгодили, що у разі невиконання чи несвоєчасного виконання відповідачем чи позивачем будь-якого грошового зобов'язання, що передбачено договором, винна сторона сплачує контрагенту пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день такого прострочення. Крім того, відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Враховуючи викладене та норми чинного законодавства, позивач просить суд позов задовольнити та стягнути з ТОВ «Південь-Схід Моноліт» заборгованість з орендної плати в розмірі 6738,58 грн., заборгованість з компенсацій витрат за користування земельною ділянкою в розмірі 720,74 грн., пеню в розмірі 498,64 грн., інфляційне нарахування на суму боргу в розмірі 778,10 грн. та 3 % річних в розмірі 180,70 грн.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про визнання позову не заявив, відзив на позовну заяву, витребуваний ухвалою суду по справі від 11.07.2014 р. документи і матеріали суду не надав, про поважність причин неявки себе особисто або свого уповноваженого представника суд жодного разу не попереджав.

Згідно з п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У відповідності до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 03.09.2014 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Південь-Схід Моноліт» (код ЄДРПОУ 37573356) значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за адресою: 69076, м. Запоріжжя, вул. Жукова, буд. 9, кімн. 12.

На вказану адресу відповідачу направлялася ухвала суду від 11.07.2014 р. про порушення провадження у справі № 908/2432/14, яка повернулася на адресу суду відділенням підприємства поштового зв'язку з відміткою: «За закінченням терміну зберігання».

За таких обставин, приймаючи до уваги, що вся відповідальність за несвоєчасне повідомлення органів реєстрації про зміну місцезнаходження покладається безпосередньо на підприємця, суд вважає, що ним вжиті достатні заходи для повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи № 908/2432/14.

В п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. зазначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

У відповідності до ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

За таких обставин, суд визнав за можливе розглянути справу по суті за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю відповідача.

Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи у їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд -

ВСТАНОВИВ:

01.12.2011 р. ПрАТ «Фабрика «Динамо» (позивачем у справі, Орендодавець) та ТОВ «Південь-Схід Моноліт» (відповідачем у справі, Орендар) був укладений Договір оренди нежитлових приміщень № 15/12 з відповідними додаткам до нього (далі за текстом - Договір).

За умовами Договору позивач зобов'язався надати, а відповідач прийняти в строкове платне користування (оренду) нежилого приміщення, що знаходиться на третьому поверсі адміністративної будівлі за адресою: 69076, м. Запоріжжя, вул. Жукова, буд. 9, кімната № 141, загальною площею 12,8 кв.м. (пункти 1.1 і 1.3 Договору).

Мета використання об'єкту оренди - розміщення офісних приміщень. (пункт 3.2.1 Договору).

Відповідно до п., п. 2.1.1, 2.2.1, 2.2.2 Договору передача об'єкта оренди в користування оформлюється актом приймання-передачі, який підписується сторонами Договору та є його невід'ємною частиною. Орендар зобов'язаний в узгоджений сторонами термін, але не пізніше 5 днів від моменту підписання Договору, прийняти об'єкт оренди від Орендодавця, і в строк 5 днів направити Орендодавцю підписаний та скріплений власною печаткою екземпляр акту про його приймання-передачу. Вищезазначений акт, підписаний уповноваженими представниками сторін, є доказом фактичної передачі об'єкта оренди в користування (оренду).

Актом приймання-передачі нежитлового приміщення від 01.12.2011 р. сторони засвідчили факт передачі позивачем і прийняття відповідачем в оренду нежилого приміщення, що знаходиться на третьому поверсі адміністративної будівлі за адресою: 69076, м. Запоріжжя, вул. Жукова, буд. 9, кімната № 141, загальною площею 12,8 кв.м. Зазначений акт приймання-передачі від 01.12.2011 р. підписаний позивачем і відповідачем і скріплений печатками сторін, відповідно до якого об'єкт оренди передавався в належному стані, без зауважень і претензій.(а.с. 17).

Право власності позивача на будівлю літ. А-3 в цілому по вул. Жукова за № 9 в м. Запоріжжі підтверджується Свідоцтвом про право власності № 1118 від 14.06.2001 р., виданим Запорізькою міською радою.

Таким чином, позивач взяті на себе зобов'язання за Договором виконав належним чином і у повному обсязі.

Згідно з п. 3.1 Договору сторони визначили, що строк оренди з 01.12.2011 р. до 01.11.2014 р.

Пунктом 9.2.1 Договору передбачено, що дія цього Договору може бути достроково припинена на вимогу орендодавця шляхом надсилання Орендарю письмового повідомлення про намір припинити дію Договору. В цьому випадку дія Договору оренди припиняється одночасно із спливом 1 календарного місяця з дати отримання Орендарем вищезгаданого повідомлення або в інший більш пізній в часі термін, що може бути вказаний Орендарем в надісланому повідомленні.

Відповідно до п., п. 6.1, 6.3 Договору після завершення строку оренди або у випадку дострокового припинення дії Договору Орендар зобов'язаний протягом 20 календарних днів повернути Орендодавцю об'єкт оренди. Факт приймання-передачі (повернення) об'єкту оренди та його фактичний стан підтверджується актом приймання-передачі, що підписується представниками сторін.

З матеріалів справи вбачається, що у зв'язку із систематичним порушенням відповідачем умов Договору, 13.05.2014 р. позивачем на адресу відповідача був направлений лист за вих. № 40 від 12.05.2014 р. про розірвання Договору оренди нежитлових приміщень № 15/12 від 01.12.2011 р. та погашення боргу за Договором.

Відповідачем вказаний лист був отриманий 17.05.2014 р., про що свідчить підпис уповноваженої особи ТОВ «Південь-Схід Моноліт» на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (штрих-код 6907603833756), однак залишений без відповіді та задоволення, приміщення за актом прийму-передачі не повернуті.

Порядок здійснення розрахунків за Договором врегульований сторонами в розділі 5 Договору «Орендна плата, відшкодування послуг та порядок розрахунків». Так, орендна плата нараховується за весь фактичний термін оренди. Сторони узгодили, що за використання об'єкта оренди відповідач сплачує позивачу щомісячно орендну плату в розмірі 25,00 грн. без ПДВ за 1 кв.м. від площі об'єкта оренди, що складає 384,00 грн. з ПДВ на місяць. За умови інфляції зміна розміру орендної плати здійснюється шляхом коригування зазначеної орендної плати на офіційно встановлений індекс інфляції за попередній місяць. Орендар сплачує орендну плату на умовах попередньої оплати до 10 числа місяця за який сплачується орендна плата. Надходження коштів на поточний рахунок Орендодавця свідчить про виконання сторонами зобов'язань по Договору та не звільняє сторони від необхідності оформлення актів про прийом-передачу робіт (послуг) стосовно оренди. На підставі актів про надані послуги Орендар відшкодовує Орендодавцю щомісячно орендну плату за користування земельною ділянкою в розмірі 30,72 грн. з ПДВ. Зазначене відшкодування Орендар сплачує на підставі актів про надані послуги, за умови їх двостороннього підписання, на протязі 5 банківських днів з дати підписання відповідного акту виконаних робіт обома сторонами. Сторони погодилися, що у разі істотного збільшення плати за користування земельною ділянкою, на якій розташований об'єкт оренди, розмір відшкодування плати за користування земельною ділянкою підлягає перерахунку пропорційно збільшенню. (пункти 5.1-5.3 і 5.5-5.7 Договору).

Як свідчать фактичні обставини справи, на виконання умов Договору у період з грудня 2011 року по травень 2014 року позивачем відповідачу надавалися для належного оформлення і підписання акти здачі-прийняття робіт (надання послуги) на оплату орендної плати та на компенсацію витрат за оренду земельної ділянки.

Всього за вказаний період відповідач зобов'язаний був сплатити 11346,58 грн. орендної плати та відшкодувати позивачу витрати на сплату орендної плати за користування земельною ділянкою в розмірі 1089,38 грн.

Матеріали справи свідчать, що з моменту укладення Договору оренди № 15/12 від 01.12.2011 р. по листопад 2012 року включно відповідачем орендна плата та компенсація витрат за оренду земельної ділянки вносилася, хоча і з порушення строків, передбачених Договором. Проте, починаючи з грудня 2012 року здійснювати платежі за Договором відповідач припинив.

Таким чином, за період з грудня 2012 року по травень 2014 року у відповідача утворилася заборгованість з орендної плати в сумі 6738,58 грн. та заборгованість з компенсацій витрат за користування земельною ділянкою в сумі 720,74 грн.

Статтею 759 ЦК України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідачем плата за оренду приміщення та компенсація витрат за користування земельною ділянкою за Договором оренди № 15/12 від 01.12.2011 р. у строки та обсязі, обумовлені сторонами, не здійснена, що свідчить про порушення відповідачем взятих на себе зобов'язань згідно умов Договору оренди № 15/12 від 01.12.2011 р. та вимог чинного законодавства.

Глава 50 ЦК України передбачає підстави та умови припинення зобов'язання, зокрема, статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Отже, зобов'язання відповідача по сплаті орендної плати та компенсації витрат за користування земельною ділянкою не припинено.

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 68 Конституції України закони України підлягають обов'язковому виконанню на всій території України всіма юридичними та фізичними особами.

У відповідності до приписів ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання є недопустимою, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідач доказів погашення заборгованості у повному обсязі суду не надав.

Матеріалами справи доведено, що відповідач орендну плату за користування орендованим приміщенням та компенсацію витрат за користування земельною ділянкою за спірний період повністю не сплатив, факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем підтверджується фактичними обставинами справи.

Таким чином, вимога про стягнення з відповідача 6738,58 грн. заборгованості з орендної плати та 720,74 грн. компенсацій витрат за користування земельною ділянкою, а всього 7459,32грн. основного боргу за Договором оренди № 15/12 від 01.12.2011 р. пред'явлена до стягнення обґрунтовано та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст., ст. 610, 611 ЦК України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), є його порушенням, у разі якого настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з вимогами Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до приписів ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Вимоги щодо стягнення пені позивач обґрунтовує пунктом 7.1 Договору, якими сторони визначили, що у разі невиконання чи несвоєчасного виконання відповідачем чи позивачем будь-якого грошового зобов'язання, що передбачено договором, винна сторона сплачує контрагенту пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день такого прострочення.

Позивачем за несвоєчасну оплату відповідачем орендної плати за Договором оренди № 15/12 від 01.12.2011 р. пред'явлена до стягнення пеня в загальному розмірі 498,64 грн., яка позивачем нараховувалася на кожний місячний період окремо, однак у періоди з грудня 2012 року по грудень 2013 року пеня розраховувалася з 10.01.2014 р. по 10.07.2014 р.

Приписами статті 223 ГК України передбачено, що при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені Цивільним кодексом України.

Статтею 258 ЦК України встановлено, що до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Частинами 3 і 4 статті 267 ЦК України встановлено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Оскільки відповідач не надав заяву про застосування наслідків спливу позовної давності до вимог в частині стягнення пені, у суду немає підстав для її застосування.

Перевіривши в судовому засіданні наданий позивачем розрахунок пені, судом встановлено, що розрахунок пені позивачем виконаний не вірно, оскільки позивачем не дотримано вимоги, викладені в п. 2.5 постанови Пленуму вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 р. «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань», в якому зазначено, що приписами частини шостої статті 232 ГК України передбачено період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане , і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.

Таким чином, вимога про стягнення з відповідача пені за несвоєчасну оплату виконаних підрядних робіт є обґрунтованою та підлягає задоволенню частково за період з 10.07.2013 р. по 08.12.2013 р. в сумі 449,89 грн. В іншій частині вимог про стягнення пені судом відмовляється в задоволенні позову.

У відповідності до положень чинного законодавства захист цивільних прав здійснюється, зокрема, шляхом стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків, а у випадках передбачених законодавством або договором, неустойки (штрафу, пені), а також інших засобів передбачених законодавством.

До інших засобів захисту цивільних прав, у відповідності до ст. 625 ЦК України, відноситься втрати від інфляції грошових коштів.

Статтю 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сума інфляційного нарахування на суму основного боргу за прострочення виконання грошових зобов'язань за Договором оренди № 15/12 від 01.12.2011 р., згідно розрахунку позивача, становить 778,10 грн., а сума 3 % річних, згідно розрахунку позивача, складає 180,70 грн. Зазначені розрахунки позивачем здійснені на кожний місячний період окремо по 10.07.2014 р.

Надані розрахунки судом перевірені та визнані обґрунтованими. Отже, вимоги про стягнення з відповідача 778,10 грн. втрат від інфляції грошових коштів та 180,70 грн. 3 % річних задовольняються судом.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування заявлених позовних вимог.

Відповідач своїм правом на участь у судовому розгляді справи не скористався, письмових пояснень не надав, проти позову не заперечив, доказів погашення заборгованості у повному обсязі та належного виконання зобов'язань за Договором суду не надав.

На підставі викладеного, в цілому позов задовольняється частково.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, враховуючи міру та ступінь вини кожної із сторін у доведені спору до суду, суд вважає за необхідне судові витрати покласти на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст., ст. 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного акціонерного товариства «Фабрика «Динамо», м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю «Південь-Схід Моноліт», м. Запоріжжя задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Південь-Схід Моноліт», (69076, м. Запоріжжя, вул. Жукова, буд. 9, кімн. 12, код ЄДРПОУ 37573356) на користь Приватного акціонерного товариства «Фабрика «Динамо», (69076, м. Запоріжжя, вул. Жукова, буд. 9, код ЄДРПОУ 31219738) 6738 (шість тисяч сімсот тридцять вісім) грн. 58 коп. заборгованості з орендної плати, 720 (сімсот двадцять) грн. 74 коп. заборгованості з компенсацій витрат за користування земельною ділянкою, 449 (чотириста сорок дев'ять) грн. 89коп. пені, 778 (сімсот сімдесят вісім) грн. 10 коп. інфляційного нарахування, 180 (сто вісімдесят) грн. 70 коп. 3 % річних та 1817 (одну тисячу вісімсот сімнадцять) грн. 01 коп. судового збору. Видати наказ.

3. В іншій частині позовних вимог в задоволені позову відмовити.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України "05" вересня 2014 р.

Суддя Н.Г.Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.