Рішення

від 09.09.2014 по справі 917/1018/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" вересня 2014 р. Справа № 917/1018/14

Господарський суд Київської області у складі судді Рябцевої О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною, м. Київ

до приватного підприємства «Вторма-Полтава», Київська обл., Богуславський р-н, с. Дибинці

про стягнення 406498,05 грн.

за участю представників:

від позивача: Клименко В.О. (дов. № 136 від 18.08.2014 р.);

від відповідача: не з'явився;

Обставини справи:

До господарського суду Київської області за підсудністю з господарського суду Полтавської області надійшла справа № 917/1018/14 за позовом державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною (далі - позивач) до приватного підприємства «Вторма-Полтава» (далі - відповідач) про стягнення 406498,05 грн., з яких 362209,28 грн. заборгованості за договором купівлі-продажу № 00001/5-А від 25.05.2012 р., 15212,79 грн. пені, 25354,65 грн. штрафу, 2173,26 грн. інфляційних втрат та 1548,07 грн. 3% річних.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що ним на виконання протоколу проведення відкритих публічних торгів (аукціону) № 02 від 24.05.2012 р. та умов договору купівлі-продажу № 00001/5-А від 25.05.2012 р. було перераховано відповідачу 397581,44 грн. Проте, відповідач в порушення умов договору поставив позивачу товар на загальну суму 35372,16 грн., в зв'язку з чим позивачем 11.02.2014 р. направлено на адресу відповідача відмову від прийняття виконання зобов'язання з вимогою в термін 7 календарних днів перерахувати на рахунок позивача 362209,28 грн. Враховуючи те, що на момент звернення позивача до суду відповідач не здійснив в повному обсязі поставку товару та не повернув кошти за непоставлений товар, позивач просить суд стягнути з відповідача 362209,28 грн. заборгованості. У зв'язку з наявністю вказаної заборгованості позивачем на підставі ч. 2 ст. 231 ГК України нараховано відповідачу 15212,79 грн. пені та 25354,65 грн. штрафу та на підставі ст. 625 ЦК України - 2173,26 грн. інфляційних втрат та 1548,07 грн. 3% річних.

Представник позивача в судове засідання 21.08.2014 р. не з'явився, хоча про час і місце судового засідання позивач був повідомлений належним чином, а в судових засіданнях 07.08.2014 р. та 09.09.2014 р. позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судові засідання 07.08.2014 р., 21.08.2014 р. та 09.09.2014 р. не з'явився, хоча про час та місце судових засідань відповідач був повідомлений належним чином, оскільки кореспонденція направлялась на адресу відповідача, за якою він зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (Витяг № 551732 від 27.06.2014 р. з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), що підтверджується наявними в матеріалах справи поштовими відправленнями від 24.07.2014 р., 08.08.2014 р. та 22.08.2014 р., які 31.07.2014 р., 18.08.2014 р. та 08.09.2014 р. відповідно повернулись до суду з відміткою «за відмовою адресата від одержання». Відповідач відзив на позов до суду не надіслав, вимоги ухвал суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив.

Згідно з абзацом 3 пункту 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання , закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до ст. 75 ГПК України в разі якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

11.05.2012 р. між державним підприємством з питань поводження з відходами як вторинною сировиною (замовник, позивач) та товарною біржею «Універсальна міжрегіональна» (виконавець, біржа) було укладено договір № 12-04 про організацію та проведення аукціону, предметом якого відповідно до п. 1.1. є здійснення сторонами дій, пов'язаних з організацією та проведенням аукціонів з продажу та купівлі товарів, допущених до обігу на товарній біржі, шляхом їх продажу або купівлі за Правилами проведення аукціонів на товарній біржі «Універсальна міжрегіональна», іншими нормативно-правовими актами та договором.

22.05.2012 р. державним підприємством з питань поводження з відходами як вторинною сировиною та товарною біржею «Універсальна міжрегіональна» підписано додаткову угоду № 2 до договору про організацію та проведення аукціону № 12-04 від 11.05.2012 р., відповідно до якої замовник надав замовлення щодо організації та проведення на товарній біржі «Універсальна міжрегіональна» аукціону з купівлі товарів, зокрема ПЕТФ пляшки, кількістю 400 т., загальною вартістю 1293024,00 грн. (лот № 6).

На виконання умов п. 3.7. договору № 12-04 від 11.05.2012 р. про організацію та проведення аукціону державним підприємством з питань поводження з відходами як вторинною сировиною відповідно до платіжного доручення № 706 від 23.05.2012 р. було перераховано товарній біржі «Універсальна міжрегіональна» 77581,44 грн. гарантійного внеску, що становить 6% від стартової (початкової) ціни лоту № 6 - ПЕТФ пляшка, 400 т.

24.05.2012 р. було проведено відкриті публічні торги (аукціон), на яких лот № 6 (ПЕТФ пляшка, 400 т.) придбано приватним підприємством «Вторма-Полтава» за ціною 1279992,00 грн., що підтверджується протоколом № 02 від 24.05.2012 р. проведення відкритих публічних торгів (аукціону).

25.05.2012 р. між приватним підприємством «Вторма-Полтава» (продавець, відповідач) та державним підприємством з питань поводження з відходами як вторинною сировиною, що діє через своє обласне управління «Дніпропетровськекоресурси» державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною (замовник, позивач), згідно з Правилами проведення аукціонів на товарній біржі «Універсальна міжрегіональна» та протоколом № 02 проведення аукціону від 24.05.2012 р. було укладено договір купівлі-продажу № 00001/5-А (договір).

Відповідно до п. 1.1. договору купівлі-продажу продавець продав, а покупець купив: найменування товару - ПЕТФ пляшка; кількість - 400 тон. Продавець повинен передати покупцю товар, якість якого відповідає умовам договору та вимогам чинного законодавства України (п. 1.2. договору).

Згідно з п.п. 2.1., 2.2. договору купівлі-продажу ціна за одиницю товару становить 3199,98 грн., з ПДВ. Вартість всіє кількості товару складає 1279992,00 грн.

Пунктом 2.3. договору купівлі-продажу встановлено, що порядок та форма розрахунків здійснюється згідно з протоколом № 02 проведення аукціону від 24.05.2012 р., що є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до протоколу № 02 проведення аукціону від 24.05.2012 р. після підписання біржової угоди гарантійний внесок у розмірі 6% - 77581,44 грн., зарахований покупцем на п/р організатора торгів ТБ «Універсальна міжрегіональна» розподіляється наступним чином: кошти в розмірі 77581,44 грн. перераховуються на п/р переможця - ПП «Вторма-Полтава» за придбаний на аукціонних торгах товар - ПЕТФ пляшка, 400 т, протягом десяти робочих днів від дати отримання організатором торгів відповідного листа від переможця із зазначенням банківських реквізитів. Покупець протягом тридцяти робочих днів від дати проведення аукціону зобов'язаний сплатити кошти в розмірі 1202410,56 грн. на п/р організатора торгів - ТБ «Універсальна міжрегіональна», як остаточна оплата за придбаний на відкритих публічних торгах (аукціоні) товар - ПЕТФ пляшка, 400 т, які в подальшому будуть перераховані на п/р переможця - ПП «Вторма-Полтава», протягом десяти робочих днів від дати отримання організатором торгів відповідного листа від переможця із зазначенням банківських реквізитів.

На виконання умов договору купівлі-продажу № 00001/5-А від 25.05.2012 р. та протоколу № 02 проведення аукціону від 24.05.2012 р. позивачем було перераховано торговій біржі «Універсальна міжрегіональна» 320000,00 грн. авансу за вторинну сировину, що підтверджується платіжним дорученням № 42 від 23.07.2012 р.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи виписок з банківського рахунку торгової біржі «Універсальна міжрегіональна» від 10.07.2012 р. та 23.07.2012 р., сплачені позивачем грошові кошти у сумі 77581,44 грн. (гарантійний внесок) та 320000,00 грн., всього 397581,44 грн., були перераховані торговою біржею «Універсальна міжрегіональна» на розрахунковий рахунок відповідача 10.07.2012 р. та 23.07.2012 р. відповідно.

Згідно з п. 3.1. договору купівлі-продажу продавець зобов'язувати продати товар, що є предметом договору, в порядку, у строки та за ціною, що передбачені договором.

Пунктом 8.6. договору купівлі-продажу встановлено строк передачі товару до 31.12.2012 р.

31.12.2012 р. сторонами було підписано додаткову угоду № 1 до договору купівлі-продажу № 00001/5-А від 25.05.2012 р., відповідно до якої внесено зміни до п. 8.6. договору та викладено його у наступній редакції: « 8.6. Строк передачі Товару до 31.12.2013.».

Відповідно до п. 7.1. договору купівлі-продажу (в редакції додаткової угоди № 1 від 31.12.2012 р.) договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та реєстрації його на біржі і діє до 31.12.2013 р. або до повного виконання сторонами своїх зобов'язань і врегулювання всіх розрахунків між сторонами.

Відповідачем в період з 10.08.2012 р. по 12.09.2012 р. було поставлено, а позивачем отримано лише частину передбаченого договором товару на загальну суму 35372,16 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними № РН-0000124 від 10.08.2012 р. на суму 25760,16 грн. та № РН-0000137 від 12.09.2012 р. на суму 9612,00 грн.

12.07.2013 р. позивачем було направлено на адресу відповідача претензію вих. № 05/55 від 10.07.2013 р. з пропозицією поставити товар на суму 362209,28 грн. або повернути суму заборгованості на розрахунковий рахунок ОУ «Дніпропетровськекоресурси», що підтверджується фіскальним чеком № 5807 від 12.07.2013 р.

Крім того, 09.11.2013 р. позивачем було направлено на адресу відповідача лист вих. № 05/115 від 01.11.2013 р., що підтверджується фіскальним чеком № 7966 від 09.11.2013 р. та списком згрупованих поштових відправлень, в якому позивач просив відповідача поставити товар за договором купівлі-продажу № 00001/5-А від 25.05.2012 р. у термін до 31.12.2013 р.

Проте, в порушення умов п.п. 3.1., 8.6. договору купівлі-продажу вищезазначені претензія та лист були залишені відповідачем без відповіді та задоволення.

З огляду на викладене, 11.02.2014 р. позивач направив на адресу відповідача лист № 146/07 від 10.02.2014 р., що підтверджується фіскальним чеком № 3882 від 11.02.2014 р. та списком згрупованих поштових відправлень, в якому відмовився від прийняття виконання зобов'язання відповідача за договором купівлі-продажу № 00001/5-А від 25.05.2012 р., в зв'язку з втратою інтересу до зазначеного в договорі товару, та просив в термін 7 календарних днів перерахувати грошові кошти у сумі 362209,28 грн.

Однак, вказана вимога також була залишена відповідачем без задоволення.

Таким чином, враховуючи те, що на момент звернення позивача до суду відповідач в порушення умов п.п. 3.1., 8.6. договору № 00001/5-А від 25.05.2012 р. в повному обсязі не здійснив поставку товару та не повернув сплачені позивачем грошові кошти, позивач просить суд стягнути з відповідача 362209,28 грн.

Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Частиною 1 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Статтею 663 ЦК України встановлено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Як встановлено господарським судом, відповідач отримав від позивача 397581,44 грн. попередньої оплати товару, проте у встановлений п. 8.6. договору строк не передав позивачу товар на суму 362209,28 грн.

При цьому ані договором купівлі-продажу № 00001/5-А від 25.05.2012 р., ані протоколом № 02 проведення аукціону від 24.05.2012 р. не передбачено, що виконання відповідачем зобов'язання щодо поставки товару здійснюється ним лише після отримання повної вартості товару за договором № 00001/5-А від 25.05.2012 р.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Таким чином, оскільки станом на час прийняття рішення відповідач не здійснив в повному обсязі поставку передбаченого умовами договору товару та не повернув позивачу 362209,28 грн. попередньої оплати, вимога позивача про стягнення з відповідача 362209,28 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, позивачем на підставі ч. 2 ст. 231 ГК України заявлено позовну вимогу про стягнення з відповідача 15212,79 грн. пені та 25354,65 грн. штрафу за порушення строків виконання зобов'язання.

Пунктом 4.3. договору купівлі-продажу передбачено, що у випадку порушення договору сторона несе відповідальність, визначену договором та (або) чинним законодавством України. Порушенням договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом договору (п. 4.4. договору).

Згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 1 статті 231 ГК України встановлено, що законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Відповідно до ч. 2 ст. 231 ГК України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Отже, застосування до боржника, який порушив господарське зобов'язання, санкцій, передбачених абз. 3 ч. 2 ст. 231 ГК України, можливо за сукупності таких умов: якщо інший розмір певного виду штрафних санкцій не передбачено договором або законом; якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки; якщо допущено прострочення виконання негрошового зобов'язання, пов'язаного з обігом (поставкою) товарів, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких і вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафу.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду України № 3-1гс14 від 04.02.2014 р.

Оскільки судом встановлено факт прострочення відповідачем виконання негрошового зобов'язання, пов'язаного з поставкою товару за договором купівлі-продажу № 00001/5-А від 25.05.2012 р., договором або законом не передбачено іншого розміру пені за порушення строків виконання зобов'язання щодо поставки товару, позивач є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, суд дійшов висновку про можливість застосування до відповідача передбачених абз. 3 ч. 2 ст. 231 ГК України санкцій, а саме пені у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, та штрафу у розмірі семи відсотків вказаної вартості за прострочення понад тридцять днів.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 15212,79 грн. пені, нарахованої за період з 01.01.2014 р. по 11.02.2014 р. на вартість непоставленого товару у сумі 362209,28 грн.

Враховуючи те, що наданий позивачем розрахунок пені здійснений з дотриманням вимог ч. 6 ст. 232 ГК України та є арифметично вірним, позовна вимога про стягнення з відповідача 15212,79 грн. пені підлягає задоволенню.

Позивач просить суд стягнути з відповідача за прострочення поставки товару понад тридцять днів штраф у розмірі 7% від вартості непоставленого товару, що становить 25354,65 грн.

Враховуючи те, що судом встановлено факт прострочення відповідачем встановленого п. 8.6. договору строку поставки товару більше ніж на 30 днів та те, що наданий позивачем розрахунок штрафу є арифметично вірним, господарський суд дійшов висновку, що вказана позовна вимога підлягає задоволенню.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача 2173,26 грн. інфляційних втрат та 1548,07 грн. 3% річних, нарахованих за період з 12.02.2014 р. по 04.04.2014 р. на суму неповернутої відповідачем попередньої оплати, що становить 362209,28 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Посилання позивача на ч. 2 ст. 625 ЦК України щодо стягнення з відповідача сум інфляційних втрат та трьох процентів річних є помилковим, оскільки повернення попередньої оплати не є наслідком порушення відповідачем грошового зобов'язання. Отже, стягнення з постачальника суми попередньої оплати, перерахованої за договором поставки, не вважається грошовим зобов'язанням у розумінні статті 625 ЦК України.

Частиною 3 статті 693 ЦК України встановлено, що на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Тобто, відповідач несе відповідальність, передбачену ч. 3 ст. 693 ЦК України, коли на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 15.10.2013 р. у справі № 5011-42/13539-2012.

Крім того, в п. 5.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» № 14 від 17.12.2013 р. зазначено, що обов'язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних не виникає у випадках повернення коштів особі, яка відмовилася від прийняття зобов'язання за договором (стаття 612 ЦК України), повернення сум авансу та завдатку, повернення коштів у разі припинення зобов'язання (в тому числі шляхом розірвання договору) за згодою сторін або визнання його недійсним, відшкодування збитків та шкоди, повернення безпідставно отриманих коштів (стаття 1212 ЦК України), оскільки відповідні дії вчиняються сторонами не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав.

Таким чином, з огляду на вищевикладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача 2173,26 грн. інфляційних втрат та 1548,07 грн. 3% річних не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 33, 34, 44, 49, статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємства «Вторма-Полтава» (09714, Київська область, Богуславський район, с. Дибинці, вул. Шкільна, 16, код 36984406) на користь державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною (02090, м. Київ, вул. Лобачевського, 23-В, код 20077743) 362209,28 грн . (триста шістдесят дві тисячі двісті дев'ять грн. 28 коп.) попередньої оплати, 15212,79 грн. (п'ятнадцять тисяч двісті дванадцять грн. 79 коп.) пені, 25354,65 грн. (двадцять п'ять тисяч триста п'ятдесят чотири грн. 65 коп.) штрафу та 8055,53 грн . (вісім тисяч п'ятдесят п'ять грн. 53 коп.) судового збору.

2. В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Рябцева О.О.

Рішення підписано 10.09.2014 р.