Рішення

від 04.09.2014 по справі 908/2467/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 4/76/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.09.2014 Справа № 908/2467/14

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Запорізької філії ПАТ "Укртелеком" (69005, м. Запоріжжя, пр-т. Леніна, буд. 133)

до відповідача: Відділ освіти, молоді та спорту Вільнянської районної державної адміністрації Запорізької області (70002, Запорізька обл., м. Вільнянськ, вул. Космодем'янської, буд. 1)

про стягнення суми 10430,97 грн.

Суддя Зінченко Н.Г.

За участю представників сторін:

від позивача - Солонин Є.С, довіреність №509 від 11.12.2013р.;

від відповідача -не з'явився;

14.07.2014 р. до господарського суду Запорізької області звернулося Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Запорізької філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", м. Запоріжжя (ПАТ "Укртелеком" в особі Запорізької філії ПАТ "Укртелеком") з позовною заявою до Відділ освіти, молоді та спорту Вільнянської районної державної адміністрації Запорізької області, Запорізька обл., м. Вільнянськ про стягнення 8885,81 грн. основного боргу за договором про надання послуг електрозв'язку № 50006470 від 01.03.2005 р., 124,44 грн. пені, 234,11 грн. три відсотки річних та 1186,61 грн. втрат від інфляції грошових коштів.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 14.07.2014р. порушено провадження у справі № 908/2467/14, справі № 908/2467/14 присвоєно номер провадження справи 4/76/14, судове засідання призначено на 04.09.2014 р., у сторін витребувані документи і матеріали, необхідні для вирішення спору.

В судовому засіданні 04.09.2014 р. справу розглянуто, прийнято та оголошено, на підставі ст. 85 ГПК України, вступну та резолютивну частини рішення.

За письмовим клопотанням представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Заявлені позивачем вимоги ґрунтуються на приписах ст., ст. 526, 625 ЦК України і полягають в тому, що 01.03.2005 р. сторонами у справі був укладений договір № 50006470 про надання послуг електрозв'язку, за умовами якого за умовами якого (п. 1.1. договору) Підприємство зв'язку зобов'язалось надати послуги електрозв'язку перераховані в додатку 1, і безплатні послуги, перераховані в додатку 2. Відповідно до п. 2.1. договору, Підприємство зв'язку зобов'язалось забезпечувати безперебійне і якісне надання послуг телефонного заявку, а Споживач, в свою чергу, сплачувати послуги електрозв'язку за спільно погоджено авансовою, з поданням рахунків системою оплати (п. 4.2. договору). Пунктом 4.5. договору передбачено, що розрахунки за фактично отримані в кредит послуги електрозв'язку за кожний попередній місяць проводяться Споживачем протягом десяти днів з дня одержання рахунку, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим. На виконання умов договору в період з квітня 2013 року по червень 2014 року відповідачу надано телекомунікаційні послуги на загальну суму 8885,81 грн., що підтверджується рахунками-актами за вказаний вище період. Зазначені рахунки-акти на оплату телекомунікаційних послуг направлялися на адресу відповідача. В порушення умов договору за надані послуги відповідач не розрахувався, у зв'язку із чим у нього виникла заборгованість з оплати наданих послуг за договором № 50006470 від 01.03.2005 р. в сумі 8885,81 грн. Пунктом 5.8. договору передбачено, що у разі несплати за надані послуги електрозв'язку понад установлений термін (з 21 числа місяця, що настає після розрахункового періоду) Споживач сплачує пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг в розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня. Крім того, ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми. Враховуючи викладене та норми чинного законодавства, позивач просить суд позов задовольнити і стягнути з Відділу освіти, молоді та спорту Вільнянської районної державної адміністрації Запорізької області 8885,81 грн. основного боргу за договором про надання послуг електрозв'язку № 50006470 від 01.03.2005 р., 124,44грн. пені, 234,11 грн. три відсотки річних та 1186,61 грн. втрат від інфляції грошових коштів.

Відповідач в судове засідання 04.09.2014р. не з'явився, про визнання позову не заявив, відзив на позовну заяву, витребувані ухвалами суду по справі від 14.07.2014 р. документи і матеріали суду не надав, про поважність причин неявки уповноваженого представника суд не попереджав.

Згідно з п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд вважає, що про дату, час та місце розгляду справи № 908/2467/14 відповідач був повідомлений належним чином ухвалою суду від 908/2467/14 про порушення провадження у справі № 908/2467/14, яка 22.07.2014 р. була отримана уповноваженою особою ПП "КІА Логістіка", про що свідчить відмітка на повідомленні про вручення рекомендованого поштового відправлення (штрих-код 6900113142076).

В п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. зазначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

У відповідності до ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги, що вся відповідальність за несвоєчасне повідомлення органів реєстрації про зміну місцезнаходження покладається на юридичну особу, суд вирішив за доцільне розглянути справу по суті за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю відповідача.

Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи у їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд -

ВСТАНОВИВ:

На підставі Закону України «Про телекомунікації» 01.03.2005 р. між ВАТ "Укртелеком" в особі Запорізької дирекції ВАТ "Укртелеком" (Підприємство зв'язку) та Відділом освіти, молоді та спорту Вільнянської районної державної адміністрації Запорізької області (Замовник) укладено договір № 50006470 про надання послуг електрозв'язку (далі за текстом -Договір).

Згідно з п. 1.2 Статуту ПАТ «Укртелеком», затвердженого 08.10.2013 р. позачерговими загальними зборами акціонерів (протокол № 12), Публічне акціонерне товариство «"Укртелеком» є правонаступником усіх прав та обов'язків Державного підприємства «Українське державне підприємство електрозв'язку «Укртелеком», Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» та всього майна, прав та обов'язків Дочірнього підприємства «Утел» Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком».

За умовами Договору Підприємство зв'язку зобов'язалося надавати Споживачу послуги електрозв'язку, перераховані в Додатку № 1, і безкоштовні послуги, перераховані в Додатку № 2 до Договору.

Відповідно до п. 2.1.1 договору, позивач зобов'язався забезпечувати безперебійне і якісне надання послуг телефонного заявку, а відповідач (Споживач), в свою чергу, сплачувати послуги електрозв'язку за спільно погодженою кредитною, з поданням рахунків системою оплати (п. 4.2. договору).

Пунктом 4.5. договору передбачено, що розрахунки за фактично отримані в кредит послуги електрозв'язку за кожний попередній місяць проводяться Споживачем протягом десяти днів з дня одержання рахунку, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

За умовами п. 3.2.8. Договору, Споживач зобов'язаний своєчасно вносити плату за користування телефоном, міжміські та телефонні розмови, подані в кредит телеграми та інші послуги, надані по телефону.

За приписами Закону України «Про телекомунікації» та Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 р. № 295, розрахунковим місяцем вважається кожний календарний місяць року, у межах якого надавалися послуги. Вартість послуг визначається на підставі встановлених оператором тарифів, що діяли в момент надання послуг згідно з додатками до договору. Підставою для здійснення розрахунків за надані послуги є рахунок на оплату наданих послуг, який одночасно є актом передавання-приймання виконаних робіт за розрахунковий період.

Підпунктом 6 п. 36 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг встановлено, що споживачі зобов'язані своєчасно оплачувати отримані послуги.

Як встановлено судом з матеріалів справи, з квітня 2013 року по червень 2014 року позивач надав відповідачу обумовлені Договором послуги зв'язку на загальну суму 17451,28 грн., що підтверджується відповідними рахунками-актами за телекомунікаційні послуги за спірний період, які залучено до матеріалів справи.

Таким чином, позивач взяті на себе зобов'язання за Договором виконав належним чином і у повному обсязі.

Відповідачем в порушення умов Договору оплата послуг зв'язку за спірний період була здійснена частково в сумі 8565,47 грн. Решту суми боргу відповідач не оплатив.

Внаслідок ненадходження в грошових коштів від споживача за надані послуги, супровідним листом вих. № 33/4-1548 від 18.06.2014 р. позивач повторно направив відповідачу рахунки на оплату наданих послуг зв'язку за період з квітня 2013 року по червень 2014 року. Факт повторного направлення позивачем відповідачу рахунків за спірний період підтверджується фіскальним чеком № 3000039678 від 23.06.2014 р. і списком № 2719 згрупованих поштових відправлень.

Відповідач виставлені позивачем рахунки за надані послуги за спірний період не оплатив, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість за Договором в сумі 8885,81грн.

Отже, відповідач взяті на себе зобов'язання згідно умов Договору № 50006470 від 01.03.2005 р. належним чином та в повному обсязі не виконав.

Згідно з ч. 1 ст. 901 та ч. 1 ст. 903 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу. Якщо інше не встановлене договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Факт порушення відповідачем взятих на себе за умовами Договору № 50006470 від 01.03.2005 р. зобов'язань та факт несплати у визначені термін та обсягах наданих послуг з квітня 2013 року по червень 2014 на суму 8885,81 грн. підтверджений фактичними обставинами справи та відповідачем не спростований.

Глава 50 ЦК України передбачає підстави та умови припинення зобов'язання, зокрема, статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до пункту 7.1 Договору він набирає чинності з дня підписання і діє п'ять років. Як зазначено в Додатку № 3 до Договору термін дії Договору з 01.03.2005 р. по 01.03.2010 р.

Пунктом 7.2 Договору передбачено, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодна зі сторін не повідомила про його припинення, то Договір вважається продовженим на той же термін.

Матеріали справи свідчать, що на підставі вказаних положень Договору та норм чинного законодавства дія Договору № 50006470 від 01.03.2005 р. була пролонгована.

З урахуванням зазначеного, зобов'язання відповідача оплатити надані йому послуги електрозв'язку не припинено.

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 68 Конституції України закони України підлягають обов'язковому виконанню на всій території України всіма юридичними та фізичними особами.

У відповідності до приписів ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання є недопустимою, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідач доказів погашення заборгованості у повному обсязі суду не надав.

На час вирішення справи в судовому засіданні заборгованість відповідача перед позивачем за надані послуги електрозв'язку за Договором № 50006470 від 01.03.2005 р. становить 8885,81 грн.

Доказів погашення заборгованості у повному обсязі відповідач суду не надав.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що вимога про стягнення з відповідача 8885,81 грн. основного боргу представлена до стягнення обґрунтовано та підлягає задоволенню.

07.07.2014р. позивачем та відповідачем був підписаний Акт звірки взаємних розрахунків, який скріплений підписами уповноважених осіб та печатками позивача і відповідача, яким сторони підтвердили факт наявності заборгованості відповідача на користь позивача за договором № 50006470 від 01.03.2005 р.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання малу бути виконано, що передбачено ч. 6 ст. 232 ГК України.

Вимоги щодо стягнення пені позивач обґрунтовує п. 5.8. договору яким передбачено, що у разі несплати за надані послуги електрозв'язку понад установлений термін (з 21 числа місяця, що настає після розрахункового періоду) Споживач сплачує пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг в розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня..

Позивачем пред'явлена до стягнення пеня в розмірі 124,44 грн., яка розрахована на кожний місяць окремо на заборгованість за надані послуги електрозв'язку, яка утворилася в період з липня по вересень 2013 року.

Даний розрахунок судом перевірений та встановлено, що розрахунок пені позивачем виконаний вірно.

З огляду на вищенаведені норми законодавства, суд вважає, що вимога про стягнення з відповідача пені в сумі 124,44 грн. за неналежне виконання грошових зобов'язань за Договором № 50006470 від 01.03.2005 р. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

У відповідності до положень чинного законодавства захист цивільних прав здійснюється, зокрема, шляхом стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків, а у випадках передбачених законодавством або договором, неустойки (штрафу, пені), а також інших засобів передбачених законодавством.

До інших засобів захисту цивільних прав, у відповідності до ст. 625 ЦК України, відносяться втрати від інфляції та 3 % річних.

Статтю 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Сума втрат від інфляції грошових коштів за прострочення виконання грошового зобов'язання, згідно розрахунку позивача, становить 1186,61 грн., а сума річних процентів складає 234,11 грн.

Судом у судовому засіданні перевірено правильність нарахування втрат від інфляції грошових коштів та 3% річних та встановлено, що вимоги в цій частині є законними і обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню судом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат, судом встановлено, що розрахунок позивачем виконаний не вірно, оскільки ним не дотримані рекомендації, викладені в листі Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 р. «Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ», п. 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-06/928/2012 від 17.07.2012 р. «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права» та п. 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 р. «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань». Зокрема, при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. Також сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція).

Як вбачається з розрахунку позивача ним не визначений сукупний індекс інфляції за весь період прострочення, а також при здійсненні розрахунку виключені періоди, в яких індекс інфляції був менше одиниці, що суперечить вище викладеним приписам законодавства.

З урахуванням викладеного, вимога про стягнення з відповідача інфляційних витрат за порушення строків оплати за Договором № 87 від 22.05.2008р. підлягає задоволенню в сумі 1096,64грн. В задоволенні решти суми інфляційних витрат судом відмовляється.

Відповідач доказів погашення заборгованості у повному обсязі суду не надав, своїм правом на участь в судовому засіданні не скористався.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги про стягнення з Відділу освіти, молоді та спорту Вільнянської районної державної адміністрації Запорізької області, Запорізька обл., м. Вільнянськ 8885,81 грн. основного боргу, 124,44 грн. пені, 234,11 грн. три відсотки річних та 1186,61 грн. втрат від інфляції грошових коштів документально підтвердженими, обґрунтованими, заснованими на законі та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, враховуючи міру та ступінь вини кожної із сторін у доведені спору до суду, судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст., ст. 22, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Запорізької філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", м. Запоріжжя до Відділу освіти, молоді та спорту Вільнянської районної державної адміністрації Запорізької області, Запорізька обл., м. Вільнянськ задовольнити частково.

2. Стягнути з Відділу освіти, молоді та спорту Вільнянської районної державної адміністрації Запорізької області, Запорізька обл., м. Вільнянськ, вул. Космодем'янської, буд. 1, код ЄДРПОУ 02136229) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Запорізької філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", (69005, м. Запоріжжя, пр. Леніна, буд. 133, код ЄДРПОУ 01184385, на р/р №26006439855 в ЗОД ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", м. Запоріжжя, МФО 380805) 8885 (вісім тисяч вісімсот вісімдесят п'ять) грн. 81 коп. основного боргу, 124 (сто двадцять чотири) грн. 44 коп. пені, 1096 (одна тисяча дев'яносто шість) грн. 64 коп. втрат від інфляції грошових коштів та 234 (двісті тридцять чотири) грн. 11 коп. 3 % річних. Видати наказ.

3. Стягнути з Відділу освіти, молоді та спорту Вільнянської районної державної адміністрації Запорізької області, Запорізька обл., м. Вільнянськ, вул. Космодем'янської, буд. 1, код ЄДРПОУ 02136229) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Запорізької філії ПАТ "Укртелеком" (69005, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 133, код ЄДРПОУ 01184385, р/р № 26008439897 в ЗОД ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", м. Запоріжжя, МФО 380805) 1811 (одна тисяча вісімсот одинадцять) грн. 24 коп. судового збору. Видати наказ.

4. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України "08" вересня 2014 р.

Суддя Н.Г.Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.