Рішення

від 23.07.2014 по справі 910/10994/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/10994/14 23.07.14

За позовом Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району"

до Виробничого кооперативу "ДОВЄРІЄ"

про стягнення 47 111,62 грн.

Суддя Митрохіна А.В.

Представники сторін:

від позивача: Денисюк В.В. дов. №89-Д від 25.12.2013р.

від відповідача - не з'явилися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Виробничого кооперативу "ДОВЄРІЄ" про стягнення з останнього заборгованості за Договором про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення № Ц-249 від 01.10.2012 р. у розмірі 47 111,62 грн., з яких: 45 831,95 грн. - основного боргу; 229,2 грн. - інфляційних втрат; 1 050,47 грн. - 3% річних; крім того просив судові витрати у розмірі 1 827,00 грн. також покласти на відповідача

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неналежним чином виконує свої зобов'язання з оплати послуг за договором про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення № Ц-249 від 01.10.2012 р., у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 45 831,95 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.06.2014 року порушено провадження у справі №910/10994/14 та призначено розгляд справи на 02.07.2014.

У зв'язку з перебуванням судді Митрохіної А.В. у відпустці, розпорядженням заступника Голови Господарського суду міста Києва від 02.07.2014 справу було передано в провадження судді Якименку М.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.07.2014 суддя Якименко М.М. прийняв справу №910/10994/14 до свого провадження та призначив судове засідання на 23.07.2014.

У зв'язку з поверненням судді Митрохіної А.В. з відпустки, розпорядженням заступника Голови Господарського суду міста Києва від 07.07.2014 справу №910/10994/14 було передано для розгляду судді Митрохіній А.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.07.2014 суддя Митрохіна А.В. прийняла справу №910/10994/14 до свого провадження.

В судове засідання представник позивача з'явився, надав пояснення по справі та просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представники відповідача в судові засідання призначені на 23.07.2014 не з'явилися, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі №910/10994/14 від 06.06.2014 року не виконали, про причини неявки суд не повідомили, заяв та клопотань не подавали.

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд в нарадчій кімнаті, у відповідності до ст.ст. 82-85 ГПК України, ухвалив рішення у справі №910/10994/14.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 23.07.2014 року. судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,-

ВСТАНОВИВ:

01.10.2012 між Комунальним підприємством "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" (надалі - Виконавець або Позивач) та Виробничим кооперативом "ДОВЄРІЄ" (надалі - Споживач або Відповідач) укладено Договір №Ц-249 про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (надалі - Договір).

Згідно з п.1.1 Договору Виконавець зобов'язується своєчасно надавати Споживачеві відповідної якості послуги з централізованого опалення, а споживач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені Договором.

Пункт 1.2 Договору визначає, що Споживач є власником нежитлових приміщень з №1 по №20 (групи приміщень « 11») за адресою: м. Київ, вул. Пушкінська, 32, загальною площею 169,2 кв. м на підставі Договору купівлі-продажу №1-55 від 12 березня 2012 року.

Відповідно до п.3.1 Договору розрахунковим періодом є календарний місяць.

Згідно з п.3.2 Договору платежі вносяться не пізніше 25 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Послуги оплачуються у безготівковій формі (п.3.3 Договору).

Пункт 4.1.1 Договору встановлює обов'язок споживача оплачувати послуги у встановлений Договором строк.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання за Договором по сплаті послуг з надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення у період з жовтня 2012 року по березень 2014 року у розмірі 45 831,95 грн.

Договір є договором надання комунальних послуг, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання в т.ч. Глави 63 Цивільного кодексу України та Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За змістом ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.

Частиною 1 ст. 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлено, що порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства.

У відповідності до ч. 1 ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Матеріалами справи (Договором, табуляграмами) підтверджується надання позивачем протягом періоду з жовтня 2012 року по квітень 2014 року послуг відповідачу з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та існування заборгованості відповідача, станом на 01.04.2014 у розмірі 45 831,95 грн.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до п.п. 5) п. 3 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно із частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи п. 3.2 Договору грошове зобов'язання відповідача по оплаті наданих позивачем за Договором послуг мало бути виконане щомісяця не пізніше 25 числа місяців, наступних за місяцями надання таких послуг.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача простроченого грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача 45 831,95 грн. за надані згідно Договору послуги. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Виробничий кооператив «ДОВЄРІЄ» обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено, а судом не встановлено.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з Виробничого кооперативу "ДОВЄРІЄ" на користь Підприємства заборгованості у розмірі 45 831,95 грн. є правомірними та обґрунтованими.

Також, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 229,20 грн. та 3% річних у розмірі 1 050,47 грн., нарахованих за прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання у період з жовтня 2012 року по квітень 2014 року по кожному платежу окремо.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив та вважає за можливе задовольнити вимогу позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 229,20 грн. та 3% річних у розмірі 1 050,47 грн.

За таких обставин суд приходить до висновку про необхідність повного задоволення позовних вимог та стягнення з Виробничого кооперативу "ДОВЄРІЄ" на користь Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" заборгованості у розмірі 45 831,95 грн., інфляційних втрат у розмірі 229,20 грн. та 3% річних у розмірі 1 050,47 грн.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Виробничого кооперативу "ДОВЄРІЄ" (01004, м. Київ, вул. Пушкінська, буд.32, код ЄДРПОУ 21618069) на користь Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" (03190, м. Київ, вул. Кирпоноса, буд.10/8, код ЄДРПОУ 31731838) заборгованість у розмірі 45 831 (сорок п'ять тисяч вісімсот тридцять одна) грн. 95 коп., інфляційні у розмірі 229 (двісті двадцять девять) грн. 20 коп., 3% річних у розмірі 1 050 (одна тисяча п'ятдесят) грн. 47 коп. та судовий збір у розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

5. Дата складання повного рішення 01.08.2014.

Суддя Митрохіна А.В.