Рішення

від 02.02.2009 по справі 12851-2006

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

АВТОНОМНОЇ

РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна

Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 305

РІШЕННЯ

Іменем

України

02.02.2009

Справа №2-30/12851-2006

За позовом Товариства з обмеженою

відповідальністю «Лєнк ЛТД», м. Сімферополь,               вул. Севастопольська, 41/5

До відповідача Суб'єкта

підприємницької діяльності ОСОБА_1,                    АДРЕСА_1

Про стягнення 29555,65 грн.

                        Суддя

Ловягіна Ю.Ю.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача - Морозов, представник

за дов., у справі.

Від відповідача - ОСОБА_2,

представник, довіреність у справі.

Суть спору: позивач - Товариство з

обмеженою відповідальністю «Лєнк ЛТД», м. Сімферополь звернувся до

господарського суду з позовом до відповідача - Суб'єкта підприємницької

діяльності ОСОБА_1, м. Джанкой про стягнення 29555,65 грн.  заборгованості по договору купівлі-продажу №

б/н від 04.01.04р.

Заявою від 27 січня 2009 року

позивач збільшив позовні вимоги та просить стягнути з відповідача

заборгованість по договору купівлі-продажу товару від 04.01.2004р. та по

накладній від 22.12.2003р. в сумі 26899,16грн., 12947,63 грн. пені, 19150,34

грн. інфляції, разом 58997,13 грн. Також позивач просить стягнути з відповідача

держмито в розмірі 589,97грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення

судового процесу в сумі 118,00грн., витрати по експертизі № 8212 в розмірі

1804,80грн. та витрати по отриманню довідок в сумі 60,00грн.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що

по накладній №ЛН-1479 від 22.12.2003р. відповідачу було поставлено товар на

суму 12843,08грн. та згідно з умовами договору 

від 04.01.2004р. він поставляв відповідачу товар по видатковим накладним

№Т-0000541 від 05.01.2004р. на суму 14962,09грн. та №Т-0000548 від 05.01.2004р.

товар на суму 993,99грн., усього на суму 28799,16грн. Позивач пояснює, що

відповідачем проводилась часткова оплата по накладним на суму 1900,00грн., у

зв'язку з чим за відповідачем склалась заборгованість у сумі 26899,16грн. На

суму боргу позивачем нараховані пеня та інфляція, що разом становить 58997,13

грн.

Представник відповідача проти

позову заперечує, не визнає його в повному обсязі та пояснює, що заборгованість

перед позивачем була повністю погашена, що підтверджується двостороннім

розрахунком погашення заборгованості та розписками довірених осіб позивача на

загальну суму 28800,00грн.

Ухвалою господарського суду АРК від

11.09.2006р. провадження у справі було зупинено для проведення перевірки факту

одержання грошей та ідентичності підпису і відбитку печатки, матеріали справи

були скеровані до Управління державної служби боротьби з економічними злочинами

ГУ МВС України в АРК, м. Сімферополь.

07 червня 2007 року ухвалою

господарського суду АРК провадження у справі було поновлено, у зв'язку з тим,

що обставини, які зумовили зупинення провадження відпали.

Ухвалою господарського суду АРК від

16.07.2007р. призначено по справі судово-почеркознавчу та  судово-технічну експертизи, проведення яких

доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, м. Київ та

зупинено провадження у справі.

Ухвалою господарського суду АРК від

11.11.2008 р. провадження у справі було поновлено після закінчення проведення

експертиз.

Згідно зі ст. 75 ГПК України, суд

вважає можливим розгляд справи за наявними в ній матеріалами. Інших доказів

представлено не було.

Дослідивши представлені докази,

заслухавши пояснення представників сторін, суд -

в с т а н о в и в:

04 січня 2004 року товариство з

обмеженою відповідальністю «Лєнк ЛТД» 

(продавець) та суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 (покупець)

уклали договір купівлі-продажу (т.с. 1, а.с. 9).

Відповідно до ст. 655 ЦК України по

договору купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується

передати майно (товар) у власність іншій стороні (покупцю), а покупець приймає

або зобов'язується прийняти майно (товар) та сплати за нього певну грошову

суму.

Згідно з розділом 1 Договору

продавець зобов'язаний передати у власність покупця майно (товар), який

належить продавцю, а покупець зобов'язаний прийняти це майно (товар) та

оплатити його.

Пунктом 3.1 договору передбачено,

що оплата за договором здійснюється з відстрочкою платежу на 60 днів з дня

отримання товару поетапно відповідно до накладних, рахунків-фактур.

Товар позивачем був поставлений 05

січня 2004 року, відповідач був зобов'язаний оплатити отриманий товар до 05

березня 2004 року включно.

Усього позивачем було поставлено

товару відповідачу на суму 15956,08грн., що підтверджується видатковою

накладною № Т-0000541 від 05.01.2004р. на суму 14962,09грн. (т.с. 1, а.с. 11)

та видатковою накладною № Т-0000548 від 05.01.2004р. на суму 993,99грн. (т.с.

1, а.с. 10).

Також між позивачем та відповідачем

був укладений провочин на постачання товару, що підтверджується видатковою

накладною №ЛН-1479 від 22.12.2003р. на суму 12843,08 грн. (т.с. 1, а.с. 8).

Пунктом 1 частини 1 статті 208

Цивільного кодексу України передбачено, що правочин між юридичними особами

повинен бути вчинений у письмовій формі.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК

України правочин вважається таким,  що

вчинений у письмовій формі, якщо 

його  зміст зафіксований в одному

або кількох документах,  у листах,

телеграмах, якими обмінялися сторони та 

підписаний його стороною (сторонами).

Факт укладення правочину підтверджується

підписами та печатками ТОВ «Лєнк ЛТД» та СПД ОСОБА_1 на видатковій накладній

№ЛН-1479 від 22.12.2003р., за якою відповідачу було поставлено товар на суму

12843,08грн.

На підставі ст. 509 Цивільного

кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник)

зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати

майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від

певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його

обов'язку.

Статей 193 Господарського кодексу

України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських

відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно

до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог

щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно

ставляться.

Відповідно до вимог статей 525, 526

Цивільного Кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або

одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено

договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно

до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за

відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або

інших вимог, що звичайно ставляться.

На підставі п. 5.2.2. договору

передбачений обов'язок покупця оплатити товар у розмірі та у строки, які

встановлені договором та вибрати його у трьохденний термін із дня оплати.

Оплату відповідач здійснив

частково. 16.08.2004р. відповідач сплатив 1400,00грн., що підтверджується

випискою руху грошових коштів від 16.08.2004р. (т.с. 1, а.с. 25), 24 грудня

2003 року відповідач перерахував 500,00 грн. на рахунок позивача, що

підтверджується банківською випискою руху грошових коштів по рахунку ТОВ «Лєнк

ЛТД» за 24.12.2003р. (т.с. 1, а.с. 24)).

Таким чином, загальна сума боргу

СПД ОСОБА_1 перед ТОВ «Лєнк ЛТД» становить 26899,16 грн., до теперішнього часу

не сплачена, підтверджується матеріалами справи, а тому підлягає стягненню в

повному обсязі.

Не приймаються до уваги посилання

відповідача про відсутність заборгованості.

Доказом сплати суми боргу

відповідач вважає надані в матеріали справи оригінали розписок довірених осіб

позивача та двосторонній розрахунок погашення заборгованості на загальну суму

28799,16 грн. (а.с. 92 - 96, 98, т. 2).

Відповідно до ст. 33, 34 ГПК

України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як

на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до

законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть

підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доказами у справі є будь-які

фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку

встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і

заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного

вирішення господарського спору. (ст. 32 ГПК України) Ці дані встановлюються,

зокрема, висновками судових експертів.

Так, ухвалою господарського суду

від 16.07.2007р. було призначено проведення судово-почеркознавчої та

судово-технічної експертизи, проведення яких доручено Київському

науково-дослідному інституту судових експертиз, м. Київ

Згідно з висновком № 8213 від

06.02.2008 р. (а.с. 18 - 20, т. 2) та висновком № 8212 від 29.02.2008 р. (а.с.

44 - 46, т. 2) на розрахунку погашення заборгованості між СПД ОСОБА_1 та ТОВ

«Лєнк ЛТД» на суму 28799,16 грн. підпис від імені ОСОБА_2 виконаний не ОСОБА_2,

а іншою особою з наслідуванням його підпису, ймовірно, з застосуванням

технічних прийомів, зокрема - шляхом перерисовки на просвіт з використанням, як

модель, якогось підпису ОСОБА_2

Крім того, розписки, на які

посилається відповідач, як на розписки, підписані довіреними особами позивача,

(а.с. 92 - 96, т. 2) виконанні на різних папірцях, невстановленими особами без

зазначення посад осіб, та інших необхідних реквізитів.

Відповідно до ст. 9 «Про

бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996

під час здійснення господарської операції складаються первинні документи.

Первинні документи - це документи, які містять відомості про господарську

операцію та підтверджують її здійснення.

Первинних бухгалтерських

документів, які б підтверджували сплату позивачу суми боргу відповідачем в

матеріали справи не представлено.

Також, позивачем було заявлено до

стягнення пеня в сумі 12947,63 грн., яка не підлягає стягненню з наступних

підстав.

Згідно з п. 6.3  договору за несвоєчасну або неповну оплату

майна покупець сплачує пеню у розмірі 0,05% від неперерахованої суми за кожен

день прострочки. Пеня за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань не повинна

перевищувати подвійної  облікової ставки

НБУ, яка діє на момент нарахування пені.

В заяві про збільшення своїх вимог,

як на підставу стягнення пені позивач посилається на п. 4 ст. 232 ГК України

згідно з якою відсотки за неправомірне користування чужими коштами справляються

по день сплати суми цих коштів кредитору, якщо законом або договором не

встановлено для нарахування відсотків інший строк.

Пунктом 6 ст. 232 ГК України

встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання

зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється

через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як вбачається із заяви, позивачем

заявлена до стягнення пеня за період з 06 березня 2004 р. по 20 січня 2009 р.

за 1779 дня, тобто за період значно більший ніж встановлено п. 6 ст. 232 ГК

України.

З викладених обставин, в частині

стягнення пені в сумі 12947,63 грн. за період з 06.03.2004 р. по 20 січня 2009

р. вимоги не підлягають задоволенню, як безпідставні. 

Також позивачем заявлені до

стягнення індекс інфляції за період з квітня 2004 року по 2008 рік в сумі

10189,26грн. від суми боргу 14556,08 грн. (по договору купівлі-продажу) та в

сумі 8961,08 грн. за період з січня 2004 р. по грудень 2008 р. від суми боргу

12343,08 грн. (по накладній). Такі вимоги підлягають частковому задоволенню з

наступних підстав.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України

зазначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на

вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого

індексу інфляції за весь час прострочення.

Що стосується вимог позивача про

стягнення індексу інфляції від суми 14556,08 грн., яка є сумою боргу, яка

склалася по договору купівлі-продажу від 04.01.2004 р., слід зазначити, що за

період, заявлений позивачем, з урахуванням середнього індексу інфляції 192,99%,

заборгованість з урахуванням індексу інфляції становить 28092,84 грн., індекс

інфляції - 13536,76 грн. (28092,84-14556,08). Однак враховуючи, що позивачем

заявлено до стягнення індекс інфляції в сумі 10189,26 грн., суд вважає за

необхідне задовольнити вимоги позивача в 

розмірі заявленої суми.

В частині стягнення індексу

інфляції від суми боргу 12343,08 грн., який виникнув внаслідок несплати

відповідачем заборгованості  за одержаний

товар по накладній № ЛН-1479 від 22.12.2003 р., слід звернути увагу на те,

відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання

боржником обов'язку не встановлений боржник повинен виконати такий обов'язок у

семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного

виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Такою вимогою є позовна заява, з

якою позивач звернувся до суду. Позов був зареєстрований в суді 28 липня 2006

р. Таким чином, індекс інфляції підлягає стягненню з відповідача за період з

липня 2006 р. по грудень 2008 р., як заявлено позивачем, з урахуванням

середнього індексу інфляції 153,29%, заборгованість з урахуванням індексу

інфляції становить 18920,55 грн., індекс інфляції 6577,47 грн. (18920,55 -

12343,08).

Таким чином, з відповідача на

користь позивача підлягає стягненню індекс інфляції в сумі 10189,26 грн. за

період з квітня 2004 р. по грудень 2008 р. від суми боргу 14556,08 грн. та

6577,47 грн. за період з липня 2006 р. по грудень 2008 р. від суми боргу

12343,08 грн. Усього 16766,73 грн.

27 січня 2009 року представником

позивача було заявлено клопотання про стягнення з відповідача витрати, понесені

товариством з обмеженою відповідальністю «Лєнк ЛТД» на проведення

судово-почеркознавчої експертизи у розмірі 1804,80грн., що підтверджується

платіжним дорученням №1 від 06.11.2008р.

На підставі ст. 49 ГПК України

суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, витрати на

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані

з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову - на відповідача.

Таким чином, державне мито, витрати

на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та витрати на проведення

судової експертизи підлягають стягненню з відповідача відповідно до ст. 49 ГПК

України пропорційно задоволеним вимогам.

У заяві про збільшення позовних вимог

від 27.01.2009р. позивач просив також стягнути з відповідача витрати по

отриманню довідок в сумі 60,00грн. Ця вимога не підлягає задоволенню, оскільки

витрати по отриманню довідок не є судовими витратами.

Пункт 1 роз'яснення Вищого

арбітражного суду України від 04.03.1998р. №02-5/78 «Про деякі питання практики

застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України»

зазначається, що відповідно до розділу VI ГПК судовими витратами є пов'язані з

розглядом справи в господарському суді витрати, які складаються з державного

мита, сум, що підлягають сплаті за проведення експертизи (аудиту), призначеної

господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових

доказів у місці їх знаходження, сплати послуг перекладача, адвоката, витрат на

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних

з розглядом справи. До інших витрат у розумінні статті 44 ГПК відносяться,

зокрема, суми, які підлягають сплаті особам, викликаним до господарського суду

для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи.

У судовому засіданні, яке відбулося

02 лютого 2009 р. були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Відповідно до ст. 84 ГПК України

рішення оформлено та підписано 09 лютого 2009 р.

Керуючись ст. 49, 82 - 84

Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з суб'єкта підприємницької

діяльності ОСОБА_1,                   

АДРЕСА_1 (р/рНОМЕР_1 у філії відділення ПІБ м. Красноперекопськ БО-З) на

користь товариства з обмеженою відповідальністю «Лєнк ЛТД», м.

Сімферополь,  вул. Севастопольська, 41/5

(р/р26003301320918 КРУ ПІБ м. Сімферополя МФО 324430 ОКПО 23196129) 26899,16

грн. суми боргу, 16766,73грн. індексу інфляції, 436,66 грн. держмита, 87,34

грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 1335,70

грн. витрат на проведення експертизи.

3.          В інший частині позову відмовити.

4.          Видати наказ після набрання рішенням

законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                       

Ловягіна Ю.Ю.