Постанова

від 15.08.2014 по справі 826/10207/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01601, м.  Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ м. Київ 15 серпня 2014 року                     08:30                                     № 826/10207/14 Окружний адміністративний суд м. Києва у складі головуючого судді Саніна Б.В. при секретарі судового засідання Борисовій Т.М. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом  Приватне підприємство "К-ОФІС" до  Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві   Київська міжрегіональна митниця Міністерство доходів та зборів України про  про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної  вартості товарів ВСТАНОВИВ: До Окружного адміністративного суду м. Києва надійшов адміністративний позов Приватного підприємства «К-Офіс» (надалі – позивач /ПП «К-Офіс») до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів у м. Києві (надалі-відповідач 1/Митниця), Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві (надалі – відповідач 2/ГУ ДКС України у м. Києві), в якому просить суд: 1. Визнання протиправними та скасувати рішення відповідача 1 про корегування митної вартості товарів №100250004/2014/000030/1 від 04.04.2014 р. 2. Стягнути з Державного бюджету на користь позивача (код ЄДРПОУ 37589743) суму переплати податку на додану вартість в розмірі 2 917, 74 грн. 3. Стягнути з Державного бюджету на користь позивача (код ЄДРПОУ 37589743) судові витрати. Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києві від 17.07.2014 р. було відкрито провадження в адміністративній справі та призначено до судового розгляду. В судове засідання з'явилися представники позивача, які  позовні вимоги підтримують в повному обсязі, просять суд їх задовольнити з підстав викладених в адміністративному позові, зокрема зазначають, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів  №100250004/2014/000030/1 є протиправним, оскільки останнє було прийняте з порушенням визначеного законом порядку, без дотримання основних принципів митного регулювання, законності, визнання рівності та правомірності інтересів усіх суб'єктів господарювання, з порушенням норм МК України, як наслідок підлягає скасуванню. В судове засідання представник відповідача 1 не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду справи був належним чином повідомлений, через відділ документального обігу та контролю суду подав клопотання про відкладення розгляду справи. В судове засідання представник відповідача 2 не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду справи був належним чином повідомлений, заяв щодо перенесення розгляду справи або розгляду справи за його відсутності до суду не подавав, про причини неявки суду не повідомляв.   Відповідно до положень п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Більше того, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема «Іззетов проти України», «Пискал проти України», «Майстер проти України», «Субот проти України», «Крюков проти України», «Крат проти України», «Сокор проти України», «Кобченко проти України», «Шульга проти України», «Лагун проти України», «Буряк проти України», «ТОВ «ФПК «ГРОСС» проти України», «Гержик проти України» суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження. Зважаючи на неявку в судове засідання відповідачів, а також беручи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, на підставі ст.3 та ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства (надалі-КАС України), суд дійшов висновку про можливість перейти до розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами. Розглянувши наявні в матеріалах докази, заслухавши в судовому засіданні пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтується позов, оцінивши докази які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, в межах заявлених позовних вимог суд дійшов висновку про наступне. Як вбачається з матеріалів справи, ПП «К-Офіс» уклало з компанією  ASIA PAPER PULS ENERGY EXCHANGE GROUP LIMITED (Китай) зовнішньоекономічний контракт купівлі-продажу №32 від 02.01.2013 р. (надалі-Контракт №32), до якого було укладено додаткові угоди від 31.12.2013 р., №1, №2, №3 та №4. Відповідно до п.1.1 Контакту №32, продавець продає, покупець купує бумагу формату А4 на умовах СІF Одеса, Україна (витрати на страхування та доставку до порту Одеса, Україна сплачує продавець). Згідно п.2.2 Контракту №32 ціни зазначаються в специфікаціях, які є доповненнями до даного контракту, встановлюються в доларах США та включають в себе вартість тари, упаковки, маркування та фрахту. Пунктом 3.1 Контракту №32 визначено, що дата відправки замовлення не повинна перевищувати 30 календарних днів після отримання продавцем депозиту. Водночас, відповідно до п.7.1 Контракту №32 всі розрахунки та платежі за даним контрактом здійснюються в доларах США. Оплата товарів, що постачаються за даним контрактом здійснюється у повному обсязі 100% банківським переводом відповідно до виставленого рахунку на поставку протягом 10 робочих днів після отримання по електронній пошті пакету документів, зазначених в п.5.2 даного контракту. Так, при розмитненні товару позивачем було подано до Київської міжрегіональної митниці  Міндоходів митну декларацію №100250004/2014/091815 від 04.04.2014 р. При цьому, митна вартість товару була визначена із застосуванням основного методу - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). На підтвердження заявлених відомостей додатково було надано Контракт №32, облікову картку №100/2013/0003903 від 11.07.2013 р.; СМР №914 та №865 від 03.04.2014 р.; коносамент APLU 065889981 від 17.01.2014 р.; інвойси №GH213-4; №GH213-5, №GH213-6 від 13.01.2014 р.; пакувальні листи б/н від 13.01.2014 р.; специфікації №42, №43, №44 від 13.01.2014 р.; додаткові угоди №1, №2 від 31.12.2013 р.; сертифікати походження ССРІТ131463917 від 16.01.2014 р., ССРІТ131463974 від 17.01.2014 р., ССРІТ131463916 від 16.01.2014 р.; прайс-лист б/н від 30.03.2014 р.; експортну декларацію продавця №424320140430010219 від 15.01.2014 р., платіжні доручення №254, №255 від 18.03.2014 р., №257, №258, №259, №260 від 24.03.2014 р.; сертифікат продавця від 05.01.2014 р.; експортний висновок Київської ТПП №Ц-191 від 28.03.2013 р.; екологічну декларацію №22889 від 03.04.2014 р. Однак, у митного органу виникли сумніви стосовно достовірності наданих декларантом до митного оформлення відомостей, оскільки на думку відповідача 1, подані документи містять неповні відомості та розбіжності. Як наслідок відповідачем 1 було відмовлено у прийнятті митної декларації №100250004/2014/091815 від 04.04.2014 р., проведено процедуру консультацій з позивачем та витребувано додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів. Після проведення процедури консультацій відповідачем 1 було прийнято рішення про коригування митної вартості №100250004/2014/000030/1 за шостим резервним методом. Згідно із вказаними рішеннями митна вартість була скоригована у бік її збільшення. Як вбачається із оскаржуваного рішення про коригування митної вартості №100250004/2014/000030/1 відповідачем 1 було запропоновано позивачу, відповідно до ч.3 ст.53 МК України надати додаткові документи, зокрема: додатки до зовнішньоекономічного договору (контракту) у разі їх наявності; інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; в разі здійснення страхування – страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснювались за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини; за власним бажанням подати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару. Однак, електронним повідомленням, 04.04.2014 р. позивачем було повідомлено відповідача 1 про неможливість надання додаткових документів. В той же час, не погоджуючись із скоригованою відповідачем митною вартістю, позивачем було випущено товари у вільний обіг шляхом надання гарантій відповідно до ч.7 ст.55 МК України та подано нову митну декларацію №100250004/2014/91819 від 04.04.2014 р. Крім того, супровідними листами №1 від  28.04.2014 р. та №2 від 16.05.2014 р. позивачем було надіслано на адресу відповідача 1 додаткові документи. Розглянувши надані позивачем документи, відповідачем 1 було направлено на адресу ПП      «К-Офіс» листи №5455/1/26-70-61-04  від 06.05.2014 р. та №6080/1/26-70-61-02 від 22.05.2014 р., в яких зазначалося про те, що документи надані позивачем в якості додаткових, Київською міжрегіональною митницею прийняті до уваги, але останні не можуть бути підставою для підтвердження заявленої митної вартості товарів. Як наслідок, Київська міжрегіональна митниця не вбачає підстав для перегляду рішення про коригування митної вартості товарів №100250004/2014/000030/1 від 04.04.2014 р. Вважаючи рішення Київської міжрегіональної митниці Міндоходів №100250004/2014/000030/1 протиправним та необґрунтованим, ПП «К-Офіс» звернулося до адміністративного суду з даним позовом. Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи усіх форм дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Відповідно до ст.1 МК України відносини, пов'язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування. Згідно ст.49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Крім того, відповідно до ст.50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для: нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки. Поряд із цим, у ст.52 МК України зазначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації. Відповідно до ч.8 ст.52 МК України у декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене. При цьому, відповідно ст.53 МК України, документами які підтверджують митну вартість товарів є: - декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у ч.5 і ч.6 ст.52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; - зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; - рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; - копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів зазначених у ч.2 та ч.3 цієї статті, подає (за наявності) такі документи: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; розрахунок ціни (калькуляцію). Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. Відповідно до ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч.1 ст.58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень ст.55 цього Кодексу. Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені ст. 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному ст.345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю. Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.2-4 ст.53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органів доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. У разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично. Отже, аналіз вищевказаних норм свідчить про те, що органи доходів і зборів мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості товарів. Дослідивши, наявні в матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд зазначає про наступне. Відповідно до графи 33 оскаржуваного рішення №100250004/2014/000030/1 від    04.04.2014 р. «Обставини прийняття рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» відповідач, приймаючи рішення про коригування митної вартості виходив, з того що подані позивачем документи містять неповні дані, а також з того, що ПП            «К-Офіс» не надано додаткових документів на письмову вимогу митного органу, а тому митна вартість імпортованого товару не може бути визначена за ціною договору. Щодо витребування додаткових документів та коригування митної вартості товарів, суд зазначає наступне. Як вбачається з оскаржуваного рішення, однією з підстав коригування відповідачем митної вартості товарів, було те, що надані позивачем до митного оформлення специфікації №42, №43, №44 підписані лише представником однієї сторони контракту. Так, відповідно до п.2.2 Контракту №32 ціни вказуються в специфікаціях, які є доповненнями до даного контракту. В той же час, п.12.3 Контракту №32  встановлено, що всі зміни і доповнення до даного контракту дійсні, якщо вони здійснені в письмовій формі і підписані належним чином уповноваженими представниками сторін. Однак, подані до митного оформлення специфікації №42, №43, №44 підписані лише представником однієї сторони контракту, а саме ASIA PAPER PULS ENERGY EXCHANGE GROUP LIMITED. Крім того, як вбачається з матеріалів справи, що не заперечується позивачем, Контракт №32 було укладено з компанією ASIA PAPER PULS ENERGY EXCHANGE GROUP LIMITED (Продавець), а інвойси видано компанією GUANGZHOU KINGSANY  PAPER CO., LTD (виробник), у той же час, декларант заявляє, що зовнішньоекономічна операція за контрактом з виробником. Суд не приймає до уваги посилання позивача на сертифікат від 05.01.2014 р., так як було встановлено раніше, всі доповнення до контракту здійснюються в письмовій формі та мають бути  підписані належним чином уповноваженими представниками сторін. Однак, суд звертає увагу на те, що в матеріалах справи відсутні будь-які належним чином оформлені додаткові угоди до Контракту №32, в яких би зазначалося про право GUANGZHOU KINGSANY  PAPER CO., LTD  надавати покупцям коносаменти, інвойси, упаковочні листи, тощо. Крім того, суд погоджується з доводами відповідача 1, щодо того, що наданий позивачем прайс-лист  виробника товару, який діє з 20.03.2014 р., носить адресний характер, відтак суперечить суті прайс-листа, як комерційної пропозиції, що повинна бути адресована необмеженій кількості потенційних покупців. Тому, даний документ не може розглядатись у якості підтвердження заявленої митної вартості та являє собою форму комерційної пропозиції даному покупцю. Наданий експертний висновок КТПП від 28.03.2014 р. №Ц-191 виданий на інші товарні партії (інші інвойси та специфікації), а тому суд погоджується з позицією відповідача, що даний документ не може бути належним доказом для підтвердження заявленої митної вартості товарів. Отже, враховуючи вищевикладене, суд погоджується з позицією відповідача 1, та вважає що у останнього було достатньо законних підстав для витребування у ПП «К-Офіс» додаткових документів, які як вбачається з матеріалів справи позивачем надано не було.   Таким чином, враховуючи те, що ПП «К-Офіс»  не виконано в повному обсязі вимоги митниці щодо надання додаткових документів, суд приходить до висновку, що у відповідача 1 не було підстав для перегляду рішення про коригування митної вартості №100250004/2014/000030/1, а отже останнє було прийнято правомірно. Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Частиною 1 ст.9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до положень ч.1 ст.11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В ч.1, ч.4, ч.5 та ч.6 ст.72 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали. Суд може збирати докази з власної ініціативи. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів. Частиною 1 ст.71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу. Статтею 159 КАС України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. З огляду на вищевказане суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ПП «К-Офіс». Крім того, відповідно до ст. 94 КАС України, судовий збір не відшкодовується, а решту суми судового збору стягнути з позивача. Керуючись положеннями ст.ст.  2, 17, 71, 86, 158-163, 167,  254 КАС України, суд - ПОСТАНОВИВ: 1. У задоволенні позовних вимог Приватного підприємства «К-Офіс» до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві відмовити в повному обсязі. 2.          Стягнути з Приватного підприємства «К-Офіс» (адреса: 02094, м. Київ, вул. Червоноткацька, 71 код ЄДРПОУ 37589743) решту суми судового збору у розмірі 1  644 (одна тисяча шістсот сорок чотири) грн. 30 коп. на розрахунковий рахунок №31218206784007 до ГУ ДКСУ у місті Києві, код 38004897, МФО 820019, код класифікації доходів бюджету 22030001, призначення платежу: «Судовий збір за розгляд Окружним адміністративним судом м. Києва адміністративної справи №826/10207/142. Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.185-187 КАС України. Суддя                                                                                                                                Б.В. Санін