ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ВИЩИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 лютого 2009 р.
№
43/314-23/125
Вищий
господарський суд України
у складі колегії
суддів:
головуючого
Губенко
Н.М.
суддів
:
Барицької
Т.Л., Подоляк О.А.
розглянувши
у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
ТОВ "Євроресурс"
на постанову
від
03.12.2008 р. Київського апеляційного
господарського суду
у
справі
№
43/314-23/125
за позовом
ТОВ
"Євроресурс"
до
Державного
житлово-комунального підприємства НАН
України
треті
особи
Національна
академія наук України; ТОВ "Ельторіо"; ПП "Фірма Е.І.В.
Плюс"; ТОВ "Професіонал"; Голосіївська районна у м. Києві рада;
Регіональне відділення фонду
державного майна по м. Києву; ОСОБА_1.; ОСОБА_2ОСОБА_3.; ОСОБА_4.
про
визнання
права власності на нерухоме майно
за
участю
Прокуратури
м. Києва
за
участю представників:
від
позивача
- Кривенко О.О.
від
відповідача
- Кирик О.В.
від
третьої особи-1
- не з'явились
від
третьої особи-2
- не з'явились
від
третьої особи-3
- не з'явились
від
третьої особи-4
- не з'явились
від
третьої особи-5
- Сорокопуд І.В.
від
третьої особи-6
- не з'явились
від
третьої особи-7
- ОСОБА_5.
від
третьої особи-8
- не з'явились
від
третьої особи-9
- не з'явились
від
третьої особи-10
- не з'явились
від
прокуратури
- Савицька О.В.
В С Т А Н О В И В:
Рішенням
господарського суду міста Києва від 02.04.2008 р. (судді: Демидова А.М., Ковтун
С.А., Хрипун О.О.) позов задоволено: визнано за ТОВ "Євроресурс"
право власності на нерухоме майно, а саме:
-
групу нежитлових приміщень № 129, що знаходяться на першому поверсі житлового
будинку за АДРЕСА_1, загальною площею 238,4 кв.м.;
-
групу нежитлових приміщень № 130, що знаходяться на цокольному поверсі
житлового будинку за АДРЕСА_1, загальною площею 436,4 кв.м.;
-
групи нежитлових приміщень № 118 та № 119, що знаходяться на першому поверсі
житлового будинку за АДРЕСА_2, загальною площею 186,1 кв.м.;
-
нежитлові приміщення, що знаходяться у підвалі житлового будинку за АДРЕСА_3
загальною площею 185,3 кв.м.;
-
нежитлові приміщення, що знаходяться у підвалі житлового будинку за АДРЕСА_4
загальною площею 167,0 кв.м.;
- групи
нежитлових приміщень № 9, № 11, № 12, що знаходяться у підвалі житлового
будинку за АДРЕСА_5, загальною площею 171,9 кв.м.;
-
групи нежитлових підвальних приміщень №№ 59, 60, 61, що знаходяться у підвалі
житлового будинку за АДРЕСА_6, загальною площею 404,9 кв.м.
Постановою
Київського апеляційного господарського суду від 03.12.2008 р. (судді: Корсак
В.А., Коршун Н.М., Авдеєв П.В.) рішення господарського суду скасовано, в позові
відмовлено.
Не
погоджуючись з постановою, ТОВ "Євроресурс" звернулось до Вищого
господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить постанову
суду апеляційної інстанції скасувати, а рішення місцевого господарського суду
залишити без змін, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням
апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши
пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи
касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм
матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду
України прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи
із наступного.
Як
вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, Державне
житлово-комунальне підприємство НАН України (надалі -ДЖКП НАН України) створено
Постановою бюро Президії НАН України № 422 від 24.12.1998 р. Статут ДЖКП НАН
України зареєстрований Московською районною державною адміністрацією м. Києва
05.11.1999 р. під № 15200.
Ухвалою
господарського суду міста Києва від 26.05.2004 р. порушено провадження у справі
№ 43/211 про банкрутство ДЖКП НАН України, який є відповідачем по справі №
43/314-23/125.
Ухвалою
господарського суду міста Києва від 11.03.2005 р. у справі № 43/211 введено
процедуру санації ДЖКП НАН України.
Ухвалою
господарського суду міста Києва від 24.03.2006 р. затверджено план санації ДЖКП
НАН України. Відповідно до даної ухвали серед заходів по відновленню
платоспроможності боржника планом санації передбачено відчуження на конкурсних
засадах частини майна боржника, а саме нежитлових приміщень шляхом проведення
конкурсу між потенційними інвесторами, а в наслідок виконання своїх
обов'язків передбачених даним планом санації інвестор набуває права власності
на зазначені об'єкти нерухомого майна.
За
результатами проведених біржових торгів конкурсним інвестором ДЖКП НАН України, який запропонував
найвищу ціну за відчужуване майно, визнано TOB "Євроресурс".
Судами
встановлено, що позивачем виконані всі зобов'язання за планом санації, що
підтвержується належними доказами.
Згідно
до Закону України "Про особливості правового режиму діяльності
Національної Академії наук України, галузевих академій наук та статусу їх
майнового комплексу" та Закону України "Про особливості правового
режиму майнового комплексу Національної академії наук України" відчуження
майна ДЖКП HAH України в процедурі проведення його санації можливе лише, якщо
HAH України надасть дозвіл на таке відчуження.
Як
було встановлено судом першої інстанції, Національна академія наук України
погодила план санації ДЖКП HAH України у справі № 43/211, тим самим надала
дозвіл на відчуження спірного майна.
Судами
встановлено, що на виконання вимог плану санації ДЖКП HAH України,
затвердженого ухвалою господарського суду міста Києва у справі № 43/211 від
24.03.2006 р., між сторонами підписано акти приймання-передачі спірного майна
від 01.06.2006 р.
Відповідно
до ст. 3 Закону України "Про особливості правового режиму діяльності
Національної академії наук України, галузевих академій наук та статусу їх
майнового комплексу" Національна академія наук України, здійснюючи
повноваження з управління об'єктами майнового комплексу Національної академії
наук України, забезпечує реалізацію прав держави як власника цих об'єктів,
пов'язаних з ефективним їх використанням та розпорядженням у межах, визначених
законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.
Частина
друга цієї статті зазначає, зокрема, що Національна академія наук України:
веде
облік об'єктів майнового комплексу Національної академії наук України, здійснює
контроль за ефективністю використання таких об'єктів;
надає
дозвіл на продаж майна організацій, що перебувають у віданні Національної
академії наук України;
здійснює
інші повноваження з управління, передбачені законодавством України, щодо
об'єктів державної власності, які належать до майнового комплексу Національної
академії наук України.
Згідно
зі ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм
майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які
дії, які не суперечать закону.
Відповідно
до частини першої ст. 134 ГК України суб'єкт господарювання, який здійснює
господарську діяльність на основі права власності, на свій розсуд, одноосібно
або спільно з іншими суб'єктами володіє, користується і розпоряджається
належним йому (їм) майном, у тому числі має право надати майно іншим суб'єктам
для використання його на праві власності, праві господарського відання чи праві
оперативного управління, або на основі інших форм правового режиму майна,
передбачених цим Кодексом.
Враховуючи
встановлені ст. 136 ГК України обмеження щодо розпорядження майном в окремих
випадках, встановлених законами України, HAH України, керуючись абзацом
одинадцятим частини другої ст. 3 Закону України "Про особливості правового
режиму діяльності Національної академії наук України, галузевих академій наук
та статусу їх майнового комплексу", як власник майна, надала дозвіл на
відчуження основних засобів -спірного майна, шляхом погодження плану санації
відповідача, який передбачав таке відчуження.
Інших
обмежень щодо розпорядження майном, які б унеможливлювали відчуження майна ДЖКП
HAH України за дозволом Національної академії наук України в межах справи про
банкрутство, законами України не встановлено. Чинне законодавство України не
містить будь-яких інших положень, крім зазначених, які б обмежували передбачене
ст. 319 ЦК України та ст. 134 ГК України право Національної академії наук
України та ДЖКП HAH України вільно володіти, користуватися і розпоряджатися їх
майном та вчиняти щодо нього будь-які дії, які не суперечать чинному
законодавству.
З
огляду на викладене, колегія судді касаційної інстанції погоджується з
висновками суду першої інстанції щодо правомірності та обґрунтованості позовних
вимог.
Суд
апеляційної інстанції скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в
позові обґрунтовував це лише тим, що
даний спір повинен розглядатись в межах справи про банкрутство, з посиланнями
на ст. 18 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або
визнання його банкрутом"
Дана
стаття Закону передбачає, що у разі
порушення сторонами умов угод, укладених згідно з планом санації, під час
проведення процедури санації захист порушеного права, що виникло у зв'язку з
проведенням процедури санації, здійснюється в процедурі провадження у справі
про банкрутство.
Як
вбачається з матеріалів справи, даний спір не пов'язаний з порушенням сторонами
умов угод, укладених згідно з планом санації. Позивач просить визнати за ним
право, яке він вже набув, але воно не визнається іншими особами.
Крім
того, спірне майно, яке є об'єктом позовних вимог, вже відчужено відповідачем
на користь позивача і ніяким чином не впливає на подальшу процедуру відновлення
його платоспроможності в межах справи про банкрутство.
Висновки
суду першої інстанції відповідають фактичним обставинам та наявним
матеріалам справи, нормам
матеріального і процесуального права,
є законними та обґрунтованими.
В
порушення ст. ст. 43, 99, 101, 104, 105 ГПК України, доводи апеляційного
господарського суду, за якими він не погодився з висновками суду першої
інстанції, є необґрунтованими. Скасовуючи рішення, апеляційний господарський
суд висновків місцевого господарського суду належним чином не спростував та
дійшов власних висновків, які суперечать обставинам справи та вимогам законодавства.
Здійснена апеляційним господарським судом неналежна юридична оцінка обставин
справи призвела до неналежного з'ясування дійсних прав і обов'язків сторін та
неправильного застосування матеріального закону, що регулює спірні
правовідносини. Як наслідок, постанова апеляційного господарського суду не
відповідає положенням ст. 105 ГПК України та вимогам, які викладені в постанові
Пленуму Верховного Суду України "Про судове рішення" від 29.12.1976
р. № 11.
Перевіривши
у відповідності до ч. 2 ст. 1115 ГПК України юридичну оцінку обставин справи та
повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду, колегія суддів
дійшла висновків про те, що суд першої інстанції в порядку ст. ст. 43, 47, 43
ГПК України всебічно, повно і об'єктивно розглянув в судовому процесі всі
обставини справи в їх сукупності; дослідив подані сторонами в обґрунтування
своїх вимог і заперечень докази; належним чином проаналізував відносини сторін.
На підставі встановлених фактичних обставин місцевим господарським судом з'ясовано
дійсні права і обов'язки сторін, правильно застосовано матеріальний закон, що
регулює спірні правовідносини, мотивовано задоволено позов.
У
зв'язку із вищевикладеним колегія суддів вважає, що приймаючи оскаржувану
постанову, апеляційний господарський суд надав невірну юридичну оцінку
обставинам справи, порушив і неправильно застосував норми матеріального та
процесуального права, в зв'язку з чим постанова суду апеляційної інстанції
підлягає скасуванню, а рішення місцевого господарського суду -залишенню в силі.
Керуючись
ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11110,
11111 ГПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ТОВ
"Євроресурс" задовольнити.
Постанову
Київського апеляційного господарського суду від 03.12.2008 р. у справі №
43/314-23/125 скасувати.
Рішення
господарського суду міста Києва від 02.04.2008 р. у даній справі залишити без
змін.
Головуючий,
суддя
Н. Губенко
С
у д д і
Т.
Барицька
О. Подоляк
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 11.02.2009 |
Оприлюднено | 14.07.2009 |
Номер документу | 4041250 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Подоляк О.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні