Рішення

від 01.09.2014 по справі 910/13005/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/13005/14 01.09.14 За позовом Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова

до товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "M.І.К. SHORR GmbH"

про стягнення 302 818,95 грн.

Суддя Головатюк Л.Д.

Представники сторін:

Від позивача Сабадош Т.І. (дов. від 18.09.13)

Від відповідача не прибув

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості у зв`язку з неналежним виконанням умов договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №5609 від 10.09.2010 .

Ухвалою господарського суду м. Києва від 04.07.2014 порушено провадження у справі №910/13005/14 та призначено до розгляду на 17.07.2014.

Представник позивача з'явився в судове засідання 17.07.2014, надав пояснення по суті справи та подав додаткові докази по справі.

Представник відповідача в судове засідання 17.07.2014 не з'явився, причин не явки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи, був належним чином повідомлений. Розгляд справи відкладено на 19.08.2014.

Представник позивача з'явився в судове засідання 19.08.2014, надав пояснення по суті справи та подав додаткові докази по справі.

Представник відповідача в судове засідання 19.08.2014 не з'явився, причин не явки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи, був належним чином повідомлений.

Розгляд справи було відкладено на 01.09.2014.

01.09.2014 в судове засідання прибув представник позивача і дав додаткові пояснення по справі.

Представник позивача свої позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі.

В судове засідання 01.09.2014 представник відповідача втретє не з'явився, причин не явки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи, був належним чином повідомлений.

Судом встановлено, що копії ухвал господарського суду від 04.07.2014 про порушення провадження у справі та відповідних ухвал про відкладення розгляду справи були направлені відповідачу за його юридичною адресою, зазначеною у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців станом на 27.08.2014, яка є незмінною на даний час.

Відповідно до ст. 64 ГПК України у разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

10.09.2010 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву (надані по тексту - Фонд) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма «М.I.K.SCHORR GmbH» (надалі - Відповідач) було укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 5609 (надалі Договір).

Згідно з Договором Фонд (Орендодавець) зобов'язаний передати, а Відповідач (Орендар) - прийняти в строкове платне користування державне нерухоме майно нежиле приміщення, площею 358.7 кв.м.. що знаходиться на балансі Національного педагогічного університету імені М.ІІ. Драгоманова (надані Позивач, Балансоутримувач) за адресою: м. Київ. вул. Воровського, 49 (далі за текстом Об'єкт оренди). Об'єкт оренди був переданий Відповідачу відповідно до Акту приймання-передачі від 10 вересня 2010 року.

Договір було укладено терміном на 11 місяців з наступною пролонгацією відповідно до пп. 10.4 Договору.

Крім того, відповідно до наказу Фонду державного майна України від 23.08.2000 р. № 1774 10 вересня 2010 року між Позивачем та Відповідачем було укладено Договір про відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг, який є невід'ємною частиною Договору. Орендна плата за Договором визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України №786 від 04.10.1995р. та становить за базовий місяць оренди - червень 2010 р. згідно п 3.1 Договору 55 940,88 грн.

Згідно з п. 3.3. Договору орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом корегування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Згідно з п. 3.6. Договору - орендна плата перераховується до державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні 50% до 50% щомісяця не пізніше 10 числа місяця відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

Зазначені зобов'язання Відповідача - своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату - передбачені в п.5.3 Договору. А також в п. 2.2.3. Договору про відшкодування витрат по утриманню орендованого нерухомого майна та падання комунальних послуг, згідно з яким Орендар зобов'язується не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним місяцем, вносити плату на рахунок Балансоутримувача Будівлі, за санітарне обслуговування прибудинкової території та допоміжних приміщень будівлі, технічне обслуговування будівлі відповідно до вартості приміщення, а також за комунальні послуги.

Однак, зазначені зобов'язання згідно Договору та Договору про відшкодування витрат по утриманню орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг Відповідачем виконані не були. Станом на день розгляду справи у Відповідача утворилась основна заборгованість перед Позивачем на загальну суму 240 608 грн. 64 коп., а саме заборгованість за Договором складає - 222 059 грн. 38 коп.; заборгованість за Договором про відшкодування витрат по утриманню орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг становить 18 549 грн. 26 коп.

Даними діями відповідач порушує взяті на себе зобов'язання за вказаними договорами.

Внаслідок укладення договору оренди, між сторонами, згідно ст. 11 ЦК України, виникли цивільні права та обов'язки. Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення ГК України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Статтею 626 ЦК України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором. Зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦКУ) Відповідно до ст.629 ЦКУ договір є обов'язковим до виконання сторонами, а отже умови договору, укладеного між сторонами є юридично обов'язковими.

Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ч. 1 ст. 629 ЦК України).

У відповідності до ст.ст. 202, 203, 205, 206 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно умов ч.1 ст. 6 ЦК України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст.173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

На підставі ст. 3 ЦК України, яка закріплює свободу договору, сторони мають право як врегулювати у договорі свої відносини, які не врегульовані цими актами, так і відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Відповідно до ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається у випадках і на умовах, встановлених договором.

Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати всій обов'язок, а кредитор -прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Відповідно до ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ст.. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Статтею 283 ГК України встановлено, що за договором оренди одна сторона(орендодавець) передає другій стороні(орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ст. 286 ГК України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Згідно з частиною третьою статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Частина перша статті 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлює для орендаря обов'язок за користування об'єктом оренди вносити орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Матеріалами справи підтверджується та відповідачем не спростовано, що відповідач має перед позивачем заборгованість зі сплати орендної плати у розмірі 34 412,47 грн.

Відповідач не надав суду доказів, які підтверджують відсутність у нього заборгованості зі сплати ним орендної плати та відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна.

Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов'язань судом встановлено.

За таких обставин, суд вимоги позивача в частині стягнення основного боргу в сумі 240 608,64 грн. вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню та стягненню з відповідача.

Оскільки факт невиконання та прострочення грошового зобов'язання відповідачем є доведеним, у позивача є всі правові підстави вимагати стягнення з відповідача передбаченої договором пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочки платежу в у відповідності з п. 3.7 договору та штрафу в розмірі 3% від суми простроченого платежу у відповідності з п. 3.8. договору.

Згідно п. 3.7. Договору орендна плата, перерахована несвоєчасно, підлягає індексації і стягується до бюджету та Балансоутримувачу у визначеному в п. 3.6 співвідношенні, відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки ІШУ. на дату нарахування пені від суми заборгованості.

Згідно з п.3.8. Договору - у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 3 відсотків від суми заборгованості.

Відповідно до ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно із ст. 599 Цивільного Кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч.4 ст. 549 ЦК України).

Статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що розмір пені не може перевищувати подвійну облікову ставку Національного Банку, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Оскільки відповідач не погасив заборгованість, яка у нього утворилась перед позивачем за поставлений товар, останній нарахував відповідачеві пеню на підставі пункту 3.7. договору, яка складає 42 338,51 грн. та штраф на підставі п. 3.8. договору в сумі 19 871,80 грн.

З сумою штрафу суд погоджується, а от пені розрахована позивач за строк понад шість місяців.

Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У зв'язку з наведеним, судом самостійно розраховано пеню у відповідності до вимог п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, яка становить: 27529,28 грн.

Отже, згідно з розрахунком позивача підлягає стягненню з відповідача на користь позивача штраф в сумі 19 871,80 грн. З цими сумами суд погоджується, так як позивачем вони розраховані арифметично вірно.

Також згідно розрахунку суду підлягає стягненню з відповідача пеня в розмірі 27529,28 грн.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, з відповідача на користь позивача стягуються понесені позивачем витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись Цивільним Кодексом України, ст.ст. 33, 34, 49, 64, 75, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "M.І.К. SHORR GmbH" (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 19/16-а, код ЄДРПОУ 20028360) на користь Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова (01601, м. Київ, вул. Пирогова, буд. 9, код ЄДРПОУ 02125295) основну заборгованість в сумі 240 608 (двісті сорок тисяч шістсот вісім) грн. 64 коп., пеню в сумі 27 529(двадцять сім тисяч п'ятсот двадцять дев'ять) грн. 28 коп., штраф в сумі 19 871(дев'ятнадцять тисяч вісімсот сімдесят одна) грн. 80 коп. та судовий збір в розмірі 5760(п'ять тисяч сімсот шістдесят) грн. 19 коп.

3. В іншій частині позову - відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

6. Копію рішення розіслати сторонам.

Суддя Головатюк Л.Д.

Дата підписання повного тексту рішення - 08.09.2014