Рішення

від 03.09.2014 по справі 907/390/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 907/390/14 03.09.14 За позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсиббанк»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Комфортбуд-4»

про стягнення 1033423,37 грн.

Суддя Сташків Р.Б.

Представники сторін:

від позивача - Бічуков А.В. (представник за довіреністю);

від відповідача - не з'явилися.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство «Укрсиббанк» (далі - Позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Комфортбуд-4» (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості та санкцій за Кредитним договором № 11380828000 від 08.08.2008 всього в сумі 1033423,37 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням Відповідачем своїх зобов'язань за вищевказаним кредитним договором.

Відповідач окремого відзиву на позов не подав, але подав заяву про застосування строку позовної давності, в якій також зазначав про неправильність здійснених Позивачем нарахувань.

Після прийняття даної справи до провадження господарським судом міста Києва розгляд справи один раз переносився за клопотанням Відповідача. У інші судові засідання 21.07.2014 та 03.09.2014 представники Відповідача не з'являлися, хоча судом було вчинено всі належні дії для повідомлення Відповідача про призначення справи до розгляду в засіданнях суду, про час і місце їх проведення, оскільки ухвали суду надсилалася на адресу місцезнаходження Відповідача, яка міститься в матеріалах справи та згідно відомостей з ЄДРЮО та ФОП.

А відтак, з огляду що судом були вчинені всі належні дії для повідомлення Відповідача про призначення справи до розгляду в засіданнях суду, про час і місце їх проведення, то будь-які несприятливі наслідки неявки повноважних представників у судове засідання покладаються на Відповідача.

Додатково суд зауважує, що Відповідач був обізнаний про розгляд даної справи в суді, та отже як учасник судового процесу не був позбавлений права та можливості (в матеріалах справи відсутні докази протилежного) направити до суду своїх повноважних представників, у тому числі для ознайомлення зі справою, підготовки відзиву тощо.

Неможливість направлення Відповідачем повноважного представника та неможливість розгляду справи без участі його представника підлягає доведенню Відповідачем, як учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК України), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Суд також приймає до уваги, що явка представників сторін у судове засідання обов'язковою не визнавалась, а отже направлення представника було правом, а не обов'язком Відповідача, та останнім не обґрунтовано підстав необхідності прийняття його представником особистої участі в судовому засіданні.

Крім того, Відповідач не був позбавлений права та можливості (в матеріалах справи відсутні докази протилежного) надати будь-які нові пояснення або докази по справі в письмовому вигляді через канцелярію суду, або направити поштою чи кур'єром, оскільки, як зазначалось вище, Відповідач був обізнаний про розгляд даної справи в суді.

Судом враховано, що відповідно до пункту 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Суду не доведено, що неявка представників Відповідача перешкоджає вирішенню спору, та судом не встановлено обставин, які б перешкоджали чи не дозволяли розглянути спір у даному судовому засіданні.

Відтак, суд дійшов висновку про відсутність встановлених ст. 77 ГПК України підстав для відкладення розгляду справи та у відповідності до статті 75 ГПК України здійснює розгляд справи за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

08.08.2008 між Позивачем (Банк, Кредитор) та Відповідачем (Позичальник) було укладено Кредитний договір № 11380828000, із подальшими змінами та доповненнями, внесеними додатковими угодами (далі - Кредитний договір), за умовами якого Позичальнику надавалися в користування грошові кошти в розмірі 408700 грн., із погашенням кредиту згідно погодженого сторонами графіку (Додаток №1 до Кредитного договору), але з остаточним строком поверненням кредиту - 08.08.2012, та зі сплатою процентів за користування кредитними коштами, у тому числі підвищених процентів при користуванні кредитом поза встановлений договором строк, і також із наданням Банку права підвищити проценту ставку у залежності від правовідносин сторін, що складуться за даним договором.

Мета кредиту - на придбання екскаватора (п. 1.4 Кредитного договору).

За умовами Кредитного договору, кошти надавалися Відповідачу на умовах їх забезпеченості, цільового використання, строковості, повернення та платності. Умови кредитування, а також порядок та строки нарахування і сплати процентів сторонами погоджено в розділі 1 Кредитного договору.

Так, залученими до матеріалів справи виписками Позивача про рух коштів між ним і Відповідачем підтверджується виконання Позивачем своїх зобов'язань за Кредитним договором належним чином та в повному обсязі, та надання Відповідачу обумовлених кредитних коштів. Цими ж виписками про рух коштів підтверджується невиконання Відповідачем своїх зобов'язань за Кредитним договором належним чином та в повному обсязі, що призвело до накопичення заборгованості та порушення Відповідачем положень статей 525, 526, 629, 1054 та 530 ЦК України.

Окрім того, виходячи з положень статті 610, частини 1 статті 612, статті 611 ЦК України, частини 2 статті 193 ГК України, Відповідач є порушником грошового зобов'язання, що є підставою для застосування до нього правових наслідків, встановлених договором або законом, та зокрема у вигляді нарахування та стягнення пені відповідно до статей 546, 549 ЦК України та на підставі пункту 7.1 Кредитного договору, з урахуванням скороченого строку нарахування пені відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України.

Перевіривши доданий Позивачем до позову розрахунок заборгованості по кредиту та по нарахованим процентам, які рахуються непогашеними перед Банком станом на 08.04.2014, і залишаються непогашеними на цей час, суд дійшов висновку про його обґрунтованість, арифметичну правильність, відповідність вимогам закону та умовам Кредитного договору.

При цьому судом відхиляється заява Відповідача про застосування строку позовної давності до вимог про стягнення кредиту, оскільки, хоча сторонами було погодженого Графік погашення кредиту (зменшення максимально допустимого залишку кредитної заборгованості на встановлену в графіку дату), проте в п. 1.2.2 Кредитного договору сторони погодили, що погашення всієї суми кредиту має відбуватися не пізніше 08.08.2012 , тому саме після цієї дати має обраховуватись загальний трирічний строк позовної давності на звернення з позовом про стягнення суми неповернутого кредиту. Та оскільки даний позов було пред'явлено до суду в квітні 2014 року, тобто в межах трирічного строку від 08.08.2012, то позовну давність по даним вимогам Позивачем не пропущено.

Отже, вимоги про стягнення 356612,50 грн. заборгованості по кредиту судом задовольняються.

Натомість суд визнає обґрунтованою заяву Відповідача про застосування скороченого (спеціального) строку позовної давності - в 1 рік, до вимог про стягнення пені по кредиту, яка нарахована Позивачем на прострочені за Графіком зменшення кредиту платежі за період 02.02.2012 - 01.08.2012, та оскільки даний позов було пред'явлено до суду в квітні 2014 року, суд приходить до висновку, що в частині вимог про стягнення пені за кредитом, його пред'явлено поза строком позовної давності для даних вимог.

А відтак, у вимозі про стягнення 27250,95 грн. пені по кредиту суд відмовляє на підставі ч. 4 ст. 276 ЦК України, оскільки сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові, та Позивачем не доведено перед судом поважності пропуску позовної давності та не заявлялося клопотання про поновлення строку.

Також суд визнає обґрунтованою заяву Відповідача про застосування строку позовної давності до вимог про стягнення процентів по кредиту, які нараховувались за період 01.12.2009 - 31.03.2011, та сплата яких рахується простроченою за період з 11.01.2010 по 11.04.2011 включно (конкретні визнані судом обґрунтованими строки прострочення позовної давності наведені Відповідачем у графіку, том І, а.с. 66) на загальну суму 123560,95 грн., та оскільки даний позов було пред'явлено до суду 18.04.2014, суд приходить до висновку, що в частині вимог про стягнення 123560,95 грн. процентів за кредитом, його пред'явлено поза строком позовної давності для даних вимог.

А відтак, у вимозі про стягнення 123560,95 грн. - частини процентів по кредиту суд відмовляє на підставі ч. 4 ст. 276 ЦК України, оскільки сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові, та Позивачем не доведено перед судом поважності пропуску позовної давності та не заявлялося клопотання про поновлення строку.

Також суд визнає обґрунтованою заяву Відповідача про застосування строку позовної давності до частини вимог про стягнення пені за несвоєчасну сплату процентів по кредиту. Так, оскільки нарахування пені щодо несвоєчасно сплачених платежів по нарахованим процентам слід розраховувати окремо по кожному такому платежу, залежно від настання дати його сплати, то з урахуванням застосування судом позовної давності до частини вимог про стягнення процентів, а також враховуючи обраний Позивачем період нарахування пені по процентам (09.10.2013 - 08.04.2014), суд дійшов висновку що стягненню підлягає сума пені по процентам в розмірі 1909,17 грн., що підтверджується визнаним судом обґрунтованим, та не спростованим Позивачем, розрахунком Відповідача.

У іншій частині вимог про стягнення пені по процентам суд відмовляє на підставі ч. 4 ст. 276 ЦК України та через необґрунтованість розрахунку Позивача (пеня нараховувалась не окремо по кожному з прострочених платежів по процентам, а за накопичувальним підсумком кожного разу на збільшену прострочену суду заборгованості, що суперечить ст.ст. 546, 549 ЦК України та пункту 7.1 Кредитного договору).

Отже, враховуючи вищенаведене, суд задовольняє позовні вимоги про стягнення 356612,50 грн. заборгованості по кредиту, 489122,65 грн. заборгованості по процентам та 1909,17 грн. пені по процентам.

Судовий збір відповідно до положень статті 49 ГПК України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Комфортбуд-4» (м. Київ, вул. Сім'ї Хохлових, 15; ідентифікаційний код 33537230) на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсиббанк» (61001, м. Харків, проспект Московський, 60; ідентифікаційний код 09807750) 356612 (триста п'ятдесят шість тисяч шістсот дванадцять) грн. 50 коп. заборгованості по кредиту, 489122 (чотириста вісімдесят дев'ять тисяч сто двадцять дві) грн. 65 коп. заборгованості по процентам, 1909 (одну тисячу дев'ятсот дев'ять) грн. 17 коп. пені по процентам, а також 16952 (шістнадцять тисяч дев'ятсот п'ятдесят дві) грн. 89 коп. судового збору.

Видати наказ.

У іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 08.09.2014

Суддя Сташків Р.Б.