Рішення

від 10.09.2014 по справі 910/15549/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/15549/14 10.09.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РАДА 5»

до Приватного підприємства «Бінді»

про стягнення 6 100,52 грн.

Суддя Трофименко Т.Ю.

Представники:

Від позивача: Коршун О.А. - по дов. №б/н від 01.07.2014р.

Від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Рада 5" (надалі також - "Позивач") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства «Бінді» (надалі також - "Відповідач") про стягнення 6100, 52 грн..

Позовні вимоги вмотивовано тим, що 11.09. 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "РАДА 5" ("Виконавець") та Приватним підприємством «Бінді» ("Споживач") укладено Договір №163/05/УН про надання послуг з управління та утримання будинку, споруд та прибудинкових територій, предметом якого є забезпечення виконавцем надання послуг з утримання будинку, споруд та прибудинкових територій, здійснення функцій управління будинком №23А по бул. Л.Українки в м. Києві. Товариство з обмеженою відповідальністю "РАДА 5" зазначає, що в результаті порушення умов Договору №163/05/УН про надання послуг з управління та утримання будинку, споруд та прибудинкових територій та вимог законодавства України, станом на 28.07. 2014 року, в результаті не сплати послуг у відповідача утворилась заборгованість за період з 01.02.2014 року по 17.07.2014 року в розмірі 4 740 гривень 82 копійок. Таким чином, позивач просить суд стягнути з відповідача 4 740гривень 82 копійок - основної заборгованості, 812 гривень 34 копійки - інфляційних нарахувань, 812 гривень 94 копійки - 3% річних та 464 гривень 93 копійок - пені.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 29.07.2014 р. порушено провадження у справі № 910/15549/14, судове засідання призначено на 13.08.2014 р.

В судовому засіданні 13.08.2014р. представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував посилаючись на відсутність боргу за надані послуги.

В судовому засіданні 13.08.2014р. оголошувалась перерва до 08.09.2014р., відповідно до ст.. 77 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 08.09.2014 року, на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.

Відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні складено протокол.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

11 вересня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "РАДА 5" ("Виконавець") та приватним підприємством «Бівнді» ("Споживач") укладено Договір №163/05/УН про надання послуг з управління та утримання будинку, споруд та прибудинкових територій (надалі - Договір), предметом якого є забезпечення виконавцем надання послуг з утримання будинку, споруд та прибудинкових територій, здійснення функцій управління будинком №23А по бул. Л.Українки в м. Києві (нежитлове приміщення площею 194,9 кв.м.).

Пунктом 1.3. Договору визначено, що щомісячна плата за надання послуг на дату укладення Договору становить 1 120 гривень 67 копійок.

Відповідно до пунктів 1.4. та 1.5. Договору, надання послуг з водопостачання та водовідведення компенсуються Споживачем згідно даних показників приладів відповідно встановлених тарифів або згідно з показниками будинкових засобів води шляхом пропорційного розподілу між споживачами, які не мають засобів обліку. Споживач оплачує послуги з централізованого опалення згідно з показниками загально будинкового засобу обліку теплової енергії, шляхом пропорційного розподілу між споживачами використаної теплової енергії для подальшого перерахування теплопостачальній організації.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Товариство з обмеженою відповідальністю "РАДА 5" зазначає, що в результаті порушення умов Договору №163/05/УН про надання послуг з управління та утримання будинку, споруд та прибудинкових територій та вимог законодавства України, станом на 17липня 2014 року, в результаті не сплати послуг у Відповідача утворилась заборгованість за період з 01.02.2014 року по 17.07.2014 року в розмірі 4 740 гривень 82 копійки.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "РАДА 5" підлягають задоволенню з наступних підстав.

Внаслідок укладення Договору №163/05/УН про надання послуг з управління та утримання будинку, споруд та прибудинкових територій між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Частиною 1 статті 901 Цивільного кодексу України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Частиною 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до частини 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Суд зазначає, що до матеріалів справи не додано належних та допустимих доказів на підтвердження сплати відповідачем заборгованості за Договором №163/05/УН про надання послуг з управління та утримання будинку, споруд та прибудинкових територій за період з 01.02.2014 року по 17.07.2014 року.

Таким чином, Відповідачем були порушені зобов'язання щодо вжиття заходів для забезпечення надходження коштів за надані послуги, що призвело до виникнення заборгованості перед Товариством з обмеженою відповідальністю "РАДА 5".

За таких обставин, суд приходиться до висновку, що до стягнення з Приватного підприємства «Білді» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РАДА 5" підлягає 4 740 гривень 84 копійки - основної заборгованості.

Статтею 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 2.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" визначено, що пеня, за визначенням частини третьої статті 549 ЦК України, - це вид неустойки, що забезпечує виконання грошового зобов'язання і обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.

За приписом статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та частини другої статті 343 ГК України розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Якщо в укладеному сторонами договорі зазначено вищий розмір пені, ніж передбачений у цій нормі, застосуванню підлягає пеня в розмірі згаданої подвійної облікової ставки. Установлене статтею 3 названого Закону обмеження розміру пені не стосується неустойки, встановленої іншими законодавчими актами (пункт 2.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань").

Таким чином, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "РАДА 5" в частині стягнення 464 гривень 93 копійок - пені є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд зазначає, що передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку статті 625 Цивільного кодексу України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "РАДА 5" в частині стягнення 812гривень 94 копійки - інфляційних нарахувань та 81 гривень 83 копійок - 3% річних є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на Відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Рада 5" - задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства «Бінді» (м. Київ, бул. Лесі Українки, 23-А, код ЄДРПОУ 36018054) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рада 5" (02068, м.Київ, ВУЛИЦЯ Г.АХМАТОВОЇ, будинок 3, Ідентифікаційний код юридичної особи 32070545) 4 740 грн. 82 коп. - основної заборгованості, 812 грн. 94 коп. - інфляційних нарахувань, 81 грн. 83 коп. - 3% річних та 464 грн. 93 коп. - пені, 1 827 грн. 00 коп. судового збору судового збору .

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 11.09.2014р.

СуддяТрофименко Т.Ю.