Рішення від 01.09.2014 по справі 910/11760/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/11760/14 01.09.14

За позовом Комунального підприємства "Київпастранс" в особі філії Куренівського тролейбусного ремонтно-експлуатаційного депо

до Товариства з обмеженою відповідальністю "БВС"

про стягнення 68 440,74 грн.

Суддя Бондарчук В.В.

Представники:

від позивача: Магратій Я.В.

від відповідача: не з'явилися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Комунальне підприємство "Київпастранс" в особі філії Куренівського тролейбусного ремонтно-експлуатаційного депо (далі -позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "БВС" (далі -відповідач) про стягнення з відповідача 68 440,74 грн., з яких: орендна плата - 17 095,90 грн., 3 741,78 грн. - податок на землю, 160,32 грн. - комунальні послуги, 45 577,42 грн. - неустойка за фактичне користування приміщеннями, 1 209,91 грн. - пеня, 279,21 грн. - 3% річних, 376,20 грн. - інфляційні втрати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.06.2014 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 14.07.2014 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

Розгляд справи відкладався через нез'явлення повноважних представників відповідача та неналежне виконання ними вимог суду.

У судовому засіданні 29.07.2014 р. судом оголошувалася перерва до 01.09.2014 р. на підставі ст. 77 ГПК України.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив, проте був повідомлений про час та місце судового засідання належним чином, що підтверджується розписокою про оголошення перерви.

Приймаючи до уваги, що представник відповідача був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представників відповідача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та витребуваних судом.

У судовому засіданні 01.09.2014 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.09.2007 р. між Комунальним підприємством "Киїпастранс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "БВС" було укладено договір № 04/23-07 про передачу майна комунальної територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду.

Відповідно до п.1.1. договору, орендодавець на підставі рішення Київради від 21.12.2006р. № 526/583-1 передає, а орендар приймає в оренду нежилі приміщення, за адресою вул. Сирецька, 25, для розміщення виробництва.

З розділу 2 договору вбачається, що об'єктом оренди є нежилі приміщення загальною площею 314,00 кв.м. в т.ч. на 2 поверсі 63,00 кв.м., на 4 поверсі 251,00 грн., згідно викопіюванням з поверхового плану, що складає невід'ємну частину цього договору.

Факт передачі об'єкта оренди відповідачу підтверджується актами прийому-передачі звільнених орендованих приміщень.

За користування об'єктом оренди, відповідач (Орендар) зобов'язувався сплачувати орендну плату, розмір якої згідно з Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Києва, затвердженої рішенням Київради від 28.09.2006р. №34\91, на дату підписання договору, становила 8 558, 08 грн. на місяць (п.3.1. договору).

Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць (п.3.2. договору).

Орендна плата сплачується Орендарем починаючи з дати підписання акта приймання - передачі.

Орендна плата сплачується Орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності Орендаря щомісячно, не пізніше 10 числа поточного місяця на рахунок Орендодавця (п.3.7. договору).

Згідно п. 4.2. договору, Орендар зобов'язувався вносити орендні платежі своєчасно і в повному обсязі незалежно від своєї фінансово-господарської діяльності.

Додатково до орендної плати нараховується податок на додану вартість у розмірах та порядку, визначених законодавством України, який сплачується орендарем разом з орендної платою (п.3.4. договору).

Відповідно до п.3.9. договору, вартість комунальних послуг, відшкодування сум земельного податку, витрат на утримання прибудинкової території, вартість послуг по ремонту і технічному обслуговуванні інженерного обладнання та внутрішньо-будинкових мереж, ремонту будинку у т.ч.: покрівлі, фасаду, вивіз сміття тощо, не входить до складу орендної плати та сплачується орендарем окремо на підставі договорів, укладених орендарем з організаціями що надають такі послуги та/або на підставі виставлених розрахунків орендодавця.

Згідно п. 6.2 договору, у випадку порушення орендарем термінів внесення платежів, передбачених цим договором, орендар сплачує орендодавцю пеню в розмірі 0,5% від розміру несплачених орендних платежів за кожний день прострочення.

Як вказує позивач, за період з 01.10.2013 р. по 06.11.2013 р. позивачем було нараховано відповідачеві орендної плати на суму 17 095,90 грн., податку на землю - 3 741,78 грн., комунальних послуг - 160,32 грн., що разом становить 20 837,68 грн.

При цьому, відповідач не оплатив нараховану суму, а об'єкт оренди повернув позивачеві лише 31.12.2013 р. згідно акту прийому-передачі звільнених орендованих приміщень від 31.12.2013 р. (в матеріалах справи).

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконує зобов'язання щодо оплати орендної плати згідно договору № 04/23-07 про передачу майна комунальної територіальної громади міста Києва від 01.09.2007 р., у зв'язку з чим останній заборгував позивачеві 20 837,68. Крім того, позивач просить стягнути 45 577,42 грн. неустойки за фактичне користування приміщенням, 279,21 грн. - 3% річних, 376,20 грн. - інфляційних втрат, 1 209,91 грн. - пені.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду м. Києва у справі №910/4529/13 від 20.06.2013 р. позовні вимоги Комунального підприємства "Київпастранс" в особі Куренівського тролейбусного ремонтно-експлуатаційного депо до Товариства з обмеженою відповідальністю "БВС" задоволені повністю, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "БВС" на користь Комунального підприємства "Київпастранс" 305 972,79 грн. - орендної плати, 21 507,77 грн. - податку на землю, 1 299,96 грн. - комунальних послуг, 22 072,47 грн. - пені, 9 229,85 грн. - 3% річних, 7 201,66 грн. - судового збору.

Вказаним рішенням також було встановлено, що за актами прийому-передачі звільнених орендованих приміщень від 01.01.2009 р. в оренду передано нежилі приміщення загальною площею 257 кв.м.

В порушення умов договору №04/23-07 від 01.09.2007 р. "Про передачу майна комунальної територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду" відповідачем неналежним чином виконувались зобов'язання, а саме, не здійснювались орендні та інші платежі, в результаті чого виникла заборгованість за період з 01.04.2011р. по 31.01.2013р., за розрахунком позивача у розмірі 328 780,52 грн.

Крім того, рішенням Господарського суду м. Києва у справі №910/10214/13 від 10.09.2013 р. розірвано Договір про передачу майна комунальної територіальної громади м. Києва, яке передається в оренду № 04/23-07 від 01.09.07., який укладено між Комунальним підприємством "Київпастранс" (04070, м. Київ, вул. Набережне шосе, 2; ідентифікаційний код 31725604) та Товариством з обмеженою відповідальністю "БВС" (04080, м. Київ, вул. Фрунзе, буд. 132; ідентифікаційний код 19021526). Виселено Товариство з обмеженою відповідальністю "БВС" (04080, м. Київ, вул. Фрунзе, буд. 132; ідентифікаційний код 19021526) з займаних нежилих приміщень за адресою: м. Київ, вул. Сирецька, 25, на І-ІІ-ІV поверхах корпусу № 1, загальною площею 257 кв.м.

06.11.2013 р. на виконання рішення Господарського суду м. Києва у справі 910/10214/13, яке набрало законної сили з 27.09.2013 р. видано наказ на примусове виконання.

Так, відповідно до частини 3 статті 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, факти, встановлені у рішеннях Господарського суду міста Києва від 20.06.2013 р. у справі №910/4529/13 та від 10.09.2013 р. у справі №910/10214/13 не доказуються при розгляді даної справи.

З матеріалів справи вбачається, що за надані позивачем в орендну приміщення за період з 01.10.2013 р. по 06.11.2013 р. позивачем було нараховано відповідачеві орендної плати на суму 17 095,90 грн., податку на землю - 3 741,78 грн., комунальних послуг - 160,32 грн., що разом становить 20 837,68 грн., яка не була сплачена відповідачем.

Крім того, відповідачу було нараховано неустойку у розмірі 45 577,42 грн. за фактичне користування приміщенням з 06.11.2013 р. по 31.12.2013 р.

Частиною 2 статті 785 ЦК України встановлено, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що тому вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати на суму 17 095,90 грн., податку на землю - 3 741,78 грн., комунальних послуг - 160,32 грн. та стягнення неустойки в розмірі 45 577,42 грн. за фактичне користування приміщенням, визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 279,21 грн. - 3% річних, 376,20 грн. - інфляційних втрат, 1 209,91 грн. - пені за період з 11.10.2013 р. по 31.03.2014 р.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

Судом перевірено наданий позивачем розрахунок 3 % річних, інфляційних втрат та пені, який відповідає вимогам законодавства та проведений з урахуванням моменту виникнення прострочення виконання грошового зобов'язання та за відповідний період прострочення, а тому визнаються обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача 279,21 грн. 3% річних, 376,20 грн. - інфляційних втрат, 1 209,91 грн. - пені за період з 11.10.2013 р. по 31.03.2014 р.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Комунального підприємства "Київпастранс" в особі філії Куренівського тролейбусного ремонтно-експлуатаційного депо задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БВС" (04080, м. Київ, вул. Фрунзе, буд. 132, ідентифікаційний код - 19021526) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Комунального підприємства "Київпастранс" в особі філії Куренівського тролейбусного ремонтно-експлуатаційного депо (04070, м. Київ, вул. Набережне Шосе, буд. 2, ідентифікаційний код - 31725604) 17 095 (сімнадцять тисяч дев'яносто п'ять) грн. 90 коп. - орендної плати, 3 741 (три тисячі сімсот сорок одну) грн. 78 коп. - податку на землю, 160 (сто шістдесят) грн. 32 коп. - комунальних послуг, 45 577 (сорок пять тисяч п'ятсот сімдесят сім) грн. 42 коп. - неустойки за фактичне користування приміщеннями, 1 209 (одну тисячу двісті дев'ять) грн. 91 коп. - пені, 279 (двісті сімдесят дев'ять) грн. 21 коп. - 3% річних, 376 (триста сімдесят шість) грн. 20 коп. - інфляційних втрат та 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. - судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено: 04.09.2014 р.

Суддя Бондарчук В.В.