Ухвала

від 09.09.2014 по справі 805/5921/14

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Циганенко А.І.

Суддя-доповідач - Попов В.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2014 року справа №805/5921/14

приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі:

головуючого судді: Попова В.В.

суддів: Геращенка І.В.

Блохіна А.А.

розглянувши у порядку

письмового провадження

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Калінінському

районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області

на постанову Донецького окружного адміністративного суду

від 23 червня 2014 року (повний текст складений та

підписаний 23 червня 2014 року)

по адміністративній справі № 805/5921/14 (суддя Циганенко А.І.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «ЮКАС»

до Державної податкової інспекції у Калінінському

районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області

про зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 23 червня 2014 року задоволені позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «ЮКАС» до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про зобов'язання вчинити певні дії. Зобов'язано податковий орган відновити в АІС «Податковий блок» «Підсистеми автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» показники податкової звітності товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «ЮКАС» (код ЄДРПОУ 36981630) за березень 2012 року згідно податкової декларації з податку на додану вартість, поданої товариством 12 квітня 2012 року (арк. справи 110-114).

Ухвалюючи постанову, суд першої інстанції виходив з того, що показники податкового кредиту та податкових зобов'язань конкретного платника податків, які відображаються в АІС «Податковий блок» «Підсистеми автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів», формуються на підставі показників поданих таким платником податків податкових декларацій з податку на додану вартість, і повинні їй відповідати.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову (арк. справи 117-123).

Апелянт наполягає на нереальності здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами.

Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, тому за приписами пункту другого частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційних скарг, встановила наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «ЮКАС», зареєстроване в якості юридичної особи державним реєстратором Донецької міської ради, про що 15 лютого 2010 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців внесено запис № 1 266 102 0000 035412, присвоєно код за ЄДРПОУ 36981630. З 16 лютого 2010 року перебуває на обліку у Державній податковій інспекції у Калінінському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області, є платником податку на додану вартість.

Відповідач у справі Державна податкова інспекція у Калінінському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області у відповідності до норм Податкового кодексу України є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів, установлених Податковим кодексом, а також перевіряти достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків та зборів.

30 грудня 2013 року відповідачем була проведена зустрічна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «ЮКАС», про що була складена Довідка № 498/05-63-22-01/36981630 «Про результати проведення зустрічної звірки ТОВ «ТД «ЮКАС» (код за ЄДРПОУ 36981630) щодо підтвердження фінансово-господарських відносин з платником податків ТОВ «СВІТ-МАРКЕТ» (код за ЄДРПОУ 32376081) за березень 2012р.».

У цій довідці зазначено, що зустрічною звіркою не підтверджено реальність здійснення операцій позивача по придбанню товару у березні 2012 року у товариства з обмеженою відповідальністю «СВІТ - МАРКЕТ» на загальну суму 4938000 грн., у т.ч. ПДВ у розмірі 823000 грн., а також подальшої реалізації публічному акціонерному товариству «ММК ім. ІЛЛІЧА» у березні 2012 року на загальну суму 4968000 грн., у т.ч. ПДВ - 828000 грн. (арк. справи 11-17).

На підставі вищевказаної довідки до АІС «Податковий блок» «Підсистеми автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» були змінені показники податкової звітності за період березень 2012 року на суму податкового кредиту у розмірі 823000 грн.

В матеріалах справи наявний лист Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат ім.. Ілліча», відповідно до якого позивача було повідомлено, що у зв'язку з тим, що ДПІ у Калінінському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області було визнано ТОВ «Торговий Дім «ЮКАС» -підприємством з підвищеною зоною ризику, всі можливі збитки, які може понести ПАТ «ММК ім.. ІЛЛІЧА» будуть відшкодовуватися за рахунок ТОВ «Торговий Дім «ЮКАС».

Суть спірних правовідносин полягає у правомірності коригування податковим органом показників податкової звітності підприємства.

Відповідно до підпункту 73.5 статті 73 Податкового кодексу України з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Отже, зустрічна звірка не є перевіркою в розумінні Податкового кодексу України, а її результати повинні бути оформлені довідкою.

З матеріалів справи вбачається, що при здійсненні звірки позивача були використані матеріали документальної позапланової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «СВІТ - МАРКЕТ», зокрема акт перевірки Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «СВІТ - МАРКЕТ» з питань правильності нарахування та повноти сплати до бюджету податку на додану вартість та податку на прибуток підприємства під час взаємовідносин з товариством з обмеженою відповідальністю «Трейд Ініціатива» від 7 серпня 2013 року № 463/26-53-22-05-21.

У Довідці зустрічної звірки від 30 грудня 2013 року зазначено, що на підставі баз даних Державної податкової служби в ході проведення звірки встановлено проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди покупцям підприємства та далі по ланцюгу постачання, з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, з використанням контрагентів, які не виконують свої податкові зобов'язання; встановити реальність та товарність здійснених операцій по поставці товарів (робіт, послуг) підприємством за перевіряє мий період на адресу покупця не має можливості.

Податковим органом зроблено висновок про те, що звіркою не підтверджено реальність здійснення операцій товариства з обмеженою відповідальністю «ТД «ЮКАС» по придбанню товару у березні 2012 року у товариства з обмеженою відповідальністю «СВІТ - МАРКЕТ» на суму 4938000 грн. та подальшої реалізації публічного акціонерного товариства «ММК ім. ІЛЛІЧА» у березні 2012 року на суму 4968000 грн.

За вимогами статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим же Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим же Кодексом.

За приписами пункту 58.1. статті 58 цього ж Кодексу у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення. З матеріалів справи вбачається, що відповідачем у даному випадку податкові повідомлення-рішення не приймались.

Як зазначалося вище, висновки податкового органу про порушення позивачем податкового законодавства зроблені з використанням інформації, наявної у податкових органах, без достатнього дослідження первинних бухгалтерських документів, на підставі яких платник податку відображає відповідні господарські операції в бухгалтерському та податковому обліках, внаслідок чого вони не є обґрунтованими та є безпідставними.

Проте, як у податковому праві визнається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Наведене виключає можливість застосування до платника негативних правових наслідків (зокрема, у вигляді вилучення з електронної бази даних задекларованих ним показників) до моменту донарахування платникові податкового зобов'язання в порядку статті 54 Податкового кодексу України та його узгодження.

Таким чином, будь-які зміни до інформаційних баз мають визнаватися протиправними, якщо відповідні дані не співпадають з узгодженими сумами (або іншими показниками) податкового обліку.

Відповідно до статті 19 Господарського кодексу України усі суб'єкти господарювання зобов'язані самостійно здійснювати первинний та бухгалтерський облік результатів своєї роботи, складати статистичну інформацію щодо своєї господарської діяльності, інші дії, визначені законом.

За приписом підпункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі у разі ввезення їх на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів (послуг); дата отримання платником податків товарів (послуг), що підтверджено податковою накладною.

Згідно з підпунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної ) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, і складаються з сум податку, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою підпунктом 193.1 статті 193 Податкового кодексу України протягом звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів у тому числі необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні матеріальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватись в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом податкового періоду.

З наведених вище законодавчих положень випливає, що умовами реалізації права платника податків на податковий кредит є фактичне придбання товарів (робіт, послуг) з господарською метою та наявність первинних документів, зокрема податкових накладних, оформлених у відповідності з вимогами чинного законодавства.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою особою та скріплену печаткою податкову накладну в якій зазначено в окремих рядках «опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг».

Пунктом 201.7 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата.

При цьому, податковим кодексом України або іншими нормативно-правовими актами не встановлено будь-яких обмежень ніж наявність належним чином оформленої податкової закладної щодо включення до податкового кредиту суми сплаченого податку, не встановлено обов'язку для позивача здійснювати контроль за веденням господарської діяльності та зобов'язань сплати податку до бюджету контрагентами. Про виконання умов зазначеного договору свідчать виписані податкові накладні, надані позивачем.

Наявними матеріалами справи податковим органом не доведено нереальність правочинів, укладених між позивачем та його контрагентами, оскільки вказані правочини та їх виконання податковим органом не були належним чином досліджені під час проведення зустрічної звірки.

Відповідно до підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Згідно з абзацам 1, 2 пункту 58.1 статті 58 Податкового кодексу України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу У цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Отже, у випадку виявлення факту заниження платником податків податкового зобов'язання, рівно як і у випадку виявлення факту завищення платником податків податкового зобов'язання, в тому числі і внаслідок декларування неіснуючого об'єкта оподаткування, податковий орган зобов'язаний прийняти відповідне податкове повідомлення-рішення, іншого порядку дій податкового органу як суб'єкта владних повноважень у спірних правовідносинах законодавство не передбачає.

Між тим, у спірних правовідносинах податковий орган податкового повідомлення-рішення не виносив, що є порушенням норм статті 58 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з пунктом 49.8 статті 49 Податкового кодексу України прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Наказом Державної податкової служби України від 14 червня 2012 року №516 затверджені «Методичні рекомендації щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України», пунктом 4.4 яких передбачено, що прийняття податкової декларації є обов'язком ОДПС. Відмова посадової особи ОДПС прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених статтями 48 та 49 Податкового кодексу України, у тому числі висунення будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо), забороняється. За відсутності зауважень до оформлення податкової звітності вона реєструється і вважається прийнятою.

Отже, обов'язок платника податків подати декларацію з податку на додану вартість узгоджується з обов'язком податкового органу прийняти таку декларацію та, при відсутності зауважень до її оформлення, відобразити показники цієї декларації у відповідних базах податкової звітності.

Таким чином, показники податкового кредиту та податкових зобов'язань конкретного платника податків, які відображаються в АІС «Податковий блок» «Підсистема автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів», формуються на підставі показників поданих таким платником податків податкових декларацій з податку на додану вартість, і повинні їй відповідати.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що самостійна зміна відповідачем в АІС «Податковий блок» «Підсистема автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» позивача на підставі довідки зустрічної звірки, без прийняття податкового повідомлення-рішення та без зміни цих показників самим позивачем шляхом подання уточнюючих декларацій (розрахунків) порушує права та інтереси позивача.

Також судова колегія зазначає, що процес співставлення даних податкової звітності з податку на додану вартість у розрізі контрагентів є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого податковий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов'язань та податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці.

При цьому, зазначений етап контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника, оскільки питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податку.

Висновок щодо правильності (або недостовірності) задекларованих платником даних податкового обліку як підстави для внесення змін до вказаної бази даних може бути зроблений податковим органом після визначення платникові податкових зобов'язань та їх узгодження у встановленому законом порядку.

Враховуючи, що за наслідками проведеної зустрічної звірки податкові повідомлення - рішення не приймались, а відповідно податкові зобов'язання не узгоджувались, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що відповідачем безпідставно було внесено зміни до автоматизованої системи АІС «Податковий блок» «Підсистема автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» щодо показників податкової звітності ТОВ «Торговий Дім «ЮКАС» за березень 2012 року.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог. Доводи апеляційної скарги не спростовують правильність прийнятої судом першої інстанції постанови.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив постанову із дотриманням норм матеріального та процесуального права, внаслідок чого відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись статтями 24, 41, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23 червня 2014 року у справі №805/5921/14 - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23 червня 2014 року у справі №805/5921/14 - залишити без змін.

Ухвала постановлена та підписана 9 вересня 2014 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: В.В. Попов

Судді: І.В. Геращенко

А.А. Блохін