Рішення

від 10.09.2014 по справі 902/1149/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10 вересня 2014 р.

Справа № 902/1149/14

за позовом :Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" ( вул. Набережна Перемоги, буд.50, м. Дніпропетровськ, 4909; м. Дніпропетровськ, а/с 1800, 49027)

до :Товариства з обмеженою відповідальністю "МК ТУТ ВСЕ" (21001, м. Вінниця, вул. Ленінградська, 83/57)

про стягнення заборгованості 69 614,21 грн.

Головуючий суддя Яремчук Ю.О.

Cекретар судового засідання Головаченко Т.В.

Представники

позивача : Сауляк Є.В.,

відповідача : не з'явився

ВСТАНОВИВ :

Подано позов публічним акціонерним товариством Комерційного банку "Приватбанк" до товариства з обмеженою відповідальністю "МК ТУТ ВСЕ" про стягнення 69614,21 грн. заборгованості, з яких: 48634,23 грн. заборгованості по кредиту; 14187,10 грн. заборгованості по відсотках за користування кредитом; 3009,30 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором; 3783,58 грн. заборгованості по комісії за користування кредитом.

Ухвалою суду від 06.08.2014 року було порушено провадження у справі з призначенням судового засідання на 10.09.2014 року.

В судове засідання 10.09.2014 року з'явився представник позивача, який позов підтримав в повному

Представник відповідача не з'явився, про дату, час та місце судового засідання належним чином повідомлений, про що свідчать поштове повідомлення, яке наявне в матеріалах справи. (вх. №5731 від 18.08.2014р.)

При цьому, суд констатує, що відповідачем не подано жодного клопотання, заяви, телеграми, в тому рахунку і щодо перенесення розгляду справи, її відкладення чи неможливості забезпечити участь в судовому засіданні свого представника.

Беручи до уваги приписи ст.69 ГПК України щодо строків вирішення спору та той факт, що неявка в засідання суду відповідача або його представника, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, згідно ст. 75 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Між публічним акціонерним товариством комерційний банк "Приватбанк" та товариством з обмеженою відповідальністю "МК ТУТ ВСЕ" була підписана заява про відкриття поточного рахунку та картки зі зразками підписів і відбитка печатки від 03.03.2011 року, згідно якої відповідач приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг" (далі умов), тарифів банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті www.privatbank.ua, які разом з заявою складають договір банківського обслуговування № б/н від 03.03.2011 року (далі договір).

Відповідно до договору № б/н від 03.03.2011 року відповідачу було встановлено кредитний ліміт, на поточний рахунок 26002060506095 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта ( системи клієнт банк, Інтернет клієнт банк, sms повідомлення або інших), що визначено та врегульовано "Умовами та правилами надання банківських послуг".

Відповідно до п. 3.18.1.16. умов - при укладанні договорів і угод, чи вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання клієнта до "Умов і правил надання банківських послуг" ( або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт - банк/Інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі), банк і клієнт допускають використання підписів клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований банком через сертифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про електронний цифровий підпис"- електронно-цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису(печатки). Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму.

Відповідно до "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки зі зразками підписів та відтисків печатки", банк при наявності вільних грошових ресурсів здійснює обслуговування кредитного ліміту клієнта за рахунок кредитних коштів в рамках ліміту, в розмірах якого банк оповіщає клієнта на свій розсуд або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку та клієнта. Порядок встановлення, змінення ліміту, погашення заборгованості та розмір відсоткової ставки, користування кредитним лімітом регламентується умовами та правилами надання банківських послуг та тарифів банка, розміщених в мережі Інтернет на сайті www.privatbank.ua, які разом з цією анкетою (заявою) складають договір банківського обслуговування.

У п.1 "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки зі зразками підписів та відтисків печатки" зазначено, що клієнт підписавши цю заяву, погоджується з умовами та правилами надання банківських послуг, у тому числі з умовами та правилами обслуговування по розрахунковим картам (розташованих на сайті банку www.privatbank.ua та http://client-bank.privatbank.ua), тарифами банку, які разом з цією заявою та карткою зі зразками підпису та відтиску печатки складають договір банківського обслуговування. Своїм підписом клієнт приєднується та зобов'язується виконувати умови, викладені в умовах та правилах надання банківських послуг, тарифах Приватбанку - договорі банківського обслуговування в цілому. Відносини між банком та клієнтом можуть вирішуватись як шляхом підписання окремих угод або додаткових угод до договору, так і шляхом обміну інформацією відносно банківського обслуговування з клієнтом через web-сайти банку www.privatbank.ua та http://client-bank.privatbank.ua чи інший Інтернет SMS-ресурс, зазначений банком.

Згідно розділу 1 правил, розміщених на web-сайті банку http://www.privatbank.ua, ці правила є публічною офертою, що містять умови та правила надання послуг банком його клієнтам. Таким чином, клієнт отримує доступ до всіх без виключення послуг Приватбанку.

Розділом 3.18. умов - передбачено надання послуги щодо встановлення кредитного ліміту на поточний рахунок корпоративного клієнта.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про електронний цифровий підпис" - електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису ( печатки).

Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму.

Згідно п. 3.18.1.1. умов - кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення обігових коштів і здійснення поточних платежів Клієнта, в межах кредитного ліміту. Банк здійснює обслуговування ліміту Клієнта, що полягає в проведенні його платежів понад залишок коштів на поточному рахунку клієнта, шляхом дебетування поточного рахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо. Про розмір ліміту Банк повідомляє Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банка та Клієнта.

Згідно п. 3.18.1.8. умов - проведення платежів клієнта в порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться банком на протязі одного року с моменту підписання угоди про приєднання Клієнта до "Умов і правил надання банківських послуг" або в формі "Заяви про відкриття поточного рахунку і картки зі зразками підписів та відтисків печатки", або в формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / Інтернет клієнт-банк, або в формі обміну інформацією, або в будь-якій іншій формі. При порушенні Клієнтом будь-якого із обов'язків, передбачених "Умовами і правилами надання банківських послуг", Банк на власний розсуд, має право змінити умови кредитування, встановити інший строк повернення кредиту. При належному використанні Клієнтом обов'язків, передбачених "Умов і правил надання банківських послуг", проведення платежів Клієнта в порядку обслуговування Ліміту може бути продовжено Банком на той же строк.

Відповідно до п. 3.18.6.1 умов зазначено , що обслуговування кредитного ліміту на поточному рахунку клієнта здійснюється з моменту подачі клієнтом до банку заяви на приєднання до " Умов та правил надання банківських послуг" ( бо у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт - банк/ Інтернет клієнт банк, або у формі обміну паперовій або електронною інформацією, або в будь - якій іншій формі) та / або з моменту надання клієнтом розрахункових документів на використання коштів у рамках кредитної ліміту в межах зазначених у них сум, і діє в обсязі перерахованих засобів до повного виконання зобов'язань сторонами.

Відповідно до п. 3.18.1.11. умов встановлено період безперервного користування кредитним лімітом - не більше 35 днів (Періодом безперервного користування кредитним лімітом є період часу, на протязі якого безперервно існувало дебетове сальдо на поточному рахунку).

Відповідно до п.п. 3.18.2.2.2., 3.18.2.2.3. та 3.18.2.2.5. умов - клієнт зобов'язується проводити погашення кредитного ліміту не пізніше строку закінчення періоду безперервного користування кредитним лімітом, сплатити відсотки за весь час фактичного користування кредитом та повністю повернути кредит в строки, передбачені Правилами.

Свої зобов'язання за договором № б/н від 03.03.2011 року позивач виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредитний ліміт в розмірі 62500,00 грн., що підтверджується випискою по рахунку відповідача.

Згідно п.п. 3.18.4.1.1., 3.18.4.1.2. та 3.18.4.1.3. умов - нарахування відсотків проводиться наступним чином: за період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнуління дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця (період, в який дебетове сальдо підлягає обнулінню), розрахунок відсотків здійснюється за процентною ставкою в розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. При не обнулінні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулінню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, Клієнт сплачує Банку за користування кредитом відсотки в розмірі 24% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнуління. У разі непогашення кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнулінню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнулінню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними.

Згідно п. 3.18.4.4. умов - клієнт сплачує банку винагороду за використання ліміту (щомісячна комісія) відповідно до п.п. 3.18.1.6., 3.18.2.3.2., 1-го числа кожного місяця в розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, що існував на кінець банківського дня за попередній місяць, у порядку, передбаченому Умовами та правилами надання банківських послуг. Клієнт доручає Банку здійснювати списання винагороди зі своїх рахунків. Сплата винагороди здійснюється в гривні. У випадку, якщо кредит видається в іноземній валюті, винагорода сплачується в гривневому еквіваленті за курсом НБУ на дату сплати.

Відповідач свої зобов'язання за договором банківського обслуговування № б/н від 03.03.2011 року не виконує належним чином, внаслідок чого утворилась заборгованість по тілу кредиту, по відсотках, з комісії за користування кредитом, пені, що підтверджується випискою по рахунку останнього.

04.03.2014 року позивачем на адресу відповідача була направлена претензія № 10221VIV7S178 з вимогою сплатити заборгованість за договором банківського обслуговування № б/н від 03.03.2011 року, та яка залишена без задоволення.

Згідно п. 3.18.4.1.3. умов, при порушенні клієнтом будь-якого з грошового зобов'язання Клієнт сплачує Банку відсотки за користуванням кредитом у розмірі 48% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права банку на встановлення іншого строку поверненні кредиту, передбаченого умовами і правилами надання банківських послуг, клієнт сплачує банку пеню в розмірі 0,1315% від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань.

Під "непогашенням" кредиту" мається на увазі не виникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня (п. 3.18.4.1.4. умов).

Розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати.

При несплаті винагороди, відсотків у відповідні їм дати сплати, вони вважаються простроченими.

Відповідно до умов - банк має право при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого умовами, змінити умови кредитування-вимагати від клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом в повному обсязі.

Відповідно до 3.18.5.1. умов - при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування, передбачених умовами п.п. 3.18.2.2.2., 3.18.4.1., 3.18.4.2,3.18.4.3, термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 3.18.1.8., 3.18.2.2.3., 3.18.2.3.4., винагороди, передбаченого п.п. 3.18.2.2.5., 3.18.4.4., 3.18.4.5., 3.18.4.6. клієнт сплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, ( у % річних) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. А в разі реалізації банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, клієнт сплачує банку пеню у розмірі, зазначеному в п. 3.18.4.1.3. від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні. Відповідно до п. 3.18.5.4. умов - нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбачених п.3.18.0.5.1., 3.18.5.2., 3.18.5.3., здійснюється протягом 3 років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано клієнтом.

Відповідно до п.3.18.5.8. умов- при порушенні клієнтом строків платежів по будь якому з грошових зобов'язань за кредитом, більш ніж на 30 днів, що спричинило за собою звернення банку в судові органи, клієнт сплачує банку штраф, який розраховується за такою формую: 1000,00 грн.+5% від суми встановленого у п. 3.18.1.6. ліміту.

Враховуючи викладене заборгованість відповідача на день розгляду справи в суді становить 48634,23 грн. заборгованості по кредиту; 14187,10 грн. заборгованості по відсотках за користування кредитом; 3009,30 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором; 3783,58 грн. заборгованості по комісії за користування кредитом.

З врахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності через неможливість виконання ним грошевого зобов'язання, та повинен у встановлений термін та на вимогу кредитора сплатити суму боргу.

Згідно до ч. 2 ст. 1050 та ч. 2 ст. 1054 ЦК України, якщо договором встановлено обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишалася, та сплати процентів.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 7 цієї статті передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином, не допускаються.

На підставі викладеного, враховуючи, що відповідач не надав суду доказів сплати заборгованості або обґрунтованих заперечень проти позову, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню в частині 48634,23 грн. заборгованості по кредиту; 14187,10 грн. заборгованості по відсотках за користування кредитом; 3783,58 грн. заборгованості по комісії за користування кредитом.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3009,30 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором.

Ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 3.18.5.1. умов - при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань зі сплати відсотків за користування кредитом передбачених п.п. 3.18.2.2.2., 3.18.4.1., 3.18.4.2., 3.18.4.3., , термінів повернення кредиту передбачених п.п. 3.18.1.8., 3.18.2.2.3., 3.18.2.3.4., винагороди (комісії) передбачених п.п. 3.18.2.2.5., 3.18.4.4., 3.18.4.5., 3.18.4.6. Клієнт сплачує Банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації Банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, Клієнт сплачує Банку пеню в розмірі, зазначеному в п. 3.18.4.1.3., від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється в гривні. У разі якщо кредит надавався в іноземній валюті, пеня сплачується в гривневому еквіваленті за курсом НБУ на дату сплати.

Відповідно до п. 3.18.5.7. умов - строки позовної давності на вимогу про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів встановлюється сторонами тривалістю 5 років.

Відповідно до п.3.18.5.8. умов - при порушенні клієнтом строків платежів по будь якому з грошових зобов'язань за кредитом, більш ніж на 30 днів, що спричинило за собою звернення банку в судові органи, клієнт сплачує банку штраф, який розраховується за такою формую: 1000,00 грн.+5% від суми встановленого у п. 3.18.1.6. ліміту.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України - неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст.3 Закону України „ Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Перевіривши нарахування пені суд приходить до висновку, що дане нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства, інтересам сторін та підлягає задоволенню.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Враховуючи викладені обставини, а також те, що станом на час розгляду справи в суді відповідач не надав докази в спростування позовних вимог, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю як обґрунтований та правомірний.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 526, 530, 611, 625, 629, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "МК ТУТ ВСЕ" (21001, м. Вінниця, вул. Ленінградська, 83/57, код 37424265) на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (вул. Набережна Перемоги, буд. 50, м. Дніпропетровськ, 49094, адреса для листування: 49027, м. Дніпропетровськ, а/с 1800, код ЄДРПОУ 14360570) 48634,23 грн. заборгованості по кредиту; 14187,10 грн. заборгованості по відсотках за користування кредитом; 3009,30 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором; 3783,58 грн. заборгованості по комісії за користування кредитом; 1827,00 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

Копію рішення направити відповідачу.

Повне рішення складено 11 вересня 2014 р.

Суддя Яремчук Ю.О.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - відповідачу (21001, м. Вінниця, вул. Ленінградська, 83/57)