Рішення

від 09.09.2014 по справі 927/794/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

========================================================================================================================================================================

.Іменем України

РІШЕННЯ

09.09.2014 Справа № 927/794/14

порушена за позовом: Прокурора Носівського району,

вул. Вокзальна,4, м. Носівка, Чернігівська область, 17100, в інтересах держави

до відповідача-1: Головного управління Держземагенства в Чернігівській області,

пр-т Миру, 14, м. Чернігів, 14000;

до відповідача-2: Носівської міської ради,

вул. Центральна,20, м. Носівка, Чернігівська область, 17100;

до відповідача-3: Носівського районного управління юстиції у Чернігівській області,

вул. Центральна, 20, м. Носівка, Чернігівська область, 17100;

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

ОСОБА_1, АДРЕСА_6, 17100;

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

ОСОБА_2, АДРЕСА_1, 03148;

третя особа-3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

ОСОБА_3, АДРЕСА_7, 17100;

третя особа-4, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

ОСОБА_4, АДРЕСА_2, 02232;

третя особа-5, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

ОСОБА_5, АДРЕСА_8, 17100;

третя особа-6, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

ОСОБА_6, АДРЕСА_9, 02068;

третя особа-7, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

ОСОБА_7, АДРЕСА_10, 17100;

третя особа-8, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

ОСОБА_8, АДРЕСА_3, 02095;

третя особа-9, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

ОСОБА_9, АДРЕСА_11, 17100;

третя особа-10, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

ОСОБА_10, АДРЕСА_4, 09113;

третя особа-11, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

ОСОБА_11, АДРЕСА_5, 03148.

про скасування державного акту на право колективної власності на землю

Суддя А.В.Романенко

за участю представників сторін від:

прокурора: В.В.Шмаровоз - ст. прокурор відділу прокуратури Чернігівської області, посвідчення від 25.09.2012 №005740;

відповідача-1: О.В.Залога, довіреність №75 від 04.12.2013, завідувач сектору запобігання та протидії корупції;

відповідача-2: не з'явився;

відповідача-3: не з'явився;

третьої особи-1: не з'явився;

третьої особи-2: не з'явився;

третьої особи-3: не з'явився;

третьої особи-4: не з'явився;

третьої особи-5: не з'явився;

третьої особи-6: не з'явився;

третьої особи-7: не з'явився;

третьої особи-8: не з'явився;

третьої особи-9: не з'явився;

третьої особи-10: не з'явився;

третьої особи-11: не з'явився.

У судовому засіданні 09.09.2014 на підставі ст.85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Прокурором Носівського району подано позов в інтересах держави до головного управління Держземагенства в Чернігівській області та Носівської міської ради про:

- скасування державного акту на право колективної власності на землю, виданого колективному сільськогосподарському підприємству ім. Фрунзе серії ІІ-ЧН №000084, зареєстрованого у Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю 14.11.1995 за №11;

- скасування запису №11 від 14.11.1995 у Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю про реєстрацію державного акту на право колективної власності на землю серії ІІ-ЧН №000084, виданого на ім'я колективного сільськогосподарського підприємства ім. Фрунзе;

- переведення до земель державної власності Носівської міської ради Носівського району Чернігівської області землі під гаражем, розташованим по АДРЕСА_13, що увійшла до складу земель, на які видано державний акт на право колективної власності на землю колективному сільськогосподарському підприємству ім. Фрунзе серії ІІ-ЧН №000084, зареєстрованої у Книзі записів державних актів на право власності на землю 14.11.1995 за №11.

01.08.2014, прокурором подано заяву №05/03-189-14 про відмову від позовних вимог в частині переведення до земель державної власності Носівської міської ради Носівського району Чернігівської області землі під гаражем, розташованим по АДРЕСА_13, що увійшли до складу земель, на які видано державний акт на право колективної власності на землю колективному сільськогосподарському підприємству ім. Фрунзе серії ІІ-ЧН №000084, зареєстрований у Книзі записів державних актів на право власності на землю 14.11.1995 за №11.

Решту позовних вимог залишено без змін.

Відповідно до вимог частини другої ст.78 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) судом здійснено перевірку повноважень особи на подання заяви про часткову відмову від позову.

Вказана заява прокурора не суперечить нормам ст.22 ГПК України, судом приймається.

Відповідачів-2,-3 належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень №1400603303174 та №1400603303182, натомість повноважних представників у судове засідання не направлено, документів на вимогу ухвали суду не надано.

Третіх осіб належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення: №1400603303255 (23.08.2014 вручено особисто ОСОБА_7) та 1400603303190 (23.08.2014 вручено особисто) натомість повноважних представників у судове засідання не направлено, документів на вимогу ухвали суду не надано, причин не з'явлення суду не повідомлено.

Процесуальні документи надіслані судом на адресу третіх осіб: ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 повернулися до суду неврученими з відміткою поштового відділення: "за закінченням терміну зберігання".

Одночасно, ОСОБА_3, ОСОБА_13 та ОСОБА_9 належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи, але на час проведення судового засідання у суду відсутні відомості щодо отримання цими особами копії ухвали від 20.08.2014, яка надсилалась рекомендованою кореспонденцією.

Згідно п.3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 (зі змінами, внесеними Постановою Пленуму ВГСУ від 16.01.2013 №3) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст.64 та ст.87 ГПК України.

За змістом зазначеної ст.64 ГПК України в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців) і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

До початку судового засідання:

Засобами поштового зв'язку від відповідача-1 надійшла заява про визнання позову №03-08/1027 від 18.08.2014, яку було надіслано факсимільним зв'язком у судове засідання 20.08.2014.

Через канцелярію суду відповідачем-3 подано лист №01.1-5/28 від 18.08.2014 з проханням провести розгляд судового засідання без участі його повноважного представника. Одночасно зазначено про підтримання позовних вимог, висловлено клопотання про їх задоволення.

Прокурором та представником відповідача-1 подано письмові клопотанні про відмову від фіксації судового засідання технічними засобами, які прийнято судом, залучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні:

Прокурором надано суду повідомлення із зазначенням банківських реквізитів відповідачів для стягнення судового збору.

Одночасно, подано лист відповідача-3 №01.1-5/29 від 02.09.2014 про визнання позовних вимог та розгляд справи без участі представника (з додатками на 7 аркушах).

Всі вищевказані документи судом прийнято, залучено до матеріалів справи.

В усних поясненнях прокурор позовні вимоги підтримав посилаючись на обставини викладені у позовній заяві, з урахуванням заяви про часткову відмову від позовних вимог.

Представник відповідача-1 власної позиції не висловив.

Дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, заслухавши пояснення учасників судового процесу, господарський суд встановив:

31.10.1995, рішенням Носівської міської ради народних депутатів Носівського району Чернігівської області №131 було вирішено передати колективному сільськогосподарському підприємству "ім. Фрунзе" у колективну власність для сільськогосподарського використання 3 782,5га земель, які розташовані на території сільської ради в розрізі угідь згідно з додатком №І, а також видати державний акт, після його виготовлення на право колективної власності на землю.

Відповідно до додатку №І даного рішення, зокрема, до складу земельних угідь які передаються в колективну власність сільськогосподарському підприємству під будівлями і дворами віднесено 51,1га.

14.11.1995, відповідно до рішення Носівської міської ради народних депутатів №131 від 31.10.1995, було видано Державний акт на право колективної власності на землю серії ІІ-ЧН №000084, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за №11, яким колективному сільськогосподарському підприємству "ім. Фрунзе" передано у колективну власність 3 782,5га для сільськогосподарського використання.

Відповідно до свідоцтва про право власності від 07.02.2008, свідоцтв про право на спадщину за законом від 24.01.2012, від 26.11.2012, інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_14, ОСОБА_13, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 (в різних частках) належить об'єкт нерухомості (гараж) площею 425,9 кв.м., розташований по АДРЕСА_12.

Вказаний об'єкт нерухомості розташований на земельній ділянці, що перебувала у власності КСП "ім.. Фрунзе" згідно Державного акту на право колективної власності на землю серії ІІ-ЧН №000084 від 14.11.1995.

27.06.2000, розпорядженням Носівської районної державної адміністрації Чернігівської області №228 "Про зняття з державної реєстрації" згідно поданих документів КСП "ім. Фрунзе" /м. Носівка, вул. Щорса/ знято з державної реєстрації.

Разом з тим, земельна ділянка, на якій розташовано нежитлові будівлі, що належать на праві власності вказаним особам, входила до складу земель, які на цей час не перебувають у колективній власності КСП "ім. Фрунзе" (землі під господарськими будівлями і дворами) згідно Державного акту на право колективної власності на землю серії №000084 від 14.11.1995 та додатку №І до рішення Носівської міської ради №131 від 31.10.1995.

На даний час державний акт на право колективної власності на землю серії №000084 від 14.11.1995 є чинним.

Згідно п. б частини другої ст. 22 Земельного кодексу України (надалі - ЗК України) до земель сільськогосподарського призначення належать несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).

Водночас, зважаючи на те, що державний акт на право колективної власності є чинним, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_14, ОСОБА_13, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 позбавлені можливості отримати правовстановлюючий документ на земельну ділянку під належними їм на праві власності об'єктами нерухомості та відповідно розпоряджатися ними.

Відповідно до частини першої ст. 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Зокрема, п. „е" ст. 141 ЗК України, визначено, що підставами припинення права користування земельною ділянкою є набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

Оскільки КСП ім. Фрунзе ліквідовано, досягти згоди власників не є можливим, як і залучити підприємство до участі у даній справі.

Відповідно ст. 30 ЗК України при ліквідації сільськогосподарських підприємств несільськогосподарські угіддя, що перебували у їх власності, розподіляються відповідно до установчих документів цих підприємств або за згодою власників земельних часток (паїв). У разі недосягнення згоди це питання вирішується в судовому порядку.

Земельні ділянки державної і комунальної власності, які перебували у користуванні сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, що ліквідуються, включаються до земель запасу або передаються у власність чи користування відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до Указу Президента України "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств.

Окрім того, розділом ІІ „Прикінцеві і перехідні положення" Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" від 06.09.2012р. № 5308-VI врегульовано, що з дня набрання чинності цим Законом (з 1 січня 2013 року) землі державної та комунальної власності в Україні вважаються розмежованими.

Таким чином ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_14, ОСОБА_13, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 безкоштовно користуються земельною ділянкою під об'єктом нерухомості, підстави для сплати коштів до місцевого бюджету у них відсутні, як і відсутні підстави для стягнення збитків, завданих безоплатним використанням землі в уповноважених органів.

Вказані обставини суперечать вимогам закону та створюють передумови для порушення інтересів держави.

Зокрема, у п. 2.3 Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" роз'яснено, що у спорах, пов'язаних з правом власності або постійного користування земельними ділянками, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти про право власності чи постійного користування.

Разом з тим, господарським судам слід враховувати, що право, посвідчене державними актами, є похідним від відповідного рішення органу державної влади чи органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у власність чи в користування, а тому з огляду на приписи частини першої ст.16 Цивільного кодексу України та ст. 152 ЗК України захист прав осіб на земельні ділянки не може здійснюватися лише шляхом визнання відповідного державного акту недійсним, якщо рішення, на підставі якого видано цей державний акт, не визнано недійсним у встановленому порядку.

Підставами для визнання акту недійсним, за загальними правилами, є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт.

У даному випадку рішення Носівської міської ради народних депутатів №131 від 31.10.1995, на підставі якого КСП "ім. Фрунзе" було видано Державний акт на право колективної власності на землю серії №000084 від 14.11.1995, відповідало вимогам чинного на той час законодавства та компетенції міської Ради. Тому, підстави для визнання недійсним цього рішення міської Ради відсутні.

Крім того, акт визнається недійсним з моменту його прийняття.

Проте, скасування акту не тотожне визнанню його недійсним, враховуючи, що скасування акту припиняє його дію з моменту скасування і на майбутнє.

За таких обставин, суд вважає, що обраний прокурором спосіб захисту порушеного права та охоронюваного законом інтересу (саме скасування акту та запису про його реєстрацію), не суперечить способу захисту прав на земельну ділянку (ст. 152 ЗК України).

Суд вважає, що скасування Державного акту та запису про його реєстрацію є засобом усунення невизначеності у взаємовідносинах суб'єктів по користуванню земельною ділянкою та дасть можливість ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_14, ОСОБА_13, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 реалізувати суб'єктивне право на користування земельною ділянкою, на якій розташовані належні нежитлові будівлі, і, в установленому чинним законодавством порядку, оформити право користування земельною ділянкою під ними.

Нормами ст.ст. 33-34 та 36 ГПК України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Враховуючи вищевикладені обставини, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги прокурором обґрунтовані і підлягають задоволенню у повному розмірі.

Частиною другою ст.49 ГПК України передбачено, що в разі коли спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Оскільки ст.129 Конституції України, як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення їх від такої сплати.

Враховуючи вищевикладені обставини стягнення судового збору розподіляється між відповідачами за правилами ст. 49 ГПК України пропорційно.

Керуючись ст.ст. 22, 27, 29, 32-34, 36, 43, 49, п. 4. ст.80, ст. 82-85, 87 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

В И Р І Ш И В:

1. Прийняти часткову відмову прокурора від позовної вимоги про переведення до земель державної власності Носівської міської ради Носівського району Чернігівської області землі під гаражем, розташованим по АДРЕСА_13, що увійшла до складу земель, на які видавався Державний акт на право колективної власності на землю колективному сільськогосподарському підприємству „ім. Фрунзе" серії ІІ-ЧН №000084, зареєстрований у Книзі записів державних актів на право власності на землю 14.11.1995 за №11, припинивши в цій частині провадження у справі.

2. Решту позовних вимог задовольнити.

3. Скасувати Державний акт на право колективної власності на землю, виданий колективному сільськогосподарському підприємству „ім. Фрунзе" серії ІІ-ЧН №000084, зареєстрований у Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю 14.11.1995 за №11.

4. Скасувати запис №11 від 14.11.1995 у Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю про реєстрацію Державного акту на право колективної власності на землю серії ІІ-ЧН №000084, виданого на ім'я колективного сільськогосподарського підприємства ім. Фрунзе.

5. Стягнути з Головного управління Держземагенства в Чернігівській області, код ЄДРПОУ 38770702, пр-т Миру, 14, м. Чернігів, 14000 (р/р 35211002086756 в ГУДКСУ в Чернігівській області, МФО 853592) у доход державного бюджету (р/р 31217206783002 отримувач УК у м. Чернігові /м. Чернігів/ 22030001, код ЄДРПОУ 38054398, банк ГУДКСУ в Чернігівській області, МФО 853592, код бюджетної класифікації 22030001) 812,00грн судового збору.

6. Стягнути з Носівської міської ради, код ЄДРПОУ 04061984, вул. Центральна, 20, м. Носівка, Чернігівська область, 17100 (р/р 33214812700362 в ГУДКСУ в Чернігівській області, МФО 853592) у доход державного бюджету (р/р 31217206783002 отримувач УК у м. Чернігові /м. Чернігів/ 22030001, код ЄДРПОУ 38054398, банк ГУДКСУ в Чернігівській області, МФО 853592, код бюджетної класифікації 22030001) 812,00грн судового збору.

7. Стягнути з Носівського районного управління юстиції у Чернігівській області, код ЄДРПОУ 25621683, вул. Центральна, 20, м. Носівка, Чернігівська область, 17100 (р/р 257143016 в фінансовому відділі АТ "Ощадбанк" м. Носівка, МФО 343262) у доход державного бюджету д (р/р 31217206783002 отримувач УК у м. Чернігові /м. Чернігів/ 22030001, код ЄДРПОУ 38054398, банк ГУДКСУ в Чернігівській області, МФО 853592, код бюджетної класифікації 22030001) 812,00грн судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя А.В.Романенко

Повний текст рішення складено та підписано 11.09.2014.

Суддя А.В.Романенко