Рішення

від 11.09.2014 по справі 903/715/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11 вересня 2014 р. справа №903/715/14

за позовом Приватного акціонерного товариства "Волиньхолдінг", смт. Торчин Луцького району

до відповідача: Приватного підприємства "Євроімпекс-1", м. Луцьк

про стягнення 137 233 грн. 36 коп.

Суддя Войціховський В.А.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явились

від відповідача: Бенько Ю.А. - директор (наказ №02/09 від 05.09.2014р.)

Суть спору: Приватне акціонерне товариство "Волиньхолдінг" звернулось до суду з позовом про стягнення з Приватного підприємства "Євроімпекс-1" 137 233,36 грн., в тому числі 129 261,90 грн. заборгованості по оплаті поставлених на виконання умов укладеного між сторонами договору поставки №37 від 07.02.2012р. в березні-вересні місяцях 2012 року товарно-матеріальних цінностей та 7 971,46 грн. трьох процентів річних, нарахованих у відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України у зв'язку із простроченням виконання грошових зобов'язань.

Ухвалою суду від 01.08.2014р. за вказаним позовом було порушено провадження у справі та призначено її розгляд в судовому засіданні.

Ухвалою від 01.09.2014р. у зв'язку з невиконанням відповідачем вимог суду (неподання витребуваних документів) розгляд справи відкладався.

У визначений ухвалою суду від 01.09.2014р. день та час позивач уповноваженого представника в судове засідання не направив. Клопотанням №476/01-12 від 03.09.2014р., зданим в канцелярію суду 04.09.2014р., ПрАТ "Волиньхолдінг" надало суду для огляду в судовому засіданні оригінали договору поставки №37 від 07.02.2012р. із додатками-специфікаціями №1 та №2, накладних №800000109 від 30.03.2012р., №800000142 від 27.04.2012р., №800000173 від 30.05.2012р., №800000250 від 29.06.2012р., банківської виписки №2013/224, а для долучення до матеріалів справи - копію підписаного із ПП "Євроімпекс-1" акту звірки взаємних розрахунків, а також просить суд розглянути справу за наявними у ній матеріалами за відсутності свого представника.

При цьому позивач пред'явлені до відповідача позовні вимоги підтримує, просить суд задовольнити позов в повному об'ємі, поклавши на ПП "Євроімпекс-1" обов'язок відшкодування ПрАТ "Волиньхолдінг" понесених ним у зв'язку з поданням позову до суду витрат, посилається на укладення між сторонами договору поставки, поставку позивачем згідно умов угоди відповідачу товарів, визначених у специфікаціях до угоди, їх отримання ПП "Євроімпекс-1" та не проведення повних розрахунків по оплаті товару в порядку та розмірах, визначених угодою, існування у боржника заборгованості в розмірі 129 261,90 грн.

Відповідачем у відзиві від 02.09.2014р. на позовну заяву (а.с. 39-41) та директором ПП "Євроімпекс-1" в судовому засіданні засвідчується, що дійсно 07.02.2012р. між сторонами у справі було укладено договір поставки №37. На виконання умов договору позивачем було поставлено, а ПП "Євроімпекс-1" прийнято товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 71 439,90 грн. (згідно накладних №800000109 від 30.03.2012р. на суму 21 299,30 грн., №800000142 від 27.04.2012р. на суму 9 565,60 грн., №800000173 від 30.05.2012р. на суму 21 102 грн., №800000250 від 29.06.2012р.), решта визначених позивачем у заяві товарів (на суму 58 322 грн. згідно накладних №800000279 від 31.07.2012р. на суму 17 792 грн., №800000333 від 30.08.2012р. на суму 31 080 грн., №800000373 від 27.09.2012р. на суму 9 450 грн.) ПП "Євроімпекс-1" не отримувало, що підтверджується також відсутністю на зазначених накладних підписів директора (уповноваженої особи) підприємства, відтиску його печатки. Також відповідач зазначає, що визначений у накладних гр. ОСОБА_2 ніколи не працював у ПП "Євроімпекс-1" та йому невідомий.

Посилаючись на визначені в угоді від 07.02.2012р. порядок та строки проведення розрахунків за товар (впродовж десяти календарних днів з моменту одержання рахунку), а також засвідчуючи, що позивачем не виставлялись підприємству будь-які рахунки на оплату товару, відповідач стосовно позовних вимог заперечує.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ: Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

Статтею 628 ЦК України визначено, що зміст договору становить умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

07 лютого 2012 року між Приватним акціонерним товариством "Волиньхолдінг", смт. Торчин Луцького району (Постачальник) та Приватним підприємством "Євроімпекс-1", м. Луцьк (Покупець) було укладено договір поставки №37 із додатками-специфікаціями №№1, 2 до нього (а.с. 7-11) згідно з умовами котрого ПрАТ "Волиньхолдінг" було взято на себе зобов'язання щодо поставки (передачі у власність) відповідачу товарів у визначених між сторонами асортименті та кількості, а Приватним підприємством "Євроімпекс-1", в свою чергу, зобов'язання відносно прийняття товару та здійснення його оплати у визначеному угодою порядку.

Як визначається позивачем у позовній заяві, на виконання умов угоди від 07.02.2012р. ПрАТ "Волиньхолдінг" у період березня-вересня місяців 2012 року було поставлено, а ПП "Євроімпекс-1", прийнято товарно-матеріальних цінностей загальною вартістю 129 761,90 грн., в тому числі: згідно накладних №800000109 від 30.03.2012р. на суму 21 299,30 грн., №800000142 від 27.04.2012р. на суму 9 565,60 грн., №800000173 від 30.05.2012р. на суму 21 102 грн., №800000250 від 29.06.2012р. на суму 19 473 грн., №800000279 від 31.07.2012р. на суму 17 792 грн., №800000333 від 30.08.2012р. на суму 31 080 грн., №800000373 від 27.09.2012р. на суму 9 450 грн. (а.с. 14-20). Для оплати товарів, поставлених згідно визначених накладних, позивачем було пред'явлено відповідачу рахунки №52 від 30.03.2012р. на суму 21 299,30 грн., №63 від 27.04.2012р. на суму 9 565,60 грн., №78 від 30.05.2012р. на суму 21 102 грн., №93 від 29.06.2012р. на суму 19 473 грн., №108 від 31.07.2012р. на суму 17 792 грн., №122 від 30.08.2012р. на суму 31 080 грн., №142 від 27.09.2012р. на суму 9 450 грн. (а.с. 21-27).

В судовому засіданні господарським судом було оглянуто надані позивачем на виконання ухвали про відкладення розгляду справи оригінали накладних на відпуск товарно-матеріальних цінностей ПП "Євроімпекс-1", зокрема, накладні №800000109 від 30.03.2012р. на суму 21 299,30 грн., №800000142 від 27.04.2012р. на суму 9 565,60 грн., №800000173 від 30.05.2012р. на суму 21 102 грн., №800000250 від 29.06.2012р. на суму 19 473 грн.

Решту накладних, на котрі позивач посилається в обґрунтування позовних вимог, а саме №800000279 від 31.07.2012р. на суму 17 792 грн., №800000333 від 30.08.2012р. на суму 31 080 грн., №800000373 від 27.09.2012р. на суму 9 450 грн. товариством "Волиньхолдінг" надано суду не було, про причини неможливості виконання вимог суду в цій частині суд не повідомлено. Враховуючи зазначену обставину, правову оцінку зазначеним накладним господарський суд надаватиме виходячи із наявних в матеріалах справи копій накладних, з врахуванням пояснень відповідача, викладених у відзиві від 02.09.2014р. на позовну заяву.

Відповідно до ст.ст. 1, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999р. (з наступними змінами та доповненнями), господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після їх закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Відповідно до ч. 3 ст. 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах несе власник або уповноважений орган, який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

Судом встановлено, що накладні №800000109 від 30.03.2012р. на суму 21 299,30 грн., №800000142 від 27.04.2012р. на суму 9 565,60 грн., №800000173 від 30.05.2012р. на суму 21 102 грн., №800000250 від 29.06.2012р. на суму 19 473 грн. на поставку ПрАТ "Волиньхолдінг" товару загальною вартістю 71 439,90 грн. та його отримання ПП "Євроімпекс-1" підписані уповноваженими представниками сторін, скріплені відтисками печаток господарюючих суб'єктів, містять в собі всі визначені законодавством обов'язкові реквізити, в повному об'ємі відображають зміст та обсяги здійснених сторонами на їх підставах, згідно умов укладеного договору поставки №37 від 07.02.2012р. господарських операцій.

Одержання товарів на суму 71 439,90 грн. згідно засвідчених вище накладних не заперечується відповідачем, відображається у відзиві ПП "Євроімпекс-1" на позовну заяву від 02.09.2014р., визнається представником підприємства в судовому засіданні.

За результатами огляду в засіданні суду долучених до матеріалів справи копій накладних на відпуск товарів №800000279 від 31.07.2012р. на суму 17 792 грн., №800000333 від 30.08.2012р. на суму 31 080 грн., №800000373 від 27.09.2012р. на суму 9 450 грн., судом було встановлено, що зазначені документи містять в собі лише відтиски печаток ПрАТ "Волиньхолдінг" та підписані представником товариства-позивача, будь-яких обов'язкових відміток (печаток, підписів і т.п.) з боку одержувача товару - Приватного підприємства "Євроімпекс-1" (окрім підпису та розшифровки підпису: "ОСОБА_2Р."), накладні не містять.

Відтак суд вважає, що зазначені накладні не є достатніми доказами в підтвердження відпуску позивачем та одержання відповідачем товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 58 322 грн., відтак позовні вимоги щодо стягнення суми боргу та відсотків річних, нарахованих із вартостей товарів, поставлених згідно зазначених накладних, є недоведеними, необґрунтованими відповідними доказами та такими, що не підлягають до задоволення.

В даному аспекті судом також засвідчується, що позивачем при підтриманні позовних вимог в цій частині здійснюються посилання лише на визначені накладні, на наявності інших первинних бухгалтерських документів в підтвердження відпуску товарів на суму 58 322 грн. кредитором не засвідчується та не наголошується. Також суд зауважує на інформації, викладеній ПП "Євроімпекс-1" у відзиві від 02.09.2014р. на позовну заяву, відповідно до котрої гр. ОСОБА_2, який вказаний у накладних, як особа, яка прийняла товар, підприємству не відомий, в трудових відносинах із господарюючим суб'єктом не перебував.

Пунктом 8.1 договору поставки від 07.02.2012р. було визначено обов'язок Покупця здійснити оплату отриманих товарів на умовах передоплати на розрахунковий рахунок Постачальника протягом десяти календарних днів з дати рахунку.

Надаючи оцінку долучених до матеріалів справи рахунків №52 від 30.03.2012р. на суму 21 299,30 грн., №63 від 27.04.2012р. на суму 9 565,60 грн., №78 від 30.05.2012р. на суму 21 102 грн., №93 від 29.06.2012р. на суму 19 473 грн., №108 від 31.07.2012р. на суму 17 792 грн., №122 від 30.08.2012р. на суму 31 080 грн., №142 від 27.09.2012р. на суму 9 450 грн., котрі, як засвідчується ПрАТ "Волиньхолдінг" у позовній заяві, пред'являлись позивачем відповідачу для оплати товарів, поставлених згідно накладних, судом встановлено, що зазначені рахунки не містять в собі відповідних відміток (підписів уповноважених осіб, печаток і т.п.) Приватного підприємства "Євроімпекс-1", що б, в свою чергу, давало підстави для визначення чіткої кінцевої дати проведення Покупцем оплати отриманих згідно договору від 07.02.2012р. №37 товарів.

Також судом встановлена відсутність проведення Покупцем передоплати товарів, як це визначено пунктом 8.1 угоди поставки від 07.02.2012р.

Відтак суд вважає, що зазначеними діями (відсутність проведення попередніх оплат, а також відміток про дату отримання рахунків на оплату) сторони в двосторонньому порядку змінили умови договору поставки від 07.02.2012р. №37 стосовно порядку та строків проведення розрахунків за отримані товарно-матеріальні цінності, у зв'язку з чим такі дати (строки) слід обчислювати з врахуванням положень ст. 692 Цивільного кодексу України, частиною першою котрої визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За таких обставин та з врахуванням дат (періодів) підготовки товаророзпорядчих документів на товар (накладних на відпуск), а також отримання відповідачем товарів від позивача, суд встановив, що у Приватного підприємства "Євроімпекс-1" обов'язок оплати отриманих на підставі накладних №800000109 від 30.03.2012р., №800000142 від 27.04.2012р., №800000173 від 30.05.2012р., №800000250 від 29.06.2012р. товарів виник з моменту прийняття товарно-матеріальних цінностей та прийняття товаророзпорядчих документів (накладних) на них.

Проте, ПП "Євроімпекс-1" взяті на себе згідно договору №37 від 07.02.2012р. зобов'язання в частині проведення з позивачем розрахунків по оплаті поставленого згідно накладних №800000109 від 30.03.2012р., №800000142 від 27.04.2012р., №800000173 від 30.05.2012р., №800000250 від 29.06.2012р. товару не виконало, їх вартість не оплатило у зв'язку з чим на момент звернення кредитора до суду з відповідним позовом та на час розгляду справи судом заборгувало ПрАТ "Волиньхолдінг" 70939,90 грн.

Судом досліджено, що сума заборгованості 70 939,90 грн. включає в себе загальну вартість товарів, поставлених згідно накладних №800000109 від 30.03.2012р., №800000142 від 27.04.2012р., №800000173 від 30.05.2012р., №800000250 від 29.06.2012р. у період з 30.03.2012р. по 29.06.2012р. за мінусом проведених розрахунків на суму 500 грн. (банківська виписка №2013/224 про рух коштів на рахунку - а.с. 33). Інших доказів оплати товарів (повної чи часткової) суду надано не було.

В даному аспекті судом надається оцінка також підписаному між сторонами у справі 29.10.2012р. та скріпленому печатками суб'єктів господарювання акту звірки взаємних розрахунків (а.с. 44-45), з котрого також вбачається, що у період з 30.03.2012р. по 29.06.2012р. ПрАТ "Волиньхолдінг" було поставлено ПП "Євроімпекс-1" товарів загальною вартістю 71 439,90 грн., котрі станом на 29.10.2012р. оплачені не були.

Проведення підприємством "Євроімпекс-1" 03 грудня 2013 року розрахунків із ПрАТ "Волиньхолдінг" на суму 500 грн. із призначенням платежу: "оплата за товар згідно договору №37 від 07.02.2012р.", на думку суду, свідчить про прийняття боржником угоди поставки від 07.02.2012р. до виконання, визнання підприємством "Євроімпекс-1" свого обов'язку щодо необхідності оплатити товар, поставлений на виконання договору, не дивлячись при цьому на відсутність виставлених постачальником рахунків на оплату товарів.

Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, майнові права та майнові обов'язки суб'єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Статтею 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Судом встановлено, що в даному випадку, відносини між сторонами носять договірний характер, укладений між ними договір поставки №37 від 07.02.2012р. із додатками-специфікаціями №№1, 2 предметом судових розглядів не виступав, недійсним судом не визнавався, сторонами розірваний не був.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з положеннями статті 193 Господарського кодексу України, статей 526, 527, Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов'язання.

Згідно із статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З огляду на викладене, враховуючи укладення між сторонами договору, поставку позивачем на виконання його умов відповідачу товарів, їх отримання ПП "Євроімпекс-1" згідно накладних №800000109 від 30.03.2012р., №800000142 від 27.04.2012р., №800000173 від 30.05.2012р., №800000250 від 29.06.2012р. та не проведення при цьому всіх належних розрахунків і платежів, суд прийшов до висновку про підставність пред'явленого позивачем до відповідача позову в частині стягнення заборгованості в сумі 70 939,90 грн. Визначена сума боргу повністю підтверджується наявними в матеріалах справи документами, у встановленому випадку не була спростована чи заперечена відповідачем.

Як було визначено вище, з огляду на відсутність належних документів в підтвердження відпуску позивачем та отримання відповідачем товарів на суму 58 322 грн., не підтвердженість зазначеної дії, а саме отримання товару, накладними на які посилається позивач в обґрунтування позову в цій частині, №800000279 від 31.07.2012р. на суму 17 792 грн., №800000333 від 30.08.2012р. на суму 31 080 грн., №800000373 від 27.09.2012р. на суму 9 450 грн., господарський суд вважає, що ПрАТ "Волиньхолдінг" в задоволенні пред'явлених до ПП "Євроімпекс-1" позовних вимог в частині стягнення 58 322 грн. боргу слід відмовити за недоведеністю.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з наданими суду розрахунками (а.с. 4) позивачем відповідно до ст. 625 ЦК України та з врахуванням положень договору поставки №37 від 07.02.2012р. при пред'явленні позову до суду було нараховано відповідачу 7 971,46 грн. трьох процентів річних.

Беручи до уваги доказову недоведеність позовних вимог на суму боргу 58 322 грн., господарським судом при розгляді справи надається оцінка позовним вимогам стосовно стягнення суми процентів річних 4 641,76 грн., нарахованих із доведеної у встановленому порядку суми боргу 70 939,90 грн., а саме із врахуванням дати відпуску позивачем та отримання відповідачем товарів згідно накладних №800000109 від 30.03.2012р. на суму 21 299,30 грн., №800000142 від 27.04.2012р. на суму 9 565,60 грн., №800000173 від 30.05.2012р. на суму 21 102 грн., №800000250 від 29.06.2012р. на суму 19 473 грн.

В іншій частині позовних вимог (на суму 3 329,70 грн. трьох процентів річних) в позові слід відмовити.

Розглянувши позовні вимоги стосовно стягнення з відповідача 4 641,76 грн. суми відсотків річних, перевіривши методику їх нарахування, суд встановив, що суму процентів позивачем нараховано з врахуванням умов договору в частині порядку та строків здійснення обов'язкових платежів, дати та суми проведених часткових розрахунків, моменту виникнення тієї чи іншої суми боргу, положень ст. 625 ЦК України. Наведені розрахунки процентів, а відтак і відповідні вимоги, судом визнаються арифметично вірними, обґрунтованими, підставними та такими, що підлягають до задоволення.

В даному аспекті судом засвідчується, що відсотки річних, як це вбачається із відповідних розрахунків, нараховуються позивачем відповідачу за значно менші терміни існування заборгованості, ніж це можливо.

Беручи до уваги, що спір до суду було доведено з вини відповідача, витрати, пов'язані з поданням позовної заяви та розглядом справи в суді (сплата судового збору), що поніс позивач, слід відшкодувати йому у відповідності до ст. 49 ГПК України за рахунок ПП "Євроімпекс-1" (пропорційно розміру підставних та задоволених судом позовних вимог).

Разом з цим суд встановив, що позивачу підлягає поверненню з Державного бюджету 159,74 грн. судового збору, зайво сплаченого згідно платіжного доручення №929007 від 17.12.2013р. при поданні позовної заяви до господарського суду (оригінал зазначеного платіжного доручення знаходиться в матеріалах справи - а.с. 6).

При цьому суд виходив з того, що відповідно до ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі, зокрема, внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Відповідно до п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 21.11.2011р. №01-06/1625/2011 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про судовий збір" згідно з частиною першою статті 7 Закону сплачена сума судового збору повертається у передбачених в цій частині випадках за ухвалою суду. Зазначене питання має вирішуватися господарським судом за результатами розгляду відповідних матеріалів, у тому числі й за відсутності заяви (клопотання) сторони чи іншого учасника судового процесу про повернення сплаченої суми судового збору. Зміст пов'язаної з цим ухвали може бути наведено в резолютивній частині судового рішення, прийнятого по суті справи.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 7 Закону України "Про судовий збір", ст.ст. 144, 173, 193, Господарського кодексу України, ст.ст. 6, 11, 509, 525, 526, 527, 599, 628, 629, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Євроімпекс-1" (м. Луцьк, вул. Словацького, 30, код ЄДРПОУ 37610743) на користь Приватного акціонерного товариства "Волиньхолдінг" (Луцький район, смт. Торчин, вул. І. Франка, 4, код ЄДРПОУ 20134889) 70 939,90 грн. заборгованості та 4 641,76 грн. трьох процентів річних, а всього 75 581,66 грн., 1 511,64 грн. в повернення витрат по сплаті судового збору.

3. В задоволенні решти позовних вимог в позові відмовити.

4. Управлінню державної казначейської служби України у місті Луцьку відповідно до ст. 7 Закону України "Про судовий збір" повернути Приватному акціонерному товариству "Волиньхолдінг" (Луцький район, смт. Торчин, вул. І. Франка, 4, код ЄДРПОУ 20134889) з Державного бюджету 159,74 грн. надмірно сплаченої згідно платіжного доручення №929007 від 17.12.2013р. при поданні позовної заяви до господарського суду суми судового збору.

Суддя В. А. Войціховський

Повне рішення

складено

11.09.2014р.