Рішення

від 09.09.2014 по справі 902/1125/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2014 р. Справа № 902/1125/14

Господарський суд Вінницької області в складі

головуючого судді Тісецького С.С.,

при секретарі судового засідання Кучер Р.П. ,

розглянувши в приміщенні суду справу

за позовом : публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (код ЄДРПОУ 14360570, 49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50; пошт. адреса : 49027, м. Дніпропетровськ, а/с 1800)

до : товариства з обмеженою відповідальністю "БАА-Транс" (код ЄДРПОУ 37489385, 23133, с. Біликівці, вул. Долина, буд. 30, Жмеринський район, Вінницька область)

про стягнення заборгованості 25 349,83 грн.

представники сторін :

від позивача : Сауляк Є. В. - за довіреністю

від відповідача : не з'явився

ВСТАНОВИВ :

Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" 04.08.2014 року звернулося в господарський суд Вінницької області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "БАА-Транс" про стягнення заборгованості 25 349,83 грн..

Ухвалою суду від 05.08.2014 року порушено провадження за вказаним позовом у справі № 902/1125/14 з призначенням до розгляду в судовому засіданні на 19.08.2014 року, однак в зв'язку з неявкою представника відповідача та неподанням витребуваних доказів, ухвалою суду від 19.08.2014 року відкладено розгляд справи на 09.09.2014 року.

На визначену дату в судове засідання з'явився представник позивача.

Відповідач правом участі свого представника в судовому засіданні не скористався.

Ухвала суду від 19.08.2014 року надіслана на юридичну адресу відповідача згідно витягу з ЄДРПОУ, а саме : 23133, с. Біликівці, вул. Долина, буд. 30, Жмеринський район, Вінницька область, повернулася до суду із поштовою відміткою "за зазначеною адресою не проживає".

Згідно абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26 грудня 2011 року, за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата , відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відсутність представника відповідача в судовому засіданні не перешкоджає розгляду справи по суті відповідно до ст. 75 ГПК України.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Перед початком розгляду справи по суті від представника позивача надійшла заява щодо описки допущеної в розрахунку позовних вимог, згідно якої правильними слід вважати наступні нарахування : 8 000,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 9 898,66 грн. - заборгованість по відсотках; 2 176,00 грн. - заборгованість по комісії; 5 275,17 грн. - пені.

Вказану заяву долучено судом до матеріалів справи.

В ході розгляду справи, представник позивача, підтримав позовні вимоги в повному обсязі з підстав та за обставин, вказаних в позові.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, надавши юридичну оцінку поданих до справи доказів, суд з'ясував наступне.

20.05.2011 року між публічним акціонерним товариством комерційний банк "Приватбанк" (банк) та товариством з обмеженою відповідальністю "БАА-Транс" (клієнт) підписано заяву та скріплено печаткою позивача про відкриття поточного рахунку № 26006060755314 та карткового рахунку № 26051060724958.

При цьому, у заяві вказується, що підписавши цю заяву сторона погоджується із Умовами та Правилами надання банківських послуг, у тому числі з Умовами та Правилами обслуговування за розрахунковими картками, (що розміщені на сайті банку www.privatbank.ua, www.client-bank.privatbank.ua), тарифами банку, які разом із цією заявою та карткою зі зразками підписів і відбитків печатки складають договір банківського обслуговування.

Цим підписом сторони приєднуються і зобов'язуються виконувати умови, викладені в Умовах та Правилах надання банківських послуг, тарифах ПриватБанку - договорі банківського обслуговування в цілому. Відносини між банком і клієнтом можуть вирішуватись як шляхом підписання окремих договорів або додаткових угод до цього договору, так і шляхом обміну інформацією/узгодження щодо банківського обслуговування з клієнтом через web-сайт банку (www.privatbank.ua, www.client-bank.privatbank.ua або інший Інтернет - /SMS-ресурс, зазначений банком).

Під час укладання договорів, а також додаткових угод до них, банк і клієнт допускають використання факсимільного відтворення печатки банку і підпису особи, уповноваженої підписувати договори й угоди до них від імені банку, здійсненого за допомогою засобів копіювання.

Додатком до вказаної заяви надано витяг з "Умов та правил надання банківських послуг" наступного змісту (а. с. 30-37).

Кредитний ліміт на поточний рахунок (далі - "кредит") надається на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів клієнта, в межах кредитного ліміту (далі "ліміт"). Про розмір ліміту банк повідомляє клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банка і клієнта (системи клієнт-банк, Інтернет клієнт банк, sms-повідомлення чи інше). Банк здійснює обслуговування ліміту клієнта, яке полягає в здійсненні його платежів поверх залишку коштів на поточному рахунку клієнта, при наявності вільних грошових ресурсів за рахунок кредитних коштів в межах ліміту, шляхом дебетування поточного рахунку. При цьому, виникає дебетове сальдо (п. 3.18.1.1).

Кредит надається в обмін на зобов'язання клієнта щодо повернення кредиту, сплаті відсотків і винагороди (п. 3.18.1.3).

Проведення платежів клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання клієнта до "Умов і правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-баик / Інтернет клієнт-банк або у формі обміну паперовою чи електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі - далі "угода") (п. 3.18.1.8).

Для розрахунку відсотків за користування кредитним лімітом, встановлюється диференційована відсоткова ставка. Відсоткова ставка по розрахунку залежить від терміну існування непогашеного залишку по кредиту. Відсоткова ставка може бути змінена банком в порядку, передбаченому цим розділом "Умов та правил надання банківських послуг" (п. 3.18.1.12).

Клієнт зобов'язується сплатити відсотки за весь час фактичного користування кредитом згідно п.п. 3.18.4.1, 3.18.4.2, 3.18.4.3; здійснювати погашення кредиту, отриманого в межах встановленого ліміту, не пізніше строку закінчення періоду безперервного користування кредитом, встановленого п. 3.18.1.11; повернути кредит в строки, встановлені п.п. 3.18.1.10, 3.18.2.3.4, 3.18.2.2.17 (п.п. 3.18.2.2, 3.18.2.2.2, 3.18.2.2.3, 3.18.2.2.5).

За користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня, клієнт виплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка) (п. 3.18.4.1).

За період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну із дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця (надалі - "період, в який дебетове сальдо підлягає обнуленню"), розрахунок процентів здійснюється за процентною ставкою в розмірі 0 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості (п. 3.18.4.1.1).

При не обнуленні дебетового сальдо в одну з дат періоду в якому дебетове сальдо підлягає обнуленню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, клієнт виплачує банку за користування кредитом проценти в розмірі 24 % річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнуленню (п. 3.18.4.1.2).

У випадку непогашення кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта щодо погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні клієнтом будь-якого з грошового зобов'язання клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 48 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права банку на встановлення іншого строку повернення кредиту, передбаченого Умовами і правилами надання банківських послуг, клієнт сплачує банку пеню у розмірі 0.1315% від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань (п.3.18.4.1.3).

Під "непогашенням кредиту" мається на увазі не виникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня (п. 3.18.4.1.4).

Клієнт сплачує банку проценти в розмірі вказаному в п. 3.18.1.13 (за винятком випадку реалізації банком права зміни умов, встановленого п. 3.18.1.8) (п. 3.18.2.2.17).

Розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з дати утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати (п.3.18.4.9).

Зобов'язання виконуються в наступній послідовності : кошти отримані від клієнта, а також від інших уповноважених органів/осіб, для погашення заборгованості, перш за все направляються для відшкодування витрат/збитків банку згідно п.п. 3.18.2.2.16, 3.18.2.3.15, далі для погашення неустойки згідно розділу 5 даного розділу "Умов та правил надання банківських послуг", далі простроченої винагороди, далі - винагороди, далі - прострочених відсотків, далі - відсотків, далі - простроченого кредиту, далі - кредиту. Остаточне погашення заборгованості виконується не пізніше дати, вказаної в п. 3.18.1.8. При несплаті винагороди, процентів у відповідні їм дати сплати, вони вважаються простроченими (п. 3.18.4.10).

Обслуговування кредитного ліміту на поточному рахунку клієнта здійснюється з моменту подання клієнтом в банк заяви на приєднання до "Умов та правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку і карточки із зразками підписів та відтисків печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнтбанк/ Інтернет клієнтбанк, або у формі обміну паперовою чи електронною інформацією, або в іншій будь-якій іншій формі) і/або з моменту подання клієнтом розрахункових документів на використання коштів в рамках кредитного ліміту у межах вказаних в них сум, і діє в обсязі перерахованих коштів до повного виконання зобов'язань сторонами (п. 3.18.6.1).

За змістом витягу із "Тарифів Банку", період в який дебетове сальдо підлягає обнуленню визначено 20-25 число щомісячно; проценти за період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат наступного періоду, в який дебетове сальдо підлягає обнуленню складають 0 %; винагорода (оплата щомісячно 1-го числа) від суми максимального сальдо кредиту, існувавшого на кінець банківського дня в будь-який який із днів за попередній місяць складає 0,9 %; проценти при обнуленні дебетового сальдо в одну із дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнуленню, напротязі 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню становлять 24 %; проценти у випадку непогашення кредиту на протязі 90 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню (з моменту виникнення простроченої заборгованості) складають 48 % (а. с. 39).

Згідно довідки ПАТ КБ "Приватбанк" про розміри встановлених кредитних лімітів № 08.7.0.0.0/140716170316 від 16.07.2014 року, яка видана ТОВ "БАА-Транс" на 27.05.2011 року ліміт складає 8 000 грн. по р/р № 26006060755314.

За змістом банківської виписки по рахунку № 26006060755314 за період з 27.05.2011 року по 21.08.2014 року сума заборгованості по тілу кредиту складає 8 000,00 грн..

02.06.2014 року позивач звернувся до відповідача із претензією № 10527VIZ0S06A в якій просить сплатити за договором банківського обслуговування б/н від 20.05.2011 року заборгованість по тілу кредиту у сумі 8 000,00 грн., за відсотками в сумі 12 074,66 грн., по пені - 5 200,22 грн..

Направлення вказаної претензії відповідачу підтверджується списком згрупованих поштових відправлень № 9100, фіскальним чеком № 5587 від 10.06.2014 року та описом поштового відправлення № 4994515717005 із відбитком поштового штемпеля від 10.06.2014 року.

Відповіді на дану письмову вимогу відповідачем суду не надано.

Враховуючи викладені обставини, суд дійшов таких висновків.

В силу п. 1 ч.2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами виникли правовідносини щодо надання кредитного ліміту за договором та його повернення.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Таке ж положення містить і ч.1 ст. 173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Приписами ч. 1, ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

В силу ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 ст. 634 Цивільного кодексу України, визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 639 Цивільного кодексу України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За змістом ч. 2 ст. 1056-1 Цивільного кодексу України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Стаття 629 Цивільного кодексу України вказує, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

В силу ч. 2 ст. 4-3 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно ч.1 ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За змістом статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. ст. 34, 43 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

В силу п. 2.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26 грудня 2011 року, будь-які подані учасниками процесу докази (в тому числі, зокрема, й стосовно інформації у мережі Інтернет) підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Що ж до належності доказів, то нею є спроможність відповідних фактичних даних містити інформацію стосовно обставин, які входять до предмета доказування з даної справи. Суд обґрунтовує своє рішення лише тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Як встановлено судом, 20.05.2011 року між публічним акціонерним товариством комерційний банк "Приватбанк" та товариством з обмеженою відповідальністю "БАА-Транс" підписано та скріплено печаткою позивача заяву про відкриття поточного рахунку № 26006060755314 та карткового рахунку № 26051060724958, згідно якої відповідач погодився та приєднався до Умов та правил надання банківських послуг, тарифами банку, що розміщені на веб-сайті позивача.

Вказані умови та правила разом із заявою складають договір банківського обслуговування б/н від 20.05.2011 року, відповідно до якого позивачем надано відповідачу кредитний ліміт в розмірі 8 000,00 грн., що підтверджується довідкою ПАТ КБ "Приватбанк" № 08.7.0.0.0/140716170316 від 16.07.2014 року та банківською випискою за період з 27.05.2011 року по 21.08.2014 року по рахунку ТОВ "БАА-Транс" № 26006060755314.

Станом на 04.08.2014 року (день звернення з позовом до суду), сума основного боргу за кредитом склала 8 000,00 грн..

Відповідач доказів щодо повного проведення розрахунків з позивачем суду не надав.

Отже позовна вимога позивача про стягнення основної заборгованості за кредитом у сумі 8000,00 грн., підлягає задоволенню повністю. Обґрунтованість та правомірність заявлених позивачем вимог підтверджуються наданими та дослідженими судом письмовими доказами наявними в матеріалах справи.

Також згідно позовної заяви та наданого письмового розрахунку позовних вимог (а.с.41), позивач просить стягнути з відповідача 9 898,66 грн. - заборгованості по відсотках за користування кредитом; 5 275,17 грн. - пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором та 2 176,00 грн. - заборгованості по комісії за користування кредитом.

За приписами ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У відповідності до ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Пунктом 3.18.5.1 витягу із "Умов та правил надання банківських послуг", при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п.п. 3.18.2.2.2, 3.18.4.1, 3.18.4.2, 3.18.4.3, термінів повернення кредиту, передбачених п. п. 3.18.1.8, 3.18.2.2.3, 3.18.2.3.4, винагороди, передбаченої п. п. 3.18.2.2.5, 3.18.4.4, 3.18.4.5, 3.18.4.6, клієнт сплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, клієнт сплачує банку пеню в розмірі, зазначеному в п. 3.18.4.1.3. від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні.

Згідно п. 3.18.5.4 вказаних Умов, нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбаченої п. 3.18.0.5.1., 3.18.5.2., 3.18.5.3, здійснюється протягом 3 (трьох) років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано клієнтом.

Згідно п. 2.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" № 14 від 17 грудня 2013 року, щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Згідно ст. 253 Цивільного кодексу України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

В силу п. 3 ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частина 1 ст. 230 Господарського кодексу України визначає, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором , припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно ч.1, ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Обмеження максимального розміру пені за порушення грошових зобов'язань встановлено Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", відповідно до якого: платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1); розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3).

Суд перевіривши наданий позивачем розрахунок, дійшов висновку про те, що останній відповідає вказаним вище Умовам та правилам надання банківських послуг.

Таким чином, оскільки, відповідач не розрахувався у повному обсязі за наданий кредитний ліміт, відповідно до приписів "Умов та правил надання банківських послуг", вимоги позивача про стягнення з відповідача 9 898,66 грн. - заборгованості по відсотках за користування кредитом; 5 275,17 грн. - пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором та 2 176,00 грн. - заборгованості по комісії за користування кредитом, підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 4-3, 4-5, 32, 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85, 87, 115, 116 ГПК України, -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "БАА-Транс" (код ЄДРПОУ 37489385, 23133, с. Біликівці, вул. Долина, буд. 30, Жмеринський район, Вінницька область) на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (код ЄДРПОУ 14360570, 49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50) 8000,00 грн. - основного боргу за кредитом, 9 898,66 грн. - заборгованості по відсотках за користування кредитом; 5 275,17 грн. - пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 2 176,00 грн. - заборгованості по комісії за користування кредитом та 1 827,00 грн. - відшкодування витрат пов'язаних зі сплатою судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Копію рішення направити відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Повне рішення складено 11 вересня 2014 р.

Суддя Тісецький С.С.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - відповідачу (23133, с. Біликівці, вул. Долина, буд. 30, Жмеринський район, Вінницька область)