Рішення

від 08.09.2014 по справі 914/2337/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.09.2014 р. Справа № 914/2337/14

За позовом: Комунального підприємства Львівської 1-ї міської клінічної лікарні ім.Князя Лева, м. Львів

До відповідача: Приватного торговельно-посередницького малого підприємства фірми «Едельвейс», м. Рава-Руська

Третя особа із самостійними вимогами: Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради, м. Львів

Про стягнення заборгованості в сумі 10 152, 30 грн.

В судове засідання з'явились:

від позивача : Гурас О.С. - представник

від відповідача : не з'явився

від третьої особи: Ганусяк О.І. - представник

Суддя Березяк Н.Є.

Секретар судового засідання Кравець О.І.

Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22 ГПК України.

Суть спору: Подано позов Комунального підприємства Львівської 1-ї міської клінічної лікарні ім. Князя Лева до Приватного торговельно-посередницького малого підприємства фірми «Едельвейс» за участю третьої особи із самостійними вимогами: Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради про стягнення заборгованості в сумі 10 152, 30 грн.

В судовому засіданні 19.08.2014 року судом оглянуто оригінали документів, які долучені позивачем до матеріалів справи.

Судовий розгляд справи відкладався з підстав зазначених в попередніх ухвалах суду.

На адресу суду 08.09.2014 року позивачем подано заяву про зменшення позовних вимог (вх. 4305/14), якою просить стягнути з Відповідача заборгованість в сумі 4 068,67 грн.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив задоволити позовні вимоги з мотивів наведених в позовній заяві, матеріалах справи та поясненнях наданих в судовому засіданні.

Відповідач в судові засідання не з'явився, відзиву на позов не подав, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалами суду, які направлялись йому рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення. За таких обставин суд вважає, що справа у відповідності до вимог ст. 75 ГПК України, може бути розглянута за відсутності відповідача.

Третя особа в судове засідання явки повноважного представника не забезпечила, хоча належним чином була повідомлена про дату, час та місце розгляду справи.

В судовому засіданні 08.09.2014 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суд заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

28 травня 2012 року між Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради (надалі Орендодавець) та Приватним торговельно - посередницьким малим підприємством фірма «Едельвейс» (надалі Орендар) було укладено договір оренди № 8305-12 нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень), що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Гетьмана І. Мазепи, 25, загальною площею 31,5 м.кв., строком на 2 роки 364 дні для використання під аптечний пункт.

Відповідно до п. 5.1 Договору, розмір орендної плати за об'єкт оренди визначається відповідно до чинної на момент укладення Договору Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Львова, затвердженої ухвалою міської ради від 09.04.2009 року № 2569.

Згідно п. 5.3 Договору, орендна плата сплачується Орендарем не пізніше 20 числа місяця за попередній місяць, у встановленому нормативними документами власника орендованого майна порядку. У випадку прострочення по сплаті орендних платежів Орендар сплачує пеню в розмірі, передбаченому чинним законодавством.

Відповідно до п. 5.2 Договору до орендної плати не входить плата за комунальні послуги, вартість експлуатаційних витрат та плати за користування земельною ділянкою.

Згідно п. 7.11 Договору, Орендар зобов'язаний укласти угоду з Балансоутримувачем на відшкодування експлуатаційних витрат.

На виконання вище зазначеного пункту, Орендодавцем 02.01.2013 року укладено з КП Львівською 1-шою міською клінічною лікарнею ім. Князя Лева (надалі Балансоутримувач) Договір № 2 про відшкодування витрат балансоутримувачу на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю, згідно умов якого Балансоутримувач забезпечує обслуговування, експлуатацію та ремонт будівлі, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Г.Мазепи, 25, загальною площею 7 713,5 кв.м., а також утримання прибудинкової території за що Орендар у відповідності п. 2.2.3 Договору № 2, не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним місяцем, вносить плату на рахунок Балансоутримувача, або організації, що обслуговує будівлю, а також при несвоєчасному внесенні плати, сплачує пеню із розрахунку 0,1 % облікової ставки НБУ від несплаченої суми наданих послуг за кожен день прострочки.

Згідно п. 4.1 Договору, за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим Договором сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства України.

Відповідно до п. п. 4.2, 5.4 Договір укладено строком на один рік з 02 січня 2013 року по 31 грудня 2013 року, однак у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору після закінчення строку його чинності протягом місяця, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, що були передбачені Договором.

Позивачем 02 квітня 2014 року на адресу Відповідача для мирного врегулювання спору направлялась претензія з вимогою до 05 травня 2014 року добровільному порядку погасити заборгованість в загальній сумі 6 139,19 грн. Однак, дана претензія залишена Відповідачем без відповіді та реагування.

Станом на день подання позовної заяви заборгованість відповідача перед позивачем та третьою особою згідно вище зазначених договорів становить 8 931,18 грн.

Однак, на момент винесення рішення, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог (вх. 4305/14), позивач відмовляється від вимоги про стягнення основної заборгованості по орендній платі згідно договору оренди на користь третьої особи та просить стягнути заборгованість по Договору № 2 за комунальні та експлуатаційні витрати, пеню, інфляційні втрати, 3 % річних та збір за спец використання води на загальну суму 4 068,67 грн.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача суд прийшов до висновку, що зменшенні позовні вимоги підлягають до задоволення.

При прийнятті рішення, суд виходив з наступного:

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як вбачається із матеріалів справи, на виконання умов договору оренди № 8305-12 нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень), що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Гетьмана І. Мазепи, 25, загальною площею 31,5 м.кв. від 28 травня 2012 року укладено КП Львівською 1-шою міською клінічною лікарнею ім. Князя Лева (надалі Балансоутримувач) з ПТПМП фірма «Едельвейс» Договір № 2 про відшкодування витрат балансоутримувачу на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю від 02.01.2013 року, згідно умов якого Балансоутримувач забезпечує обслуговування, експлуатацію та ремонт будівлі, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Г.Мазепи, 25, загальною площею 7 713,5 кв.м., а також утримання прибудинкової території за що Орендар у відповідності п. 2.2.3 Договору № 2, не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним місяцем, вносить плату на рахунок Балансоутримувача, або організації, що обслуговує будівлю, а також при несвоєчасному внесенні плати, сплачує пеню із розрахунку 0,1 % облікової ставки НБУ від несплаченої суми наданих послуг за кожен день прострочки.

Згідно п. 4.1 Договору, за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим Договором сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства України.

Однак, свої договірні зобов'язання Відповідач за Договором № 2 не виконував належним чином, чим спричинив заборгованість перед Позивачем.

Нормами ст. 625 ЦК України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов'язання, а саме: сплата суми боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та трьох відсотків річних від простроченої суми.

Положенням ст.610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частинами 1-3 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків..

Згідно із ч. 1 ст. 220 Господарського кодексу України боржник, який прострочив виконання господарського зобов'язання, відповідає перед кредитором (кредиторами) за збитки, завдані простроченням, і за неможливість виконання, що випадково виникла після прострочення.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем відповідачу згідно умов договору № 2 та вимог чинного законодавства станом на день розгляду справи нарахована заборгованість за комунальні послуги та експлуатаційні витрати в розмірі 3 332,01 грн., пеня - 390,03 грн., інфляційні нарахування - 308,85 грн., 3 % річних - 32,06 грн. та збір за спец використання водних ресурсів за 2013 р. - 5,72 грн., які підлягають до стягнення.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідач в судове засідання доказів які б спростовували чи заперечували позовні вимоги суду не подав, а відтак суд вважає що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають до задоволення.

Судові витрати слід віднести на відповідача в порядку ст. 49 ГПК України.

Керуючись 3,4,4 1 ,4 2 ,4 3 , 4 4 ;4 5 ,4 6 ,12,32,33,34,35,36,43,49,75,82,84,85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задоволити.

2. Стягнути з Приватного торговельного-посередницького малого підприємства фірми «Єдельвейс» (80316, Львівська область, Жовківський район, м. Рава Руська, вул. Калнишевського, 5, код ЄДРПОУ 13808034) на користь Комунального підприємства Львівської 1-шої міської клінічної лікарні ім. Князя Лева (79019, м. Львів, вул. Ужгородська, 1, код ЄДРПОУ 01996622) заборгованість за комунальні послуги та експлуатаційні витрати - 3 332,01 грн., пеню - 390,03 грн., інфляційні нарахування - 308,85 грн., 3 % річних - 32,06 грн., збір за спец використання водних ресурсів - 5,72 грн. та 1 827,00 грн. - судового збору.

3. Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду.

Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 08.09.2014 року.

Суддя Березяк Н.Є.