Рішення

від 10.09.2014 по справі 904/5398/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.09.14р. Справа № 904/5398/14

За позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК", м.Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД БРИГАНТИНА", м. Дніпропетровськ

про стягнення 92 047,40 грн.

Суддя Петренко Н.Е.

секретар судового засідання Завалєй Я.О.

Представники:

від позивача: Артьомова Ю.Ю., представник за довіреністю № 1145-О від 19.04.13р.

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" (далі - позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД БРИГАНТИНА" (далі - відповідач) про стягнення 92 047,40 грн.

Ухвалою господарського суду від 23.07.14р. порушено провадження у справі, прийнято позовну заяву та призначено справу до розгляду в засіданні на 19.08.14р.

Ухвалою господарського суду від 19.08.14р. відкладено розгляд справи на 11.09.14р.

11.09.14р. у судовому засіданні повноважний представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх у повному обсязі. Крім того, повноважний представник позивача надав для огляду суду всі оригінали первинних документів на підставі яких виник спір, а для долучення до матеріалів справи додаткові документи в підтвердження заявлених позовних вимог.

В свою чергу, повноважний представник відповідача у судове засідання не з'явився, відзив на позов на інші витребувані документи до суду не надав. Жодних пояснень щодо причини неявки або інших клопотань до господарського суду не надходило. В матеріалах справи знаходиться конверт з ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 23.07.14р. про порушення провадження у справі та конверт з ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 19.08.14р., які направлялися на адресу відповідача та були повернуті поштою з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

В матеріалах справи є спеціальний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відповідно до якого адреса відповідача співпадає з адресою зазначеною у позовній заяві, і на яку судом направлялась поштова кореспонденція з повідомленням про день, час та місце розгляду справи.

Відповідно до п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України. У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81 1 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи зазначене, господарський суд вважає, що відповідач про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, оскільки судом було належним чином виконано вимоги ч.1 ст.64 та ст. 87 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 11.09.14 р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, згідно зі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, подані документи та заслухавши пояснення повноважного представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

11.03.11р. відповідачем було підписано заяву про відкриття поточного рахунку (далі - Заява).

Згідно заяви відповідач приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг" (надалі - Умови), Тарифів Банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, які разом із заявою складають Договір банківського обслуговування № б/н від 11.03.11р. (далі - Договір) та взяв на себе зобов'язання виконувати умови Договору.

Відповідно до Договору відповідачу було встановлено кредитний ліміт, на поточний рахунок 26001060368977 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (системи клієнт - банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших), що визначено і врегульовано "Умовами та правилами надання банківських послуг".

Згідно з п. 3.18.1.1. Умов кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів Клієнта, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту Банк повідомляє Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банка та Клієнта.

У п.3.18.1.3. Умов зазначено, що кредит надається в обмін на зобов'язання Клієнта щодо його повернення, сплаті процентів та винагороди.

Відповідно до п. 3.18.1.8. Умов проведення платежів Клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться Банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання Клієнта до "Умов і правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт - банк / інтернет клієнт - банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, бо в будь - якій іншій формі - "Угода").

Згідно з п. 3.18.1.6. Умов ліміт може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку. Підписавши Угоду, Клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна Ліміту проводиться Банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (системи клієнт - банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших).

Як зазначає позивач, свої зобов'язання за договором позивач виконав у повному обсязі, надавши відповідачу кредитний ліміт у розмірі 62 500,00 грн.

Позивач звертає увагу на те, що станом на 05.06.14р. у відповідача виникла прострочена заборгованість у розмірі 92 047,40 грн., що складається з: 63 500,00 грн. - заборгованість за кредитом; 18079,13 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 5 625,00 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом; 5 843,27 грн. - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором.

З метою досудового врегулювання спору, позивачем 02.06.14р. було направлено на адресу відповідача претензію з вих. № 10221DNROS0LC від 26.05.14р., відповідно до якої позивач просив негайно погасити прострочену заборгованість у повному обсязі.

Вищезазначені вимоги були залишені відповідачем без відповіді та задоволення, у зв'язку з чим позивач був змушений звернутися з позовом до суду.

Враховуючи вищевикладене, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитом у розмірі 63 500,00 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом у розмірі 18079,13 грн., заборгованість по комісії за користування кредитом у розмірі 5 625,00 грн., пеню за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором у розмірі 5 843,27 грн., а всього 92 047,40 грн.

В свою чергу, відповідач доказів належного виконання своїх зобов'язань по вищезазначеному Договору на момент розгляду спору до господарського суду не надав. Крім того, відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, наведених позивачем обставин не спростував.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.

Згідно з ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

В статті 1056 1 Цивільного кодексу України зазначено про те, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. Встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком, іншою фінансовою установою в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку, іншої фінансової установи змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною.

Згідно зі ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Враховуючи вищезазначені норми чинного законодавства України та умови укладеного між сторонами Договору господарський суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими та доведеними, у зв'язку з чим підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки зобов'язання повинні виконуватись належним чином та в установлені строки.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 549, 599, 610, 612, 625, 629, 1054,1056 1 Цивільного кодексу України, ст.ст.173, 174, 193, 218, 231, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 4, 32-34, 43-44, 49, 82-85, 75, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД БРИГАНТИНА" (49035, м.Дніпропетровськ, вул. Сировця, буд. 51, код ЄДРПОУ 36441426) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (49094, м. Дніпропетровськ, вул.Набережна Перемоги, буд. 50, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитом у розмірі 63500,00 грн. (шістдесят три тисячі п'ятсот грн. 00 коп.), заборгованість по процентам за користування кредитом у розмірі 18 079,13 грн. (сімнадцять тисяч сімдесят дев'ять грн. 13 коп.), заборгованість по комісії за користування кредитом у розмірі 5 625,00 грн. (п'ять тисяч шістсот двадцять п'ять грн. 00 коп.), пеню за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором у розмірі 5 843,27 грн. (п'ять тисяч вісімсот сорок три грн. 27 коп.), витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 840,95 грн. (одна тисяча вісімсот сорок грн. 95 коп.).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 11.09.14 р.

Суддя Н.Е. Петренко