Рішення

від 03.09.2014 по справі 682/1533/14-ц

СЛАВУТСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 682/1533/14-ц

Провадження № 2/682/517/2014

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.09.2014 року

Славутський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючої - судді Маршал І.М.,

секретаря Дризік І.В.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Славута цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Берездівської сільської ради Славутського району Хмельницької області, Славутської районної державної адміністрації, треті особи, які не заявляють самостійних вимог: ОСОБА_4, ОСОБА_5, комунальне підприємство «Славутське бюро технічної інвентаризації», Славутська державна нотаріальна контора, Управління Держземагенства у Славутському районі Хмельницької області, про визнання частково недійсним свідоцтва про право власності на будинок із надвірними спорудами та скасування державної реєстрації, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку ( пай), визнання права власності на 1/3 частину будинку з надвірними спорудами, визнання права власності в порядку спадкування на 1/6 частину будинку з надвірними спорудами, визнання права власності на ? частку земельного паю в порядку спадкування, визнання недійсним державного акта на земельну ділянку, скасування його державної реєстрації, визначення порядку користування спірним жилим приміщенням,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 25.06.2013 року звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Берездівської сільської ради Славутського району Хмельницької області, Славутської районної державної адміністрації, треті особи, які не заявляють самостійних вимог: ОСОБА_4, ОСОБА_5, комунальне підприємство «Славутське бюро технічної інвентаризації», Славутська державна нотаріальна контора, Управління Держземагенства у Славутському районі Хмельницької області, про визнання частково недійсним свідоцтва про право власності на будинок із надвірними спорудами та скасування державної реєстрації, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку ( пай), визнання права власності на 1/3 частину будинку з надвірними спорудами, визнання права власності в порядку спадкування на 1/6 частину будинку з надвірними спорудами, визнання права власності на ? частку земельного паю в порядку спадкування, визнання недійсним державного акта на земельну ділянку, скасування його державної реєстрації, визначення порядку користування спірним жилим приміщенням.

В обґрунтування позову вказував, що він народився ІНФОРМАЦІЯ_3 року в с. Берездів Славутського району Хмельницької області і постійно до цього часу проживає в будинку АДРЕСА_1, який належить до суспільної групи «колгоспний двір». Забудова будинку із належними до нього будівлями проводилася його батьком ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 у 1977 році., який і був головою колгоспного двору до своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 року. На час відкриття двору з батьком проживала сім'я: дружина ОСОБА_2, сини ОСОБА_4 та ОСОБА_1, дочки ОСОБА_7 та ОСОБА_3, які були членами колгоспного двору. Станом на 15 квітня 1991 року частка кожного члена двору в майні становила 1/6.

31.01.1991 року ОСОБА_4 вибув із двору. 01.12.1992 року ОСОБА_7 вибула із двору. 26.06.1993 року ОСОБА_3 вибула із двору. Після цього вони своєї частки не виділяли і не поділяли із складу двору та з позовом про визнання права власності на свою частку в майні колгоспного двору до суду не зверталися. Позивач вважає, що вказані особи втратили право на частку в майні, як члена колгоспного двору і у ньому залишилися проживати батько ОСОБА_6, мати ОСОБА_2 та син ОСОБА_1 і частка кожного із них в майні склала 1/3.

Після смерті батька ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_4 року на його частку відкрилася спадщина, яка складалася із 1/3 житлового будинку АДРЕСА_1 із надвірними будівлями та земельної частки (паю) НОМЕР_1 розміром 2,29 га. Спадщину прийняла дружина ОСОБА_2 та син ОСОБА_1, як такі, що проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Інші діти спадкодавця на спадщину не претендували. Останні роки його сестри ОСОБА_3 та ОСОБА_7, підбурюючи матір ОСОБА_2, перешкоджають позивачу проживати у будинку, забороняючи користуватися жилим приміщенням, предметами звичайної домашньої обстановки, забирають його особисті речі та побутову техніку. Тому у березні 2013 року він був змушений розпочати процедуру оформлення своєї частки у майні колгоспного двору та у спадковому майні після смерті батька. Від сільського голови він отримав інформацію про те, що будинок із 12.10.2005 року зареєстрований за матерію ОСОБА_2 одноособово. 04.04.2013 року Славутське БТІ видало йому копію інвентаризаційної технічної документації на житловий будинок по АДРЕСА_1 та копію свідоцтва про право власності на цей будинок, виданого 12.10.2005 року відповідачу ОСОБА_2 й витяг про реєстрацію права власності за ОСОБА_2

Із повідомлення державного нотаріуса від 19.04.2013 року йому стало відомо, що після смерті батька відкрита спадкова справа за заявою ОСОБА_3 та їй видане свідоцтво про право на спадщину за законом на спадкове майно 19.12.2000 року, яка складається з права на земельну частку (пай) із земель колективного сільськогосподарського підприємства с. Берездів Славутського району.

Позивач вважає, що свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 12.10.2005 року, видане ОСОБА_2 на житловий будинок АДРЕСА_1 та свідоцтво про право на спадщину на земельну частку (пай) від 19.12.2000 року АВО 413792, видане ОСОБА_3 порушують його законні права. Про це він дізнався у квітні 2013 року. Сестри із матір'ю перешкоджають у його праві користування власністю - виганяють з будинку, ображають лайкою, що змусило його проживати у своєї цивільної дружини в м. Славута. Тому позивач вважає, що для забезпечення його права на проживання в спірному житловому будинку необхідно встановити порядок його користування.

Позивач просив визнати свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії ЯЯЯ № 485336 від 12.10.2005 року, видане ОСОБА_2 на житловий будинок по АДРЕСА_1 частково недійсним щодо 2/3 частини та скасувати його державну реєстрацію; визнати свідоцтво про право на спадщину ОСОБА_3 на земельну частку (пай) від 19.12.2000 року АВО 413792, видане Славутською державною нотаріальною конторою Хмельницької області недійсним; визнати за позивачем право власності на 1/3 частину житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 з підстав належності на праві спільної сумісної власності, як майно колгоспного двору; визнати за позивачем право власності на 1/ 6 частину житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 року); визнати за позивачем право на ? частину земельної частки (паю) з земель колективної власності колишнього КСГП «Берездівське» в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 року,з розміру 3,89 га в умовних кадастрових гектарах; визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 099674, площею 2,29 га на території Берездівської сільської ради, кадастровий номер земельної ділянки 6823980600:06:021:0022, виданий 20 березня 2007 року на ім'я ОСОБА_3 та скасувати його державну реєстрацію; встановити порядок користування житловим будинком по АДРЕСА_1 Славутського району Хмельницької області, виділивши позивачу в користування кімнату житловою площею 13 кв.м., кладову площею 6,6 кв.м.,1/3 частину веранди, а відповідачам залишити три житлові кімнати розміром 13,7 кв.м.,9,4 кв.м.,23 кв.м., кухню площею 19,9 кв.м., а 2/3 частини веранди, коридор площею 8,4 кв.м. залишити у загальному спільному користуванні; стягнути з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 судовий збір сплачений позивачем за розгляд справи.

Позивач в судовому засіданні підтримав заявлений позов із викладений підстав.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, про день та час розгляду справи повідомлена належним чином. До суду подала заяву з проханням справу слухати у її відсутності, за участі представника ОСОБА_8 До суду подала також заяву про застосування строку позовної давності.

Представник ОСОБА_2 - ОСОБА_8 в судовому засіданні просив у позові відмовити взявши до уваги заяву відповідачки про застосування строку позовної давності та безпідставність вимог про встановлення порядку користування будинком.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні просила у позові відмовити.

Представник Берездівської сільської ради просив захистити порушені права позивача.

Представник Славутської районної державної адміністрації в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином.

Третя особа ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином.

Третя особа ОСОБА_5 в судовому засіданні просила у позові відмовити.

Представник КП «Славутьске бюро технічної інвентаризації» в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, до суду подав заяву із проханням справу слухати за відсутності їх повноважного представника.

Представник Славутської державної нотаріальної контори в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином.

Представник Управління Держземагенства у Славутському районі в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином.

Заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши письмові докази, суд знаходить позов таким, що до задоволення не підлягає.

Відповідно до п. 20 «Вказівок по веденню погосподарського обліку в сільських радах народних депутатів», затверджених постановою Держкомстату СРСР від 25 травня 1990 року № 69, в графі «суспільна група господарства» записується станом на 1 січня відповідного року одна зі наступних суспільних груп: господарство колгоспника; господарство робітника; господарство службовця; господарство особи, зайнятої індивідуальною трудовою діяльністю; селянське господарство; господарство інших категорій населення. Суспільна група господарства встановлювалася в залежності від роду занять голови господарства (сім'ї).

Судом встановлено, що будинок з надвірними спорудами за адресою : АДРЕСА_1 було побудовано у 1977 році ОСОБА_6 та ОСОБА_2, окрім них у будинку були зареєстрованими їх діти ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_7 та ОСОБА_3 Господарство мало статус «господарства робітника», та розміщувалося на земельній ділянці площею 0,15 га, що засвідчується даними погосподарської книги і особового рахунку НОМЕР_2 на вказане будинковолодіння, а також даними трудової книжки голови господарства ОСОБА_6, який працював на робітничих професіях із 1963 року по 1992 рік.

Із 31.01.1991 року із дворогосподарства батьків вибув син ОСОБА_4

Станом на 15.04.1991 року дворогосподарство мало такий же статус - «господарства робітника», членами якого були подружжя ОСОБА_6 та ОСОБА_2, а також їх діти ОСОБА_1, ОСОБА_7 та ОСОБА_3

Із 01.12.1992 року із дворогосподарства вибула ОСОБА_7

Із 26.06.1993 року із дворогосподарства вибула ОСОБА_3

ІНФОРМАЦІЯ_4 року голова двору ОСОБА_6 помер, що засвідчується даними свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 16.04.2013 року.

Згідно ст. 548 ЦК УРСР ( 1963 року) для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з

застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту

відкриття спадщини.

Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Такі дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини ( ст.549 ЦК УРСР 1963 року).

ОСОБА_2 12.10.2005 року оформила свідоцтво про право власності на нерухоме майно на житловий будинок АДРЕСА_1.

ОСОБА_3 оформила свідоцтво про право на спадщину на земельну частку (пай) від 19.12.2000 року АВО 413792.

ОСОБА_1 проживав із матір'ю в одному дворогосподарстві за адресою АДРЕСА_1 по 17.11.2006 року. А 25.05.2007 року знову був зареєстрований за вказаною адресою. Вказане засвідчується даними його паспорта серії НОМЕР_4. Зважаючи на що, суд приходить до висновку, що позивачу було відомо станом на 25.05.2007 року, що дворогосподарство, в якому він проживає належить за документами одноособово його матері ОСОБА_2

Також суд вважає, що позивачу було відомо станом на 2007 рік те, що земельна частка (пай), належна його покійному батькові ОСОБА_6, перейшла у спадок його сестрі ОСОБА_3, зважаючи на те, що згідно даних Державного акту на право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ( які видаються під особистий підпис власнику), який виданий 20.03.2007 року позивачу ОСОБА_1, зокрема внутрішньої його сторони, де міститься план меж земельної ділянки зазначено про межування його земельної ділянки із земельною ділянкою ОСОБА_3, отриманої у спадок після смерті батька.

Відповідно до ст. 71 ЦК УРСР загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки.

Стаття 74 ЦК УРСР передбачає, що вимога про захист порушеного права приймається до розгляду судом, арбітражем або третейським судом незалежно від закінчення строку позовної давності.

Позовна давність застосовується судом, арбітражем або третейським судом незалежно від заяви сторін (ст. 75 ЦК УРСР).

Перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права( ст. 76 ЦК УРСР).

Закінчення строку позовної давності до пред'явлення позову є підставою для відмови в позові. Якщо суд, арбітраж або третейський суд визнає поважною причину пропуску строку позовної давності, порушене право підлягає захистові( ст. 80 ЦК УРСР).

У відповідності до вимог ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або

інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки(ст. 257 ЦК України).

Позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу. Порядок обчислення позовної давності не може бути змінений за домовленістю сторін( ст. 260 ЦК України).

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ст. 261 ЦК України).

Заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Зважаючи на вищевикладене, суд критично ставиться до пояснень позивача у позові та судовому засіданні із посиланням на те, що про порушення своїх прав він дізнався у квітні 2013 року, та вважає, що перебіг строку позовної давності розпочався за вимогами щодо права власності на будинковолодіння із 25.05.2007 року, а за вимогами щодо права власності на земельну частку (пай) із 20.03.2007 року.

Таким чином суд приходить до висновку, що позивачем було пропущено встановлений законом строк позовної давності, що враховуючи наявність заяви відповідачів про застосування строків позовної давності є підставою для відмови у позові в цій частині його вимог.

Щодо заявлених вимог позивача про встановлення порядку користування житловим будинком по АДРЕСА_1 Славутського району Хмельницької області, шляхом виділення позивачу в користування кімнати житлової площею 13 кв.м., кладової площею 6,6 кв.м.,1/3 частини веранди, а відповідачам залишити три житлові кімнати розміром 13,7 кв.м.,9,4 кв.м.,23 кв.м., кухню площею 19,9 кв.м., а 2/3 частини веранди, коридор площею 8,4 кв.м. залишити у загальному спільному користуванні, то суд знаходить із безпідставними зважаючи на наступне.

Як на підставу звернення до суду із вищезазначеною вимогою позивач вказує на норми ЦК України, вважаючи порушеним своє право власності та право користування житловим приміщенням, однак право, про захист якого він клопоче, належить до сфери житлового законодавства. Зважаючи на що в частині цієї вимоги у позові також слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Берездівської сільської ради Славутського району Хмельницької області, Славутської районної державної адміністрації, треті особи, які не заявляють самостійних вимог: ОСОБА_4, ОСОБА_5, комунальне підприємство «Славутське бюро технічної інвентаризації», Славутська державна нотаріальна контора, Управління Держземагенства у Славутському районі Хмельницької області, про визнання частково недійсним свідоцтва про право власності на будинок із надвірними спорудами та скасування державної реєстрації, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку ( пай), визнання права власності на 1/3 частину будинку з надвірними спорудами, визнання права власності в порядку спадкування на 1/6 частину будинку з надвірними спорудами, визнання права власності на ? частку земельного паю в порядку спадкування, визнання недійсним державного акта на земельну ділянку, скасування його державної реєстрації, визначення порядку користування спірним жилим приміщенням, - відмовити.

На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів з дня проголошення рішення, а особою у відсутності якої проголошено рішення - протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Суддя Маршал І. М.