Постанова

від 09.09.2014 по справі 814/2007/14

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

09 вересня 2014 року справа № 814/2007/14

Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Гордієнко Т. О. розглянула у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомДержавної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області, вул. Потьомкінська, 24/2, м. Миколаїв, 54030 до 1)Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптгарант", вул. Одеське шосе, 100, кв. 12, м. Миколаїв, 54036 2)Реєстраційної служби Миколаївського міського управління юстиції Миколаївської області, вул. Потьомкінська, 17/4, м. Миколаїв, 54030

провизнання недійсними установчі та реєстраційні документи, припинення юридичної особи

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області, звернувся до суду з позовом до ТОВ "Оптгарант" про визнання установчих документів недійсними з моменту реєстрації, припинення юридичної особи на підставі ст.ст. 55-1, 56 ГК України, ст.ст.8,27 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців".

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що реєстрація установчих документів ТОВ "Оптгарант" на гр. ОСОБА_1 здійснена з порушенням чинного законодавства на підставну особу. Установчі документи є такими, що суперечать чинному законодавству, оскільки містять неправдиві відомості щодо керівника підприємства і його місцезнаходження. Власник та керівник підприємства не здійснювали безпосередньої самостійної діяльності, направленої на отримання прибутку, тому дану діяльність не можна вважати підприємницькою.

Відповідач в судові засідання не з'явився. Ухвала суду від 11.07.2014 та повістка про виклик, які надсилались на його адресу, зазначену у витязі з ЄДР, повернулися без вручення адресату з вказівкою пошти "в зв'язку із закінченням строку зберігання". Відповідно до ч.8 ст.35 КАС України вважається, що повістка вручена юридичній особі.

Відповідач 2 подав заперечення, де зазначив про правомірність процедури державної реєстрації юридичної особи.

Відповідно до ч.ч.4,6 ст.128 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Дослідив матеріали справи, суд дійшов висновку:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Оптгарант" зареєстровано 21.03.2013 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців свідчить, що засновником є ОСОБА_1

Пояснення ОСОБА_1 від 06.05.2014 свідчать, що вона ніколи не була засновником та керівником товариства, реєстраційні документи, документи фінансово-господарської діяльності, податкові звітності не підписувала.

Недійсність установчих документів позивач обґрунтував наявністю у діяльності Товариства ознак фіктивності.

Підпунктом 20.1.27 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючим органам надано право звернення до суду щодо припинення юридичної особи та припинення фізичною особою-підприємцем підприємницької діяльності та/або визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб'єктів господарювання.

Відповідно до статті 55 1 Господарського кодексу України, ознаками фіктивності, що дають підстави для звернення до суду про припинення юридичної особи або припинення діяльності фізичної особи-підприємця, в тому числі визнання реєстраційних документів недійсними, зокрема є реєстрація (перереєстрація) у органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління підставним (неіснуючим), померлим, безвісти зниклим особам або таким особам, що не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження.

Отже, висновок про наявність ознак фіктивності має ґрунтуватися на доведеному належними доказами факті передачі суб'єкта господарювання підставним особам або особам, що не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність (реалізовувати повноваження).

Відповідні докази в матеріалах справи відсутні.

Доказом існування в діяльності Товариства ознак фіктивності ДПІ визначила пояснення засновника відповідача.

Згідно з частиною 1 статті 205 Кримінального кодексу України, фіктивним підприємництвом є створення або придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона.

Відповідно, з урахуванням положень статей 70 і 72 Кодексу адміністративного судочинства України, належним доказом фіктивності підприємництва (протиправних дій певних фізичних осіб) є вирок суду у кримінальній справі.

Позивач вирок суду у кримінальній справі не надав. Таким чином, позивачем не підтверджено належними та допустимими доказами ознак фіктивності ТОВ "Оптгарант".

Позивачем також не доведено, що установчі документи ТОВ "Оптгарант" не відповідають вимогам Цивільного та Господарського кодексів України, що при реєстрації підприємства було допущено ст.ст.8,24,27 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців".

Відповідно до частини 2 статті 38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" № 755, підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є: визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, а також в інших випадках, встановлених законом; провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом; невідповідність мінімального розміру статутного капіталу юридичної особи вимогам закону; неподання протягом року органам доходів і зборів податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону; наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням; визнання судом юридичної особи - емітента такою, що відповідає ознакам фіктивності; неподання акціонерним товариством протягом двох років поспіль Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку інформації, передбаченої законом; нескликання акціонерним товариством загальних зборів акціонерів протягом двох років поспіль; неутворення органів акціонерного товариства протягом року з дня реєстрації Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку звіту про результати приватного розміщення акцій серед засновників акціонерного товариства.

Даний перелік підстав для припинення юридичної особи є виключним та розширеному тлумаченню не підлягає.

Позивач не надав суду доказів існування будь-яких з перелічених вище обставин, які б могли бути підставою для припинення юридичної особи.

За таких обставин, позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки позивач всупереч ст.71 КАС України не довів ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, а саме: доказів фіктивності підприємства - відповідача, доказів існування обставин для припинення юридичної особи.

Судові витрати по справі відсутні.

Керуючись статтями 11, 71, 128, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позову відмовити.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Т. О. Гордієнко