Рішення

від 10.09.2014 по справі 902/1219/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10 вересня 2014 р. Справа № 902/1219/14

Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Маслія І.В. , при секретарі судового засідання Василишеній Н.О.

За участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_1, посвідчення адвоката;

Мулян Ю.В., представник за довіреністю;

відповідача : не з'явився.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу

за позовом :Приватного акціонерного товариства "Явір-Агросервіс" (24461, вул. Головна, 54б, с. Поташня, Бершадського району, Вінницької області)

до :Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільські цукроварні" (24600, вул. Чкалова, 16Б, смт. Крижопіль, Вінницької області)

про стягнення заборгованості 375 110,75 грн. за договором № 1105

ВСТАНОВИВ :

До господарського суду Вінницької області звернулось Приватне акціонерне товариство "Явір-Агросервіс" з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільські цукроварні" про стягнення заборгованості 375 110,75 грн. за договором на перевезення цукрових буряків, з яких: 291 836,40 грн. - основний борг; 37 718,03 грн. - інфляційні втрати; 7 201,56 грн. - 3% річних, 38 354,76 грн. - пені.

Ухвалою від 21.08.2014 року порушено провадження у справі та призначено засідання на 10.09.2014 року.

В судовому засіданні представники позивача заявлені позовні вимоги підтримали та подали до суду заяву про стягнення з відповідача судових витрат, а саме судового збору та послуг адвоката.

Дана заява приймається судом на підставі ст. 22 ГПК України.

Відповідач правом участі в судовому засіданні не скористався, відзиву на позов та витребуваних документів не надав. Про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, що стверджується поштовим повідомленням про вручення йому рекомендованої кореспонденції 27.08.14 р.

З огляду на подані в справу докази, суд приходить до висновку про те, що неявка представника відповідача в судове засідання не перешкоджає вирішенню спору у його відсутність. Спір відповідно положень ст. 75 ГПК України підлягає вирішенню за наявними в справі матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

20.09.2013 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Подільські цукроварні" (в договорі "Замовник") та Приватне акціонерне товариство "Явір-Агросервіс" (в договорі "Виконавець") уклали договір на перевезення цукрових буряків автотранспортом з ПММ у 2013 році № 1105 (надалі Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору «Виконавець» зобов'язується надати послуги по перевезенню цукрових буряків (далі вантаж) у відповідності до вимог «Замовника», а «Замовник» зобов'язується прийняти та оплатити надані послуги.

Послуги по перевезенню Вантажу (далі - послуги) включають в себе:

- приймання Вантажу у пункті відправлення;

- схоронність і доставку Вантажу, ввіреного йому «Замовником» в пункт призначення;

- видачу Вантажу уповноваженій на його отримання особі «Замовника».

Згідно п. 3.1. Договору вартість 1 т/км перевезеного вантажу «Виконавцем» зазначена в додатку № 1 який є невід'ємною частиною цього Договору .

Відповідно до п. 3.2. Договору «Замовник» проводить оплату наданих «Виконавцем» послуг на підставі належним чином оформлених актів по перевезенню, в наступному порядку. Кінцевий розрахунок за надані послуги здійснюється на підставі рахунків, наданих Виконавцем з обов'язковим додатком: правильно оформлених товарно-транспортних накладних, з зазначенням назви пункту відвантаження, відстані доставки, ваги брутто і нетто вантажу, марки і державного номера автомобіля, ІІІБ водія; акту на надання послуг по перевезенню вантажу.

Пунктом 5.3. Договору передбачено, що «Виконавець», «Замовник», в разі невиконання зобов'язань, встановлених цим Договором, несуть господарсько-правову відповідальність в межах, передбачених діючим законодавством України. Сторони звільнюються від відповідальності, якщо невиконання або неналежне виконання умов цього Договору сталося за відсутності їх вини (умислу чи необережності).

Позивач відповідно до положень Договору надав відповідачу послуги з перевезення цукрових буряків на загальну суму 443 262,40 грн., що підтверджується Рахунком-фактури № Б-00000036 від 07.11.2013 року та Актом здачі-прийняття робіт № ЦЗ-0000552 наявними в матеріалах справи.

Відповідач свої зобов'язання по оплаті наданих послуг з перевезення вантажу виконав частково в сумі 151 426,00 грн., що стверджується обопільно підписаними актами звірки взаємних розрахунків від 31.12.2013 року та від 30.06.2014 року наявними в матеріалах справи.

З метою досудового врегулювання спору позивачем було направлено претензії та листи вимоги № 54 від 11.11.2013 року; № 58 від 20.11.2013 року; № 66 від 13.12.2013 р.; № 26 від 20.05.14 р. та № 30 від 01.07.2014 р. на адресу відповідача, з вимогами сплатити борг за надані послуги.

Відповідач 30.06.2014 року підписав Акт звірки взаємних розрахунків чим фактично підтвердив наявність заборгованості перед позивачем в сумі 291 836,40 грн. (а.с. 14).

З огляду на предмет і характер зобов'язань взятих сторонами в договорі, між сторонами виникли правовідносини, які регулюються главою 64 "Перевезення", ст. 908, 909 ЦК України (договір перевезення вантажу). Відповідно до ст. 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі статтею 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України , інших актів цивільного законодавства , а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог , що звичайно ставляться.

Згідно ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденній строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до п. 1.7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» днем пред'явлення вимоги кредитором слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу.

В договорі укладеному між сторонами чітко не визначений строк (термін) виконання зобов'язання, позивач згідно ч. 2 ст. 530 ЦК України направив на адресу відповідача лист-вимогу від 11.11.2013 року, однак не надав суду доказів надіслання даного листа та доказів отримання відповідачем даного листа тому даний лист - вимога судом до уваги не береться. Але в матеріалах справи наявний лист-вимога № 58 від 20.11.2013 р. з доказами направлення та отримання останнього відповідачем (а.с. 18-19) в якій визначено строк оплати боргу на протязі 10 (десяти) банківських днів.

Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Відповідач отримав дану претензію 26.11.2013 року, а тому мав провести розрахунок до 07.12.2013 року, однак провів часткові оплати на суму 26,40 грн. (28.12.2013 р.); 29 925,00 грн. (30.12.2013 р.) та 47 192,00 грн. (28.01.2014 р.), що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі - 291 836,40 грн. підлягає задоволенню, оскільки є обґрунтованою та фактично відповідає матеріалам справи.

Окрім основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача 38 354,76 грн. - пені за період з 07.11.2013 р. по 18.08.2014 р.; 37 718,03 грн. - інфляційних втрат за період з листопада 2013 р. по липень 2014 р. включно та 7 201,56 грн. - 3% річних за період з 07.11.2013 р. по 12.08.2014 р..

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України - неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми є нікчемним.

Відповідно до п. 2.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013р. "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" якщо у вчиненому сторонами правочині розмір та базу нарахування пені не визначено або вміщено умову (пункт) про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, суму пені може бути стягнуто лише в разі, якщо обов'язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом.

За таких обставин в частині стягнення 38 354,76 грн. пені позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки у договорі на перевезення цукрових буряків автотранспортом з ПММ у 2013 році № 1105 від 20.09.2013 р. не зазначено про забезпечення виконання зобов'язання пенею.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з розрахунку позивача, наявного в позовній заяві, останнім при визначенні інфляційних втрат та 3% річних не було враховано, що прострочення виконання зобов'язання за Договором почалось з 07.12.2013 року.

Таким чином, позивачем безпідставно нараховані інфляційні втрати за листопад 2014 року в сумі 788,55 грн. та 3% річних за період з 07.11.2013 року по 07.12.2013 року в сумі 970,59 грн..

Господарський суд, здійснивши перерахунок інфляційних втрат та 3% річних, враховуючи вищевикладене, задовольняє частково позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат у розмірі 36 929,48 грн. за період грудень 2013 р. - липень 2014 р. та 3% річних у розмірі 6230,97 грн. за період з 07.12.2013 р. по 12.08.2014 р.(з урахуванням часткових оплат).

Як визначає ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

З урахуванням викладеного, оцінивши подані позивачем докази та матеріали справи у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню відповідно до чинного законодавства, а саме:

основний борг - 291 836,40 грн.;

3% річних - 6230,97 грн.;

інфляційні втрати - 36 929,48 грн..

Також судом розглянуто вимогу позивача про повернення витрат на правову допомогу адвоката в сумі 8500,00 грн.

Позовні вимоги в частині відшкодування витрат на послуги адвоката у сумі 8500,00 грн. підтверджуються витягом з договору про надання правової допомоги від 03.09.2014 року, свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю НОМЕР_1 від 19.12.2003р., квитанцією № 83 від 03.09.2014 року на суму 8500,00 грн., ордером серія ВН № 005040 на ведення справи, актом виконаних робіт від 09.09.2014 р.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору та витрат на послуги адвоката підлягають покладенню на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача, понесені останнім при зверненні до суду, судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 6434,71 грн. судового збору та 7591,02 грн. витрат на послуги адвоката.

Керуючись ст.ст. 4-3 33, 34, 36, 43, 44, 49, 82-84, 85, 115 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ВИРІШИВ

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільські цукроварні" (24600, вул. Чкалова, 16Б, смт. Крижопіль, Вінницької області, код 36327881) на користь Приватного акціонерного товариства "Явір-Агросервіс" (24461, вул. Головна, 54б, с. Поташня, Бершадського району, Вінницької області, код 00902168) 291 836,40 грн. - основного боргу, 6230,97 грн. - 3% річних, 36 929,48 грн. - інфляційних втрат, 6434,71 грн. - судового збору та 7591,02 грн. - витрат на послуги адвоката.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні позовних вимог в частині стягнення 38 354,76 грн. - пені, 788,55 грн. - інфляційних втрат, 970,59 грн. - 3% річних відмовити.

Копію рішення направити сторонам рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 12 вересня 2014 р.

Суддя Маслій І.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (24461, вул. Головна, 54б, с. Поташня, Бершадського району, Вінницької області)

3 - відповідачу (24600, вул. Чкалова, 16Б, смт. Крижопіль, Вінницької області)