Рішення

від 28.08.2014 по справі 910/8670/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/8670/14 28.08.14

За позовомКомунального підприємства «Дирекція по обслуговуванню нежитлового фонду Дарницького району міста Києва» До Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Освальд ЛТД» Простягнення 15 592,12 грн. Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача - Вербовецька Я.І., представник за довіреністю;

Від відповідача - не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Освальд ЛТД» про стягнення заборгованості за Договором №77/2013 від 01.01.2013р. по орендній платі в сумі 14 329,08 грн., а також 3% річних в сумі 188,76 грн., інфляційних втрат в розмірі 381,11 грн., та 692,94 грн. пені.

Ухвалою суду від 16.06.2014р. прийнято справу до свого провадження суддею Борисенко І.І.

Ухвалою суду за клопотанням позивача, відповідно до ст. 69 ГПК України продовжено строк розгляду справи.

Ухвали суду про призначення судових засідань були надіслані за адресою місцезнаходження відповідача, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а саме: 02009, м. Київ, вул. Російська, буд. 42/15, кв. 94.

Проте, за зазначеною адресою відповідача не було розшукано, а тому конверти з вказаними ухвалами суду було повернуто назад до суду, із відповідними відмітками про це органу поштового зв'язку (за закінченням терміну зберігання).

На призначені судові засідання 10.07.2014р. та 28.08.2014р. представник відповідача не з'являвся, витребуваних судом доказів не надав, будь-яких обґрунтованих заяв чи клопотань про відкладення судового засідання з зазначенням підстав щодо своєї неявки не направив.

Відповідачем до суду відзив не подано, у зв'язку із чим враховуючи приписи ст. 69 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

На підставі рішенням сьомої сесії V скликання Дарницької районної в м. Києві Ради № 6 від 19 вересня 2007 року "Про удосконалення структури Управління житловим господарством Дарницького району м. Києва" було створено комунальне підприємство "Дирекція з управління та обслуговування нежитлового фонду" Дарницького району м. Києва.

Відповідно до розпоряджень Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації № 105 від 11.02.2008 та № 274 від 17.03.2008 всі будівлі, споруди, вбудовані та прибудовані приміщення нежитлового фонду Дарницького району м. Києва передано з балансу комунальних підприємств "Управління житлового господарства" та "Господар" на баланс новоствореного підприємства, якому також було делеговано функції орендодавця.

Додатковою угодою про внесення змін до договору оренди від 01.03.2008 №222 від 01.01.2013, комунальне підприємство «Дирекція з управління та обслуговування нежитлового фонду» Дарницького району міста Києва за згодою ОРЕНДАРЯ передало, а Дарницька районна в місті Києві державна адміністрація прийняла на себе права та обов'язки Орендодавця по договору оренди нерухомого майна (будівель споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади Дарницького району м. Києва №222 від 01 березня 2008 року. Комунальне підприємство «Дирекція з управління та обслуговування нежитлового фонду» Дарницького району міста Києва, яке було Орендодавцем по Договору та на балансі якого знаходиться об'єкт оренди за Договором, в подальшому виступає балансоутримувачем.

Відповідно до п. 3 зазначеної додаткової угоди, сторони дійшли згоди викласти договір про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду в новій редакції, та останньому було присвоєно новий номер №77/2013.

Зокрема, п.1.1 Договору №77/2013 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 01.01.2013 (надалі - Договір), Дарницька районна в місті Києві державна адміністрація, (надалі - Орендодавець) за погодженням постійної комісії Київради з питань власності (протокол засідання від 22.08.2012 №127), розпорядженням Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації від 26.09.2012 №477 передає, а товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма ОСВАЛЬД ЛТД» (надалі - відповідач, Орендар) приймає в оренду нерухоме майно (нежитлові приміщення), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва; далі - об'єкт оренди, яке знаходиться за адресою: вул. Новодарницька, буд. 2/17, для використання під магазин з продажу дитячого асортименту.

За цим Договором (п.п. 3.1) за користування об'єктом оренди ОРЕНДАР сплачує орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Києва, затвердженої рішенням Київради від 22 вересня 2011 року № 34/6250, та на дату підписання Договору, за перший місяць оренди становить без ПДВ: 31 грн. 72 коп. за 1 кв. м. орендованої площі, що в цілому складає 1 142 грн. 06 коп., що є невід'ємною частиною цього Договору (Додаток № 2).

Відповідно до п.п. 3.6, 3.4. Договору, Орендна плата сплачується ОРЕНДАРЕМ незалежно від наслідків господарської діяльності ОРЕНДАРЯ щомісячно не пізніше 20 числа наступного місяця. Додатково до орендної плати нараховується податок на додану вартість у розмірах та порядку, визначених законодавством України, який: сплачується ОРЕНДАРЕМ разом з орендною платою.

Згідно з п. 3.5 Договору, Орендна плата сплачується ОРЕНДАРЕМ на рахунок БАЛАНСОУТРИМУВАЧА, за яким закріплене майно на праві господарського відання чи оперативного управління - комунальне підприємства «Дирекція з управління та обслуговування нежитлового фонду» Дарницького району м. Києва, починаючи з дати підписання акта приймання-передачі. Останнім днем сплати орендної плати є дата підписання Сторонами акта приймання-передачі при поверненні об'єкта оренди ОРЕНДОДАВЦЕВІ.

Відповідно до п. 9.1 Договору, договір є укладеним з моменту підписання його сторонами і діє з 01.01.2013р. до 31.12.2015р.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідно до Акту приймання-передачі від 01.01.2013р. Орендодавець передав, а Орендар прийняв в оренду нежитлове приміщення за адресою: м. Київ, вул. Новодарницька, буд. 2/17, загальною площею 36 кв.м, для використання під магазин з продажу дитячого асортименту.

Як свідчать матеріали справи, в період з липня 2013 року по квітень 2014 року у орендаря перед позивачем виникла заборгованість за оренду вищевказаного нежитлового приміщення в розмірі 14 329,08 грн.

Судом встановлено, що між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України та Глави 30 Господарського кодексу України та Законом України "Про оренду державного та комунального майна".

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно із ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Матеріалами справи (акт приймання-передачі орендованого приміщення від 01.01.2013р.) підтверджується факт передачі нерухомого майна в оренду, користування ним відповідачем у спірний період та існування за відповідачем станом на момент звернення позивача до суду заборгованості зі сплати орендної плати у розмірі 14 329,08 грн. за час фактичного користування майном.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частинами 1, 4 ст. 286 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 3.6. договору орендна плата сплачується ОРЕНДАРЕМ незалежно від наслідків господарської діяльності ОРЕНДАРЯ щомісячно не пізніше 20 числа наступного місяця.

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи п. 3.6. договору оренди строк виконання грошового зобов'язання відповідача по сплаті орендних платежів за договором на момент розгляду справи настав.

Частиною 3 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що одним із основних обов'язків орендаря є внесення орендної плати своєчасно і в повному обсязі.

Згідно із ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості по сплаті орендних платежів у розмірі 14 329,08 грн. є правомірними та обґрунтованими.

Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 188,76 грн., інфляційні втрати у розмірі 381,11 грн.

Таким чином, ч. 1 ст. 625 ЦК України встановлює виняток із загального правила ст. 614 ЦК України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу, враховуючи 3% річних та інфляційні витрати, є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Приймаючи до уваги вищенаведені приписи Цивільного кодексу України щодо наявності у позивача права за порушення грошового зобов'язання відповідачем вимагати сплати останнім інфляційні втрати та проценти річних від простроченої суми, перевіривши здійснений позивачем розрахунок, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача 3% річних в сумі 188,76 грн. та 381,11 грн. інфляційних втрат.

Позивачем, також заявлена вимога про стягнення з відповідача пені в сумі 692,94 грн.

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Пунктом 1 статті 216 ГК України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з п. 1 ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно з п. 6.2 Договору за несвоєчасну сплату орендних платежів Орендар сплачує на користь балансоутримувача пеню в розмірі 0,5% від розміру несплачених орендних платежів за кожний день прострочення, але не більше розміру, встановленого законодавством України.

Частина 6 статті 232 ГК України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Приймаючи до уваги, що наявність простроченої заборгованості відповідача перед позивачем у досліджуваний період підтверджується матеріалами справи, розмір заявленої до стягнення пені не перевищує встановленого статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" граничного розміру, а період стягнення визначений із урахуванням меж, передбачених частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України суд, перевіривши арифметичних розрахунок в цій частині позовних вимог дійшов висновку про задоволення стягнення пені повністю у розмірі 692,94 грн.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Освальд ЛТД» (02099, м. Київ, вул. Російська, буд. 42/15, кв. 94, ідентифікаційний код 21541148) на користь Комунального підприємства «Дирекція по обслуговуванню нежитлового фонду Дарницького району міста Києва» (02121, м. Київ, вул. Вербицького, буд. 32, ідентифікаційний код 35660296) 14 329 (чотирнадцять тисяч триста двадцять дев'ять) грн. 08 коп. боргу зі сплаті орендної плати, 188 (сто вісімдесят вісім) грн. 76 коп. 3% річних, 381 (триста вісімдесят одну) грн. 11 коп. інфляційних втрат, 692 (шістсот дев'яносто дві) грн. 94 коп. пені, а також 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. судового збору.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 08.09.2014р.

Суддя І.І. Борисенко