Постанова

від 12.09.2014 по справі 522/452/14-п

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження: 33/785/496/14

Номер справи місцевого суду: 522/452/14-п

Головуючий у першій інстанції Капля

Доповідач Праведний В. Г.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.09.2014 року м. Одеса

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Одеської області Праведний В.Г., за участю представника ОСОБА_2, розглянувши клопотання ОСОБА_3 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду та його апеляційну скаргу на постанову Приморського районного суду м.Одеси від 27.01.2014 року, якою

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1, гр..України, українця, уродженця Одеської обл.., м.Ізмаіл, прац.: директором TOB «СІНОСМАРТ УКРАЇНА», код ЄДРПОУ 35049170, юридична адреса: м. Одеса, вул. Княжеська 6.32, зареєстрованого: Одеська обл.., АДРЕСА_1,-

визнаний винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 163-1 ч.1 КУпАП, та та притягнутий до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 85 грн.

Стягнуто з ОСОБА_3 судовий збір на користь держави в розмірі 0,03 розміру мінімальної заробітної плати, що ставить 36 грн. 54 коп.,-

В С Т А Н О В И В :

З постанови суду вбачається, що ОСОБА_3 є директором ТОВ «СІНОСМАРТ УКРАЇНА», код ЄДРПОУ 35049170, юридична адреса: м. Одеса, вул. Княжеська б.32.

26.12.2013р. було проведено перевірку фінансово-господарської діяльності вказаного підприємства і встановлено порушення: ведення податкового обліку, згідно акту перевірки від 06.12.2013 року.

Своїми діями ОСОБА_3 вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, тобто порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку.

Провина ОСОБА_3 у скоєнні інкримінованого йому правопорушення підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення від 26.12.2013 р., та актом перевірки від 06.12.2013р., та іншими матеріалами справи.

У своєму клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду ОСОБА_3 вказує, що строк був ним пропущений з поважних причин, оскільки суд не повідомив його належним чином про час та місце розгляду справи, у матеріалах справи відсутні докази відправлення повісток Скаржнику, крім того, в матеріалах справи відсутні також і докази направлення відповідної постанови Скаржнику; він був позбавлений можливості надання суду своїх заперечень стосовно акту вчинення зазначеного правопорушення; він випадково дізнався про існування вказаної постанови суду лише 14.07.2014 року, просить поновити йому пропущений строк.

У апеляційній скарзі ОСОБА_3 вказує, що постанова суду є незаконною та необґрунтованою; просить її скасувати, провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, посилаючись на наступне .

Зокрема, судом встановлено, що Скаржник є директором ТОВАРИСТВА З

Справа №33/785/496/14

Доповідач:Праведний В.Г.

Категорія:ст..163-1 КУпАП

ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "СІНОСМАРТ УКРАЇНА", що розташовано за юридичною адресою: м. Одеса, вул. Княжеська, буд. 32. Враховуючи правову природу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.І ст. 163-1 КпАП, місцезнаходження юридичної особи фактично є місцем скоєння адміністративного правопорушення. Разом з тим, судом не правильно встановлено відповідні обставини, ТОВ "СІНОСМАРТ УКРАЇНА" ніколи не здійснювало своєї діяльності за заначеною судом адресою, та не було зареєстровано за такою адресою, що підтверджується копією Змін до Статуту від 16 березня 2010 року, наступну редакцію Статуту було зареєстровано лише 21.02.2014 року. Таким чином, суд прийшов до висновку про скоєння правопорушення, однак при цьому судом навіть не встановлено реального місця скоєння такого правопорушення. Крім того, судом встановлено, що перевірку TOB "СІНОСМАРТ УКРАЇНА" було проведено 26.12.2013 року, разом з тим, перевірка в такий період не проводилася.

Крім того, судом не враховано того факту, що Скаржнику Протокол про адміністративне правопорушення вручено не було. Цей факт підтверджується самим Протоколом, зокрема в ньому зазначено, що нібито Скаржник не з'явився для його отримання. Тобто Скаржник не відмовлявся від його підписання, або отримання, а саме не з'явився для отримання. Разом з тим, Скаржнику не зрозуміло куди і коли він мав з'являтися для отримання Протоколу. Скаржнику не повідомлялося про час та місце складення відповідного Протоколу, не було надано можливості надати заперечення по суті зазначеного в ньому правопорушення, а також не було направлено відповідний Протокол в порядку та спосіб, передбачений чинним законодавством України, що неможливило своєчасне оскарження відповідного Протоколу Скаржником.

Сам же Скаржник знаходився у відрядженні у с. Зарубинці Андрушівського району Житомирської області, що підтверджується Наказом №25/12/2013-к, звітом про використання коштів, виданих на відрядження або підзвіт, видатковим касовим ордером.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, Протокол про адміністративне правопорушення було складено на підставі Акту про результати документальної позапланової перевірки правомірності формування ТОВ "СІНОСМАРТ УКРАЇНА" від'ємного значення з ПДВ, яке становить більше 100 тис. грн., в податковій декларації за вересень 2013 року від 06.12.2013 року № 3166/15-53-22-1/35049170 (далі за текстом - Акт перевірки). Однак на сторінці 10 Акту чітко вказано, що ТОВ "СІНОСМАРТ УКРАЇНА" не погоджується з висновками Акту, і заперечення на нього будуть надані окремим додатком. Тобто з матеріалів справи очевидно випливає незгода з фактом наявності правопорушення.

Таким чином, суду було відомо з матеріалів справи про заперечення ТОВ "СІНОСМАРТ УКРАЇНА", через вчинений його посадовою особою запис у Акті перевірки, стосовно факту наявності правопорушення та наміру подання заперечень на акт окремим додатком, однак судом не було витребувано відповідних доказів, які б могли спростувати факт наявності правопорушення, або навпаки підтвердити, не зважаючи на те, що суб'єкти, які володіють такими доказами були чітко визначені наявними в матеріалах справи документами.

Цей факт, у поєднанні з повною відсутністю у матеріалах справи будь-яких доказів вчинення правопорушення, свідчить про неповне з'ясування судом обставин, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Скаржник не визнає своєї вини у вчиненні правопорушення та не погоджується із самим фактом вчинення такого правопорушення. TOB "СІНОСМАРТ УКРАЇНА" було оскаржено податкове повідомлення-рішення у судовому порядку після адміністративного оскарження, винесене на підставі відповідного Акту перевірки, у зв'язку з необґрунтованістю Акту перевірки. Як відомo, сам по собі Акт перевірки не підлягає судовому оскарженню, саме тому оскаржено буле податкове повідомлення-рішення, як форма рішення податкового органу, прийнятого у зв'язку з виявленим правопорушенням. За позовом ТОВ "СІНОСМАРТ УКРАЇНА" відкрито провадження у справі №815/3313/14, що підтверджується Ухвалою про відкриття провадження по справі. Разом з тим, розгляд справи №815/3313/14 унеможливлений до вирішення по суті справи №1570/4316/2012 також за Позовом ТОВ "СІНОСМАРТ УКРАЇНА".

Відсутність факту адміністративного правопорушення обґрунтовується тим , що ТОВ "СІНОСМАРТ УКРАЇНА" абсолютно законно задекларував суму від'ємного значення з ПДВ, що підтверджується наступними витягами з позову ТОВ «СІНОСМАРТ УКРАЇНА» по справі №815/3313/14:

Відповідно до наказу №1319 від 28.11.2013 року "Про проведення документальної виїзної позапланової перевірки TOB "СІНОСМАРТ УКРАЇНА" з питань правомірності декларування від'ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн., в податковій декларації з ПДВ за вересень 2013 року..." 29 листопада 2013 року Головний державний ревізор - інспектор Відповідача Луценко Надія Вікторівна о 14:30 розпочала перевірку ТОВ "СІНОСМАРТ УКРАЇНА" (далі за текстом - Позивач), що підтверджується записом Головного бухгалтеру ТОВ "СІНОСМАРТ УКРАЇНА" на обох екземплярах Наказу №1319 від 28.11.2013 року, а також записом у Журналі реєстрації перевірок № 2 ТОВ "СІНОСМАРТ УКРАЇНА".

Відповідач провів перевірку за відсутності повноважень на її проведення, про що був повідомлений Головним бухгалтером ТОВ "СІНОСМАРТ УКРАЇНА" (далі за текстом - Позивач) з огляду на те, що на момент початку перевірки Позивач не мав задекларованого від'ємного значення з ПДВ в розмірі більшому ніж 100 тис. грн., про що Головним бухгалтером Позивача було зроблено зауваження на екземплярах Наказу та направленні на перевірку.

Напередодні проведення перевірки, Позивач отримав рішення ВАСУ по справі 2а- 1570/790/2011, яким було задоволено позовні вимоги Позивача про скасування податкового повідомлення-рішення, яким було відмовлено в праві на бюджетне відшкодування ПДВ в розмірі 113 тис. грн., які на підставі цього рішення мали бути вилучені з рядку 24 декларації з ПДВ.

У зв'язку з отриманням рішення ВАСУ Позивач зменшив показник рядку 24 податкової декларації з ПДВ шляхом подання уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість та довідкою про залишок суми від'ємного значення попередніх податкових періодів (уточнюючий) за листопад 2013 року, яким коригувався в тому числі вересень 2013 року (період за який проводилася перевірка), що підтверджується Квитанцією про прийняття електронного документу Міністерством доходів та зборів України від 29.11.2013 року, які прийнято 29.11.2013 року об 11:45.

Відповідач розпочав позапланову перевірку в день її призначення, тобто 29.11.2013 року пообіді. Не зважаючи на те, що Відповідач був повідомлений про коригування показнику строки 24 податкової декларації з ПДВ, відповідно до якого показник 24 строки склав лише 85954,00 гон., що меньше ніж 100тис.грн., а тому Відповідач не мав підстав для проведення перевірки, Відповідачем все одно було проведено перевірку, незважаючи на заперечення Позивача.

Відповідно до пп. 78.1.8. п.78.1. ст. 78 ПК України позапланова перевірка проводиться, якщо платником подано декларацію з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень. Підставою для проведення перевірки було визначено саме Зображення від'ємного значення з ПДВ в податковій декларації за вересень 2013 року, в розмірі, що становить більше 100 тис. грн., що на момент проведення перевірки не відповідало дійсності. Тобто Відповідачем проведено перевірку за відсутності підстав для її проведення.

За результатами проведеної перевірки Відповідачем було складено Акт від 06.12.2013 року № 3166/15-53-22-1/35049170, у висновках якого встановлено завищення Позивачем зелишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду по рядку 24 Декларації з ПДВ у сумі 112397,00 грн., тобто всієї суми від'ємного значення по рядку 24. Відповідний висновок Відповідача обґрунтовано тим, що:

1 .Сepeд постачальників Позивача виявлено таких, що надали "ризиковий" податковий кредит, не задекларувавши податкових зобов'язань, а також здійснюють операції, не обумовлені економічними причинами (цілями ділового характеру), а саме ТОВ "УКРТРАНЗИТ" на суму ПДВ в розмірі 14346,59 грн.,

2 . Позивачем допущено технічну помилку з подвійного врахування однієї і тієї ж самої податкової накладної від Постачальника ТОВ "АЛЬБАТРОС" на суму ПДВ в розмірі 1118,75 грн.,цю: помилку Позивач виправив одразу після складання Акту від 06.12.2013 року № 3166/15-53-22-1/35049170.

3. Позивачем незаконно відображено суму від'ємного значення з ПДВ в розмірі 113769,34 грн.,оспорювану по справі N° 2а-1570/790/2011, що не відповідає дійсності.

4. Позивачем відображено суму від'ємного значення з ПДВ в розмірі 63226,00грн., яку відповідно до Акту перевірки Позивача від 18.10.2011 року № 7380/23-50/35049170 було визнано неправомірно сформованою, що викладено у Висновку Акту від 18.10.2011 року № 7380/23- 50/35049170, але не знайшло свого відображення в податковому повідомленні-рішенні.

За результатами проведеної перевірки Відповідачем було направлено Позивачу податкове повідомлення-рішення від 24.13.2013 року № 000662210, вважаємо що в податковому повідомленні-рішенні допущено технічної помилки і воно має бути датовано 24.12.2013 року. Вказаним податковим повідомленням-рішенням зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 180897,00 грн. в декларації з ПДВ Позивача за вересень 2013 року.

Висновок про незаконно відображену суму від'ємного значення з ПДВ в розмірі 113769,34 грн., оспорювану по справі № 2а-1570/790/2011, що не відповідає дійсності, адже як вказувалося раніше, отримавши Ухвалу ВАС України від 29.05.2013 року по справі № 2а-1570/790/2011, Позивач зменшив показник рядку 24 податкової декларації з ПДВ шляхом подання уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок та довідкою про залишок суми від'ємного значення попередніх податкових періодів (уточнюючий) за листопад 2013 року, яким коригувався в тому числі вересень 2013 року, що підтверджується Квитанцією про прийняття електронного документу Міністерством доходів та зборів України від 29.11.2013 року, які прийнято 29.11.2013 року об 11:45, тобто самостійно до проведення перевірки. Відповідну суму від'ємного значення з ПДВ в розмірі 113769,34 грн., Позивачем було відображено в податковій декларації цілком законно, на виконання Ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду по справі № 2а-1570/790/2011, якою було скасовано Постанову Одеського окружного адміністративного суду та відмовлено в задоволенні позовних вимог про скасування податкового повідомлення- рішення, на підставі якої Позивач був зобов'язаний повернути суму від'ємного значення з ПДВ в розмірі 113769,34 грн. до рядку 24 податкової декларації.

Висновок про неправомірність декларування Позивачем податкового кредиту, отриманого від постачальника послуг ТОВ "УКРТРАНЗИТ" обґрунтовано посиланнями на чисельні акти перевірок сторонніх по відношенню до Позивача організацій, зміст та відношення висновків яких до господарської діяльності Позивача взагалі не зрозумілі Позивачу. При цьому, Відповідач прийшов до висновку про здійснення або ТОВ "УКРТРАНЗИТ", або Позивачем, не зрозуміло із тексту Акту) діяльності, основною ціллю якої є отримання податкової вигоди без здійснення реальної господарської діяльності, що обґрунтовується висновками Акту від 22.07.2013 року №95/15-54-22-03 та іншими, які не мають жодного відношення до Позивача, якими також не досліджувалися питання взаємовідносин Позивача з будь-якими суб'єктами господарювання. Більш того, під час проведення перевірки Відповідачем Позивача також не досліджувалися взаємовідносини між ТОВ "УКРТРАНЗИТ" та Позивачемі, а висновок про неправомірність декларування податкового кредиту ґрунтувались виключно на висновках інших актів, що є неприпустимим для виїзної перевірки, що підтверджується самим Актом від 06.12.2013 року № 3166/15-53-22-1/35049170, а точніше відсутністю будь-якої належної інформації по первинних документах.

Оскаржуване податкове повідомлення-рішення також обґрунтовано неврахуванням Позивачем вимог Акту перевірки від 18.10.2011 року № 7380/23-50/35049170, яким визнано незаконним декларування від'ємного значення з ПДВ в розмірі 63226,00грн. Висновок, викладений у згаданому акті не знайшов свого відображення в конкретному податковому повідомленні-рішенні. А саме Відповідачем фактично мало б бути видане таке ж податкове повідомлення-рішення за формою В4 про зменшення від'ємного значення з ПДВ, однак за результатами проведеної перевірки, за результатами якої Відповідачем складено Акт перевірки від 18.10.2011 року № 7380/23-50/35049170, Відповідач не склав податкового повідомлення-рішення про зменшення від'ємного значення з ПДВ, а склав лише податкове повідомлення-рішення по врахування основного зобов'язання з ПДВ, яке математично було вирахувано вже з урахуванням зменшення від'ємного значення з ПДВ Позивача на суму розмірі 63226,00грн.

За загальною практикою, адміністративні суди визнають відсутність права на оскарження висновків Актів перевірки, у зв'язку з тим, що акти перевірки не носять зобов'язуючого характеру до платника податків, а є лише носієм доказової інформації. Позивач погоджується з висновком про відсутність зобов'язуючого характеру Акту перевірки, з огляду на те, що діюче законодавство не містить обов'язку платника податку враховувати під час декларування саме висновки актів перевірки податкових органів.

Від'ємне значення з податку на додану вартість в розмірі 63226,00грн. сформовано за рахунок постачальника ТОВ "КАРГОТРАНС", господарські взаємовідносини Позивача з яким також не досліджувались під час проведення перевірки.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення про зменшення суми від'ємного значення в розмірі 180897,00 грн., обґрунтовано незаконністю декларування від'ємного значення, сформованого за рахунок податкового кредиту по господарських операціях Позивача з постачальниками Позивача без дослідження господарських операцій Позивача та первинних документів, які підтверджують проведення таких господарських операцій. Висновки акту обґрунтовані витягами з актів перевірок сторонніх організацій, з більшою частиною із яких Позивач навіть не мав господарських взаємовідносин, якими доречі не підтверджено факту не сплати /не декларування постачальниками Позивача податкових зобов'язань з ПДВ.

При цьому Позивачем абсолютно законно сформовано від'ємне значення з ПДВ на підставі належних первинних та податкових документів, зокрема виданих постачальниками Податкових накладних, які Відповідачем навіть не досліджувались.

Відповідно до ст. 198 ПКУ, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6. ст. 198 ПКУ, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, ншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 200 ПКУ сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території /країни - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Таким чином, від'ємне значення з ПДВ є похідним від податкового кредиту з ПДВ, яке утворюється в наступному податковому періоді, та підтверджується Податковими накладними.

В будь-якому випадку Позивачу не відомо, чи було за відповідними Актами перевірок сторонніх організацій податкових повідомлень-рішень про донарахування зобов'язань з ПДВ. В будь-якому випадку Відповідач (або обслуговуюча ДПІ за місцем знаходження контрагента) мала б повідомити Позивача про винесення таких рішень (оформлення таких Актів), у зв'язку з тим, що вони впливають на права та обов'язки Позивача, і Позивач мав право або оскаржити відповідне рішення ДПІ.

В будь-якому випадку факт видання Позивачу його контрагентом податкової накладної підтверджує зобов'язання цього контрагента з декларування зобов'язань з ПДВ на відповідну сумy, а наступне недекларування такого зобов'язання свідчить про порушення законодавства саме цим контрагентом, а не Позивачем. Пп. 4.1.1. пп. 4.1. ст.. 4 Податкового кодексу України встановлено принцип загальності оподаткування, що передбачає, що кожна особа зобов'язана сплачувати податки та збори, платником яких вона є. А тому перекладення цього обов'язку на Позивача є незаконним, у зв'язку з тим, що законодавством не передбачено повноважень Відповідача зі зменшення податкового кредиту на підставі недекларування зобов'язань з відповідного податку його контрагентом-постачальником. В цьому випадку, основною функцією Відповідача є притягнення таких платників податків до відповідальності за недекларування зобов'язань з ПДВ, а не зменшення податкового кредиту (від'ємного значення), і тим самим, - збільшення податкових зобов'язань Позивача у майбутньому.

Таким чином, при збільшенні податкових зобов'язань Позивача з ПДВ за перелічених вище підстав Відповідач діяв поза своїми повноваженнями.

Крім того, саме по собі податкове повідомлення-рішення оформлено з порушенням діючого законодавства України, а саме датовано неіснуючою датою (13 місяцем) та виписано за неправильною податковою адресою.

Розглянувши клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, апеляційну скаргу, вивчивши матеріали адміністративної справи, заслухавши представника ОСОБА_2, приходжу до висновку, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду від 27.01.2014 року підлягає задоволенню, строк підлягає поновленню як пропущений з поважних причин, апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно до ст.287 КУпАП постанова суду по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, відносно якої винесена постанова, а також потерпілим.

Згідно до ст.289 КУпАП апеляційна скарга на постанову суду по справі про адміністративне правопорушення може бути подана протягом 10-ти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску вказаного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, відносно якої винесена дана постанова, може бути поновлений.

Суд 1-ої інстанції розглянув справу у відсутність ОСОБА_3, позбавивши його можливості надавати свої докази по справі, тому суд не взяв до уваги усі обставини по справі, а саме: що Протокол АА№ 476090 від 26.12.2013 про адміністративне правопорушення не може буди доказом по справі, оскільки він складений на підставі Акту перевірки № 3166/15-53-22-1/35049170 від 06.12.2013 року, висновки якого у вигляді податкового повідомлення-рішення знаходяться на розгляді у Одеському окружному адміністративному суді. За позовом ТОВ "СІНОСМАРТ УКРАЇНА" відкрито провадження у справі №815/3313/14, що підтверджується Ухвалою про відкриття провадження по справі. Разом з тим, розгляд справи №815/3313/14 унеможливлений до вирішення по суті справи №1570/4316/2012 також за Позовом ТОВ "СІНОСМАРТ УКРАЇНА".

Таким чином, при розгляді даної справи суд 1-ої інстанції не виконав вимоги ст.245 КУпАП, а саме: завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, та ін..

З вищевикладених мотивів, приймаючи до уваги, що, як вбачається із наданих до суду документів, правопорушення вчинено в період 2013 року та на час розгляду справи минули строки накладення адміністративного стягнення, встановлені ст.38 КУпАП, вважаю за необхідне постанову суду скасувати, провадження по справі закрити у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення на підставі ст..38 КУпАП.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.38, 247, 289, 290, 294, 296 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В|утвердила|:

Клопотання ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Приморського районного суду м.Одеси від 27.01.2014 року відносно ОСОБА_3 - задовольнити, поновити цей строк.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на постанову Приморського районного суду м.Одеси від 27.01.2014 року відносно ОСОБА_3 - задовольнити частково, постанову суду скасувати, провадження по справі закрити у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Одеської області Праведний В.Г.

ВІРНО:

суддя апеляційного суду

Одеської області Праведний В.Г.