Рішення

від 01.08.2014 по справі 228/511/14-ц

ДОКУЧАЄВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження 2/228/223/2014

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2014 року м. Докучаєвськ

Докучаєвський міський суд Донецької області у складі:

Головуючого - судді Єпішина Ю.М., при секретарі - Кириченко О.О.,

за участі: позивача ОСОБА_1.,

відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Докучаєвську, в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди завданої злочином -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із вищезазначеним позовом, в обґрунтування якого зазначила, що вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 Ухвалою колегії суддів Апеляційного суду Донецької області від 02.12.2013 року залишено вирок Волноваського районного суду Донецької області від 10.07.2013 року, згідно якого ОСОБА_4 було визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого п.4 ч.2 ст. 115 КК України за скоєння навмисного вбивства чоловіка позивачки ОСОБА_3, та стягнуто з ОСОБА_4 на її користь моральну шкоду у розмірі 100000,00 грн. Постановою Волноваського районного суду Донецької області від 10.07.2013 року кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_2 у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України за умисне завдання ОСОБА_3 ударів, побоїв, які завдали фізичного болю було закрито, у зв'язку зі спливом строку притягнення до кримінальної відповідальності. Внаслідок злочинних дій відповідача ОСОБА_2 позивачу завдано моральної шкоди. Просила суд стягнути з відповідача на її користь в рахунок завданої моральної шкоди грошову суму у розмірі 100000,00 грн. та судові витрати пов'язані з наданням правової допомоги у розмірі 250,00 грн..

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 у повному обсязі підтримала заявлені позовні вимоги, просила позов задовольнити та надала пояснення аналогічні тим, що викладені нею у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні позов не визнав у повному обсязі, проти його задоволення заперечував, при цьому пояснив, що оскільки він був звільнений від кримінальної відповідальності, безпосередньої участі у вбивстві чоловіка позивачки не приймав то позовні вимоги є необґрунтованими. Надав до суду письмові заперечення проти позову (а.с. 20-21).

Вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи та дослідивши надані докази, суд вважає що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Позивач ОСОБА_1 перебувала у шлюбі з ОСОБА_3, зареєстрованому Відділом реєстрації актів громадянського стану міста Докучаєвська Донецької області 29.07.1989 року (а.с. 5).

Згідно постанови Волноваського районного суду Донецької області від 10.07.2013 року у кримінальній справі за обвинуваченням ОСОБА_2 у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України, залишеної без змін ухвалою колегії суддів Апеляційного суду Донецької області від 02.12.2013 року, ОСОБА_2 09.02.2011 року приблизно о 14 годині 00 хвилин знаходячись за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 сумісно із своїм братом ОСОБА_4 та ОСОБА_3 вживали спиртні напої, внаслідок чого приблизно о 16 годині 00 хвилин між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відбувся словесний конфлікт, на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних стосунків, в результаті якого у ОСОБА_2 виник умисел на навмисне нанесення ударів, побоїв, які завдали фізичного болю ОСОБА_3 З метою реалізації злочинного наміру ОСОБА_2, знаходячись у стані алкогольного сп'яніння, підійшов до ОСОБА_3, який сидів на дивані і з метою спричинення фізичного болю, навмисно наніс йому лівою рукою, зжатою в кулак два удари в область ніжного щелепу, після чого ОСОБА_2 та ОСОБА_3 примирилися та продовжили вживати спиртні напої. Приблизно о 18 годині 00 хвилин під час вживання спиртних напоїв стався конфлікт, на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних стосунків між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 Вони піднялися і почали штовхати один одного руками в область груді. Після чого до них підійшов ОСОБА_2 і з метою нанесення ударів та спричинення фізичного болю, завдав два удари ОСОБА_3 кулаком в область потилиці, від яких останній впав на підлогу.

Згідно ч. 4 ст. 61 ЦПК України вирок у кримінальному провадженні, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Частиною 2 цієї статті зазначено, що моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Статтею 1167 ЦК України визначено підстави відповідальності за завдану моральну шкоду. Згідно з частиною 1 зазначеної статті моральна шкода, завдана фізичній або юридичній собі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Пункт 3 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» зазначає, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Згідно з роз'ясненнями п. 5 зазначеної вище постанови відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Відповідно до ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Визначаючи розмір відшкодування ОСОБА_1 моральної шкоди, суд вважає, що з урахуванням характеру й обсягу моральних страждань, яких вона зазнала у зв'язку з протиправними діями відповідача, глибину душевних страждань, також виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості на її користь за заподіяну моральну шкоду має бути стягнено 10000,00 грн.

Проаналізувавши встановлені фактичні обставини по справі, оцінивши представлені сторонами докази, в їх сукупності, суд дійшов до висновку про наявність достатніх підстав для часткового задоволення позову.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Витрати на правову допомогу, згідно ст. 79 ЦПК України віднесені до судових витрат. Позивачка просить судові витрати покласти на відповідача. Таким чином, підлягає стягненню на користь позивачки з відповідача сплачена нею сума за правову допомогу у розмірі 250 00 грн. (а.с. 11).

Крім того, на підставі ст. 88 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню у доход держави судовий збір.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 10-11, 57-61, 84, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди завданої злочином - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди завданої злочином 10000 (десять тисяч) гривень 00 копійок та витрати на правову допомогу в сумі 250 (двісті п'ятдесят) гривень 00 копійок, а всього 10250 (десять тисяч двісті п'ятдесят) гривень 00 копійок

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 243 грн. 60 коп. на ім'я отримувача - УДКСУ в м. Докучаєвську, код ЄДРПОУ 38006339, розрахунковий рахунок - 31212206700039, МФО 834016 в ГУДКСУ у Донецькій області, код класифікації доходів бюджету - 22030001, призначення платежу - судовий збір, Державна судова адміністрація України, 050.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя