Рішення

від 10.09.2014 по справі 910/13690/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/13690/14 10.09.14

Господарський суд міста Києва у складі головуючої судді Чинчин О.В., при секретарі судового засідання Бігмі Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Київенерго» до Поліклініки № 3 Дарницького району м. Києва про стягнення заборгованості в розмірі 16 182 гривень 95 копійок

Представники:

від Позивача: Кучкова Ю.В. (представник за довіреністю);

від Відповідача: не з'явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Публічне акціонерне товариство "Київенерго" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Поліклініки № 3 Дарницького району м. Києва про стягнення заборгованості в розмірі стягнення заборгованості в розмірі 16 182 гривні 95 копійок.

Позовні вимоги вмотивовано тим, що 15.09.2010 року між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго» («Постачальник») та Поліклінікою № 3 Дарницького району м. Києва («Споживач») укладено Договір № 3309503 на постачання електричної енергії. Позивач зазначає, що Поліклініка № 3 Дарницького району м. Києва свої зобов'язання за Договором виконує неналежним чином, внаслідок чого за період з 01.09.2013 року по 01.06.2014 року виникла заборгованість у розмірі 14 798 гривні 41 копійки. Таким чином, оскільки Відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання, ПАТ «Київенерго» просить Суд стягнути з Поліклініки № 3 Дарницького району м. Києва 14 798 гривні 41 копійки, 202 гривень 12 копійок - 3% річних та 1 182 гривень 43 копійок - інфляційних нарахувань.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 09.07.2014 р. порушено провадження у справі № 910/13690/14, судове засідання призначено на 24.07.2014 р.

24.07.2014 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження по справі від 09.07.2014 року, які долучені до матеріалів справи.

24.07.2014 року в судове засідання з'явився представник позивача. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки Суд не повідомив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.07.2014 року відкладено розгляд справи на 13.08.2014 року.

У зв'язку з перебуванням судді Чинчин О.В. у відпустці, Розпорядженням Голови Господарського суду м. Києва від 13.08.2014 року справу № 910/13690/14 передано для розгляду судді Поляковій К.В.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 13.08.2014 року справу № 910/13690/14 прийнято до провадження суддею Поляковою К.В., розгляд справи призначено на 10.09.2014 рік.

У зв'язку з виходом судді Чинчин О.В. з відпустки, Розпорядженням В.о. Голови Господарського суду міста Києва від 01.09.2014 року справу № 910/13690/14 передано для розгляду судді Чинчин О.В.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 01.09.2014 року справу № 910/13690/14 прийнято до провадження суддею Чинчин О.В., розгляд справи призначено на 10.09.2014 рік.

В судовому засіданні 10.09.2014 року представник Позивача підтримав вимоги та доводи позовної заяви. Представник Відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується Рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення від 22.08.2014 року.

За таких обставин, незважаючи на те, що представник Відповідача в судове засідання 10.09.2014 року не з'явився, за висновками суду, наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, а неявка вказаного учасника судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Відповідно до статті 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 10 вересня 2014 року, на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.

Відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні складено протокол.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ

15.09.2010 року між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго» («Постачальник») та Поліклінікою № 3 Дарницького району м. Києва («Споживач») укладено Договір № 3309503 на постачання електричної енергії (надалі - Договір).

Відповідно до пункту 1. Договору, Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача за об'єктами Споживача згідно з умовами цього Договору та Додатків до Договору, що є його невід'ємною частиною, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору та Додатків до Договору, що є його невід'ємною частиною. Точка продажу електричної енергії: на межі балансової належності електроустановок споживача. Приєднана та дозволена потужність у точці підключення визнана в Додатку «Перелік об'єктів Споживача».

Підпунктом 2.3.3 Договору визначено, що Споживач зобов'язується оплачувати Постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами Додатків «Порядок розрахунків» та «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії».

Обґрунтовуючи позовні вимоги, Позивач зазначає, що Поліклініка № 3 Дарницького району м. Києва свої зобов'язання за Договором виконує неналежним чином, внаслідок чого за період з 01.09.2013 року по 01.06.2014 року виникла заборгованість у розмірі 14 798 гривні 41 копійки. Таким чином, оскільки Відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання, ПАТ «Київенерго» просить Суд стягнути з Поліклініки № 3 Дарницького району м. Києва 14 798 гривні 41 копійки, 202 гривень 12 копійок - 3% річних та 1 182 гривень 43 копійок - інфляційних нарахувань.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Київенерго» підлягають задоволенню з наступних підстав.

Внаслідок укладення Договору № 3309503 на постачання електричної енергії між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Умови Договору на постачання електричної енергії свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором поставки.

Відповідно до статті 712 цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Згідно зі статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Суд зазначає, що Поліклінікою № 3 Дарницького району м. Києва до матеріалів справи не надано належних та допустимих доказів на підтвердження сплати заборгованості за Договором 3309503 на постачання електричної енергії за період з 01.09.2013 року по 01.06.2014 року.

Таким чином, Поліклінікою № 3 Дарницького району м. Києва були порушені зобов'язання щодо вжиття заходів для забезпечення надходження коштів за електричну енергію, що призвело до виникнення заборгованості перед ПАТ «Київенерго».

За таких обставин, Суд приходить до висновку, що до стягнення з Поліклініки № 3 Дарницького району м. Києва на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» підлягає 14 798 гривні 41 копійки - сума основної заборгованості.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд зазначає, що передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку статті 625 Цивільного кодексу України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Київенерго» в частині стягнення з Поліклініки № 3 Дарницького району м. Києва 202 гривень 12 копійок - 3% річних та 1 182 гривень 43 копійок - інфляційних нарахувань є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на Відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32, 33, 43, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ

1. Позов Публічного акціонерного товариства «Київенерго» - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Поліклініки № 3 Дарницького району м. Києва (02088, м.Київ, вул. Дяченка, 12, код ЄДРПОУ 01280987) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (01001, місто Київ, площа Івана Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305, п/р 26000306201 у ВАТ «Ощадбанк» у м. Києві та Київській області, МФО 322669) 16 182 (шістнадцять тисяч сто вісімдесят дві) гривень 95 копійок , з яких: 14 798 гривні 41 копійки, 202 гривень 12 копійок - 3% річних та 1 182 гривень 43 копійок - інфляційних нарахувань.

3. Стягнути з Поліклініки № 3 Дарницького району м. Києва (02088, м.Київ, вул. Дяченка, 12, код ЄДРПОУ 01280987) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (01001, місто Київ, площа Івана Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305, п/р 26000306201 у ВАТ «Ощадбанк» у м. Києві та Київській області, МФО 322669) 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) гривні 00 копійок судового збору.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 11 вересня 2014 року

Суддя О.В. Чинчин