Рішення

від 10.09.2014 по справі 914/2536/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.09.2014 р. Справа № 914/2536/14

За позовом: Прокурора Галицького району міста Львова в інтересах держави в особі Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго», м. Львів, до відповідача:житлово-будівельного кооперативу №124, м. Львів, про: стягнення заборгованості. Суддя Т. Рим За участю представників: прокурор:Клак Ю.Г. - прокурор, позивача:не з'явився, відповідача:Мозіль Ю.М. - голова кооперативу. На розгляд господарського суду Львівської області подано позов Прокурора Галицького району міста Львова в інтересах держави в особі Львівської міської ради в особі Львівського комунального підприємства "Львівтеплоенерго" до Житлово-будівельного кооперативу №124 про стягнення заборгованості. Ухвалою від 16.07.2014 р. провадження у справі порушено, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 27.08.2014 р. Рух справи відображено у попередніх ухвалах суду.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач у порушення умов договору №3337 від 11.09.2002 р. не виконує зобов'язання щодо оплати вартості отриманої теплової енергії. Зокрема, за період з 01 вересня 2013 року по 30 квітня 2014 року виникла заборгованість у сумі 35.912,04 грн. Крім того, відповідачу нараховано 3.711,23 грн. інфляційних втрат, 426,41 грн. - 3% річних, 469,92 грн. пені.

Відповідач в судове засідання з'явився, письмового відзиву на позовну заяву не надав. Усно пояснив, що заборгованість в означеному позивачем розмірі існує, її погасити не має змоги через арешт рахунків органами державної виконавчої служби. Жодних заяв чи клопотань відповідач не заявляв.

Вислухавши представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд установив таке.

Між Львівським міським комунальним підприємством "Львівтеплоенерго" та Житлово-будівельним кооперативом №124 було укладено договір №3337/Ф про постачання теплової енергії в гарячій воді від 11.09.2002 р. (надалі - Договір). За цим договором теплопостачальна організація (позивач у справі) бере на себе зобов'язання постачати споживачу (відповідач у справі) теплову енергію для опалення та здійснювати гаряче водопостачання в потрібних йому обсягах, а споживач зобов'язується отримувати та оплачувати одержану теплову енергію для опалення та гаряче водопостачання за встановленими тарифам (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Внаслідок несплати відповідачем вартості теплової енергії за період з 01.09.2013 р. по 30.04.2014 р. виникла заборгованість у сумі 35.912,04 грн. Доказів зворотнього суду не надано.

При ухваленні рішення суд виходив з такого.

Відповідно до частин 1, 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Як установлено судом, між сторонами у справі на підставі укладеного договору виникли взаємні права та обов'язки (зобов'язання) з приводу надання послуг теплопостачання.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення передбачено частиною 1 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України: суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Пунктом 6.3 Договору визначено, що покупець до 25-го числа місяця, наступного за звітним сплачує енергопостачальній організації вартість фактично спожитої теплової енергії.

Таким чином, оскільки відповідач не виконав обов'язку з оплати у строки, визначені пунктом 6.3 Договору, вимоги позивача про стягнення 35.912,04 грн. основного боргу є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до пункту 7.2.3 за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію споживач сплачує теплопостачальній організації пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який стягується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. За таких обставин вимоги позивача про стягнення з відповідача 469,92 грн. пені є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. За таких обставин вимоги позивача про стягнення з відповідача 3.711,23 грн. інфляційних втрат, 426,41 грн. - 3% річних, є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до статей 33, 38 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 43 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

В силу положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись статті 193 Господарського кодексу України, статтями 11, 526, 530 Цивільного кодексу України, статей 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з житлово-будівельного кооперативу №124 (адреса: вулиця Наукова, будинок 23, квартира 45, місто Львів, Львівська область; ідентифікаційний код 20850158 ) на користь Львівського міського комунального підприємства "Львівтеплоенерго" (адреса: вулиця Данила Апостола, будинок 1, місто Львів, Львівська область, 79040; ідентифікаційний код 05506460 ) 35.912,04 грн. боргу, 3.711,23 грн. інфляційних втрат, 426,41 грн. - 3% річних, 469,92 грн. пені.

3. Стягнути з житлово-будівельного кооперативу №124 (адреса: вулиця Наукова, будинок 23, квартира 45, місто Львів, Львівська область; ідентифікаційний код 20850158 ) в доход Державного бюджету України 1.827,00 грн. судового збору.

Повне рішення складено 12.09.2014 р.

Суддя Рим Т.Я.