Рішення

від 26.08.2014 по справі 917/1298/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2014 р. Справа № 917/1298/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Присадки", 39713, Полтавська область, Кременчуцький район, с. Омельник, вул. Козацька, 9

до Приватного підприємства "Індустріал-Оіл", 39600, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Перемоги, 1

про стягнення 7477,12 грн.

Суддя Гетя Н.Г.

Представники:

від позивача: Гавриш М.Д.

від відповідача: не з'явився

В судовому засіданні 26.08.2014 року після виходу з нарадчої кімнати на підставі ст. 85 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть справи: розглядається позовна заява про стягнення 7477,12 грн. боргу згідно договору № 389НПО від 16.01.2014 року, в т.ч. 6395,20 грн. основного боргу, 372,61 грн. пені, 640,55 грн. інфляційних витрат та 68,76 грн. 3% річних.

Представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, повідомивши про часткове погашення відповідачем основного боргу.

Відповідач уповноваженого представника в судове засідання не направив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 54), відзиву на позовну заяву до суду не надав.

У зв'язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів, наявних в матеріалах справи, достатньо і господарський суд повідомляв належним чином відповідача про час, дату та місце проведення судового засідання, а його неявка не перешкоджає розгляду справи по суті, справа розглядається за наявними у ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд встановив:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Присадки" (позивач, постачальник) та Приватним підприємством "Індустріал-Оіл" (відповідач, покупець) було укладено договір № 389НПО від 16.01.2014 року (а.с. 21-24), у відповідності до якого постачальник зобов'язався поставити покупцю нафтопродукти (далі - товар) узгодженими партіями, а покупець - оплатити їх та прийняти в асортименті, кількості згідно поданим заявкам (п. 1.1. договору).

Згідно із п. 7.5. договору № 389НПО від 16.01.2014 року (далі - договір) цей договір вступає в силу з моменту підписання і діє до 31.12.2016 року, а в частині виконання грошових зобов'язань - до їх повного виконання.

Положеннями п. 1.1. договору визначено, що ціна даного договору складає 1000000,00 грн. з урахуванням ПДВ. При цьому в загальну вартість товару не включаються витрати постачальника на організацію відвантаження та транспортування.

У відповідності до п. п. 3.1., 3.7. договору товар поставляється на умовах FCA згідно Інкотермс в редакції 2010 року (франко-перевізник на естакаді наливу, Полтавська область, Кременчуцький район, с. Омельник, вул. Козацька, 9). Датою поставки є дата передачі товару, зазначена у товарно-транспортній накладній або накладній на відпуск матеріалів на сторону.

Відповідно до вимог пп. 4.2.1. спірного договору покупець здійснює оплату товару попереднім платежем у повному обсязі згідно рахунків на попередню оплату, які є підставою для перерахування попередньої оплати за товар на рахунок постачальника.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем були виставлені відповідачеві рахунки-фактури на оплату товару за № НВ-0000205 від 07.02.2014 року на суму 4199,20 грн. та № НВ-0000289 від 25.02.2014 року на суму 2196,00 грн. (а.с. 25, 28). В подальшому на виконання умов укладеного між сторонами договору позивачем було поставлено відповідачеві оливу на загальну суму 6395,20 грн., про що свідчать надані до справи копії видаткових накладних № НВ-0000144 від 07.02.2014 року, № НВ-0000145 від 07.02.2014 року та № НВ-0000253 від 25.02.2014 року (а.с. 26, 27, 29).

Разом із тим, відповідач свої зобов'язання за договором не виконав як до поставки товару, так і після його поставки.

За таких обставин позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за поставлений товар в сумі 6395,20 грн., а також нараховані на неї за період з 08.02.2014 року по 24.06.2014 року (по кожній поставці товару окремо) пеню в сумі 372,61 грн., інфляційні витрати в сумі 640,55 грн. та 3% річних в сумі 68,76 грн.

Під час розгляду справи відповідачем було здійснено часткове погашення основного боргу в сумі 196,00 грн., що підтверджується копією банківської виписки по рахунку від 30.07.2014 року (а.с. 50-52). Зазначені обставини мають наслідком припинення провадження у справі в частині стягнення 196,00 грн. основного боргу на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Стосовно іншої частини позовних вимог суд вважає а необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші угоди (правочини), передбачені законом.

Згідно ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець - прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. ст. 509, 510 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

У відповідності до ст. ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, в установлений строк, відповідно до закону, договору, одностороння відмова від зобов'язання не допускається, крім передбачених законом випадків.

Як вбачається зі змісту договору, сторони погодили розрахунок за товар на умовах попередньої оплати. Відповідач зобов'язання по внесення попередньої оплати не виконав, проте позивачем було здійснено поставку товару. Товар був прийнятий відповідачем без жодних зауважень.

Відповідно до ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Згідно з приписами ст. 538 ЦК України якщо зустрічне виконання обов'язку (виконання свого обов'язку однією із сторін, яке у відповідності до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку) здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Приймаючи до уваги викладене та виходячи зі змісту норми ст. 692 ЦК України, відповідач мав у будь-якому випадку здійснити оплату товару після його прийняття від позивача. При цьому пред'явлення вимоги про сплату заборгованості у відповідності до ч. 2 ст. 530 ЦК України в даному разі не потребується, оскільки обов'язок відповідача здійснити оплату фактично поставленого товару та строк виконання цього обов'язку випливають безпосередньо з норми ст. 692 ЦК України. Правову позицію аналогічного змісту наведено в інформаційному листі Вищого господарського суду України № 01-06/928/2012 від 17.07.2012 року "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права".

Відповідно до ст. ст. 610-612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Наданими до справи доказами підтверджуються факт існування між сторонами заснованих на договорі правовідносин щодо поставки товарів, обсяги і вартість поставленого за договором товару, факт наявності заборгованості в розмірі 6199,20 грн. за поставлений позивачем товар, а також факт прострочення виконання грошових зобов'язань відповідачем.

З урахуванням вищенаведеного позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 6199,20 грн. боргу є правомірними та обгрунтованими, внаслідок чого підлягають задоволенню.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

За змістом положень ст. ст. 216, 218, 229, 230, 231 ГК України боржник несе господарсько-правову відповідальність за невиконання ним грошового зобов'язання шляхом застосування до нього господарських санкцій.

Згідно приписів ст. ст. 546, 549, 550 ЦК України зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штрафом або пенею) - грошовою сумою або іншим майном, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ст. ст. 547-548 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вичиняється у письмовій формі. Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

У відповідності до п. 5.3. договору в разі неоплати покупцем поставленого товару, покупець сплачує постачальникові пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від невиплаченої суми за кожен день прострочення з моменту поставки товару.

Перевіривши за допомогою ІАЦ "Ліга" правильність нарахування позивачем пені, інфляційних витрат, 3% річних, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Клопотання про витребування додаткових доказів по справі в порядку ст. 38 ГПК України від сторін не надходили.

Відповідно до п. 4 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Сторони вільні у наданні до суду своїх доказів та у доведенні перед судом їх переконливості.

Таким чином, застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принцип верховенства права, виходячи з фактичних обставин даної справи, з'ясування природи дійсних правовідносин між сторонами у даному спорі та чинного законодавства України, яке повинно застосовуватися до них при вирішенні спорів, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Судові витрати згідно ст. 49 ГПК України з урахуванням п. 5.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 року "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу" покладаються на відповідача, оскільки часткове погашення основного боргу здійснено після звернення до суду з даним позовом.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 32-34, 43, 49, 75, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст. ст. 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Індустріал-Оіл" (39600, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Перемоги, 1, код за ЄДРПОУ 38973726) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Присадки" (39713, Полтавська область, Кременчуцький район, с. Омельник, вул. Козацька, 9, код за ЄДРПОУ 37698655) - 6199,20 грн. основного боргу, 372,61 грн. пені, 640,55 грн. інфляційних нарахувань, 68,76 грн. 3% річних та 1827,00 грн. судового збору .

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В частині стягнення 196,00 грн. основного боргу провадження у справі припинити.

Повне рішення складено 01.09.2014 року.

Суддя Гетя Н.Г.