Рішення

від 11.09.2014 по справі 922/2863/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" вересня 2014 р.Справа № 922/2863/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Добрелі Н.С.

при секретарі судового засідання Савукова М.Ю.

розглянувши справу

за позовом Казенного підприємства спеціального приладобудування "Арсенал" до Товариства з обмеженою відповідальністю ТПК "Орланд-ЛТД-О", м. Харків про стягнення 18434,50 грн. за участю представників сторін:

позивача - не з`явився;

відповідача - не з `явився;

ВСТАНОВИВ:

Казенне підприємство спеціального приладобудування "Арсенал" звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю ТПК "Орланд-ЛТД-О" про стягнення 18434,50 грн. Судові витрати позивач просить суд покласти на відповідача. Позовні вимоги обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем умов договору оренди державного нерухомого майна № А/76-66-2000 від 01.04.2000 року щодо орендної плати.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 14 липня 2014 року було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 28 липня 2014 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 28.07.2014 року розгляд справи було відкладено на 02.09.2014 року.

Через канцелярію господарського суду Харківської області 01.09.2014 року від представника позивача надійшло клопотання (вх. № 29966) про долучення до матеріалів справи документів. В своєму клопотанні позивач також просить суд розглядати справу без участі представника позивача.

Суд, розглянувши клопотання позивача про розгляд справи без участі представника позивача, вважає його таким, що не суперечить інтересам сторін та діючому законодавству та задовольняє його.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 02.09.2014 року розгляд справи було відкладено на 11.09.2014 року.

Через канцелярію господарського суду Харківської області 05.09.2014 року від представника позивача надійшло клопотання (вх. № 30576, факс) про долучення до матеріалів справи документів.

Через канцелярію господарського суду Харківської області 08.09.2014 року від представника позивача надійшло клопотання (вх. № 30755) про долучення до матеріалів справи документів.

Представник позивача у судове засідання 11.09.2014 року не з'явився, документів, витребуваних судом, не надав, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, про, що свідчить поштове повідомлення, яке повернулося на адресу суду з відміткою про отримання.

Представник відповідача в судове засідання 11.09.2014 року не з'явився, документів, витребуваних судом та відзиву на позовну заяву, не надав. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвали суду про порушення провадження у справі від 14.07.2014 року та ухвали суду від 28.07.2014 року за адресою вказаною у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та співпадає з адресою вказаною у позовній заяві. Проте, вказані ухвали повернулись до канцелярії суду з поштовою відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Зважаючи на те, що Вищий господарський суд України у п. 4 Інформаційного листа від 02.06.2006р. № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" зазначив, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "в зв`язку з закінченням терміну зберігання", "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що ним вжито всі заходи для належного повідомлення учасників судового процесу про час та місце розгляду справи, тому суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності позивача та відповідача за наявними в справі матеріалами, як передбачено статтею 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, судом встановлено наступне.

01.04.2000 року між Державним підприємством завод "Арсенал" (на даний час Казенне підприємство спеціального приладобудування "Арсенал" (наказ Національного Космічного агентства України № 141 від 28.05.2009 року), позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Орланд ЛТД-О" було укладено договір оренди № А/76-662000.

У відповідності до умов даного договору, позивач передає, а відповідач приймає в строкове платне користування державне нежитлове приміщення в будинку № 4 по вулиці Аніщенко.

Як вбачається з матеріалів справи, 10.02.2011 року сторони уклали додаткову угоду № 6 до договору оренди № А/76-66-200 від 01.04.2000 року.

Відповідно до п. 1.1 договору (п. 1 додаткової угоди № 6) позивач , а відповідач приймає в строкове платне користування державне нежитлове приміщення в будинку № 4 по вул. Аніщенка, загальною площею 62,9 кв. м., яке складається з кімнат № 1, 4 (офісні приміщення) та № 6 (виставковий зал), що знаходяться на балансі позивача, вартість якого за експертною оцінкою станом на 01.03.2000 року становить 201876,10 грн.

Відповідно до п. 3.1 договору (п. 2 додаткової угоди № 6) орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України, і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку - січень 2011 року: 7213,80 грн.

Відповідно до п. 3.2 договору (п. 3 додаткової угоди № 6) орендна плата за перший місяць оренди - лютий 2011 року визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за лютий 2011 року. Орендна плата визначається за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Орендна плата перераховується відповідачем позивачу не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним.

Відповідно до п. 3.3 договору розмір орендної плати може бути переглянуто на вимогу однієї із сторін в разі зміни методики її розрахунку, змін централізованих цін і тарифів, та в інших випадках передбачених законодавством України.

В матеріалах справи наявний лист Державної фінансової інспекції в м. Києві про усунення порушень, виявлених ревізією від 20.03.2014 року № 26-031-14-14/3475 (а.с. 68-71), в якому зазначено, що в ході перевірки фінансово - господарської діяльності позивача Державною фінансовою інспекцією в м. Києві були виявлені порушення в нарахуванні орендної плати (п. 2.2 листа).

Відповідно до п. 3.1 договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України № 786 від 04.10.1995 року, якою встановлено, що розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

Враховуючи те, що нарахування орендної плати здійснювалось позивачем без урахування діючого на той момент індексу інфляції за поточний місяць, у відповідача утворилась заборгованість в розмірі 18434,50 грн. за період з 01.04.2010 року по 03.01.2012 року.

Як вбачається з матеріалів справи, 14.04.2014 року позивачем було направлено на адресу відповідача лист (а.с. 30) за вих. № 725/70-12/24 з вимогою сплатити заборгованість по орендній платі разом з актом звірки взаємних розрахунків.

Відповідач заборгованість перед позивачем по орендній платі за період з 01.04.2010 року по 03.01.2012 року в розмірі 18434,50 грн. не погасив, у зв`язку з чим останній звернувся до суду з відповідним позовом.

Надаючи правову кваліфікацію доказам, які надані сторонами та викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договір та інші правочини та юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт господарювання (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вичинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкту (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язків.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч.7 ст.179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не припустив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ч.1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частиною 6 вказаної норми передбачено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до статті 284 Господарського кодексу України орендна плата є істотною умовою договору оренди.

Пунктом 1 статті 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Відповідно до пункту 1 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Обов'язок своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату встановлені частиною 2 статті 285 Господарського кодексу України.

Станом на момент розгляду справи заборгованість в сумі 18434,50 грн. відповідачем сплачена не була.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором, або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За таких обставин та враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов діючого законодавства, позовні вимоги правомірні, обґрунтовані, доведені матеріалами справи та такі що підлягають задоволенню у розмірі 18434,50 грн.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судовий збір у даній справі покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст.124,129 Конституції України, ст. 179, 193, 283, 284, 285, 286 ГК України, ст. ст. 526, 530, 610 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 11, 12, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ТПК "Орланд ЛТД-О" (61003, м. Харків, вул. Кооперативна, б. 18, р/р 26008037208100 в АКІБ "Укрсіббанк" м. Києва, МФО 351005, код ЄДРПОУ 23738725) на користь Казенного підприємства спеціального приладобудування "Арсенал" (01010, м. Київ, вул. Московська, 8, р/р 26002020041743 в АТ "Укрексімбанк" у м. Києві, МФО 322313, код ЄДРПОУ 14307357) заборгованість з орендної плати в сумі 18434,50 грн. та 1827,00 грн. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 12.09.2014 р.

Суддя Н.С. Добреля

922/2863/14