Рішення

від 26.08.2014 по справі 917/1292/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ                     26 серпня 2014 р.                                                                      Справа № 917/1292/14 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Яготин-Агро", юридична адреса: 07700, Київська область, м. Яготин, вул. Сільгосптехніки, 1; адреса для листування: 03037, м. Київ, просп. Червонозоряний, 4-б, н/п 165 до Приватного підприємства "Агролан Гребінка", 37400, Полтавська область, м. Гребінка, вул. Городищенська, 86 про стягнення 51950,68 грн.                                                                       Суддя Гетя Н.Г. Представники: від позивача: не з'явився від відповідача: не з'явився В судовому засіданні 26.08.2014 року після виходу з нарадчої кімнати на підставі ст. 85 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Суть справи: розглядається позовна заява про стягнення 51950,68 грн. боргу за договором про надання зворотної фінансової позики № ДФП-24 від 29.07.2013 року, в т.ч. 50000,00 грн. основного боргу, 1584,93 грн. пені та 365,75 грн. 3% річних. Позивач свого уповноваженого представника в судове засідання не направив, проте ухвалою суду від 05.08.2014 року (а.с. 27) його явку не було визнано обов'язковою. У попередньому судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі. Відповідач уповноваженого представника в судове засідання також не направив, надіслана на його адресу копія ухвали від 05.08.2014 року (а.с. 28) повернулась до суду з відміткою поштового відділення "організація не працює". Разом із тим, згідно наданої позивачем копії витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 04.08.2014 року (а.с. 19-21) місцезнаходженням відповідача по справі є: 37400, Полтавська область, м. Гребінка, вул. Городищенська, 86, що співпадає з адресою, яка зазначена у позові. За таких обставин відповідач вважається належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи. У зв'язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів, наявних в матеріалах справи, достатньо і господарський суд повідомляв належним чином відповідача про час, дату та місце проведення судового засідання, а його неявка не перешкоджає розгляду справи по суті, справа розглядається за наявними у ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України. Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд встановив: 29.07.2013 року між Приватним підприємством "Агролан Гребінка" (відповідач, позичальник)  і Товариством з обмеженою відповідальністю "Яготин-Агро" (позивач, позикодавець) був укладений договір про надання зворотної фінансової позики № ДФП-24 (а.с. 8), згідно якого позикодавець взяв на себе зобов'язання надати позичальнику безвідсоткову зворотну фінансову позику, а позичальник - використати її за цільовим призначенням (поповнення обігових коштів) і повернути у визначений цим договором строк (п. п. 1.1., 2.1. договору). Відповідно до приписів п. 7.1. договору про надання зворотної фінансової позики № ДФП-24 від 29.07.2013 року (далі - договір) даний договір набуває чинності з моменту його підписання та є дійсним до моменту остаточного виконання. У відповідності до п. п. 3.1., 4.1., 4.2. договору сума позики за договором складає 50000,00 грн. Позикодавець зобов'язаний надати позику протягом 3-х банківських днів з дня підписання договору шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позичальника. Згідно п. 5.1. договору строк повернення позики встановлюється до 31.12.2013 року. На виконання умов укладеного договору позивачем було перераховано на поточний рахунок відповідача грошові кошти в сумі 50000,00 грн., що підтверджується копією банківської виписки по рахунку за 29.07.2014 року (а.с. 9). Разом із тим, відповідач в порушення своїх зобов'язань у визначений договором термін грошові кошти (суму позики) позивачеві не повернув. За таких обставин позивач прохає стягнути з відповідача заборгованість в сумі 50000,00 грн., а також нараховані на неї за період з 01.01.2014 року по 30.03.2014 року пеню в розмірі 1584,93 грн. та 3% річних в розмірі 365,75 грн. У відповідності до ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші угоди (правочини), передбачені законом. Згідно із ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає  у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Згідно ст. ст. 509, 510 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор. У відповідності до ст. ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, в установлений строк, відповідно до закону, договору, одностороння відмова від зобов'язання не допускається, крім передбачених законом випадків. Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми на його банківський рахунок. Згідно положень ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Як вже зазначалось, обов'язок відповідача своєчасно повернути позивачу суму позики, а також термін його виконання встановлено п. п. 1.1., 5.1., 6.1.-6.3. спірного договору тощо. Відповідно до ст. ст. 610-612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Наданими до справи доказами підтверджуються факт існування між сторонами заснованих на договорі правовідносин з приводу надання позики, факт надання позики та її розмір, а також факт прострочення відповідачем виконання зобов'язання щодо повернення суми позики. З урахуванням вищенаведеного позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 50000,00 грн. боргу є правомірними та обгрунтованими, внаслідок чого підлягають задоволенню. Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. При цьому якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом. За змістом положень ст. ст. 216, 218, 229, 230, 231 ГК України боржник несе господарсько-правову відповідальність за невиконання ним грошового зобов'язання шляхом застосування до нього господарських санкцій. Згідно приписів ст. ст. 546, 549, 550 ЦК України зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штрафом або пенею) - грошовою сумою або іншим майном, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Відповідно до ст. ст. 547-548 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вичиняється у письмовій формі. Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. У відповідності до п. 8.2. укладеного договору при недотриманні позичальником договірних термінів повернення суми позики він зобов'язаний сплатити на користь позикодавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, нарахованої за кожний день прострочення виконання зобов'язання, від несплаченої в обумовлені строки суми. Перевіривши за допомогою ІАЦ "Ліга" правильність нарахування позивачем пені та 3% річних, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню. Клопотання про витребування додаткових доказів по справі в порядку ст. 38 ГПК України від сторін не надходили. Відповідно до п. 4 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Сторони вільні у наданні до суду своїх доказів та у доведенні перед судом їх переконливості. Таким чином, застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принцип верховенства права, виходячи з фактичних обставин даної справи, з'ясування природи дійсних правовідносин між сторонами у даному спорі та чинного законодавства України, яке повинно застосовуватися до них при вирішенні спорів, суд дійшов висновку про задоволення позову. Судові витрати у відповідності до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача. Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 32-34, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд - В И Р І Ш И В : 1.  Позовні вимоги задовольнити. 2. Стягнути з Приватного підприємства "Агролан Гребінка" (37400, Полтавська область,          м. Гребінка, вул. Городищенська, 86, код ЄДРПОУ 38645206) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Яготин-Агро" (юридична адреса: 07700, Київська область, м. Яготин, вул. Сільгосптехніки, 1; адреса для листування: 03037, м. Київ, просп. Червонозоряний, 4-б, н/п 165, код ЄДРПОУ 34233416) - 50000,00 грн. основного боргу, 1584,93 грн. пені та 365,75 грн. 3% річних та 1827,00 грн. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили. Повне рішення складено 01.09.2014 року. Суддя                                                                                              Гетя Н.Г.