Рішення

від 11.09.2014 по справі 902/1028/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11 вересня 2014 р. Справа № 902/1028/14

за позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІСТ ГРУПП ЛІМІТЕД" (площа Солом"янська, 2, офіс 927, м. Київ, 03035)

до : Товариства з обмеженою відповідальністю "Металоцентр "Прибузький" (вул. Київська, 136-Б, м. Вінниця, 21022)

про стягнення 25 298,38 грн.

Суд:

Суддя Кожухар М.С.

Секретар судового засідання Матущак О.В.

Представники сторін:

позивача: не з"явився;

відповідача: Черната І.Ю. - за дорученням

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІСТ ГРУПП ЛІМІТЕД" звернулось до господарського суду Вінницької області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Металоцентр "Прибузький" відповідача 24 118,09 грн., з яких: 19 750,14 грн. боргу, 576,95 грн. - 4 % річних, 1 875,08 грн. пені, 1 915,92 грн. інфляційних.

Ухвалою від 16.07.2014р. порушено провадження у даній справі та призначено до розгляду на 05.09.2014р.

05.09.2014р. до суду від представника позивача надійшла заява б/н та дати (вх.№ канц. суду 08-46/8384/14), в якій позивач просить стягнути з відповідача 2 687,05 грн. пені, 826,77 грн. - 4% річних, 2 034,42 грн. інфляційних та припинити провадження в частині стягнення основного боргу відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

В судовому засіданні 05.09.2014р. розпочато розгляд справи по суті. Представник позивача підтримав позовні вимоги з урахуванням заяви (вх.№ канц. суду 08-46/8384/14). Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позов б/н та дати (вх.№ канц. 08-46/8376/14).

Зокрема, у відзиві відповідач зазначив, що відповідно до ст. 600 Цивільного кодексу України сторони домовились припинити зобов"язання відповідача перед позивачем переданням відступного, шляхом передання боржником кредиторові часитини поставленого товару та грошових коштів. Ці домовленості відповідачем виконані поверненням позивачу товару на загальну суму 15525,25 грн. та перерахуванням коштів на суму 38750,2 грн.

Представник позивача заперечив зазначені доводи відповідача.

В судовому засіданні 05.09.2014 р. оголошено перерву до 11.09.2014р., у зв"язку з поданням сторонами значної кількості документів по справі безпосередньо перед судовим засіданням.

В судове засідання 11.09.2014 р. з"явився представник відповідача. Позивач повноважного представника в судове засідання 11.09.2014 р. не направив. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить підпис представника позивача безпосередньо на розписці суду від 05.09.2014р., в якій сторони повідомлені про дату наступного судового засідання.

Відсутність представника позивача не перешкоджає розгляду справи по суті.

За таких обставин, справу розглянуто за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Ухвалою суду від 11.09.2014р. припинено провадження у справі в частині вимог про стягнення з відповідача 17 750,14 грн. боргу; стягнуто з ТОВ "Металоцентр "Прибузький" на користь ТОВ "ВІСТ ГРУПП ЛІМІТЕД" 1 281,88 грн. у відшкодування витрат на сплату судового збору.

Отже, предметом розгляду по суті є вимоги про стягнення з відповідача 2 000,00 грн. боргу (оскільки позивачем заяву про зменшення розміру позовних вимог, або про відмову від позову в частині стягнення вказаної суми не подано, а у заяві вх.№ канц. суду 08-46/8384/14) він просить припинити провадження у справі згідно з п.1-1 ст. 80 ГПК України) , 2 687,05 грн. пені, 826,77 грн. - 4% річних, 2 034,42 грн. інфляційних.

Заслухавши надані в судовому засіданні пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

02.03.2014р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІСТ ГРУПП ЛІМІТЕД" (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Металоцентр "Прибузький" (Покупець) укладено договір поставки № 1-0818/12 к, відповідно до якого, Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність Покупцю, а Покупець прийняти і оплатити товар (далі - Товар) у асортименті, кількості і за ціною, що зазначаються у відповідних рахунках-фактурах та видаткових накладних.

Ціна за товарну позицію і сума всієї партії Товару зазначаються у рахунках-фактурах та видаткових накладних, що складаються Постачальником на підставі заявок Покупця. Вартість доставки Товару до пунктів поставки входить у вартість Товару (п. 2.1. Договору).

Відповідно до п. 2.3. Договору, Покупець зобов'язаний оплатити всю суму, яка зазначена у рахунку-фактурі та/або видатковій накладній на кожну партію Товару, протягом 3 календарних днів включно, починаючи з дня, що слідує за днем поставки (продаж товару у кредит з відстроченням платежу).

Оплата Товару здійснюється перерахуванням коштів на поточний рахунок Постачальника, а датою оплати вважається лата зарахування коштів на цей рахунок (п. 2.4. Договору).

Відповідно до п. 4.1. Договору, Поставка Товару здійснюється на умовах DDР (поставка транспортним засобом Постачальника до місця перебування Покупця, визначеного умовами Договору) у редакції ІНКОТЕРМС 2010 року.

Відповідно до п. 7.2. Договору, У випадку прострочення сплати за поставлений Товар Покупець зобов'язаний сплатити на користь Постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент прострочення, від несплаченої вчасно суми за кожний день такого прострочення. Крім того, якщо Покупець прострочив оплату Товару, він зобов'язується сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 4 (чотири) проценти річних від простроченої суми (з урахуванням індексу інфляції), починаючи від дня коли Товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати.

Договір набирає сили з дати його підписання уповноваженими представниками Сторін і діє невизначений строк (п. 10.1. Договору).

Зміни і доповнення до цього Договору дійсні лише у тому випадку, якщо вони укладені в письмовій формі і підписані обома Сторонами (п. 11.1. Договору).

На виконання умов договору, позивач в період з вересня по листопад 2013 року передав, а відповідач прийняв товар на загальну суму 74 094,06 грн., що стверджується видатковими накладними та дорученнями відповідача за вказаний період.

Відповідач за отриманий товар розрахувався частково, сплативши позивачу 40 818,61 грн, що стверджується платіжними дорученнями №№ 9973 від 13.12.2013р., 689 від 17.05.2014р., № 802 від 07.05.2014р., 833 від 14.05.2014р., 844 від 15.05.2014р., 878 від 20.05.2014р., 978 від 04.06.2014р., 1080 від 20.06.2014р., 1180 від 04.07.2014р.

Також відповідач повернув позивачу частину товару на загальну суму 15 525,31 грн., що стверджується накладними на повернення від 18.03.2014р. №№ 0000000023, 0000000024, 0000000025, 0000000026, 0000000020, 0000000021, 0000000022, 0000000017, 0000000015, 0000000016, 0000000018, 0000000019, 0000000013, 0000000012, 0000000014, 0000000007, 0000000008, 0000000009, 0000000010, 0000000011.

Так, станом на день звернення позивача до суду, заборгованість відповідача перед позивачем становила 17 750,14 грн.

Після звернення позивача до суду, відповідач сплатив позивачу борг в розмірі 17 750,14 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 1295 від 18.07.2014р. на суму 3 000,00 грн. та № 1598 від 03.09.2014р. на суму 14 750,14 грн.

Ухвалою суду від 11.09.2014р. припинено провадження у справі в частині вимог про стягнення з відповідача 17 750,14 грн. боргу відповідно до ч.1 п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

Наведене стверджується матеріалами справи.

Ст. 193 Господарського кодексу України (ГК України) визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (ЦК України).

Відповідно до ст.ст. 526, 525 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Як випливає з наявних матеріалів справи, між позивачем та відповідачем виникли правовідносини, що випливають з договору поставки.

Відповідно до статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст. 655 ЦК України одна сторона - продавець передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

В силу ст. ст. 4-3, 33 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Позивачем, при зверненні до суду з позовом про стягнення з відповідача 19 750,14 грн. боргу, не враховано проплату в розмірі 2 000,00 грн., що здійснена відповідачем до звернення позивача з даним позовом до суду, що стверджується платіжними дорученнями №№ 1080 від 20.06.2014р., 1180 від 04.07.2014р. Дану позовну заяву здано до поштового відділення зв"язку 09.07.2014р.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позов в частині вимог про стягнення з відповідача 2 000,00 грн. основного боргу було подано до суду після його сплати відповідачем, тобто безпідставно, а тому в задоволенні позову в цій частині слід відмовити.

Крім суми основного боргу, позивачем, за неналежне виконання грошових зобов'язань пред'явлено до стягнення з відповідача 2 687,05 грн. пені, 826,77 грн. - 4% річних та 2 034,42 грн. інфляційних

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 2.3. Договору, Покупець зобов'язаний оплатити всю суму, яка зазначена у рахунку-фактурі та/або видатковій накладній на кожну партію Товару, протягом 3 календарних днів включно, починаючи з дня, що слідує за днем поставки (продаж товару у кредит з відстроченням платежу).

Оскільки відповідач не виконав зобов'язання у вказаний строк, він є боржником, що прострочив.

Згідно з ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України він зобов'язаний сплатити штрафні санкції (неустойку, штраф, пеню).

Неустойкою (штрафом, пенею) відповідно до положень ст. 549 ЦК України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 7.2. Договору, у випадку прострочення сплати за поставлений Товар Покупець зобов'язаний сплатити на користь Постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент прострочення, від несплаченої вчасно суми за кожний день такого прострочення. Крім того, якщо Покупець прострочив оплату Товару, він зобов'язується сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 4 (чотири) проценти річних від простроченої суми (з урахуванням індексу інфляції), починаючи від дня коли Товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати. У випадку прострочення Покупцем сплати за поставлений товар, Постачальник вправі в односторонньому порядку припинити наступні поставки за Договором до усунення Покупцем порушень договірних зобов"язань, а також перевести Покупця на попередню оплату Товару.

У розрахунку пені та 4% річних позивач припустився помилок, в зв"язку з чим позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме в розмірі: 2 678,55 грн. пені та 824,16 грн. - річних. Здійснений судом (у порядку перевірки поданого позивачем розрахунку ціни позову) розрахунок долучений до матеріалів справи.

Дослідивши розрахунок заявлених до стягнення 2 034,42 грн. інфляційних, суд дійшов висновку, що дані позовні вимоги підлягають задоволенню, як такі що відповідають законодавству.

Заперечення відповідача проти позову судом не підтверджені відповідними доказами. При цьому представник відповідача посилався на усні домовленості, що зафіксовано звукозаписом судового процесу. Разом з тим, як зазначено вище, відповідно до п. 11.1 Договору, зміни і доповнення до нього дійсні лише в тому випадку, якщо вони укладені в письмовій формі і підписані обома Сторонами.

За таких обставин, заперечення відповідача на позов судом не приймаються.

Згідно з положеннями ст. 49 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору підлягають віднесенню на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 4-3, 33, 43, 49, 82, 84, 115, 116 ГПК України,-

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Металоцентр "Прибузький" (вул. Київська, 136-Б, м. Вінниця, 21022, код ЄДР 33087722, р/р 26005010143942 у відділенні "Вінницька регіональна дирекція" ПАТ "ВТБ Банк", МФО 321767) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІСТ ГРУПП ЛІМІТЕД" (площа Солом"янська, 2, офіс 927, м. Київ, 03035, код ЄДР 38050901, п/р 26000414702 у АТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 380805) 2678,55 грн. (дві тисячі шістсот сімдесят вісім грн. 55 коп) пені, 2034,42 грн (дві тисячі тридцять чотири грн. 42 коп.) інфляційних, 824,16 грн. (вісімсот двадцять чотири грн. 16 коп.) річних, та 419,45 грн. (чотириста дев'ятнадцять грн.45 коп.) у відшкодування витрат на сплату судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Відмовити у позові в частині стягнення з відповідача 2000 грн. боргу, 8,5 грн. пені та 2,61 грн. річних.

Повне рішення складено 12 вересня 2014 р.

Суддя Кожухар М.С.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (площа Солом"янська, 2, офіс 927, м. Київ, 03035)