Рішення

від 08.09.2014 по справі 363/2335/14-ц

ВИШГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

08.09.2014 Справа № 363/2335/14-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

8 вересня 2014 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді Підкурганного В.В.

при секретарі Подшибякіній О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вишгороді Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Толокунської сільської ради про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2014 року позивачка звернулася до суду із позовом у якому просила визнати за нею право власності на житловий будинок АДРЕСА_1, з надвірними будівлями та спорудами та земельну ділянку площею 1,0001 га, призначену для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Толокунської сільської ради Вишгородського району Київської області, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2

Свої позовні вимоги обґрунтовувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її бабуся ОСОБА_2 Після її смерті відкрилась спадщина на належне їй спадкове майно, а саме: житловий будинок з надвірними будівлями розташований в АДРЕСА_1, земельну ділянку площею 1,0001 га для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться в с. Толокунь Вишгородського району Київської області та земельну ділянку площею 0,1514 га, будівництва та обслуговування житлового будинку. За життя ОСОБА_2 склала заповіт, яким усе належне їй майно заповіла позивачу. Інших спадкоємців ні за законом, ні за заповітом немає. На частину спадкового майна, а саме земельну ділянку площею 0,1514 га, будівництва та обслуговування житлового будинку позивачка оформила свої спадкові права, отримавши свідоцтво про право власності. Проте, у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок та земельну ділянку площею 1,0001 га. їй було відмовлено у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів та рекомендовано звернутися до суду.

У судовому засіданні позивачка позов підтримала у повному обсязі та просила про його задоволення.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, проти задоволення позовних вимог не заперечував.

За таких обставин, з урахуванням думки позивача суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача, на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов наступного.

У судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_1, актовий запис від 12 жовтня 2012 року за № 8 (а.с.5).

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина за заповітом на: житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1, земельну ділянку площею 0,1514 га, будівництва та обслуговування житлового будинку, що знаходиться за тією ж адресою та земельну ділянку площею 1,0001 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Толокунської сільської ради Вишгородського району Київської області.

4 липня 2005 року ОСОБА_2 склала заповіт, згідно якого все своє майно заповідала ОСОБА_1 Заповіт не змінений та не скасований (а.с.38 зворот).

Відповідно до довідки від 5 травня 2014 року № 02-10/54, виданої Толокунською сільською радою Вишгородського району Київської області, ОСОБА_2, згідно будинкової книги та по господарської книги Толокунської сільської ради була власником домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.9).

23 жовтня 2012 року ОСОБА_2 було видано Державний акт серії ЯЙ № 339181 на право власності на земельну ділянку площею 1,0001 га для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.11).

Відповідно до свідоцтв про право на спадщину за заповітом від 18 березня 2014 року ОСОБА_1 прийняла спадщину після смерті ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,1514 га, кадастровий номер земельної ділянки 3221888601:21:157:0016, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, надану для ведення особистого селянського будівництва та обслуговування житлового будинку та земельну ділянку площею 0,1358 га, кадастровий номер земельної ділянки 3221888601:21:144:0013, що знаходиться в с. Толокунь Вишгородського району Київської області, надану для будівництва та обслуговування житлового будинку (а.с.10).

18 березня 2014 року державним нотаріусом Вишгородської районної державної нотаріальної контори винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій. Згідно якої позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 1,0001 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Толокунської сільської ради Вишгородського району Київської області у зв'язку з тим, що реєстрація права власності ОСОБА_2 на зазначену земельну ділянку була здійснена через п'ятнадцять днів після її смерті, тобто 23 жовтня 2012 року (а.с. 8).

Того ж дня, державним нотаріусом було надано позивачу роз'яснення щодо неможливості видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на нього (а.с. 7).

Судом було витребувано копію спадкової справи № 29/2014 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 з якої вбачається, що ОСОБА_1 є єдиними спадкоємцями після смерті ОСОБА_2 Інших спадкоємців ні за законом, ні за заповітом не має (а.с.36-43).

Судом встановлено, що померлій ОСОБА_2 належав житловий будинок, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1. Зазначена обставина підтверджуються технічним паспортом, будинковою книгою та довідкою Толокунської сільської ради від 5 травня 2014 року № 02-10/54, з яких вбачається, що ОСОБА_2 є власником зазначеного домоволодіння.

Також, ОСОБА_2, розпорядженням Вишгородської районної державної адміністрації від 28 вересня 2012 року № 2169 було надано земельну ділянку площею 1,0001 га, для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Однак, отримати державний акт на право власності на зазначену земельну ділянку ОСОБА_2 за життя не встигла у зв'язку зі смертю.

З огляду на встановлені обставини судом зазначається наступне.

Відповідно до статті 1 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до частини 1 статті 3 ЦПК кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до статті 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Так, законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до частини 2 статті 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи, або день з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу ).

Відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

У відповідності до статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до статті 1273 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України. Заява про відмову від прийняття спадщини подається до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини.

Відповідно до частини 1 статті 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Як роз'яснено в пункті 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України за № 7 від 30.05.2008 р. «Про судову практику у справах про спадкування», право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування, зі збереженням її цільового призначення, при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Відповідно до статті 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно зі статті 126 ЗК України право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною 2 цієї статті.

За таких обставин, судом зазначається про те, що спадкодавцю ОСОБА_2 на момент відкриття спадщини належав житловий будинок, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та земельна ділянка площею 1,0001 га, для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 і це право не припинено у зв'язку з її смертю і тому має входити до складу спадщини.

Прийнявши спадщину на частину спадкового майна після смерті ОСОБА_2 позивач прийняв спадщину і на решту майна, оскільки прийняття спадщини в частині не допускається і спадкоємець, який прийняв спадщину в частині, вважається таким, що прийняв її повністю.

Враховуючи те, що позивач не може оформити на себе право власності на спадкове майно, суд вважає, що право позивача на отримання спадщини після смерті бабусі підлягає захисту, а заявлений позов задоволенню.

Керуючись статтями 209-215 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

позов ОСОБА_1 до Толокунської сільської ради про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок АДРЕСА_1, з надвірними будівлями та спорудами та земельну ділянку площею 1,0001 га, призначену для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Толокунської сільської ради Вишгородського району Київської області, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя