Рішення

від 08.09.2014 по справі 910/14427/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа №  910/14427/14 08.09.14 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Інтеграл-Буд» доТовариства з обмеженою відповідальністю «Будтрансінвест груп НТС» простягнення 664  689,34 грн. Суддя Босий В.П. Представники сторін: від позивача:не з'явився від відповідача:не з'явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Інтеграл-Буд» (надалі – ТОВ «Будівельна компанія «Інтеграл-Буд») звернулось до господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетична група» (надалі – ТОВ «Будтрансінвест груп НТС») про стягнення 664  689,34 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач у період з 20.08.2013 р. по 22.11.2013 р. згідно видаткових накладних здійснив поставку товару та згідно актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) надав послуги, а відповідач в свою чергу не оплатив поставлений товар та надані позивачем послуги, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 664  689,34 грн. Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.07.2014 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 11.08.2014 р. Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.08.2014 р. розгляд справи відкладено до 08.09.2014 р. у зв'язку із неявкою представника відповідача та невиконанням ним вимог ухвали суду. Представник позивача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується протоколом судового засідання 11.08.2014 р. В судове засідання представник відповідача не з'явився, витребувані ухвалами суду докази та відзив на позовну заяву не подав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №30487897, отриманим представником відповідача 19.08.2014 р. Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті. Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами. В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення. У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України. Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши в попередньому судовому засіданні пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, - ВСТАНОВИВ: У період з 20.08.2013 р. по 22.11.2013 р. ТОВ «Будівельна компанія «Інтеграл-Буд» поставило, а ТОВ «Будтрансінвест груп НТС» прийняло товар на загальну суму 622  051,67 грн., що підтверджується видатковими накладними №РН-0000139 від 20.08.2013 р., №РН-0000140 від 20.08.2013 р., №РН-0000143 від 11.09.2013 р., №РН-0000145 від 11.09.2013 р., №РН-0000154 від 30.09.2013 р., №РН-0000157 від 08.10.2013 р., №РН-0000162 від 31.10.2013 р., №РН-0000166 від 31.10.2013 р., №РН-0000170 від 31.10.2013 р., №РН-0000172 від 15.11.2013 р., №РН-0000173 від 15.11.2013 р., №РН-0000174 від 15.11.2013 р., №РН-0000175 від 21.11.2013 р. та №РН-0000176 від 22.11.2013 р. Крім того, позивачем були надані, а відповідачем прийняті послуги на загальну суму 46  212,54 грн., що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000061 від 18.10.2013 р., №ОУ-0000062 від 25.10.2013 р., №ОУ-0000067 від 31.10.2013 р. та №ОУ-0000068 від 31.10.2013 р. Видаткові накладні та акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) містять номенклатуру (асортимент) товару, кількість та ціну, найменування послуг та їх вартість, містять підпис представників позивача та відповідача. Із матеріалів справи та пояснень представника позивача вбачається, що договір купівлі-продажу та/або надання послуг у формі єдиного документу не складався. Частинами 1, 2 ст. 180 Господарського кодексу України визначено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. Відповідно до п. 1 ст. 181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. Таким чином, між сторонами укладено договір (шляхом оформлення видаткових накладних та актів здачі-прийняття робіт (надання послуг)), а відтак виникли відносини, які підпадають під правове регулювання Глав 54 та 63 Цивільного кодексу України. 01.04.2014 р. відповідачем було повернуто позивачеві поставлений товар на суму           3  574,87 грн., що підтверджується накладною на повернення №ВН-0000001 від 01.04.2014 р. Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання по оплаті поставленого згідно договору товару та наданих послуг, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 664  689,34 грн. Виходячи із змісту укладеного між сторонами договору, він за своєю правовою природою є змішаним, що містить елементи договору надання послуг та елементи договору поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глав 54 та 63 Цивільного кодексу України. Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами. Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Згідно із ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Із матеріалів справи вбачається, що позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 622  051,67 грн., що підтверджується видатковими накладними №РН-0000139 від 20.08.2013 р., №РН-0000140 від 20.08.2013 р., №РН-0000143 від 11.09.2013 р., №РН-0000145 від 11.09.2013 р., №РН-0000154 від 30.09.2013 р., №РН-0000157 від 08.10.2013 р., №РН-0000162 від 31.10.2013 р., №РН-0000166 від 31.10.2013 р., №РН-0000170 від 31.10.2013 р., №РН-0000172 від 15.11.2013 р., №РН-0000173 від 15.11.2013 р., №РН-0000174 від 15.11.2013 р., №РН-0000175 від 21.11.2013 р. та №РН-0000176 від 22.11.2013 р. Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Згідно з пунктом 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу. Зі змісту ч. 1 та ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України вбачається, що покупець зобов'язаний оплатити повну ціну переданого товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Тобто, термін виконання зобов'язання, що випливає з правовідносин купівлі-продажу, чітко встановлений вищезазначеною спеціальною нормою права – покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього. Аналогічні висновки щодо строку виконання грошового зобов'язання зі змісту ст. 692 Цивільного кодексу України містяться в постанові Вищого господарського суду України від 28.2.2012 р. у справі №5002-8/481-2011 та Інформаційному листі Вищого господарського суду України №01-06/928/2012 від 17.07.2012 р. Договором (видатковими накладними) не було встановлено строку відстрочення оплати грошового зобов'язання, а тому з урахуванням положень ст.ст. 530, 692 Цивільного кодексу України відповідач був зобов'язаний розрахуватися за поставлений товар на наступний день після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього. 01.04.2014 р. відповідачем було повернуто позивачеві поставлений товар на суму       3  574,87 грн., що підтверджується накладною на повернення №ВН-0000001 від 01.04.2014 р. Отже, у відповідача існує заборгованість за поставлений товар у розмірі 618  476,80 грн., а строк виконання грошового зобов'язання на момент звернення позивача до суду настав. Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача простроченого грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача 618  476,80 грн. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано. Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). ТОВ «Будтрансінвест груп НТС»  обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено. За таких обставин, позовні вимоги ТОВ «Будівельна компанія «Інтеграл-Буд» про стягнення з ТОВ «Будтрансінвест груп НТС» заборгованості у розмірі 618  476,80 грн. є правомірними та обґрунтованими. Стосовно заявленої до стягнення вартості наданих послуг на суму 46  212,54 грн. необхідно відзначити наступне. Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Як вбачається із матеріалів справи, позивачем були виконані, а відповідачем прийняті роботи на загальну суму 46  212,54 грн., що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000061 від 18.10.2013 р., №ОУ-0000062 від 25.10.2013 р., №ОУ-0000067 від 31.10.2013 р. та №ОУ-0000068 від 31.10.2013 р. Згідно з пунктом 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Сторонами не було визначено строків виконання зобов'язання з оплати наданих послуг, оскільки акти здачі-приймання робіт (надання послуг), якими оформлено правочин, не містять строку виконання грошового зобов'язання. Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. Матеріали справи не містять належних та допустимих в розумінні приписів ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України доказів на підтвердження факту звернення позивача до відповідача з вимогою про сплату вартості наданих послуг за актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000061 від 18.10.2013 р., №ОУ-0000062 від  25.10.2013 р., №ОУ-0000067 від 31.10.2013 р. та №ОУ-0000068 від 31.10.2013 р. За таких обставин суд приходить до висновку, що строк виконання відповідачем грошового зобов'язання на момент звернення позивача до суду не настав. Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Відповідно до ч. 1 ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Тобто, зазначена стаття передбачає, що порушення права чи законного інтересу або спір щодо них повинні існувати на момент звернення до суду. В той же час судом встановлено, що на момент звернення позивача до суду строк виконання відповідачем грошового зобов'язання зі сплати заборгованості у розмірі  46  212,54 грн. не настав, а відтак порушеного права позивача по сплаті відповідачем заборгованості у розмірі 46  212,54 грн. як на момент подання заяви, так і на момент розгляду даної справи по суті, не існувало. За таких обставин, в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Інтеграл-Буд» в частині стягнення заборгованості у розмірі 46  212,54 грн. необхідно відмовити. Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Крім того суд відзначає, що дана справа розглядалася по суті саме господарським судом міста Києва, оскільки вона була прийнята до свого провадження з дотриманням правил підсудності, що підтверджується спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №19265360. На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд – ВИРІШИВ: 1.  Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Інтеграл-Буд» задовольнити частково. 2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будтрансінвест груп НТС» (83004, м. Донецьк, вул. Артема, 161; ідентифікаційний код 38698394) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Інтеграл-Буд» (03150, м. Київ, вул. Анрі Барбюса, 28-Б; ідентифікаційний код 34692645) заборгованість у розмірі 618  476 (шістсот вісімнадцять тисяч чотириста сімдесят шість) грн. 80 коп. та судовий збір у розмірі 12 369 (дванадцять тисяч триста шістдесят дев'ять) грн. 54 грн. Видати наказ. 3. В іншій частині в задоволені позовних вимог відмовити. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Повне рішення складено 09.09.2014 р. Суддя                                                                                                     В.П. Босий