Рішення

від 03.09.2014 по справі 908/2656/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 34/61/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.09.2014 Справа № 908/2656/14

Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О., при секретарі Яровенко Г.В.

За участю представників сторін: від позивача - Панкєєв Я.В., довіреність від 02.01.2014 р.; від відповідача та третьої особи - не з'явився.

Розглянув в судовому засіданні матеріали справи № 908/2656/14

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Розівський елеватор» в особі філії «Якимівський елеватор» (49033, м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграду, 122, скорочено ПАТ «Розівський елеватор»);

до відповідача: Приватного підприємства «Екопродукт - 2009» (72503, Запорізька обл., Якимівський район, смт. Якимівка, вул. Степова, 31, скорочено ПП "Екопродукт - 2009");

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Публічне акціонерне товариство «Якимівський елеватор» (72501, Запорізька область, Якимівький район, смт. Якимівна, вул. Курортна, 1, скорочено ПАТ "Якимівський елеватор");

про стягнення суми.

Сутність спору:

ПАТ "Розівський елеватор" заявлено позовні вимоги до ПП "Екопродукт - 2009" про стягнення заборгованості за договором суборенди № 12 від 01.05.11 р. в розмірі 66573,93 грн. та пені в сумі 3638,14 грн.

Ухвалою господарського суду від 30.07.2014 р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 908/2656/14, якій присвоєно номер провадження 34/61/14, справу призначено до розгляду на 13.08.2014 р. Ухвалою господарського суду Запорізької області від 13.08.2014 р., на підставі ст. 77 ГПК України, розгляд справи був відкладений на 21.08.2014 р. Ухвалою господарського суду Запорізької області від 21.08.2014 р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Публічне акціонерне товариство "Якимівський елеватор" розгляд справи відкладено на 03.09.2014 р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що всупереч п. 2.4 договору суборенди, суборендар у період дії договору оренди свої зобов'язання в частині проведення розрахунків за оренду майна виконував не в повному обсязі, за період: з жовтня 2012 р. по червень 2014 р. утворилася заборгованість по орендній платі в сумі 66573,93 грн. За порушення строків оплати відповідачеві згідно ч.6 ст. 231 ГК України нараховано 3638,14 грн. пені. Обґрунтовуючи позовні вимоги, ПАТ "Розівський елеватор" посилається на ст. ст. 173, 231 Господарського кодексу України, ст. ст. 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 2, 8, 12, 22, 49, 69, 83 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав заявлений позов, просив його задовольнити.

ПП "Екопродукт - 2009", відповідач по справі, відзиву на позов не надало, про дату, час та місце розгляду справи було повідомлено належним чином.

ПАТ "Якимівський елеватор", третя особа по справі, в поясненнях від 29.08.14 р. підтримує позовні вимоги в повному обсязі, просить розгляд справи здійснити за відсутності свого представника.

Згідно ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

За клопотанням представника позивача, розгляд справи здійснювався без застосування засобів фіксації судового процесу.

У відповідності до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

01.05.2011 р. ПАТ "Розівський елеватор" (орендар) та ПП "Екопродукт - 2009" (суборендар) укладено договір № 12 суборенди нерухомого майна (далі договір № 12), відповідно до якого орендар передає, а суборендар приймає у строкове платне користування нерухоме майно відповідно до переліку нерухомого майна (Додаток № 1), що є невід'ємною частиною Договору (п.1.1 договору № 12).

Згідно п. п. 1.2-1.5 договору № 12 суборендоване майно розташоване за адресою: 72500, Запорізька область, смт. Якимівка. Суборендване майно належить орендарю на підставі права користування, що підтверджується договором № 1 оренди нерухомого майна від 01 листопада 2008 року, п. 4.2 якого надає право орендарю без узгодження з орендарем передавати орендоване майно (його частину) в суборенду іншим особам.

Орендна плата за договором нараховується з моменту фактичної передачі суборендованого майна. Моментом фактичної передачі суборендованого майна сторони вважають підписання акту приймання-передачі (п. 2.5 договору № 12).

Майно за актом приймання - передачі від 01.05.2011 р. по договору № 12 було передано орендарю.

Пунктами 5.2, 5.4 договору № 12 передбачено, що строк договору починає свій перебіг з моменту передачі суборендованого майна та закінчується 31 грудня 2011 року, але не пізніше закінчення строку дії договору № 1 оренди нерухомого майна від 01.11.08 р. між орендарем та орендодавцем. Якщо за 2 місяці до спливу строку суборенди жодна із сторін письмово не заявила про небажання продовжувати дію договору, договір вважається продовженим на тих самих умовах і на той самий строк.

Додатковими угодами від 01.06.11 р., від 31.12.11 р., 01.12.12 р., 01.01.13 р. сторони продовжували дію договору № 12 до 31.12.13 р. на тих самих умовах. Доказів припинення дії договору, внаслідок повідомлення за 2 місяці до спливу строку суборенди, сторонами не надано.

01.12.12 р. ПАТ "Якимівський елеватор" (орендодавець) і ПАТ "Розівський елеватор" (орендар) укладено договір № 1 оренди нерухомого майна, відповідно до якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нерухоме майно відповідно до переліку нерухомого майна (Додаток № 1), що є невід'ємною частиною Договору. Орендоване майно розташоване за адресою: 72500, Запорізька область, смт. Якимівка, вул. Курортна, 1 (п.1.1, 1.2 договору № 12).

01.12.12 р. на виконання п. 4.2. договору оренди № 1 від 01 грудня 2012 р. та № 2 від 01 грудня 2012 р. ПАТ «Якимівський елеватор» надано згоду ПАТ «Розівський елеватор» передати орендоване майно (його частину) в суборенду іншим особам, розташованого за адресою:72501, Запорізька обл, смт.Якимівка, вул.Курортна, буд.1. Додатковою угодою № 2 від 27.06.13 р. строк дії договору № 1 оренди нерухомого майна від 01.12.12 р. продовжено до 31.12.14 р.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, заслухавши представника позивача, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Правовідносини сторін є господарськими.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

За своєю правовою природою, правочин по даній справі є договором оренди.

У відповідності до ст. 283 ГК України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ). До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За положеннями ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Згідно ст. 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Статтею 286 ГК України передбачено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Пунктом 2.2 договору № 12 розмір орендної плати з урахуванням її індексації становить 3200 грн. в т.ч. ПДВ на місяць.

Відповідно до п. 2.3 договору № 12 за умови інфляції зміна розміру плати за послуги здійснюється шляхом коригування вищезазначеної плати за послуги на офіційно встановлений індекс інфляції за попередній місяць. Перший рахунок на оплату послуг становить базову суму згідно п. 2.2 договору і на індекс інфляції не коригується.

Відповідно до п. 2.4. договору № 12 суборендар сплачує орендну плату орендарю один раз на місяць до 25 числа місяця, наступного за звітнім.

Позивачем заявлено заборгованість з орендної плати станом на 01.07.2014 р. в розмірі 66 573,93 грн. за період: жовтень 2012 року - червень 2014 року.

Доказів погашення вказаної суми заборгованості відповідачем не надано.

Отже, позовні вимоги щодо стягнення орендної плати в розмірі 66 573,93 грн. підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3638,14 грн. пені за договором № 12.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пеня, за визначенням частини третьої статті 549 ЦК України, - це вид неустойки, що забезпечує виконання грошового зобов'язання і обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.

Договором № 12 не передбачено нарахування саме пені за порушення грошових зобов'язань відповідачем

Положення п. 6.3 договору № 12, яким передбачено, що за невиконання або неналежне виконання зобов'язань згідно з договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством носить абстрактний характер, та не визначає який саме вид штрафних санкцій (штраф або пеня) застосовується до сторін та за порушення якого саме зобов'язання грошового (сплата за оренду) чи не грошового (неповернення, псування майна, тощо).

Отже, суд не може дійти висновку, що договором № 12 визначено відповідальність суборендаря у вигляді нарахування пені за прострочення оплати оренди, тому в задоволенні вимог про стягнення 3638,14 грн. пені суд відмовляє.

Пунктом 1.7. пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» передбачено, що відповідно до чинного законодавства, зокрема, Цивільного та Господарського кодексів України, Законів України "Про господарські товариства", "Про акціонерні товариства", "Про банки і банківську діяльність", юридичні особи для здійснення своїх функцій мають право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами. Коло повноважень відокремленого підрозділу юридичної особи стосовно здійснення у господарському суді повноваження сторони у справі від імені цієї особи визначається установчими документами останньої, положенням про відокремлений підрозділ, яке затверджено юридичною особою, або довіреністю, виданою нею ж у встановленому порядку керівникові цього підрозділу. При цьому слід мати на увазі, що стороною у справі є юридична особа, від імені якої діє відокремлений підрозділ, і рішення приймається саме стосовно підприємства чи організації - юридичної особи, але в особі її відокремленого підрозділу, наприклад: "Стягнути з підприємства "А" в особі його відокремленого підрозділу - філії № 1 на користь організації "Б" в особі її Н-ської філії таку-то суму".

Позивач просить стягнути заборгованість на користь Публічного акціонерного товариства «Розівський елеватор» в особі філії «Якимівський елеватор».

Згідно п. 1.6 положення про філію «Якимівський елеватор» Публічного акціонерного товариства «Розівський елеватор» вказана філія є відособленим підрозділом товариства.

Генеральною довіреністю № 42 від 23.12.13 р. директору філії «Якимівський елеватор» Публічного акціонерного товариства «Розівський елеватор» Сатановському В.М. надано право представляти інтереси підприємства з питань діяльності філії в господарських і загальних судах України, в органах виконання рішень судів із усіма правами, наданими позивачу і відповідачу, боржнику і кредитору, у тому числі підписувати претензії, позови, апеляційні та касаційні скарги, відзиви; знайомитися з матеріалами справи, робити з них виписки, знімати копії, брати участь в засіданнях, заявляти клопотання, давати письмові й усні пояснення в справі, брати участь у дослідженні доказів, закінчувати справи миром, відмовлятися цілком або частково від позовних вимог, змінювати предмет і ціну позову, порушувати виконавчі провадження, одержувати виконання, а також користуватися іншими процесуальними правами, наданими сторонам Господарським процесуальним кодексом України, Цивільним процесуальним кодексом України, Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», Законом України «Про виконавче впровадження».

З огляду на викладене, позов підлягає частковому задоволенню на користь Публічного акціонерного товариства «Розівський елеватор» в особі філії «Якимівський елеватор». Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства «Екопродукт - 2009» (72503, Запорізька обл., Якимівський район, смт. Якимівка, вул. Степова, 31, ідентифікаційний код юридичної особи: 36523608) на користь Публічного акціонерного товариства «Розівський елеватор» в особі філії «Якимівський елеватор» (49033, м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграду, 122, ідентифікаційний код юридичної особи: 00954337) 66573 (шістдесят шість тисяч п'ятсот сімдесят три) грн. 93 коп. заборгованості, 1732 (одна тисяча сімсот тридцять дві) грн. 33 коп. судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 08.09.14 р.

Суддя А.О. Науменко