Рішення

від 10.09.2014 по справі 910/13984/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/13984/14 10.09.14

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Айленд» доТовариства з обмеженою відповідальністю «Грінмарк Бар» простягнення 24 747,17 грн. Суддя Босий В.П.

Представники сторін:

від позивача:Бублик А.В.; від відповідача:не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Айленд» (надалі - ТОВ «Айленд») звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Грінмарк Бар» (надалі - ТОВ «Грінмарк Бар») про стягнення 24 747,17 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору поставки № 2030 від 06.09.2013 р. позивач здійснив поставку товару, а відповідач належним чином грошове зобов'язання по оплаті поставленого товару не виконав, в зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 22 000,00 грн., а також заявляє вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 1 650,65 грн. та 10 % річних у розмірі 1 096,52 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.07.2014 р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 06.08.2014 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.08.2014 р. розгляд справи відкладено на 20.08.2014 р., у зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання та неподанням витребуваних доказів.

Розпорядженням в.о. Голови господарського суду міста Києва від 20.08.2014 р. справу № 910/13984/14 передано для розгляду судді Літвіновій М.Є., у зв'язку з перебуванням судді Босого В.П. у відпустці.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.08.2014 р. справу прийнято до свого провадження суддею Літвіновою М.Є. та призначено до розгляду на 10.09.2014 р.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 10.09.2014 р. справу № 910/13984/14 передано для розгляду судді Босому В.П., у зв'язку з його поверненням з відпустки.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.09.2014 р. справу прийнято до провадження суддею Босим В.П.

В судове засідання представник позивача з'явився, вимоги ухвали суду виконав, надав пояснення стосовно суті спору, позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача у судові засідання не з'являвся, витребуваних ухвалою суду доказів та відзив на позовну заяву не подав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про місце і час розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень №29835580, №30486912 та №30489350, отриманими його представником 21.07.2014 р., 11.08.2014 р. та 08.09.2014 р. відповідно.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

06.09.2013 р. між ТОВ «Айленд» (постачальник) та ТОВ «Грінмарк Бар» (покупець) було укладено договір поставки № 2030 (надалі - «Договір»).

Відповідно до п. 1.1 Договору постачальник зобов'язується передати у встановлений строк алкогольні та безалкогольні напої (далі - товар) у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар й оплатити його в об'ємах і по ціні згідно видаткових накладних, в строк визначений даним договором .

Пунктом 3.2 Договору встановлено, що поставка може здійснюватись на умовах попередньої оплати або відстрочення платежу. При відстрочці платежу товар повинен бути оплачений не пізніше 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту підписання видаткової накладної (або фактичної передачі товару покупцю).

Згідно з пунктом 3.3 Договору датою передачі товару у власність покупця вважається дата фактичної передачі товару постачальником, яка зазначається в накладній.

На виконання умов Договору позивачем поставлено, а покупцем прийнято Товар на загальну суму 28 042,90 грн., що підтверджується накладними № РН-201312799 від 19.12.2013 р. та № РН-201312800 від 19.12.2013 р., підписаними представниками сторін та скріпленими печатками юридичних осіб, які наявні в матеріалах справи.

В свою чергу, відповідачем сплачено на користь позивача 6 042,90 грн. за поставлений товар згідно накладних № РН-201312799 та № РН-201312800 від 19.12.2013 р., що підтверджується банківськими виписками з рахунку позивача та актом звірки взаєморозрахунків.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання, внаслідок чого позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 22 000,00 грн.

Договір є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Матеріалами справи (видаткові накладні РН-201312799 та № РН-201312800 від 19.12.2013 р.) підтверджується передача відповідачу товару згідно Договору на загальну суму 28 042,90 грн.

Статтею 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовами Договору визначено, що поставка може здійснюватись на умовах попередньої оплати або відстрочення платежу. При відстрочці платежу товар повинен бути оплачений не пізніше 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту підписання видаткової накладної (або фактичної передачі товару покупцю).

Таким чином, враховуючи часткову оплату в розмірі 6 042,90 грн., заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар згідно Договору складає 22 000,00 грн., а строк виконання зобов'язання на момент розгляду справи настав.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача основної заборгованості у розмірі 22 000,00 грн. є правомірними та обґрунтованими.

Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 1 650,65 грн., та 10 % річних у розмірі 1 096,52 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання у період з 03.01.2014 р. по 13.06.2014 р.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений строк свого обов'язку по поставці товару не виконав, допустивши прострочення виконання зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням зобов'язання (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

У відповідності до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

За змістом ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарський відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ч. 3 ст. 232 Господарського кодексу України вимогу щодо сплати штрафних санкцій за господарське правопорушення може заявити учасник господарських відносин, права чи законні інтереси якого порушено, а у випадках, передбачених законом, - уповноважений орган, наділений господарською компетенцією.

Відповідно до п. 5.1 Договору за несвоєчасну оплату товару, у відповідності з пунктом 3.2. даного договору покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості за кожну добу затримки.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 5.1 Договору передбачено, що сторони дійшли згоди, що в разі прострочення грошового зобов'язання покупець сплачує постачальнику суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 10 (десять) процентів річних від простроченої суми відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені та 10% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання у період з 03.01.2014 р. по 13.06.2014 р., проте суд здійснює перерахунок з огляду на наступне.

Національний банк України в листі № 25-205/28803 від 19.12.2013 р. «Про регламент роботи в період звітного періоду» зазначив, що 02.01.2014 р. банки працюють без клієнтів і забезпечують комплекс робіт пов'язаних з початком нового звітного року, 03.01.2014 р. система електронних платежів і банківська система працюють в звичайному режимі.

Отже, з урахуванням викладеного за перерахунком суду, правомірним є стягнення пені та 10% річних у розмірі 1 643,28 грн. та 1 090,49 грн. відповідно, нарахованих за період прострочення з 04.01.2014 р. по 13.06.2014 р. В іншій частині (7,37 грн.) пеня та 10% річних (6,03 грн.) нараховані безпідставно, а тому в задоволенні позову в цій частині необхідно відмовити.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з ТОВ «Грінмарк Бар» на користь ТОВ «Айленд» заборгованості у розмірі 22 000,00 грн., пені у розмірі 1 643,28 грн. та 10 % річних у розмірі 1 090,49 грн.

В іншій частині (пеня у розмірі 7,37 грн. та 10 % річних у розмірі 6,03 грн.) в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити з викладених підстав.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. 49, ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Айленд» задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Грінмарк Бар» (01135, м. Київ, вул. Золотоустівська, 30; ідентифікаційний код 38124606) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Айленд» (02105, м. Київ, пр. Ю. Гагаріна, 9, кв. 24; ідентифікаційний код 31748637) заборгованість у розмірі 22 000 (двадцять дві тисячі) грн. 00 коп., пеню у розмірі 1 643 (одна тисяча шістсот сорок три) грн. 28 коп., 10 % річних у розмірі 1 090 (одна тисяча дев'яносто) грн. 49 коп. та судовий збір у розмірі 1 826 (одна тисяча вісімсот двадцять шість) грн. 45 коп. Видати наказ.

3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 12.09.2014 р.

Суддя В.П. Босий