Рішення

від 09.09.2014 по справі 911/2976/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. С.Петлюри, 16 тел. 235-23-25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" вересня 2014 р. справа № 911/2976/14

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Київської обласної філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком», м. Київ

до Мокрецької сільської ради Броварського району Київської області, Київська обл., с. Мокрець

про стягнення 2 823,28 гривень

за участю представників:

від позивача: Самокиш Л.В. (довіреність №651 від 11.12.2013)

від відповідача: не прибув

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

17.07.2014 Публічне акціонерне товариство «Укртелеком» в особі Київської обласної філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» (далі-ПАТ «Укртелеком»/позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Мокрецької сільської ради Броварського району Київської області (далі-Мокрецька сільська рада/відповідач) про стягнення 2 823,28 грн., з яких: 2 497,08 грн. заборгованості за договором про надання телекомунікаційних послуг №0354 від 15.02.2010, 58,58 грн. пені, 240,91 грн. інфляційних втрат та 26,71 грн. 3% річних.

Відповідач не скористався правом, наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, та відзив на позовну заяву не надав.

Ухвалою господарського суду Київської області від 17.07.2014 порушено провадження у справі №911/2976/14 та призначено справу до розгляду на 29.07.2014

Ухвалами господарського суду Київської області від 29.07.2014 та 26.08.2014 розгляд даної справи відкладався на 26.08.2014 та 09.09.2014 відповідно.

В судові засідання 29.07.2014, 26.08.2014 та 09.09.2014 представник відповідача не прибув, витребувані судом документи не надав, про причини їх ненадання суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду даної справи був повідомлений належним чином.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ :

15.02.2010 між ПАТ «Укртелеком» в особі Київської обласної філії ПАТ «Укртелеком» (далі-Укртелеком) та Мокрецькою сільською радою (далі-абонент) було укладено договір про надання телекомунікаційних послуг №0354 (далі-договір), відповідно до якого Укртелеком зобов'язався надавати абоненту загальнодоступні (універсальні) та інші телекомунікаційні послуги, супутні (додаткові) послуги, згідно переліку та обсягах замовлених абонентом, а абонент зобов'язався своєчасно оплачувати отримані послуги відповідно до умов цього договору.

Пунктами 7.1 та 7.2 договору передбачено, що договір вступає в силу з дня його підписання сторонами і діє протягом одного року.

Якщо за 30 днів до закінчення строку дії договору жодна зі сторін не повідомила про його припинення, договір вважається продовженим на тих самих умовах на кожний наступний рік.

Оскільки сторонами до 15.01.2011, 15.01.2012 та 15.01.2013 не було заявлено про свій намір припинити дію договору, строк дії останнього, у відповідності до 7.2 договору, вважається продовженим на наступні 2011-2014 календарні роки.

Відсутність заперечень сторін щодо продовження строку дії договору підтверджується також і поясненнями представника позивача, наданими в судових засіданнях.

Судом встановлено, що позивач свої обов'язки за договором в частині надання телекомунікаційних послуг виконав належним чином.

Так, протягом, зокрема, липня 2013 - квітня 2014 відповідачу було надано загальнодоступні (універсальні) та інші телекомунікаційні послуги на суму 3 525,27 грн.

З метою оплати відповідачем вартості отриманих послуг протягом спірного періоду, позивачем було виставлено наступні рахунки-акти:

- №3201001106103540.8.2013 від 31.08.2013 за серпень 2013 на суму 1 288,25 грн., в тому числі 1 028,19 грн. заборгованості за липень 2013,

- №3201001106103540.9.2013 від 31.09.2013 за вересень 2013 на суму 274,90 грн.,

- №3201001106103540.10.2013 від 31.10.2013 за жовтень 2013 на суму 279,43 грн.,

- №3201001106103540.11.2013 від 30.11.2013 за листопад 2013 на суму 286,69 грн.,

- №3201001106103540.12.2013 від 31.12.2013 за грудень 2013 на суму 260,39 грн.,

- №3201001106103540.1.2014 від 31.01.2014 за січень 2014 на суму 265,39 грн.,

- №3201001106103540.2.2014 від 28.02.2014 за лютий 2014 на суму 292,22 грн.,

- №3201001106103540.3.2014 від 31.03.2014 за березень 2014 на суму 322,27 грн.,

- №3201001106103540.4.2014 від 30.04.2014 за квітень 2014 на суму 255,73 грн.

Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення першим умов договору.

Втім, відповідач свої обов'язки за договором в частині оплати вартості наданих послуг згідно означених рахунків належним чином не виконав, сплативши лише 1 028,19 грн., внаслідок чого за першим утворилось 2 497,08 грн. заборгованості.

Проведення відповідачем часткових розрахунків за договором підтверджується наданою суду довідкою ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» №Р1-В70/848 від 18.08.2014. У відповідності до наданих суду пояснень позивача, зазначені у вказаній довідці грошові перекази, здійснені відповідачем на суму 533,38 грн. були зараховані в рахунок оплати вартості послуг, наданих за попередні періоди, які не охоплюють спірні.

Наявність 2 497,08 грн. заборгованості відповідача за договором підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою №1528-328108-320000-2797 від 26.08.2014, підписаною директором і головним бухгалтером Київської обласної філії ПАТ «Укртелеком» та скріпленою відбитком печатки філії.

Посилаючись на те, що відповідач остаточні розрахунки за договором не провів, позивач просить суд стягнути з відповідача, зокрема, 2 497,08 грн. заборгованості по оплаті вартості телекомунікаційних послуг, наданих протягом серпня 2013-квітня 2014 згідно договору.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Оскільки відповідачем не надано суду ані відзиву на позовну заяву, ані будь-яких інших доказів та/або документів, що впливають на вирішення даного спору по суті, суд у відповідності до ст. 75 ГПК України, здійснював розгляд даної справи за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив, що заявлена позовна вимога підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 173, ч. 2 ст. 317, ч. 2 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Частиною 6 пункту 3 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 №295 передбачено, що договір про надання послуг - правочин, укладений між споживачем і оператором, провайдером, за яким оператор, провайдер зобов'язується на замовлення споживача надавати послуги, а споживач - їх оплачувати (якщо інше не передбачено договором);

Приписами ч. 1 ст. 901, ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Пунктом 5 частини 1статті 33 Закону України «Про телекомунікації» унормовано, що споживачі телекомунікаційних послуг зобов'язані дотримуватися Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджує Кабінет Міністрів України, зокрема, виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги;

Згідно п. 4.15 договору, оплата рахунка за отримані послуги проводиться абонентом в термін не пізніше 20-го числа місяця, що настає після повного розрахункового періоду (при кредитному порядку оплати).

З огляду наведеного, отримання відповідачем протягом серпня 2013-квітня 2014 замовлених телекомунікаційних послуг за договором без будь-яких заперечень щодо кількості та/або якості наданих послуг свідчить про прийняття відповідачем таких послуг та, відповідно, породжує в останнього обов'язок щодо їх оплати до 21.09.2013, 21.10.2013, 21.11.2013, 21.12.2013, 21.01.2014, 21.02.2014, 21.03.2014, 21.04.2014 та 21.05.2014 відповідно.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Дана норма кореспондує з приписами статей 525, 526 ЦК України.

Відтак, беручи до уваги наведені нормативні приписи, а також враховуючи те, що станом на день прийняття рішення відповідач надані послуги оплатив частково, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 2 497,08 грн. заборгованості по оплаті вартості телекомунікаційних послуг, наданих протягом серпня 2013-квітня 2014 згідно договору підлягає задоволенню як така, що доведена позивачем належними та допустимими доказами та не спростована у встановленому порядку відповідачем.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань за договором, позивач просить суд стягнути з першого:

- 58,58 грн. пені, 240,91 грн. інфляційних втрат та 3% річних, нарахованих за періоди:

з 21.09.2013 по 31.05.2014 на 290,44 грн. заборгованості за серпень 2013,

з 21.10.2013 по 31.05.2014 на 307,01 грн. заборгованості за вересень 2013,

з 21.11.2013 по 31.05.2014 на 310,83 грн. заборгованості за жовтень 2013,

з 21.12.2013 по 31.05.2014 на 318,27 грн. заборгованості за листопад 2013,

з 21.01.2014 по 31.05.2014 на 287,63 грн. заборгованості за грудень 2013,

з 21.02.2014 по 31.05.2014 на 292,57 грн. заборгованості за січень 2014,

з 21.03.2014 по 31.05.2014 на 320,23 грн. заборгованості за лютий 2014,

з 21.04.2014 по 31.05.2014 на 345,56 грн. заборгованості за березень 2014,

з 21.05.2014 по 31.05.2014 на 265,45 грн. заборгованості за квітень 2014.

Згідно ч. 1 ст. 230 та ч. 6 ст. 232 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 5.2 договору передбачено, що у разі несвоєчасної оплати наданих Укртелекомом послуг, абонент сплачує пеню, яка обчислюється залежно від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, за кожний день прострочення оплати.

З огляду наведеного, враховуючи передбачені умовами договором строки розрахунків, а також те, що більш тривалого строку нарахування пені за ніж це встановлено ч. 6 ст. 232 ГК України, умовами договору не передбачено, суд дійшов висновку, що право на нарахування пені за порушення строків оплати послуг, наданих протягом серпня-жовтня 2013 у позивача виникло з 21.09.2013, 21.10.2013, 21.11.2013 та припинилось 21.03.2014, 21.04.2014 та 21.05.2014 відповідно.

Враховуючи вищевикладене, суд здійснював обрахунок пені за наступні періоди:

з 21.09.2013 по 21.03.2014 на 290,44 грн. заборгованості за серпень 2013,

з 21.10.2013 по 21.04.2014 на 307,01 грн. заборгованості за вересень 2013,

з 21.11.2013 по 21.05.2014 на 310,83 грн. заборгованості за жовтень 2013,

з 21.12.2013 по 31.05.2014 на 318,27 грн. заборгованості за листопад 2013,

з 21.01.2014 по 31.05.2014 на 287,63 грн. заборгованості за грудень 2013,

з 21.02.2014 по 31.05.2014 на 292,57 грн. заборгованості за січень 2014,

з 21.03.2014 по 31.05.2014 на 320,23 грн. заборгованості за лютий 2014,

з 21.04.2014 по 31.05.2014 на 345,56 грн. заборгованості за березень 2014,

з 21.05.2014 по 31.05.2014 на 265,45 грн. заборгованості за квітень 2014.

Оскільки арифметично вірний розмір пені, обрахованої судом в межах заявленого позивачем періоду з урахуванням вимог вищезазначених норм Закону та положень договору, становить 59,17 грн., а суд, приймаючи рішення, не може виходити за межі позовних вимог, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 58,58 грн. пені підлягає задоволенню.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки арифметично вірний розмір інфляційних втрат, обрахованих судом за вказаний позивачем період з урахуванням вимог вищезазначених норм Закону, становить 207,39 грн., тому вимога позивача про стягнення з відповідача 240,91 грн. інфляційних втрат підлягає частковому задоволенню у розмірі 207,39 грн.

Водночас, оскільки розмір 3% річних, заявлених позивачем до стягнення відповідає вимогам вищезазначених норм Закону, положенням договору, а також є арифметично вірним, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 26,71 грн. 3% річних підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 530, 612, 625, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 193, 230, 232 Господарського кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Мокрецької сільської ради Броварського району Київської області (07425, Київська обл., с. Мокрець, вул. Нова, 1, ідентифікаційний код 04363917) на користь Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» (01030, м. Київ, бул. Т.Шевченка, 18, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 21560766) в особі Київської обласної філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» (02098, м. Київ, просп. П.Тичини, 6, ідентифікаційний код 01184901):

- 2 497 (дві тисячі чотириста дев'яносто сім) грн. 08 коп. заборгованості,

- 58 (п'ятдесят вісім) грн. 58 коп. пені,

- 207 (двісті сім) грн. 39 коп. інфляційних втрат,

- 26 (двадцять шість) грн. 71 коп. 3% річних,

- 1 805 (одну тисячу вісімсот п'ять) грн. 31 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 12.09.2014.

Суддя В.А. Ярема